Справа № 158/1486/24

Провадження № 2-а/0158/35/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Поліщук С.В.,

з участю секретаря Квач Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою №162 ЛРТЦК від 26.04.2024р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку встановлених ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме за неявку на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин (на 28.03.2024р.) за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Вищевказану оскаржувану постанову вважає незаконною, оскільки, з 27.03.2024р. він перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інвазивних методів діагностики лікування у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» де йому 28.03.2024р. було проведено оперативне втручання. Про даний факт 29.03.2024р. його батьком, було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 про що надано відповідні докази (довідку про перебування на стаціонарному лікуванні).

Незважаючи на вищезазначене, 26 квітня 2024р. на нього було складено протокол №162 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та того ж числа винесено оскаржувану постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправно та підлягає скасуванню з огляду на те, що на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП він не викликався та відповідно не повідомлявся про час, дату та місце розгляду даної справи. Копію оскаржуваної постанови він отримав 11.05.2024р. засобами поштового зв`язку, а тому вважає, що строк на звернення до суду з даним позовом ним не пропущений. Просить позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову №162 ЛРТЦК від 26.04.2024р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 3400 грн. у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у даній справі закрити. Стягнути з відповідача в його користь витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 15.05.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду такої категорії термінових адміністративних справ, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

27.05.2024р. представником відповідача по справі до суду подано відзив на позовну заяву у якому просить в задоволенні позову відмовити в повному об`ємі та зазначає наступне. Так, 26.03.2024р. уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу по справі ОСОБА_1 , під особистий підпис, було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.03.2024р. У вказаний у повістці дату та час позивач по справі ОСОБА_1 не з`явився, доказів про поважність причини неявки у зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав. 26.04.2024р. відносно ОСОБА_1 офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за фактом неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.03.2024р., другий примірник якого вручено ОСОБА_1 у якому зазначено час, дата розгляду справи, однак особистий підпис у вказаному протоколі ОСОБА_1 поставити відмовився і того ж дня останньому було повторно вручено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.04.2024р. з метою уточнення облікових даних, визначення його призначення на особливий період та розгляд справи про адміністративне правопорушення. Позивач по справі ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.04.2024р. на розгляд адміністративного протоколу не з`явився, про причину неявки не повідомив. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача по справі ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, так як правопорушення вчинене в особливий період, яка позивачу була надіслана засобами поштового зв`язку. Просить в задоволенні позову відмовити, так як оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.

31.05.2024р. позивач по справі ОСОБА_1 подав до суду заяву про підтримання позовних вимог, просить позов задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглядається без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач по справі ОСОБА_1 26.03.2024р. отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 на 09 год. 00 хв. 28.03.2024р., що підтверджується особистим підписом позивача у розписці і ним не заперечується (а.с. 18).

У призначений дату та час, позивач не з`явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 так як з 27.03.2024р. знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна клінічна лікарня», про що було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 29.03.2024р. На підтвердження поважності причин неявки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем надано суду копію довідки КП «Волинська обласна клінічна лікарня» №01/01-29/35 від 29.03.2024р. та копію виписки №6909 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 з яких вбачається, що позивач по справі з 27.03.2024р. перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інвазивних методів діагностики лікування де 28.03.2024р. йому було проведено оперативне втручання. Із медичного закладу виписаний 01.04.2024р. На підтвердження вищевказаної обставини та поважності неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 на 28.03.2024р., його батьком було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 29.03.2024р. (а.с. 7-8).

26 квітня 2024р. офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно позивача по справі ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №162 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту вищевказаного протоколу №162 від 26.04.2024р. про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022р. №1487 не прибув 28.03.2024р. за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (під час дії особливого періоду) (а.с. 16).

Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі відсутній. Доказів вручення позивачу копії даного протоколу матеріали справи не містять.

26 квітня 2024р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно позивача по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було винесено постанову №162 ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме неявка на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.03.2024р. без поважних причин, вчинена в особливий період та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп. (а.с. 17).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за місцем їх проживання (ч. 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема,: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач по справі ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримав засобами поштового зв`язку 11.05.2024р. та звернувся до суду в десятиденний строк визначений ст. 289 КУпАП (а.с. 4).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» ст. 33 якого визначає загальні правила військового обліку.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язок громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як вбачається із вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції від 14.10.2023р., чинній на момент винесення постанови, зокрема, встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав особи, визначених ст. 268 КУпАП, а саме на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

За загальним правилом ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, законодавцем не встановлені.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Наказом №3 від 01.01.2024р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 2 розділу І вищевказаної Інструкції, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідачем не надано суду доказів повноважень офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі протоколу №162 від 26.04.2024р. відносно позивача по справі.

Пунктом 9, 10 розділу ІІ вищевказаної Інструкції передбачено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Також варто зазначити, що чинне законодавство України покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи, що в даному конкретному випадку дотримано не було.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повідомлення позивача про складання відносно нього протоколу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Докази, які б підтверджували факт вручення (надіслання) позивачу копії складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення №162 від 26.04.2024р. до початку розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні, сторонами не надані.

Наявні в матеріалах справи докази (розписка про отримання повістки на 26.04.2024р.) не є належним доказом та не дає суду обґрунтованих підстав для встановлення факту належного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи у встановлений процесуальний спосіб, оскільки причина виклику не зазначена. Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про відмову позивача від отримання повістки на 26.04.2024р. та наявність підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які засвідчили даний факт у розписці, суд не бере до уваги, оскільки дані вказаних осіб не зазначені, акт про відмову позивача від підпису про отримання повістки на вказану дату не складався (а.с. 19).

Інших доказів стосовно належного повідомлення позивача не у спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи 26.04.2024 о 09:00 год. матеріали справи не містять.

Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року N 673 затверджено Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори. Зокрема, поважною причиною є хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на переконання суду, є недоведеним.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2019р. зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №162 від 26.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП і з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, наявні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, доводи позивача про незаконність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є слушними, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 605 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3642523476.1 від 14.05.2024р. та відповідає вимогам ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

За вказаних обставин, з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №162 ЛРТЦК від 26 квітня 2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. та закрити провадження по справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду С.В. Поліщук