Кримінальне провадження № 194/637/23

Номер провадження 1-кп/194/59/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2022 року за № 22022130000000493 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Плугатар Біловодського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

У зв?язку із веденням агресивної війни з боку РФ проти України, 25 лютого 2022 року смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, яке відноситься до Новоайдарської селищної територіальної громади, захоплено збройними силами РФ спільно з незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР».

ОСОБА_3 , з кінця серпня 2022 року (більш точного часу встановити з об?єктивних причин не виявилось можливим), будучи громадянкою України, працюючи вчителем української мови та літератури в Новоайдарському загальноосвітньому ліцеї Новоайдарської селищної ради, який розташований за адресою: Луганська область, смт Новоайдар, вул. Центральна, буд. 21, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт Новоайдар Щастинського району Луганської області маючи умисел на вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами РФ та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в закладі освіти окупаційної влади в смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, а саме «ГОУ ЛНР «Новоайдарская средняя школа» (мовою оригінала), в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.

Після чого, ОСОБА_3 наприкінці серпня 2022 року, більш точний час встановити за об?єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - РФ та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно, добровільно зайняла посаду - «учителя русского языка и литератури», з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду «учителя русского языка и литератури» в так званому «ГОУ ЛНР «Новоайдарская средняя школа» (мовою оригінала), висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та змінення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора, а також під час інтерв?ю телеканалу РФ «Россия 24» пропагувала введення т.зв. «федеральних освітніх стандартів» окупаційної влади РФ, перепідготовки вчителів освітніми спеціалістами держави-агресора, забезпечення навчальною літературою РФ.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia)

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року розгляд кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2022 року за № 22022130000000493 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження (in absentia).

Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваної та обвинуваченої, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Так, з метою дотримання прав обвинуваченої на захист та доступу до правосуддя, обвинувачена ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст.323КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».

До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з`явилась, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, судом вживались заходи щодо направлення судових повісток на номер телефону, яким користувалась ОСОБА_3 , та який зазначений в матеріалах справи, що є додатковим заходом до основних способів інформування обвинуваченої, передбачених КПК.

Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

А тому,зважаючи наспецифіку судовогопровадження (inabsentia),судом буливжиті прямопередбачені кримінальнимпроцесуальним закономзаходи щодоінформування обвинуваченоїособи проздійснення кримінальногопровадження шляхомпублікації відповідноїінформації вЗМІ тамережі Інтернет,однак забезпечитиявку обвинуваченоїдо судувжитими заходамине вдалося.При цьому,з моментуопублікування повісткипро виклику засобахмасової інформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження обвинувачена ОСОБА_3 вважається належним чином ознайомленою з її змістом.

Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).

У зв`язку з чим обвинувачена не була допитана судом, тому показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Враховуючи відсутність обвинуваченої та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченої ОСОБА_3 .

Так, захисник в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися зі своєю підзахисною та з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловив свою позицію у даному кримінальному провадженні.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада ( НОМЕР_1 ); Щастинська міська територіальна громада ( НОМЕР_2 ), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що обвинувачену ОСОБА_3 знає особисто, остання працювала вчителем української мови та літератури, однак після окупації території України остання пішла на співпрацю з окупаційною владою та почала викладати російську мову та літературу. Так, ОСОБА_3 підтримує стандарти навчання країни агресора та працює вчителем російської мови та літератури в ліцеї в смт Новоайдар на окупованій території. Також, остання веде активну роботу з пропаганди серед учнів, ходить на всі заходи з дітьми, спонукає дітей до навчання за стандартами країни агресора. Щодо фактів тиску на ОСОБА_3 відносно зайняття посади - їй не відомо. Також їй відомо, що багато людей не погодилось працювати з окупаційною владою, та є вчителі, які не виїхали, та залишились на окупованій території. Щодо фактів примусу зайняття посади вчителями їй невідомо. Також вона бачила відео в телеграм каналі, де ОСОБА_3 зазначала, що підтримує стандарти навчання країни агресора та те, що нарешті можливо вивчати російську мову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що обвинувачену ОСОБА_3 знає особисто, до окупації остання працювала вчителем української мови та літератури. Після окупації території смт Новоайдар обвинувачена зайняла посаду вчителя російської мови та літератури в Новоайдарській школі, де викладає за російськими підручниками та російською мовою, хоча сама була вчителем української мови. Також їй відомо це і зі слів мешканців - що ОСОБА_3 мешкає в смт Новоайдар та викладає російську мову та літературу в школі. Крім того, вона бачила відео в телеграм каналі, на якому обвинувачена ОСОБА_3 висловлювалась про те, як добре викладати російську мову. Зазначає, що тиску на обвинувачену для того, щоб остання перейшла на стандарти освіти держави агресора - не було. Поміж іншого зазначає, що кожен міг виїхати з окупованої території. Зазначає, що до неї приходили спец служби та питали чому вона не на роботі, втім, вона зазначила, що безробітна. Після цього спец служби не приходили та тиску на неї не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що особисто добре знає обвинувачену ОСОБА_3 , яка була вчителем української мови та літератури. Їй відомо, що ОСОБА_3 залишилась на окупованій території та почала викладати російську мову та літературу в школі в смт Новооайдар. Також вона бачила відео, на якому обвинувачена ОСОБА_3 працює вчителем російської мови та літератури, а також давала інтерв`ю та закликала вчити російську мову. Остання активно пропагує перейти на стандарти освіти держави агресора. Зазначає, що вчителі мали можливість виїхати з окупованої території, якщо було бажання, та під час окупації вчителя також виїжджали, однак обвинувачена залишилась на окупованій території працювати та це була особисто її воля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що обвинувачену ОСОБА_3 знає особисто. Коли почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України, працівники навчального закладу одразу на роботу не виходили, заробітну плату працівникам платили по квітень 2022 року. 26.02.2022 року була окупована територія смт Новоайдар. Усі хто бажав виїхати з окупованої території виїхали. Підстав у обвинуваченої залишатись на окупованій території не було, та після окупації ОСОБА_3 перейшла на співпрацю з окупаційною владою та почала працювати за стандартами країни агресора в ліцеї смт Новоайдар. Щодо тиску на обвинувачену щодо зайняття посади - їй не відомо. Крім того зазначила, що директор школи викликала до школи та пропонувала перейти на стандарти навчання країни агресора. Хто не погодився співпрацювати - у тих забирали ключі від школи. Тиску як такого, не було щодо зайняття посади в школі. Втім, обвинувачена пішла на співпрацю з окупаційною владою. Зазначає, що були педагоги, які відмовлялися працювати в ліцеї, втім залишились на окупованій території Також, відбувалась нарада, де обвинувачена була присутня. ОСОБА_3 пройшла перепідготовку на стандарти навчання країни агресора. Зазначає, що на сайті ліцею висвітлюється вся діяльність закладу. Так, з джерел Інтернету, їй відомо, що обвинувачена впроваджує російську мову. Підтверджує, що на відеозаписі вона бачила ОСОБА_3 , яка зазначила про те, що дуже добре, що дітей навчають російській мові. Зараз остання займає посаду вчителя російської мови та літератури. Також, ОСОБА_3 приймала участь в виборах та повідомляла, як гарно що вони проголосували на цих виборах. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_3 збирала підручники з української мови та видавала підручники з російської мови.

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 3 ст. 111-1 КК України ст. за №22022130000000493 від 21.09.2022 року. (т. 2 а.с. 2)

Згідно повідомлення про кримінальне правопорушення від 15.09.2022 року начальника ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькiй та Луганській областях, ОСОБА_3 здійснює пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної aгpeciї проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, а також здійснює впровадження стандартів освіти держави агресора у закладах освіти. Вказані обставини також підтверджені рапортом ст. оперуповноваженого 9 відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькiй та Луганській областях від 15.09.2022 року. (т. 2 а.с. 3, 4)

Згідно акту огляду від 15.09.2022 року, проведено огляд веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де розміщено вiдеозапис сюжету телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому на відрізку часу з 35 сек. зафіксовано, як особа жіночої статі, яка титрована « ОСОБА_10 » дає iнтерв`ю та висловлюється на підтримку дiй окупаційної влади та зміцнення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора. (т. 2 а.с. 5-6)

Згідно протоколу огляду ст. о/у в ОВС 3 управління ГУ СБУ в Донецькiй та Луганській областях від 27.09.2022 року, проведено огляд відеозапису, який опублікований в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » 14.09.2022 року о 19 год. 16 хв. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 хв. 41 сек. На вказаному відеозаписі сюжету телеканалу «Россия 24», на відрізку часу з 35 сек. Та з 2 хв. 46 сек. на відеозаписі зафіксовано як особа жіночої статі, яка титрована « ОСОБА_10 . Учитель русского языка и литературы», яка ідентифікована як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дає інтерв`ю, та висловлюється на підтримку дiй окупаційної влади та зміцнення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора. (т. 2 а.с. 25-30)

Згідно висновку експерта №196 від 12.12.2022 року проведеної портретної експертизи, вбачається, що зображення особи жіночої статі, що міститься в електронному файлі з назвою: «video5265087184238550903.mp4» при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) у період 00:00:35 - 00:00:48 (жінка, одягнена у кофту рожевого кольору, штани чорного кольору на підборідді медична маска синього кольору, яка дає інтерв?ю та представлена як « ОСОБА_10 . Учитель русского языка и литературы»), обмежено придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. 2. В електронному файлі з назвою: «video5265087184238550903.mp4» при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) 00:00:35 - 00:00:48 (жінка, одягнена у кофту рожевого кольору, штани чорного кольору на підборідді медична маска синього кольору, яка дає інтерв?ю та представлена як: « ОСОБА_10 . Учитель русского языка и литературы») та на фотозображенні (його електронній копії), що міститься в електронному файлі з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (з електронною копією облікової картки особи на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон), наданому на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа. (т. 2 а.с. 37-49)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2022 року, який проведений зі свідком ОСОБА_6 , остання під фотознімком №2 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за формою носа, обличчя, вирізом очей, кольором волосся. (т. 2 а.с. 55-57)

Згідно протоколу огляду від 05.11.2022 року, який проведений за участі свідка ОСОБА_6 , під час проведення якого було оглянуто відеозапис, який опубліковано в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.09.2022 року о 19 годині 16 хвилин, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 3 хв. 41 сек. з сюжетом телеканалу «Россия 24», та свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_3 на кадрах вказаного відеозапису, яка з`являється у кадрах відеозапису протягом декількох періодів часу у відеосюжеті. (т. 2 а.с. 58-59)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2022 року, який проведений зі свідком ОСОБА_7 , остання під фотознімком №2 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за формою носа, обличчя, вирізом очей, кольором волосся. (т. 2 а.с. 63-65)

Згідно протоколу огляду від 05.11.2022 року, який проведений за участі свідка ОСОБА_6 , під час проведення якого було оглянуто відеозапис, який опубліковано в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від ІНФОРМАЦІЯ_6 о 19 годині 16 хвилин, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю 3 хв. 41 сек. з сюжетом телеканалу «Россия 24», та свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 на кадрах вказаного відеозапису, яка з`являється у кадрах відеозапису протягом декількох періодів часу у відеосюжеті. (т. 2 а.с. 66-67)

Згідно протоколу огляду від 22.11.2022 року та додатку до нього, оглянуто інформацію, яка розміщення на Інтернет-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », де на сторінці з назвою «Руководство. ОСОБА_11 » - інтернет адреса ІНФОРМАЦІЯ_9 мається таблиця педагогічного складу школи з двадцяти семи пунктів, в якій під пунктом №19 мається інформація про педагогічного працівника /молвою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »» - « ОСОБА_3 », «Должность» - «учитель русского языка и литературы», «Стаж роботы» - «38,11». (т. 2 а.с. 80-89)

Згідно протоколу огляду від 16.01.2023 року та додатку до нього, оглянуто інформацію, яка розміщення на Інтернет-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », де мається посилання на документ під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », яке датовано ІНФОРМАЦІЯ_12 , Інтернет адреса: ІНФОРМАЦІЯ_13 . А також мається посилання на документ під назвою /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », яке датовано 26.08.2022 року , Інтернет адреса: ІНФОРМАЦІЯ_15 (т. 2 а.с. 90-99)

Постановою слідчого 2-го відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 26.01.2023 року, ОСОБА_3 оголошено в розшук. (т. 2 а.с. 145-147)

Згідно інформації отриманої в ході виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (на №78/3/3/1386 від 26.01.2023 року) від 09.02.2023 року, отримано з ДМС особову картку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання документована паспортом громадянина України номер НОМЕР_3 дата видачі: 02.12.1999 року, виданий Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_4 дата видачі: 23.10.2020 року, виданий Новоайдарським відділом Управління ДМС України в Луганській області. (т. 2 а.с. 151-153)

Згідно протоколуогляду від08.02.2023року,оглянуто сторінкусоціальної мережі«ВКонтакте»,яка розміщеназа посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 ,де запосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_17 , розміщено пост та фотографії зі сторінки вказаної соцмережі «Вконтакте» ЛГПУ (ІНФОРМАЦІЯ_18 , акаунт використовується користувачем яке має назву /мовою оригіналу/ «Луганский государственный педагогический университет». Також зазначена дата розміщення посту 3 жовтня 2022 р. о 21:03 : «3 окт2022в 21:03». ОСОБА_3 , розмістила на власній сторінці в соціальній мережі «ВКонтакте» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_19 пост із вказанням дати 30 вересня2022о 16:35 год. В ході огляду сторінки соціальної мережі "Вконтакте", яка розміщена за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_16 , розміщено в мережі Інтернет соціальної мережі «Вконтакте» на аккаунті, який має назву « ОСОБА_12 » данні, які збігаються з даними ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ім?я, прізвище, дата народження, місце мешкання) та розміщено інформацію про святкові заходи за результатами проведення у вересні2022незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей та т.зв. «повернення» Луганська до россії, а також залучення до святкування зазначеної події студентів та викладачів Луганського державного педагогічного університету», мешканців м.Луганська. (т. 2 а.с. 154-159)

Постановою слідчого 2-го відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 10.02.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №22022130000000493 від 21.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України зупинено у зв?язку з розшуком ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 176-177)

Постановою слідчого 2-го відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 04.04.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження №22022130000000493 від 21.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України відновлено. (т. 2 а.с. 178-179)

Згідно протоколу огляду від 04.04.2023 року та додатку до нього, оглянуто документ під назвою /мовою оригіналу/ «Закон Луганской Народной Республики ОБ ОБРАЗОВАНИИ», який розміщений на сторінці в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20 (т. 2 а.с. 180-195)

Згідно протоколу огляду від 04.04.2023 року та додатку до нього, проведеного за участі спеціаліста ОСОБА_14 , оглянуто сторінку, яка розміщена на веб-сайті /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_22 , де міститься посилання на статтю - /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_23 », яка розміщена 17.08.2022року, де мається текст з якого вбачається факт впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти, а також здійснення пропаганди в закладах освіти ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 203-211)

Згідно протоколу огляду від 07.04.2023 року та додатку до нього, проведеного за участі спеціаліста ОСОБА_14 , оглянуто сторінку, яка розміщена на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_24 » за посиланням: https://xn--80aaejyvhbw.xn----7sb3aecmcv8d.xn--plai/post/ НОМЕР_5 , а саме статтю з назвою /мовою оригіналу/ «Всеросийский конкурс сочинений «Без срока давности» В Новоайдарском районе подвели итоги 2 этапа всероссийского конкурса сочинений «Без срока давности», яка розміщена 06.03.2023 року. У вказаній публікації на фото зображена вчитель ОСОБА_3 разом з ученицею школи ОСОБА_15 , яка тримає у руках нагороду - Грамоту. Фото зроблено у шкільному приміщенні на фоні емблеми школи з написом /мовою оригіналу/ «Новоайдарская СІІІ 1906г.» У грамоті вказано /мовою оригіналу/ «Грамота Награждается ОСОБА_16 ученица 6 класса Государственного общеобразовательного учреждения Луганской народной республики «Новоайдарская средняя школа» за занятое 1 место в районном этапе Всеросийского конкурса сочинений «Без срока давности» в 1 категории 5-7 классов. Директор ГУ ДО ЛНР «Новоайдарский ЦДЮТ» О.К. Стефанова. п.Новоайдар 2023г. (т. 2 а.с. 212-219)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022130000000493 від 21.09.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 .ст. 111-1 КК України. (т. 2 а.с. 238-242)

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається РФ. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт того, що ОСОБА_3 , яка будучи громадянкою України добровільно зайняла посаду т. зв. /мовою оригіналу/ «учителя русского языка и литератури» в закладі освіти окупаційної влади в тимчасово окупованому смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, а саме т. зв. /мовою оригіналу/ «ГОУ ЛНР «Новоайдарская средняя школа», та перебуваючи на вказаній посаді висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та змінення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора.

При цьому,обвинувачена ОСОБА_3 ,усвідомлювала фактзбройної агресіїз бокуРФ таокупації територіїУкраїни,яка розпочаласьприблизно о04годині ранку24.02.2022повномасштабним російськимвійськовим вторгненнямна територіюУкраїни,тому реалізуючисвій злочиннийумисел,пішла наспівпрацю зокупаційними військамиРФ тапредставниками такзваної «ЛНР»,враховуючи характерїї дій,їх послідовністьта тривалістьсвідчить про невимушеність поведінки ОСОБА_3 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій та відповідно добровільності зайняття нею посади в закладі освіти окупаційної влади в тимчасово окупованому смт Новоайдар Щастинського району Луганської області.

А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачена винна у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та її дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

При призначенніпокарання обвинуваченій,суд враховує,що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також особи обвинуваченої, яка раніше не судима, за останнім місцем роботи охарактеризована позитивно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Слід також зазначити, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.

Також, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, які спрямовані на викривлення історії, ідентифікації дітей як українців, знищення національної свідомості та ідентичності неповнолітніх та малолітніх, що є вкрай вразливою категорією населення, наслідки для України, що настануть в майбутньому у зв`язку з її незаконною діяльністю на тимчасово окупованій території, які спрямовані на знищення національної ідентичності українських дітей, викривлення фактів про агресивну війну РФ проти України, та історичну роль українського народу в цілому.

Отже, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, чим спричинила вкрай негативні наслідки для впровадження повноцінного освітнього процесу в Україні.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а тому основне покарання повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 року по справі №183/184/23.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та наявності обтяжуючої обставини, а саме - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст.111-1 КК України.

За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання яке є обов?язковим у санкції статті, у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2023 року обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, строком на 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6 ст.193КПК України відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати пов`язані з проведенням судової портретної експертизи, оформленої висновком експерта від 12.12.2022 року №196, в сумі 7550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 80 коп. на користь держави. Призначення платежу: Оплата за судову експертизу відповідно до висновку від 12.12.2022 року №196).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Копію вироку для вручення обвинуваченій видати захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1