КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року м. Київ№ 640/1859/22

Київський окружний адміністративний суд у складі Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доНедержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» третя особа:Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів Українипровизнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (третя особа), в якому просив:

- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття слова «виключно для адвокатів свого регіону», які містяться в абзаці «є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону» пункту 12, а також пункти 18, 19, 20, пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі №640/1859/22 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №640/1859/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024, справу розподілено судді Жуковій Є.О.

22 березня 2024 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду зазначену справу було прийнято до провадження судді Жукової Є.О. та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 17.04.2024 року сторони у справі не з`явилися, у зв`язку з чим суд змушений був відкласти розгляд даної справи на 08.05.2024 року.

В судове засідання, призначене на 08.05.2024 року з`явилися представник відповідача та представник третьої особи, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та письмовим поясненням третьої особи, а також з урахуванням вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі №640/1859/22 щодо дослідження відповідних доказів, які мають значення для правильного вирішення справи та перевірки відповідності спірних пунктів Порядку критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Позивач в судові засідання, призначені на 17.04.2024 року та 08.05.2024 року не з`явився, натомість, через електронний суд звернувся до суду з заявою, відповідно до тексту якої зазначив, що вже повністю виклав свої доводи по суті справи у позовній заяві, потім у апеляційній скарзі, а потім і в касаційній скарзі, а відтак просить суд розглядати справу без його участі.

08.05.2024 в ході розгляду даної справи, після заслуховування позиції представників відповідача та третьої особи щодо обґрунтування відзиву на заявлений позов, надання відповідних пояснень по суті заявленого позову, а також враховуючи надмірне навантаження, наявне станом на 08.05.2024 року в Київському окружному адміністративному суді, судом на розгляд сторін було поставлено питання щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, щодо якого ні представник відповідача, ні представник третьої особи у справі не заперечували.

Так, враховуючи надмірне навантаження в Київському окружному адміністративному суді, після отримання відповідних письмових клопотань від представника позивача та представників відповідача, судом, ухвалою, занесеною в протокол судового засідання від 08.05.2024 року подальший розгляд справи було ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить: визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття слова «виключно для адвокатів свого регіону», які містяться в абзаці «є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону» пункту 12, а також пункти 18, 19, 20, пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Посилаючись на ст. ст. 6, 21, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивач зазначає, що підтвердження особою своєї кваліфікації здійснюється шляхом здачі кваліфікаційного іспиту. В законі відсутній обов`язок підтверджувати періодично свою кваліфікацію зокрема шляхом отримання «балів», отже покладення такого обов`язку на адвокатів не відповідає засадам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Спірним порядком передбачається, що заходи підвищення кваліфікації не є безкоштовними: деякі з них дійсно щедро проводяться без додаткової оплати адвоката, проте загалом вони є платними.

Відповідно до пункту 12 Рішення Рада адвокатів відповідної області має право проводити безоплатні заходи лише для адвокатів тієї ж області. Відтак, позивач вказує, що якщо Рада адвокатів, в якій він зареєстрований, не проведе протягом календарного року достатню кількість безкоштовних заходів підвищення кваліфікації, або якщо він не встигне всі їх відвідати, то він буде змушений відвідувати платні заходи, а отже запровадження Радою адвокатів України обов`язку проходити платні курси підвищення кваліфікації мало характер покладення на адвокатів обов`язку сплачувати обов`язкові платежі, а отже прийняття оскаржуваного рішення відповідачем здійснено без наявності відповідних повноважень у Ради адвокатів України.

Також позивач зазначає, що оскаржувані пункти рішення РАУ порушують його права, оскільки з 09.06.2020 року останній є адвокатом, підпадає під дію цього рішення РАУ і змушений «підвищувати свою кваліфікацію» в порядку, який визначений оскаржуваним рішенням РАУ.

08.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, продубльований засобами поштового відправлення, в якому відповідач просив в задоволенні позовної заяви відмовити повністю, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тобто порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

На думку відповідача, позивачем подано завідомо безпідставний позов.

Щодо рішення Ради адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів та зобов`язання адвокатів підвищувати кваліфікацію шляхом відвідування платних семінарів/ вебінарів, відповідач зазначає, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст.21) передбачено обов`язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, а в Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвокатів та відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвокатів, питання оплати заходів підвищення кваліфікації п.14 Порядку не передбачено, що дозволяє адвокату протягом року, виконуючи обов`язок з підвищення свого професійного рівня, мати можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації, що спростовує твердження позивача про дискримінаційні ознаки положень Порядку.

Щодо проведення регіональними органами адвокатського самоврядування заходів з підвищення кваліфікації виключно для адвокатів свого регіону, яке має наслідком позбавлення адвоката можливості відвідати відповідні заходи в іншому регіоні, що є ознакою дискримінації за місцем проживання, відповідач зазначає наступне.

Пункт 12 Порядку в цілому не зумовлює виникнення будь яких прав і обов`язків для позивача, а лише окреслює діяльність Ради адвокатів регіону з питань підвищення кваліфікації адвокатів, та відповідає приписам ст.48 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положення про раду адвокатів регіону щодо здійснення радою адвокатів регіону інформаційно методичного забезпечення адвокатів регіону, сприяння підвищенню їх кваліфікації.

Щодо наявності дискримінаційних ознак в оскаржуваних пунктах Порядку, відповідач зазначає, що останні не містять жодних дискримінаційних ознак в розумінні понять ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», оскільки різниця між встановленими критеріями щодо обсягів підвищення кваліфікації молодими спеціалістами та спеціалістами, які вже мають певний досвід у професії, не є новизною в суспільстві, крім того, правовідносини, які випливають із визначення «Молодий адвокат» на даний момент не мають відношення до позивача з огляду на те, що останній має статус адвоката вже понад 3 и роки.

08.04.2024 року на наведений вище відзив відповідача на позовну заяву позивачем через електронний суд до суду було подано відповідь на відзив, відповідно до тексту якої позивач, з посиланням на постанови КАС Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №826/9779/17, від 18.07.2019 року у справі №826/16725/17, від 18.09.2018 року у справі №826/11279/16 зазначив наступне.

Перебування позивача у відносинах, які регулюються оскаржуваним нормативно правовим актом, є ключовим критерієм у визначенні права його оскаржити.

Дія нормативно правового акту, зокрема, оскарженого в частині Порядку, мала вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно правовий акт як відразу після набрання ним чинності, так і будь коли й тоді, коли нормативно правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/ чи законних інтересів.

Тобто, апелюючи до позиції Верховного Суду, позивач зазначає, що право на оскарження нормативно правового акту виникає не тільки тоді, коли він вже застосований до особи і вже порушив права, але також і у випадку, коли цей акт буде чи можливо буде застосований до такої особи у майбутньому.

Відтак, позивач зазначає, що оскільки оскарженим ним у даній справі рішенням РАУ встановлено для усіх адвокатів обов`язок періодично вчиняти дії (проходити заходи підвищення кваліфікації) то для того, щоб позивач вважався учасником правовідносин, врегульованих ним, достатньо, щоб він був адвокатом.

Третьою особою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України через підсистему «Електронний суд» було подано письмові пояснення по суті заявленого позову від 08.05.2024 року, в яких третя особа Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено обов`язок адвоката, зокрема, підвищувати свій професійний рівень.

Згідно з Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 р.№63, існують наступні оператори підвищення кваліфікації адвокатів, а саме:

Вища школа адвокатури України НААУ є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації; організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо);

Ради адвокатів регіону здійснюють інформаційно методичне забезпечення адвокатів регіону, є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону;

Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (разом Центри) можуть бути операторами з підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до законодавства України.

Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечити безперервне поглиблення, розширення і оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Пунктом 14 зазначеного Порядку наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвокатів, в якому відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвокатів.

Пунктом 39 вказаного Порядку визначено, що фінансування процесу підвищення кваліфікації адвокатів здійснюється за рахунок коштів відповідних операторів підвищення кваліфікації адвокатів згідно їх кошторисів за рахунок власних коштів або за рахунок коштів, які вони отримують від адвокатів (слухачів), які беруть участь в організованих ними заходах (онлайн та офлайн), якщо такі заходи платні та/або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

Таким чином, як зазначає третя особа, кожен з операторів ПК проводить як платні, так і безоплатні заходи підвищення кваліфікації, а відтак, твердження позивача про обмеження його у підвищенні кваліфікації у разі, якщо Рада адвокатів регіону не проводить достатню кількість заходів, є безпідставним.

Крім того, як наголошує третя особа, адвокат може вільно обирати між заходами, організованими такими операторами підвищення кваліфікації, як Рада адвокатів регіону та Вища школа адвокатури, які в достатній мірі організовують як платні, так і безоплатні заходи, а отже, адвокат протягом року, виконуючи обов`язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації, що спростовує твердження позивача, викладені останнім в позовній заяві.

Здійснивши системний аналіз письмових доказів, наявних в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, надані в судових засіданнях, оцінивши їх належність і допустимість в розумінні ст.ст.73 76 КАС України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2021 року Рішенням Ради адвокатів України №63 було затверджено у новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України.

Зазначеним Порядком, зокрема, на адвокатів України покладено обов`язок щороку проходити «заходи з підвищення кваліфікації» в обсязі, необхідному для отримання достатньої кількості «балів».

Серед іншого, зазначений Порядок дійсно передбачає наступне.

« 12. Ради адвокатів регіону: є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону.

18. Адвокати до досягнення ними 3 х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.

19. Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин щороку. У разі отримання свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів ща 3 роки становитиме не менше 48 годин.

20. Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

IV. Перехідні положення.

2. Даний порядок вступає в дію з моменту його прийняття».

Відповідно до змісту частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до змісту частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові основи діяльності адвокатури України становлять Конституція України, закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України, затверджений в новій редакції Рішенням Ради Адвокатів України від 03.07.2021 року №63, Правила адвокатської етики, інші законодавчі акти України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ст.2 наведеного вище закону наведено визначення адвокатури України, зокрема, зазначено наступне.

1. Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

2. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

3. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ст.21 зазначеного закону визначено професійні обов`язки адвоката та вказано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.43 наведеного закону визначено і основні засади адвокатського самоврядування. Зокрема, вказано таке.

1. Адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

2. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.

Відповідно до ст.44 наведеного закону визначено завдання адвокатського самоврядування, серед яких:

1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.45 зазначеного закону визначено правовий статус Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

2. Національна асоціація адвокатів України:

1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади.

Відповідно до ст.46 зазначеного закону визначено організаційні форми адвокатського самоврядування, такі як: конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України та зазначено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до ст.47 вказаного закону визначено правовий статус конференції адвокатів регіону як вищого органу адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст.48 наведеного вище закону визначено правовий статус ради адвокатів регіону, та зазначено, що у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону, а також, що Рада адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону.

Відповідно до ст.54 Вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України.

Відповідно до ст.55 визначено, що у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України.

Відповідно до ст.57 встановлена обов`язковість рішень органів адвокатського самоврядування та зазначено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами, а рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Відповідно до Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України, затвердженого в новій редакції Рішенням Ради Адвокатів України від 03.07.2021 року №63 визначено наступне.

1. Дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі по тексту "Порядок") поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов`язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов`язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі - Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

3. Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на:

- зміцнення їх правових навичок;

- практичну реалізацію правил адвокатської етики;

- підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод;

- навчання повазі до прав та інтересів клієнтів;

- навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню;

- навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд;

- заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги;

- інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.

4. Національна асоціація адвокатів України забезпечує високий професійний рівень адвокатів України. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції.

5. Підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.

6. Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.

7. Організації, що бажають стати сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, підлягають акредитації Експертною радою НААУ в передбаченому нею Порядку як сторонні оператори.

8. Всі оператори підвищення кваліфікації адвокатів зобов`язані виконувати обов`язки, що встановлені нормативними актами НААУ щодо підвищення кваліфікації адвокатів.

9. Рада адвокатів України:

- встановлює порядок підвищення кваліфікації адвокатів та вносить зміни до нього;

10. Національна асоціація адвокатів України:

- сприяє у виданні методичних та інформаційних матеріалів з питань підвищення кваліфікації адвокатів;

- розміщує в Єдиному реєстрі адвокатів України інформацію про щорічне підвищення кваліфікації адвокатів в порядку, передбаченому Порядком ведення ЄРАУ;

- виконує інші завдання, передбачені законодавством та актами НААУ з метою забезпечення високого професійного рівня адвокатів України.

11. Вища школа адвокатури НААУ:

- є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні;

- адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів;

- є оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації;

- організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо);

- здійснює щорічне планування навчальних продуктів за їх кількістю, тематикою, формою проведення тощо.

- веде облік і щорічно узагальнює інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;

- в порядку, передбаченому Експертною радою НААУ, організовує процес акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів, на підставі рішень Експертної ради НААУ оформлює та видає сертифікати акредитації, повідомляє заявникам про відмову в акредитації (сертифікації);

- моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів та надає відповідну інформацію Експертній раді з питань акредитації та сертифікації для реагування;

- на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) на підставі рішень Експертної ради НААУ;

- готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами;

- розробляє та подає на затвердження Експертній раді НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів, заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та операторів підвищення кваліфікації адвокатів;

- в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов`язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

12. Ради адвокатів регіону:

- здійснюють інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону шляхом: (а) широкого інформування адвокатів, в тому числі за допомогою інформаційних ресурсів (веб-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), про можливості підвищення кваліфікації адвокатами свого регіону, про види, тематику, дати навчань та інше. (б) видання відповідних методичних матеріалів для адвокатів свого регіону.

- сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів регіону шляхом постійної та тісної співпраці з Вищою школою адвокатури НААУ, зокрема, але не обмежуючись: надають пропозиції щодо напрямків навчання адвокатів свого регіону, тематики, періодичності, форми навчань тощо.

- є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону.

13. Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (разом далі Центри):

- можуть бути операторами з підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до законодавства України.

- внесок, передбачений п. п. 37, 38 Порядку, Центрами не сплачується, а документи, передбачені актами НААУ для акредитації сторонніх операторів, обмежуються виключно заявою Центрів про акредитацію та документами про їх державну реєстрацію (створення) Центрів.

14. Види підвищення кваліфікації адвокатів:

- навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;

- участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;

- участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації. У випадку, якщо навчальний продукт являє собою відеозапис, що не має чіткої структури курсу та не передбачає за результатами його перегляду зріз закріпленого матеріалу через тестування, то кількість залікових балів за такий вид підвищення кваліфікації дорівнює 1-му балу незалежно від кількості годин такого відео-запису. Це обмеження не стосується відеоматеріалів, які включаються в структуру онлайн-курсів з відповідною перевіркою знань;

- виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу;

- наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;

- видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 12 залікових балів;

- здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності - 30 залікових балів;

- здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності - 45 залікових балів;

- робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") - 5 залікових балів на рік; робота в складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарних палатах кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в регіонах додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;

- участь в роботі комітетів НААУ (голова та заступники голови комітету НААУ - 10 балів на рік; член ради комітету 5 балів на рік). Участь адвоката в роботі комітету НААУ з питань адвокатської етики (голова, заступники та члени ради комітету) - додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;

- участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням Голови ради адвокатів регіону (голова та заступники голови комітету - 10 балів на рік; член комітету 5 балів на рік). Чисельність членів комітету в поданні Голови ради адвокатів регіону не може перевищувати 15 осіб (за винятком Ради адвокатів м. Києва та Ради адвокатів Київської області, де чисельність членів комітету обмежується членами, які приймають активну участь в його роботі);

- успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових балів. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до галузей права. Тестування з Правил адвокатської етики розробляються Вищою школою адвокатури НААУ із залученням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Максимальна кількість таких балів не може перевищувати 2 залікових бали на рік;

- успішне проходження онлайн тестування на тему "Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування". Тема включатиме, зокрема (але не обмежуючись), такі питання: структура, повноваження органів адвокатського самоврядування, нормативні акти, що регулюють їх діяльність. Максимальна кількість таких балів не може бути більше ніж 2 залікових балів на рік.

- інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді. Бали за науковий ступінь нараховуються за заявою адвоката лише після оприлюднення відповідного наказу на сайті Міністерства освіти і науки України. У всіх інших випадках бали, отримані понад необхідну річну норму, на наступні періоди не переносяться.

15. Професійні програми підвищення кваліфікації передбачають навчання:

1. за загальною складовою - удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, методологічних, етичних та інших питань професійної діяльності адвоката;

2. за галузевою складовою - здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності.

З метою оцінки результатів засвоєння професійних програм підвищення кваліфікації в форматі онлайн, в яких адвокат бере участь дистанційно, може проводитись підсумковий контроль шляхом проведення тестування за результатами заходу.

Відповідно до розділу II вказаного Порядку встановлюються вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема, наступні.

16. Всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

17. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.

18. Адвокати до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму "Молодий адвокат", яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.

19. Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.

20. Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

21. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.

22. Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

23. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

24. У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обов`язок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобов`язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування.

25. Адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).

26. У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША НААУ.

27. Адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ "Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів".

28. Академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ "Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів", визнаються еквівалентними академічним годинам та/або заліковим балам, отриманим на відповідних заходах, проведених в Україні.

29. У разі, якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 27 цього Порядку адвокат зобов`язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

30. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифіката затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.

31. Доступ до системи підвищення кваліфікації адвокатів надається адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

32. Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.

Відповідно до розділу III зазначеного Порядку встановлюються вимоги щодо організації процесу з підвищення кваліфікації, зокрема, наступні.

33. У Вищій школі адвокатури за наказом директора створюється Центр акредитації ВША НААУ. Центр акредитації ВША не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Вищої школи адвокатури НААУ. Центр акредитації ВША НААУ адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів; моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються всіма операторами підвищення кваліфікації адвокатів; на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ, організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) за рішенням Експертної ради НААУ; оформлює та видає сертифікати акредитації (сертифікації); готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; готує для затвердження Експертною радою НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів та сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів; в рамках своєї компетенції здійснює іншу діяльність, необхідну для ефективного адміністрування процесу підвищення кваліфікації (професійного рівня) адвокатів.

34. Вища школа адвокатури НААУ серед іншого також виконує також такі функції:

- інформує адвокатів з питань підвищення кваліфікації;

- узагальнює інформацію про всі заходи з підвищення кваліфікації адвокатів по всій Україні;

- здійснює контроль за якістю та організацією процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

- інші функції, необхідні для забезпечення якісного процесу підвищення кваліфікації адвокатів.

35. Для цілей контролю за якістю організації процесу підвищення кваліфікації сторонніми операторами Вища школа адвокатури НААУ організовує роботу ревізорів. Ревізорам надається допуск до усіх акредитованих заходів з підвищення кваліфікації без будь-яких обмежень. Ревізори надають звіти про якість заходів з підвищення кваліфікації та дотримання операторами актів НААУ Вищій школі адвокатури НААУ для узагальнення інформації та реагування у разі неякісної роботи організаторів заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Вища школа адвокатури інформує Експертну раду НААУ про результати ревізій.

36. Акредитація сторонніх операторів надається строком на один рік. Щорічний внесок за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня кожного року, в якому така плата вноситься. Внесок підлягає сплаті на рахунок Вищої школи адвокатури НААУ. Рішення про зміну чи розстрочку щорічного внеску за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації може прийматись Головою НААУ, у тому числі за поданням Директора Вищої школи адвокатури НААУ.

37. Встановити для сторонніх операторів підвищення кваліфікації адміністративний внесок за опрацювання та облік залікових балів та видачу відповідних сертифікатів з розрахунку 1 (один) відсоток від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня кожного року, в якому відбувається видача сертифікатів за кожен заліковий бал. Внесок підлягає сплаті на рахунок Вищої школи адвокатури НААУ.

38. Рішення про зміну адміністративного внеску за видачу залікових балів з підвищення кваліфікації адвокатів може прийматись Головою НААУ, у тому числі за поданням Директора Вищої школи адвокатури НААУ.

39. Фінансування процесу підвищення кваліфікації адвокатів здійснюється за рахунок коштів відповідних операторів підвищення кваліфікації адвокатів згідно їх кошторисів за рахунок власних коштів або за рахунок коштів, які вони отримують від адвокатів (слухачів), які беруть участь в організованих ними заходах (онлайн та оффлайн), якщо такі заходи платні та/або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.

40. Вища школа адвокатури НААУ для забезпечення адміністрування безперервного процесу підвищення кваліфікації адвокатів може фінансуватись за потреби за рахунок коштів НААУ та/або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в порядку та обсязі, затвердженому рішенням Ради адвокатів України.

З огляду на викладене вище, здійснивши системний аналіз доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Виконуючи вимоги постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі №640/1859/22, Київським окружним адміністративним судом було здійснено перевірку Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України в оскаржуваній частині критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема, чи прийнято таке рішення:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України в оскаржуваній частині критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що означений Порядок є прийнятим:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, як встановлено судом та підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, зазначене Рішення Ради адвокатів України №63 про затвердження Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України в повній мірі відповідає вимогам наведеного вище Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Статуту, затвердженого рішенням звітно виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 року, Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року.

Також, на виконання вимог наведеної вище постанови КАС ВС, увага суду була приділена мотивам та обґрунтуванню, з посиланням на відповідні норми матеріального права щодо відсутності в пунктах 18 та 19 Порядку ознак дискримінаційного характеру.

Так, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності факту дискримінації в пунктах 18 та 19 Порядку зазначає про неоднакове поводження з двома різними категоріями адвокатів: адвокатами і молодими адвокатами та апелює до визначення дискримінації, наведеної в статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а також до основних тез інтерв`ю із заголовком «Директор ВША НААУ Савва Кузьменко: «Адвокат сто разів подумає, куди інвестувати дорогоцінний час»», аналізуючи, на власний розсуд відповіді директора Вищої школи адвокатури С. Кузьменко та вказуючи, що зазначене інтерв`ю доказує, що прийняття РАУ спірного рішення мало безсистемний характер, не викликаний будь якими об`єктивними передумовами, а встановлення неоднакових обов`язків для двох штучно визначених категорій адвокатів не переслідувало досягнення будь якої легітимної мети. Висловлює при цьому власне бачення ситуації, яке полягає в наступному: «дискримінація відбувається за ознакою того, коли особа набула статусу адвоката: ті особи, які є адвокатами, мають більш лояльне та привілейоване становище, оскільки вони зобов`язані отримувати бали в меншому обсязі, ніж так звані «молоді адвокати», які не просто змушені отримувати більше балів, але вони також зобов`язані пройти нікому не відомо який «модульний курс» (звісно не безкоштовно!)» та посилається на п.12 оскаржуваного Порядку, відповідно до якого зазначено, що Ради адвокатів регіону «є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону, і, таким чином, безкоштовні семінари Ради адвокатів областей за цим пунктом мають право проводити лише щодо адвокатів, місце проживання яких зареєстроване у відповідній області.

Відповідно до ст.131 -2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

2) дискримінацією є ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

3) непрямою дискримінацією є ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно до ст.4 наведеного вище закону дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України.

Дія цього Закону поширюється на такі сфери суспільних відносин: громадсько-політична діяльність; державна служба та служба в органах місцевого самоврядування; правосуддя; трудові відносини, у тому числі застосування роботодавцем принципу розумного пристосування; охорона здоров`я; освіта; соціальний захист; житлові відносини; доступ до товарів і послуг; на інші сфери суспільних відносин.

Відповідно до ст.5 вказаного закону визначено наступні форми дискримінації: пряма дискримінація; непряма дискримінація; підбурювання до дискримінації; пособництво у дискримінації; утиск.

Відповідно до ст.6 зазначеного закону декларується заборона дискримінації, а саме, визначено наступне.

1. Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

2. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

3. Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Враховуючи викладене вище, надаючи оцінку інтерв`ю із заголовком «Директор ВША НААУ Савва Кузьменко: «Адвокат сто разів подумає, куди інвестувати дорогоцінний час»» в контексті оцінки доводів позивача щодо наявності в пунктах 18 та 19 оскаржуваного Порядку ознак дискримінаційного характеру для адвокатів та «молодих адвокатів», суд зазначає наступне.

Стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко встановлює вимоги до адвоката, як то: наявність громадянства, освітнього та мовного цензу, стажу роботи в галузі права не менше двох років, складення кваліфікаційного іспиту, наявність стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, поряд з професійними правами адвоката, гарантованими ст.20 вказаного закону, на адвоката, відповідно до ст.21 наведеного закону покладаються і професійні обов`язки, зокрема:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Відтак, професійний обов`язок кожного адвоката щодо підвищення свого професійного рівня прямо передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», що, враховуючи, особливості функціонування операторів підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, а саме: Рад адвокатів регіону, а також відсутність підтвердження з боку позивача належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73 -76 КАС України відсутності можливості щодо отримання безкоштовних заходів підвищення кваліфікації Рад адвокатів областей щодо адвокатів, місце проживання яких зареєстроване у відповідній області, спростовує наявність в пунктах 18 та 19 Порядку ознак дискримінаційного характеру та є лише суб`єктивним баченням позивача, що не може бути покладеним в основу судового рішення у справі.

Крім того, на виконання постанови Верховного Суду Київським окружним адміністративним судом також надана оцінка доказам, які позивачем було подано до суду на підтвердження своїх доводів про дискримінаційний характер Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, а саме: відповідям із декількох рад адвокатів регіонів, що полягає в наступному.

У якості доказів, поданих в обґрунтування заявленого адміністративного позову, позивачем було подано до суду: копію рішення Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63; скріншот на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Хмельницької області «Дисциплінарна відповідальність адвоката, конфлікт інтересів в адвокатській діяльності»; скріншот на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Черкаської області «Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування»; копію листа Ради адвокатів Хмельницької області від 05.03.2021 р.; копію листа Ради адвокатів Волинської області від 04.03.2021 р.; копію листа Ради адвокатів Хмельницької області від 28.12.2021 р., а також копію листа Ради адвокатів Черкаської області від 30.12.2021 р., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, зміст Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України, затвердженого в новій редакції Рішенням Ради Адвокатів України від 03.07.2021 року №63 детально проаналізовано вище.

При цьому, ні зміст наведеного вище Порядку, ні процедура затвердження вказаного Порядку не суперечать вимогам наведеного вище Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Статуту, затвердженого рішенням звітно виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 року, Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року.

Так, зі змісту скріншоту, наданого позивачем на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Хмельницької області «Дисциплінарна відповідальність адвоката, конфлікт інтересів в адвокатській діяльності», судом встановлено наступне.

Дійсно, оператором - Радою адвокатів Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 801 анонсовано захід «Дисциплінарна відповідальність адвоката, конфлікт інтересів в адвокатській діяльності», початок якого: 27.01.2022 16:00, закінчення: 27.01.2022 18:00. Доповідачі: ОСОБА_2 Дисциплінарна відповідальність адвоката; ОСОБА_3 Конфлікт інтересів в адвокатській діяльності. Кількість балів 2 , 2 з етики.

Питання Ви збираєтесь зареєструватись на захід «Дисциплінарна відповідальність адвоката, конфлікт інтересів в адвокатській діяльності».

Відповідь Так, я хочу подати запит на участь.

Відповідь Відповідно до пункту 12 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів захід проводиться виключно для адвокатів регіону.

Так, зі змісту скріншоту, наданого позивачем на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Черкаської області «Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування», судом встановлено наступне.

Дійсно, оператором - Радою адвокатів Черкаської області онлайн анонсовано захід «Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування», початок якого: 02.02.2022 10:00, закінчення: 02.02.2022 12:00. Доповідач: Оржеховська Анна Олександрівна - Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування. Кількість балів 2 , 0 з етики.

Питання Ви збираєтесь зареєструватись на захід «Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування».

Відповідь Так, я хочу подати запит на участь.

Відповідь Відповідно до пункту 12 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів захід проводиться виключно для адвокатів регіону.

Відповідно до змісту листа Ради адвокатів Хмельницької області від 05.03.2021 р. вих.№84 зазначено наступне.

Відповідно до п.27 Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України, затвердженого в новій редакції Рішенням Ради Адвокатів України від 21 вересня 2019 року №111 (нова редакція), адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації , брати участь у будь яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить. В разі проведення регіональними органами адвокатського самоврядування в своїх регіонах безкоштовних заходів з підвищення кваліфікації для адвокатів, - адвокатам такого регіону надається перевага в реєстрації на такі заходи.

Рада адвокатів Хмельницької області проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів за рахунок щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, які сплачені адвокатами Хмельницької області. А тому всі тренінги, вебінари та онлайн семінари, які проводяться Радою адвокатів Хмельницької області, є безкоштовними та спрямовані, у першу чергу, на підвищення кваліфікації адвокатів Хмельницької області.

Зазначений у Вашому зверненні вебінар «Клієнт завжди бреше» організований Радою адвокатів Хмельницької області на 16.03.2021 року, розрахований на 1000 учасників.

Реєстрація на цей захід дійсно була обмежена оператором Радою адвокатів Хмельницької області, але 04 березня 2021 року, після затвердження реєстрації адвокатів Хмельницької області, обмеження у реєстрації були зняті і адвокати з усіх регіонів України успішно здійснили реєстрацію на даний вебінар.

Крім того, Радою адвокатів Хмельницької області було повідомлено, позивача про його реєстрацію на вебінар «Клієнт завжди бреше» та отримання останнім запрошення на свою електронну адресу, а також надіслання йому плану заходів з підвищення кваліфікації адвокатів Хмельницької області на 2021 рік та принагідно поінформовано про розміщення зазначеного плану на відповідному веб сайті Ради адвокатів Хмельницької області.

Відповідно до змісту листа Ради адвокатів Волинської області від 04.03.2021 р. за вих.15/11 зазначено наступне.

З початку 2021 року і по дату звернення позивача (04.03.2021 року) Радою адвокатів Волинської області безкоштовні онлайн заходи не проводилися.

Вебінар на тему «Запобігання та протидія дискримінації: основні поняття та нормативно правове забезпечення», був акредитований на 12.03.2021 року для адвокатів Волинської області з кількістю місць на 500 осіб, при тому, що кількість адвокатів, які обліковуються у Раді адвокатів Волинської області, складає більше 900 осіб, а тому, відповідно до п.27 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ від 21.09.2019 року №111, переваги в реєстрації на цей семінар надаються адвокатам Волинської області.

Відповідно до змісту листа Ради адвокатів Хмельницької області від 28.12.2021 р. за вих. №368/0/2-21 зазначено наступне.

Згідно ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний підвищувати свій професійний рівень та виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до п.3.1.4 ст.3 Положення про Раду адвокатів Хмельницької області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №87 від 08.04.2017 року, рада адвокатів регіону здійснює інформаційно методичне забезпечення адвокатів регіону, сприяє підвищенню їх кваліфікації.

Рада адвокатів Хмельницької області є неприбутковою організацією та здійснює свою діяльність виключно за внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування адвокатів Хмельниччини.

Відповідно до п.12 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №63 від 03 липня 2021 року, ради адвокатів регіону є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону.

Таким чином, Рада адвокатів Хмельницької області не має правових підстав, а також технічної можливості реєструвати на заходи з підвищення кваліфікації адвокатів з інших регіонів України.

Враховуючи вищенаведене, позивачу було запропоновано, за необхідності, звернутися за вирішенням даного питання до Національної асоціації адвокатів України.

Відповідно до змісту листа Ради адвокатів Черкаської області від 30.12.2021 р. за вих. №102/0/2-21 зазначено наступне.

Позивач, на його звернення щодо реєстрації на безкоштовний семінар, який планується проводитись Радою адвокатів Черкаської області 02.02.2022 року повідомлявся, що на 03 липня 2021 року Радою адвокатів України затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України. Згідно п.12 вказаного порядку Ради адвокатів регіону є операторами підвищення кваліфікації, які не потребують акредитації, виключно для адвокатів свого регіону.

Таким чином, Рада адвокатів Черкаської області не має змоги реєструвати на заходи з підвищення кваліфікації адвокатів з інших регіонів. Крім того, записи вебінарів, які проводяться Радою адвокатів Черкаської області, залишаються у загальному доступі, а тому, якщо позивач бажає прослухати вебінар, який його зацікавив, то він зможе переглянути його на каналі YouTube Ради адвокатів Черкаської області.

Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а також не заперечується позивачем, позивач ОСОБА_1 є адвокатом з 09.06.2020 року та обліковується у Раді адвокатів Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3454 від 09.06.2020 року та копією посвідчення адвоката України №3454 від 09.06.2020 року, які містяться в матеріалах справи.

В контексті змісту наведених вище листів від Рад адвокатів Хмельницької, Волинської та Черкаської областей, а також обґрунтування позовних вимог відповідно на підтвердження своїх доводів про дискримінаційний характер Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, позивач наполягає, що застосування спірного рішення РАУ має до нього цілком реальний характер і суттєво впливає на його права: зобов`язує його періодично проходити заходи підвищення кваліфікації; робити це безкоштовно він має змогу лише в Раді адвокатів Полтавської області; щоб отримати «бали», якщо він не зможе вчасно зареєструватись і пройти всі заходи в РА Полтавської області, позивач повинен буде проходити платні заходи, тобто витрачати свої кошти, а відтак зазнавати дискримінації, тобто ситуації, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь якій формі, встановленій Законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, окрім посилань на наведені вище листи , а також ст.1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», позивачем, жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73 76 КАС України не було доведено вчинення щодо нього дискримінації, тобто ситуації, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь якій формі, встановленій Законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними, як не було доведено і відсутності можливості зареєструватись і пройти всі заходи в РА Полтавської області, оскільки позивачем не надано до суду ні доказів на підтвердження будь яких звернень до Ради адвокатів Полтавської області з приводу реєстрації його на будь які безкоштовні заходи з підвищення кваліфікації у відповідний період, ні, відповідно, доказів на підтвердження отримання останнім будь яких відмов від Ради адвокатів Полтавської області з приводу реєстрації його на будь які безкоштовні заходи з підвищення кваліфікації у обраний позивачем період.

Крім того, як прямо зазначено в тексті листа Ради адвокатів Хмельницької області від 05.03.2021 р. вих.№84, Радою адвокатів Хмельницької області було повідомлено позивача про його реєстрацію на вебінар «Клієнт завжди бреше» та отримання останнім запрошення на свою електронну адресу, а також надіслання йому плану заходів з підвищення кваліфікації адвокатів Хмельницької області на 2021 рік та принагідно поінформовано про розміщення зазначеного плану на відповідному веб сайті Ради адвокатів Хмельницької області, що спростовує категоричність тверджень позивача з приводу наявності у останнього можливості безкоштовного проходження заходів підвищення кваліфікації лише в Раді адвокатів Полтавської області, а також виникнення обов`язку позивача щодо проходження виключно платних заходів, тобто витрачання своїх коштів, щоб отримати «бали», якщо він не зможе вчасно зареєструватись і пройти всі заходи в РА Полтавської області.

При цьому, будь яких доказів невчасної реєстрації позивача з метою безкоштовного проходження заходів підвищення кваліфікації в Раді адвокатів Полтавської області, що мало б наслідком проходження виключно платних заходів останнім, позивачем до суду також надано не було.

Таким чином, надавши оцінку доказам, які позивачем було надано до суду на підтвердження своїх доводів про дискримінаційний характер Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, а саме: копії рішення Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63; скріншоту на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Хмельницької області «Дисциплінарна відповідальність адвоката, конфлікт інтересів в адвокатській діяльності»; скріншоту на підтвердження відмови щодо реєстрації позивача на захід Ради адвокатів Черкаської області «Дисциплінарна відповідальність держслужбовців: поняття та особливості застосування»; копії листа Ради адвокатів Хмельницької області від 05.03.2021 р.; копії листа Ради адвокатів Волинської області від 04.03.2021 р.; копії листа Ради адвокатів Хмельницької області від 28.12.2021 р., а також копії листа Ради адвокатів Черкаської області від 30.12.2021 р., суд зазначає, що наведені докази не підтверджують доводів позивача про дискримінаційний характер Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України та не свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Поряд з цим, виконуючи вимоги постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі №640/1859/22, надаючи оцінку обґрунтуванню позову, що розглядається, системно аналізуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд вказує наступне.

Як зазначалось, відповідно до ст. 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Згідно Статуту, затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, НААУ є вільною у виборі напрямів її діяльності у межах передбачених законодавством України та цим Статутом.

Пунктом 2.3.3 Статуту передбачено, що НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України, розробляє методику професійної підготовки та перепідготовки адвокатів, помічників та стажистів адвокатів, поширює стичні стандарти професії.

Статтею 46 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено організаційні форми адвокатського самоврядування до яких входить Рада адвокатів України

Відповідно до ст. 55 Закону, у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.

Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Відповідно до приписів Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (зі змінами). Рада адвокатів України, окрім іншого, визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організовує підвищення кваліфікації адвокатів.

Акти органів адвокатського самоврядування є нормами самоврядності адвокатури, прийняття яких делеговано органам адвокатського самоврядування чинним законодавством України в межах своєї компетенції при реалізації своїх повноважень та мають сферу дії. обмежену відносинами конкретних суб`єктів - адвокатів.

Отже, приписами ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України та умовами Статуту НААУ передбачене адвокатське самоврядування, при цьому органи адвокатського самоврядування наділенні повноваженнями приймати відповідні рішення направлені на врегулювання організації і діяльності адвокатури, у тому числі щодо порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, як складової дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів та забезпечення високого професійного рівня адвокатів.

Крім того, в контексті наведеного, суд вважає за необхідне закцентувати на наступному.

Відповідно до змісту пункту 14 оскаржуваного Порядку зазначено 14 способів підвищення кваліфікації адвокатів України. Питання оплати заходів підвищення кваліфікації пунктом 14 Порядку не передбачено.

Тобто, адвокат, протягом року виконуючи обов`язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації, що додатково спростовує твердження позивача про дискримінаційний характер Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.

Також, маючи на меті перевірку усіх доводів позивача, з урахуванням того, що Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України є нормативно правовим актом і має перевірятися на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, і аналізуючи пункт 2 розділу IV Перехідних положень вказаного Порядку, не обмежуючись висновком про недоведеність позивачем, яким саме чином даний пункт порушує його права, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відтак, судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача, яке в даній справі як таке судом не визнане.

Так, відповідно до п.2, 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на відсутність порушення прав позивача внаслідок застосування до останнього пункту 12, а також пунктів 18, 19, 20, пункту 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.