ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 2036/257/2012 Провадження № 6/636/186/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 рокуЧугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа, виданого 19.02.2024 Чугуївським міським судом Харківської області по справі № 2036/257/2012.

В обґрунтування доводів заяви заявник посилався на те, що у встановлений законом строк він не мав можливості подати виконавчий лист до примусового виконання, оскільки отримав його лише 19.02.2024. Також заявник вказує, що після набрання рішенням суду законної сили, між ним та боржником - його колишньою дружиною була досягнута домовленість про добровільне поступове виконання рішення суду, однак боржником станом на теперішній час рішення суду в добровільному порядку так і не виконане, не вчиняється жодних дій, які спрямовані на його виконання чи свідчили б про намір виконати його в майбутньому. Крім того, заявник вказує, що боржник ухиляється від надання пояснень з приводу невиконання рішення суду, що також свідчить про відсутність наміру його виконувати. Таким чином, в нього як в особи, в інтересах якої було ухвалено судове рішення, відсутні практичні механізми для його виконання, оскільки в добровільному порядку рішення боржником, незважаючи на всі домовленості, так і не виконується, а у виконанні рішення суду в примусовому порядку йому відмовлено, що в свою чергу призводить до порушення його конституційного права на судовий захист та ставить під сумнів обов`язковість судового рішення ухваленого на його користь. Тому заявник вважає, що пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання може бути поновлений судом.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив суду, що в нього з ОСОБА_2 по виконанню рішення суду була домовленість, однак бувша дружина подала на виконання рішення суд про стягнення аліментів, по цій причині він звернувся з даною заявою.

Боржник ОСОБА_2 у судовому засіданні, підтвердила про домовленість по даному рішенні, добавила, що дійсно була домовленість про не направлення виконавчого листа на виконання на протязі перших шести років.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд прийшов до наступного.

На виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області 24.04.2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів і моральної шкоди, судом виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 30000,00 грн., судового збору у сумі 300,00 грн. та судових витрат у сумі 100,00 грн., а всього 30400,00 грн. Згідно наданої заявником копія виконавчого листа, рішення набрало законної сили 04.05.2012, строк пред`явлення до виконання 04.05.2015, а виданий виконавчий лист 19.02.2024.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день набрання рішення законної сили), за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день набрання рішення законної сили), стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заявник у своїй заяві зазначає, що у встановлений законом строк він не мав можливості подати виконавчий лист до примусового виконання, оскільки отримав його лише 19.02.2024. Будь-яких причин неотримання своєчасно виконавчого листа у заяві та у судовому засіданні не вказав, окрім того, що була досягнута домовленість про добровільне поступове виконання рішення суду, що також нічим не підтверджено.

До того ж, суд звертає увагу на те, що строк пред`явлення до виконання даного виконавчого листа 3 роки. Тобто, у заявника був достатній строк для отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частин 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI) «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Перехідні положення Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набув чинності 04 жовтня 2016 року, передбачають, що виконавчі документи, строк пред`явлення до виконання яких не сплинув на час набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме у трирічний строк.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 04.05.2015.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та принципом пропорційності у цивільному судочинстві. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Заявником не надано до суду визначених у ст. 76 ЦПК України належних і допустимих доказів про наявність поважних причин, з яких стягувач на протязі тривалого часу поза межами визначеного ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строку не звернув виконавчий документ до примусового виконання, то суд не вбачає законних підстав для поновлення цього строку.

Заявник вважає вказані ним причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа поважними, оскільки виконавчий документ не отримував та не передав його до виконання.

У даному випадку стягувач внаслідок своєї тривалої бездіяльності, яка не була виправдана поважними причинами, не продемонстрував зацікавленості у виконанні рішення суду на свою користь у примусовому порядку, тому боржник відповідно до ст. 433 ЦПК України з урахування принципу правової визначеності вправі розраховувати на те, що у такому випадку суд не має поновлювати процесуальний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.

Поважних причин того, чому у строк встановлений законом виконавчий лист не було пред`явлено до виконання не встановлено, відповідних доказів суду не надано.

Керуючисьст. 433 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого 19.02.2024 Чугуївським міським судом Харківської області по справі № 2036/257/2012, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя