Справа № 523/5915/24

Номер провадження 3/523/2644/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одеса, матеріали адміністративної справи, які надійшли від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, з вищою освітою, одруженого, майора, начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

22 березня 2024 року прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Богатир В.К. був складений протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що в діях начальника групи документального забезпечення Суворовського (нині - Пересипський) ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_1 виявлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 17215 КУпАП.

Згідно фабулипротоколу проадміністративне правопорушення:на майора ОСОБА_1 під часвиконання обов`язківначальника групидокументального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ,покладалися організаційно-розпорядчіта адміністративно-господарськіфункції,а отже,в розумінніположення ст.172-13та ст.425КК України,він являвсявійськовою службовоюособою суб`єктом правопорушення,передбаченого ст.172-15КУпАП.Водночас,майор ОСОБА_1 ,будучи військовоїслужбовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ,свідомо ігноруючивимоги законів,у порушеннявимог ст.16Статуту ЗбройнихСил України,недбало поставивсядо військовоїслужби,а саме:посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 дотериторіальних органівНаціональної поліціїв порядкуст.259КУпАП таабз.2п.56,абз.15п.79Постанови КМУ№1487від 30.12.2022(додаток№20до Постанови)було скерованозвернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210, 2101 КУпАП, для складення протоколів про адміністративні правопорушення. Під час скерування вищезазначених звернень до органів поліції, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 вже було встановлено, що певні особи вчинили правопорушення і єдиною законною метою їх доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 було саме складання протоколів про адміністративні правопорушення. Водночас, аналізом Журналів реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення та документів до них встановлено, що після доставлення визначених осіб органами поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , заходи адміністративного реагування щодо правопорушників відповідальними посадовими особами не було вжито, а протоколи про адміністративні правопорушення у більшості випадків не складалися.

Відповідно до додатку 2 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №55 від 20.11.2023 року майор (на момент вчинення правопорушення капітан) ОСОБА_1 є уповноваженою та відповідальною посадовою особою, що має право на складання протоколів щодо порушення військовослужбовцями ЗСУ, призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відносно осіб, що доставлені для складання адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210- 1 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1260/1010 від 22.03.2024 року взаємодію співробітників органів Національної поліції України, та військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 (крім подачі звернень щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, до РТЦК для складення протоколів про адміністративні правопорушення) забезпечував начальник групи документального забезпечення майор ОСОБА_1 .

Актами звірок встановлено, що на підставі звернень до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками Національної поліції для складання адміністративних протоколів за ст.ст.210, 2101 КУпАП були доставлені: 14.12.2023 - ОСОБА_2 ; 23.12.2023 - ОСОБА_3 , 29.12.2023 - ОСОБА_4 , 29.12.2023 - ОСОБА_5 , 29.12.2023 - ОСОБА_6 ..

Відповідно до протоколу, майор ОСОБА_7 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов`язки, що передбачені наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , та:

- не склав адміністративні протоколи за ст.ст. 210, 2101 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які були доставлені структурними підрозділами Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення;

- не проконтролював правильність складення адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_5 , який був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 259 КУпАП (порушення вимог КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення в частині зазначення осіб, у присутності яких особа відмовилася від його підписання, та не зазначення в протоколі місця вчинення правопорушення);

Такі дії начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_1 призвели до невиконання ним обов`язків, що передбачені Статутом внутрішньої служби ЗСУ, порушення військової дисципліни, Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022, вимог КУпАП, що мало наслідком не притягнення до адміністративно відповідальності осіб, в діях яких є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. В той же час, допущення порушень вимог КУпАП при оформленні складеного протоколу аналогічним чином могло призвести до ухилення правопорушника від встановленої Законом відповідальності у вигляді закриття адміністративного провадження з формальних підстав.

15.01.2024 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 426 КК України, за № 42024164690000010 від 15.01.2024. 15.03.2024 року старшим слідчим 2 СВ ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42024164690000010 від 15.01.2024, за відсутності складу кримінального правопорушення.

Такими діями начальник групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, чим скоїв адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

У судове засідання 31.05.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про подальший розгляд справи у його відсутність, вину не визнав, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Прийнявши участь у попередньому судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 17215 КУпАП не визнав, надав заперечення на протокол. Пояснив, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на ІНФОРМАЦІЯ_5 , як на суб`єкта владних повноважень. Під-час складення протоколу про адміністративне правопорушення, уповноважена особа зобов`язана: встановити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності; встановити подію і склад адміністративного правопорушення; перевірити дотримання строків накладання адміністративного стягнення; скласти протокол про адміністративне правопорушення та передати його на розгляд начальнику РТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення. 29 березня 2024 року ОСОБА_1 направлено запити на інформацію до Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відносно здійснення адміністративного затримання та доставки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також до Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також, ОСОБА_1 пояснив, що складати протоколи про адміністративне правопорушення, відносно осіб, не встановивши особу, неможливо, також в протоколі слід зазначати паспортні дані особи, ІПН, адресу, інакше навіть у випадку складення протоколу, а потім накладення стягнення на підставі постанови, виконавча служба не зможе виконати постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності. У даному випадку:

- відносно військовозобов`язаного ОСОБА_8 , у зв`язку наявністю можливості ідентифікувати особу, було складено протокол №575 про адміністративне правопорушення від 29.12.2023 року та винесено постанову №575 по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2024 року. Тому, можливі недоліки в протоколі про адміністративне правопорушення №575, який був складений до речі не ОСОБА_1 , фактично не призвели до ухилення ОСОБА_8 від відповідальності.

- відносно ОСОБА_6 , протокол про адміністративне затримання співробітниками ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не складався. У доставленої особи були відсутні документи, які посвідчують особу, що унеможливило складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, він є офіцером запасу, з ним повинні взаємодіяти інші суб`єкти, та складати протокол про адміністративне правопорушення;

- відносно ОСОБА_4 , протокол про адміністративне затримання співробітниками ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не складався. У доставленої особи були відсутні документи, які посвідчують особу, що унеможливило складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, також він перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- відносно ОСОБА_2 , протокол про адміністративне затримання співробітниками ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не складався. У доставленої особи були відсутні документи, які посвідчують особу, що унеможливило складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення;

- відносно ОСОБА_3 його взагалі не доставляли на території ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначений військовозобов`язаний опитувався військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, в Національній поліції, як учасник бійки. Співробітники ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відмовились від доставки військовозобов`язаного до РТЦК у зв`язку з проведенням процесуальних дій.

Також, в частині уповноваження ОСОБА_1 на складання протоколу про адміністративне правопорушення, прокурор не наводить жодного обґрунтування, чому саме ОСОБА_1 , серед інших 19 військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , є єдиною уповноваженою особою, що має право на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Богатир В.К., з`явившись на попереднє судове засідання, підтримав складений ним протокол, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначив, що наведених осіб, відносно яких не складено ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, і не повинні були затримувати. Те, що наведені особи були доставлені без документів, нічим не підтверджено. Було надано при доставці осіб Акт звірки, який був підписаний зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто наведених осіб прийняли. Щодо встановлення складу адміністративного правопорушення, то з моменту подачі звернення про доставку наведених осіб до ТЦК, вже можна стверджувати що є факт складу адміністративного правопорушення. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не пройшли, оскільки їх слід рахувати з дати постанови про закриття кримінального провадження від 15.03.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та прокурора, суд вважає, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 17215 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Судом встановлено, що згідно Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.12.2021 №315, капітана ОСОБА_1 призначено на посаду начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 11.12.2023 року.

Матеріали справи містять Функціональні обов`язки Начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 , затверджені Начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2023 року № 55, створено групи оповіщення громадян для проведення мобілізації.

Згідно Додатку 2 до наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2023 року № 55, затверджено Перелік військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП, у складі 20 осіб, до якого включено також капітана ОСОБА_1

Зверненнями до Начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 в Одеській області, начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 просив здійснити доставку громадян, які вчинили адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП:

- ОСОБА_3 (звернення №7462 від 27.11.2023);

- ОСОБА_2 (звернення № 7496 від 27.11.2023);

- ОСОБА_5 (звернення № 7665 від 13.12.2023);

- ОСОБА_4 (звернення №6240 від 16.10.2023);

- ОСОБА_6 (звернення №8039 від 19.12.2023);

Згідно Акту звірки щодо направленої та отриманої інформації про громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 та 210-1 КУпАП, станом на 18.01.2024, до ТЦК:

- 14.12.2023 доставлено ОСОБА_2 (особа встановлена зі слів, як стверджує ніколи не отримував паспорт громадянина України);

- 29.12.2023 доставлено ОСОБА_4 ;

Згідно Акту звірки щодо направленої та отриманої інформації про громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 та 210-1 КУпАП, за період з 16.11.2023 по 25.01.2024, до ТЦК:

- 29.12.2023 доставлено ОСОБА_6 ;

- 29.12.2023 доставлено ОСОБА_5 ;

Судом встановлено, що відносно доставленого ОСОБА_5 було складено 29.12.2023 року протокол про адміністративне правопорушення № 575 уповноваженою особою Суворовського РТЦК ОСОБА_10 за ч.2 ст. 210 КУпАП.

Постановою Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 за № 575 від 05.01.2024 року, на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Згідно Рапортів Начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 , адресованих Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- під - час опитування доставленого військовозобов`язаного ОСОБА_6 , документів що посвідчують особу не встановлено, що унеможливило складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- під - час опитування доставленого військовозобов`язаного ОСОБА_4 , документів що посвідчують особу та громадянство України не встановлено. Військовозобов`язаний перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та був агресивно налаштований. Зазначене унеможливило складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- під - час опитування доставленого військовозобов`язаного ОСОБА_2 , документів що посвідчують особу та громадянство України не встановлено. Зазначене унеможливило складення протоколу про адміністративне правопорушення;

Згідно постанови Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 15.03.2024 року, кримінальне провадження №42024164690000010 від 15.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 426 КК України закрите, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто через встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд виходить із того, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі невинуватості (ст. 62 Конституції України).

За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.129Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Диспозиція частини 2статті 172-15 КпАП Українипередбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.

З об`єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто виражається в умисній формі вини.

Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. При цьому треба враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов`язки військовій службовій особі, дії вищестоящих командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові у справі № 185/12161/15-к від 21 травня 2021 року вказав, що об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражаються у їх невиконанні або у неналежному виконанні. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася тощо.

Устатті 1 Закону України «Про оборону України»наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації;

- особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством (частина 2стаття 17 Закону України «Про оборону України»).

Устатті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

- мобілізаційний план - сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду;

- основні показники мобілізаційного плану - розрахункові потреби держави на особливий період, сформовані в натуральному і вартісному обчисленні, для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.

Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації (частина 1статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації (частина 2статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Зміст мобілізаційної підготовки становить: військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу (частина 3статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період (частина 1статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відповідно доУказу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженогоЗаконом України від 17 березня 2014 року №1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по тепер, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний суд України у постанові від 30.05.2018 у справі № 521/12726/16-ц.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, і діє до теперішнього часу.

Відповідно дост. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На підставі вищевикладеного, вбачається що протоколи про правопорушення передбачені ст.210,210-1,211 КУпАП, складаються уповноваженими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154.

Згідно з п.9 зазначеного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Очевидним є те, що виконання вказаних завдань нерозривно пов`язане із застосуванням суб`єктами владних повноважень, якими є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а також їх посадові особи, відповідних норм права.

Застосування права особливий вид державної юридичної діяльності, пов`язаної з розсудом, який є невід`ємним елементом правозастосовної діяльності, об`єктивно існуючим і соціально виправданим правовим явищем, в якому виражається динамізм права, його пристосованість до постійно змінюваних умов і конкретних ситуацій. Межі правозастосовного розсуду характеризуються тим, що встановлюють допустиму свободу дій суб`єкта правозастосування у виборі варіанту поведінки, вони виступають індикатором, що дозволяє диференціювати поведінку суб`єкта правозастосування на правомірну і протиправну, детермінуються необхідністю створення правових умов для повноцінної реалізації принципів законності, доцільності і справедливості. Межі розсуду повинні бути визначені таким чином, щоб у процесі здійснення розсуду суб`єкт правозастосування мав можливість реалізувати цілі і завдання законодавства і винести найбільш справедливе рішення, не виходячи за рамки законності.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції РТЦК та СП, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Надаючи правову оцінку наявності в діях ОСОБА_1 ознак ч.2 ст. 172-15 КУпАП, внаслідок помилок при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом раніше, уповноваженою особою Суворовського РТЦК ОСОБА_10 , відносно військовозобов`язаного ОСОБА_8 , було складено протокол №575 про адміністративне правопорушення від 29.12.2023 року, за ч.2 ст. 210 КУпАП.

На підставі постанови №575 по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2024 року, на ОСОБА_8 було накладено адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів того, що на ОСОБА_1 як начальника групи документального забезпечення були покладені обов`язки із здійснення контролю за правильністю складення протоколів іншими уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Більш того, суду незрозуміло, як такий контроль може здійснюватися, оскільки протокол згідно ст. 254 КУпАП складається однією уповноваженою особою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу.

Також, КУпАП та Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, що встановлює механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, які вчинили військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б «Військові адміністративні правопорушення», яку затверджено Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2021 року за № 1622/37244, не містять вимог щодо обов`язкового зазначення у протоколі осіб, у присутності яких особа відмовилася від його підписання.

Так, відповідно до ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з п.6 зазначеної Інструкції уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

Таким чином, судом не встановлено наявності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, внаслідок допущення, як зазначено в протоколі від 22.03.2024 року, порушень при складенні ОСОБА_10 протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 , що могло привести до ухилення правопорушника від встановленої законом відповідальності.

Надаючи правову оцінку наявності в діях ОСОБА_1 ознак ч.2 ст. 172-15 КУпАП, внаслідок не складення протоколу відносно ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 не доставляли до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема це підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.02.2024 року №1054, адресованим Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З огляду на викладене, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення в цій частині.

Надаючи правовуоцінку наявностів діях ОСОБА_1 ознак ч.2ст.172-15КУпАП,внаслідок нескладення протоколувідносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП).

Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у ст.251 КУпАП, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ч.1 ст. 257 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

При цьому,саме умежах стадіі?складання протоколупро адміністративнеправопорушення встановлюється факт протиправноі? поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються и? аналізуються докази, дається первісна правова оцінка скоєному, тобто здіи?снюється певне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування.

В межах цієі? стадіі? ознаки правопорушення встановлюються особою, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, допускається зокрема адміністративне затримання особи.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа Таксі Актіеболаґ" та Вулич проти Швеції» (№ 36985/97).

Таким чином, виходячи із чинних норм КУпАП, право складати протокол про адміністративне правопорушення, як джерело доказів, належить до адміністративного розсуду суб`єкта владних повноважень, наділених відповідним правом.

Відповідно, право складати протокол про адміністративне правопорушення не тільки належить до розсуду суб`єкта владних повноважень, але й становить елемент його дискреційних повноважень. Ця функція за правовою природою є дискреціи?ною також з огляду на те, що вона потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на визначення адміністративного стягнення.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поряд з цим, складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути обов`язком суб`єкта владних повноважень, тільки у разі виявлення у діянні особи складу адміністративного правопорушення.

Такий висновок узгоджується з вимогами п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, відповідно до якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд не погоджується із твердженням у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений 22.03.2024 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 1721 КУпАП, про те що під-час скерування звернень до органів поліції, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 вже було встановлено, що певні особи вчинили правопорушення і єдиною законною метою їх доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 було саме складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У будь - якому випадку, особи які мають право на складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні дотримуватись порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що відсутність у доставлених до ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, що посвідчують особу, унеможливлювало складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Список документів, що посвідчують особу в Україні, зазначено в Законі України№5492-VIПро Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

На думку суду, складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно осіб, без встановлення їх особи, може призвести до того, що протокол про адміністративне правопорушення може бути складений відносно взагалі третіх осіб.

Обставини того, що осіб було передано за Актом звірки, не впливає на попередні висновки суду, оскільки в Акті звірки так само відсутні посилання на те, як було встановлено особи доставлених до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак наприклад зазначено про відсутність документів у ОСОБА_2 .

В свою чергу, доставка наведених осіб без документів, що посвідчують особу, підтверджується рапортами ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Одночасно, стаття 262 КУпАП передбачає перелік органів (посадових осіб), правомочних здійснювати адміністративне затримання, визначає, що адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення,може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.

Зокрема, адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З огляду на викладене, суд вважає що доставлення працівниками відділення поліції осіб до ІНФОРМАЦІЯ_4 , могло бути здійснено лише після затримання та встановлення особи тих, кого доставляють. У такому випадку, було би унеможливлено існування тих обставин, які є предметом дослідження під-час розгляду даної справи.

В свою чергу, до доводів прокурора про те, що оскільки доставлених осіб прийняли за Актами звірки, то і не могли не скласти відносно них протокол про адміністративне правопорушення, суд ставиться критично. Як вже зазначалося раніше, частково Актом звірки та Рапортами підтверджується, що осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 доставили без документів. Обставини того, як їх прийняли ІНФОРМАЦІЯ_9 , судом не досліджуються, оскільки ОСОБА_1 їх не приймав, в Акті звірки міститься підпис начальника ОСОБА_12 .

В свою чергу, за обставин відсутності у ТЦК та СП повноважень на затримання доставлених осіб, до з`ясування їх особистих даних, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.17215 КУпАП.

Також, відсутність в матеріалах справи адрес реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які можливо було би встановити з протоколів їх затримання, у випадку їх складання, унеможливило виклик наведених осіб до судового засідання, для з`ясування обставин їх перебування у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

З огляду на викладене, вматеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов`язки, але через недбале чи не сумлінне ставлення до них їх не виконав.

З врахуванням встановлених по справі обставин, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215 КУпАП, тому в силу п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у цій справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Згідно з ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись статтями 1, 7, 247, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 10.06.2024 року, внаслідок періодичної тривалої відсутності в суті світла.

Суддя К.О. Далеко