Справа № 367/5791/21

Провадження №2/367/2547/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2024 Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі помічника судді Мартинюка Н.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, а також її спростування,-

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, а також її спростування, мотивуючи вимоги наступним.

ОСОБА_2 є бенефіціарним власником та директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10». ІНФОРМАЦІЯ_5 депутат Гостомельської селищної ради VIII скликання ОСОБА_3 допустив публічні негативні висловлювання щодо позивача особисто, як громадянина України, які були розміщені в місцевій Фейсбук-групі Гостомельської територіальної громади і набули публічного розголосу. Зокрема в групі «Гостомель справжній» в соціальній мережі Фейсбук під постом громадянина ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 (посилання на пост: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 перейшов на особистості, принижував честь і гідність позивача та публічно висловлював позицію, яка містить всі явні ознаки дискримінації. Коментар депутата ОСОБА_3 під публікацією в групі « ІНФОРМАЦІЯ_6 »: ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», яке виграло тендер на будівництво велодоріжок в парку Щасливий на суму понад 1 мільйон доларів зареєстровано в АДРЕСА_1 . Власник компанії ОСОБА_7 мешканець АДРЕСА_4. Фактично ОСОБА_2 є фунтом ОСОБА_8 .ІНФОРМАЦІЯ_8».Поширена Відповідачем інформація є негативною і має ознаки наклепу на позивача, принижує соціальну оцінку його громадської та професійної діяльності, а тому порушує його конституційне право на повагу до честі та ділової репутації. Крім того, поширена інформація є такою, що створює негативне враження і відношення до позивача як до непрофесіонала, створює негативну соціальну оцінку в очах оточуючих, підлеглих, а також дискредитується набута ним позитивна суспільна оцінка ділових і професійних якостей при виконанні трудових, громадських та інших обов?язків.

Поширена відповідачем недостовірна інформація набула широкого розголосу, є вагомою для громадськості і тим самим суттєво принижує честь та ділову репутацію позивача серед широкого кола осіб.

Зазначає про те, що дана інформація жодним чином не підтверджується, а отже є недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 . Таким чином, вважає, що позивач вправі вимагати, щоб вищезазначена інформація була спростована, визнана недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію та стягнення з відповідача моральної шкоди. Так, позивач звертає увагу на те, що поширюючи неправдиві відомості образливого та наклепницького характеру проти ОСОБА_2 , відповідач не тільки знехтував загальноприйнятими нормами людяності і моралі, а й грубо порушив загально-правові принципи і особисті немайнові права ОСОБА_2 як громадянина України, що захищаються Конституцією України, міжнародними договорами і чинним законодавством.

Всупереч імперативно закріпленим нормам чинного законодавства, відповідач грубо порушив особисті немайнові права позивача, посягнув на його конституційне право на повагу до честі та гідності.

Зазначає про те, що інформація, поширена відповідачем, не є оціночними судженнями, оскільки така інформація поширена у формі подачі істинних фактів, які нібито, дійсно мають місце.

Вказує також про те, що в результаті неправомірних дій відповідача, суттєво погіршилось ставлення до ОСОБА_2 з боку оточуючих, близьких, родичів та друзів, які почали сумніватись в його чесності та порядності, все це в свою чергу негативно відобразилось на роботі, оскільки широке розповсюдження негативних, недостовірних відомостей про ОСОБА_2 підірвало його авторитет, як чесної та порядної людини в очах його колег.

З огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що в даній ситуації наявні всі складові правопорушення, що є підставою для задоволення позову.

Щодо осіб, які відповідальні за поширення недостовірної інформації відносно позивача, зазначає про те, що автором інформаційного матеріалу та особою, яка його поширила є ОСОБА_3 .

Позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_3 , яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9: «ОСОБА_13 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», яке виграло тендер на будівництво велодоріжок в парку Щасливий на суму понад 1 мільйон доларів зареєстровано в АДРЕСА_1 . Власник компанії ОСОБА_7 мешканець АДРЕСА_4. Фактично ОСОБА_2 є фунтом ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Спростувати інформацію, розміщену на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_9: « ОСОБА_9 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», яке виграло тендер на будівництво велодоріжок в парку Щасливий на суму понад 1 мільйон доларів зареєстровано в АДРЕСА_1 . Власник компанії ОСОБА_7 мешканець АДРЕСА_4. Фактично ОСОБА_10 фунтом ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_7 » протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом зобов?язання ОСОБА_3 спростувати зазначену інформацію у спосіб, яким вона була поширена. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) всі понесені судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити повністю. Вважала, що правова позиція позивача у справі зводиться до того, що на його думку, відповідачем поширено про нього не достовірну інформацію, чим принижено його честь, гідність та ділову репутацію. Разом з тим, дана позиція позивача не узгоджується з дійсними обставини справи, не підтверджена належними доказами, а отже є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

До суду від представника відповідача надходив відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Щодо інформації, яку просить позивач визнати недостовірною та спростувати, представник відповідача зазначає про те, що позивач, не довів належними способами та засобами доказування, що наведена у позові інформація принижує його честь, гідність та ділову репутацію, що є ключовим при вирішенні справ даної категорії. Також вказує про те, що в контексті даного питання необхідно визначити характер інформації, яка зазначена в позові. З лексичного аналізу коментаря, який вказано у позові очевидно, що вжита в ньому лексика належить до категорії загальновживаної високочастотної.

Вибiр стилiстичного оформлення коментаря, який вказано у позові первинно передбачав його певне емоційне забарвлення, використання слiв з емоцiйною iндексацiєю та лексико-семантичні засоби мовлення. В той же час, відповідно до Словника іншомовних слів слово "фунт" означає: Фунт (1) (нім. Pfund від лат. pondus - тягар): 1. Міра ваги, що дорівнювала 409,5 г і застосовувалася на території Росії, України, Білорусі з 10 ст., до запровадження Метричної системи мір. 2. Міра ваги в країнах з англійською системою мір (в Англії, Бельгії та ін.), що дорівнює 453,6 г. 3. Римський Ф. (327,45 г) - грошова і вагова одиниця Європи раннього Середньовіччя; лібра. 4. Ф. Карла Великого (408 г ) - грошова і вагова одиниця Європи у VIII - XI ст. Фунт (2) (від лат. pondus - тягар): 1. Грошова одиниця ряду країн (Австралії, Гани, Нігерії, Нової Зеландії та ін.). 2. Фунт стерлінгів - грошова одиниця Англії.

Крім того, вказує про те, що незрозуміло, яке смислове та емоційне навантаження вкладено особисто позивачем в розуміння коментаря, який вказано у позові, як та чим саме вказаний коментар "образив" позивача. З коментаря, який вказано у позові, не вбачається образи, наклепу чи приниження честі гідності і ділової репутації. Таким чином, представник відповідача стверджує, що позивачем не доведено факт того, що слово "фунт" є образливим чи таким, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію.

Представник відповідача зазначає про те, що образа полягає в умисному приниженні честi та гiдностi особистості, що виражається в непристойній формі. При образi особи дається негативна оцiнка її особистостi, її людських якостей, поведiнки, причому в такiй формi, котра рiзко суперечить прийнятому спiлкуванню мiж людьми. Відповідає ця оцінка фактичному становищу речей чи нi - не має значення. Образа шляхом мовного спілкування проявляється через висловлювання нецензурних слів або грубощів чи дає непристойну оцiнку особистим якостям або поведiнцi особи в формi, що рiзко суперечить прийнятому спiлкуванню мiж людьми. Будь-якi фiзичнi вади, особисте життя позивача тощо, що було б непристойним, у коментарі, який вказано у позові не зачіпаються. У коментарі, який вказано у позові наявні думки, власні судження, проте в ньому відсутні висловлювання, виражені в образливій, брутальній чи непристойній формі, тобто і на мовному, i на змiстовному рiвнях коментар вiдповiдає нормам мовної поведiнки в ситуацiї висловлювання критичних зауважень, звинувачень, вимог та iн.

Таким чином, зазначає про те, що у коментарі, який вказано у позові, відсутні будь-які ознаки дискримінації, образи особистого чи будь-якого іншого характеру, приниження честі, гідності та ділової репутації інших осіб.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів неможливо встановити, як даний коментар порушує чи перешкоджає реалізувати позивачу його особисті немайнові права. Фактично, у позовній заяві висловлені лише припущення та особиста думка позивача з приводу цього питання, яка нічим не доведена.

Отже, на думку сторони відповідача жодного реального та належного доказу того, що дана інформація якимось чином порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, позивачем - не надано.

Також, в позовній заяві вказано, про те, що відповідач не переконався у достовірності інформації, яку висловив у відеозаписі. Однак, не зрозуміло про який відеозапис йдеться, жодного відео до позовної заяви не було додано.

Окрім того, позивачем не надано жодного доказу та не підтверджено належними способами та засобами доказування, що сторінка користувача під іменем " ОСОБА_12 " в соціальній мережі Фейсбук дійсно належить відповідачу ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), особі, якій пред`явлено вказаний позов. Адже, створити сторінку з іменем користувача " ОСОБА_12 " в соціальній мережі Фейсбук та писати від імені вказаного користувача смс-повідомлення, коментарі, розміщувати інформацію могла будь-яка особа.

Таким чином, підсумовуючи, представник відповідача зазначає про те, що пред`являючи позов, саме на позивача покладено обов`язок довести порушення його прав, фактичні обставини справи, зокрема належність сторінки з іменем користувача " ОСОБА_12 " в соціальній мережі Фейсбук особі, до якої пред`явлено даний позов: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ). Однак, в даному випадку доказів цього - не надано.

З врахуванням викладеного, просить відмовити повністю у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вислухавши думку сторони відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У пункті 4 постанови Пленуму від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» Верховний Суд України роз`яснив, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Суд не вбачає підстав кваліфікувати вислови відповідача, як такі, що принижують честь та гідність та порушують право на недоторканість ділової репутації позивача. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи, надавши їм іншу оцінку.

У рішенні від 10.08.2006 року у справі «Ляшко проти України» (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Lingens v. Austria», заява № 9815/82, 08.07.1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе (§ 46).

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто поширює інформацію, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів тощо.

Отже, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження щодо позивача. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Таким чином, особа, яка висловлює не факти щодо позивача, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.

Позивач просить визнати поширену інформацію недостовірною.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Перевірити на достовірність можна висловлювання, які містять фактичні дані, на відміну від висловлювань, які є вираженням суб`єктивної думки і поглядів особи, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Висловлювання, яке викладене у позові «… Власник компанії ОСОБА_7 мешканець АДРЕСА_4. Фактично ОСОБА_2 є фунтом ОСОБА_8....», не містить фактичних тверджень та викладене у формі уяви автора, а тому не може бути визнане недостовірними. Не можна розцінити вказане висловлювання і як образу чи наклеп.

Жодних доказів, які містили б інформацію щодо предмета доказування у даній справі, позивачем не долучено.

При розгляді справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 826/4406/16, від 22.02.2023 року справі № 757/39521/20-ц.

Оскільки позовні вимоги позивачем не доведені, в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, а також її спростування, - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 11.06.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий