КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року справа №320/10983/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, а також визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» (товариство, ТОВ «Євронет Україна») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2023 № 0079550/0706, № 0079551/0706, № 0079552/0706, від 03.01.2024 № 00140/0706;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.02.2024 № 0001433-1303-2615;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.02.2024 № 0001433-1303-2615 про опис майна в податку заставу;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення змін до інтегрованої картки платника позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом відображення податкового боргу на суму штрафних санкцій в розмірі 371 305, 00 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу в розмірі 371 305, 00 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є справою, яка має бути розглянута виключно за правилами загального позовного провадження.

Крім того, ухвалою від 14.02.2024 витребувано у відповідача:

- усі матеріали (документи), на підставі яких були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу;

- усі матеріали (документи), які слугували підставою проведення перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 13.11.2023;

- інтегровану картку платника ТОВ «Євронет Україна», що охоплюють спірний період включно по день подання їх до суду;

- пояснення щодо винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податку заставу під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, сума боргу за якими не набула статусу узгодженого;

- пояснення щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 00140/0706.

Разом із тим, податковим органом таких документів до суду надано не було.

При цьому, ухвалу про відкриття провадження і витребування доказів відповідач отримав 15.03.2024; 26.03.2024 представник ДПС копію матеріалів позовної заяви в адміністративній справі № 320/10983/24 отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказало на помилковість висновків податкового органу за результатами перевірки, оскільки порушень вимог податкового законодавства ним вчинено не було, а податкова вимога та рішення про опис майна у податку заставу прийняті контролюючим органом під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, сума боргу за якими не набула статусу узгодженої. Підкреслювали, що вартість послуги сервісного обслуговування банкоматів, яку його контрагент отримав від позивача, включається до орендної плати, тому доводи податкового органу про необхідність додатково компенсувати таку послугу у контрагента відсутня, оскільки він її оплачував у складі орендної плати обладнання. Зазначали, що договором оренди обладнання не передбачено ні права позивача вимагати сплати компенсації за оренду приміщень, в яких розміщувалися банкомати, ні обов`язку АТ «Альфа-Банк» таку компенсацію сплачувати. Стосовно нереєстрації податкової накладної за операцією з компенсації витрат, зазначили, що оскільки послуги з отримання оренди приміщення для розміщення банкоматів та їх сервісного обслуговування не повинні перевиставлятися позивачем на користь АТ «Альфа-Банк», то товариство не було зобов`язано нараховувати податкові зобов`язання із податку на додану вартість та, відповідно, не мало обов`язку із реєстрації зведеної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Звертали увагу, що розмір плати за оренду банкоматів, отриману від АТ «Альфа-Банк», є звичайною/ринковою ціною, і податковим органом не доведено, що такий розмір не відповідає звичайній/ринковій ціні. Також вказали, що відповідач фактично вийшов за межі предмету перевірки, перевіряючи обставини складення та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до них. Наголошували, що нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень суми штрафних санкцій беруть участь у розрахунках тільки після спливу 10 робочих днів, що слідують за днем вручення податкового повідомлення-рішення і виключно за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження, чого не було дотримано податковим органом у спірному випадку; а ДПС відобразили у інтегрованій картці товариства суму податкового боргу, який фактично не виникав.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» є юридичною особою, перебуває на обліку в контролюючих органах з 05.04.2006, місцезнаходження якої - 03026, м. Київ, Шосе Столичне, буд. 103, корп. 1, кв. поверх 7. Видами економічної діяльності товариства є: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (основний); 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 64.19 Інші види грошового посередництва; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами

У період з 27.10.2023 по 06.11.2023 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, на підставі наказу від 25.10.2023 №5255-п та направлень від 27.10.2023 №19475/26-15-07-06-01-17 і №19474/26-15-07-06-01-17, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Євронет Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість. Перевірка проводилась на підставі положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

За результатами перевірки складено акт від 13.11.2023 №73651/Ж-5/26-15-07-06-01-19/34299617 (т.1 а.с.61-74), за висновками якого встановлено порушення:

1)пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду за вересень 2023 року у сумі 742 610 грн.;

2)пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 742 610 грн.;

3)пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України у результаті чого порушено термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у липні, серпні, листопаді 2022 року, квітні та липні 2023 року.

Такі висновки обумовлені, зокрема, твердженнями про те, що позивач придбавав послуги з оренди приміщень для розміщення банкоматів та сервісного обслуговування банкоматів, а це не є витратами підприємства та повинно компенсуватися замовником АТ «Альфа-Банк». Також стверджено обов`язок із реєстрації зведеної податкової накладної, вказано на порушення граничних строків реєстрації 5-ти розрахунків коригувань і однієї податкової накладної.

У акті перевірки вказано, що податковим органом направлявся запит до товариства для надання пояснень виявлених порушень, однак платником податків такі пояснення не надавалися.

Разом із тим, у матеріалах справи наявні запит № 1 від 27.10.2023 та запит № 2 від 02.11.2023 про надання документів (копій документів) (т.2 а.с.139-141,144-145), а також довідки-відповіді №126 від 31.10.2023 та №2 від 02.11.2023 із доказами отримання посадовою особою ДПС (т.2 а.с.142-143, 146-147). Так, у першій із вказаних довідок, містяться пояснення товариства, тут же вказано про надання документів, що підтверджують задекларовані показники; зазначено про відсутність у запиті переліку документів, що свідчать про приховування об`єктів оподаткування і міститься прохання надати цей перелік. У відповіді від 02.11.2023 вказали про надання документів по взаємовідносинам із АТ «Альфа-Банк», звернули увагу на те, що запит на отримання копій документів повинен бути поданий не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки. Також зазначили, що вже надавали документи, виклали і пояснення по пункту 2 запиту. Крім того, ДПС направлявся запит від 08.11.2023 (т.4 а.с.138-139), на який товариство у листі від 15.11.2023 (т.4 а.с.140-142) повідомило про звільнення від обов`язку надання відповіді у зв`язку із невідповідністю запиту положенням статті 73 Податкового кодексу.

Товариством «Євронет Україна» подавалися заперечення на акт перевірки, однак, у рішенні ГУ ДПС від 11.12.2023 зазначено, що всі доводи контролюючого органу щодо допущених порушень законодавства є обґрунтованими (т.1 а.с.86-92).

Висновки акту перевірки, за результатом розгляду заперечень, викладено в новій редакції, а саме констатовано порушення:

1)пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду за вересень 2023 року у сумі 742 610 грн.;

2)пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 742 610 грн. (травень 2022 року 48 497 грн., червень 2022 року 91 481 грн., липень 2022 року 79 149 грн., серпень 2022 року 65 302 грн., липень 2023 року 108 016 грн., серпень 2023 року 166 036 грн., вересень 2023 року 184 136 грн.);

3)пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України у результаті чого порушено термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у липні, серпні, листопаді 2022 року, квітні та липні 2023 року.

Відповідні висновки податковим органом зроблені у зв`язку із твердженням про те, що позивач протягом перевіряємого періоду придбавав послуги з оренди приміщень для розміщення банкоматів та сервісного обслуговування банкоматів, які, на думку ДПС, не є витратами підприємства та повинні компенсуватися замовником; при цьому, вартість придбаних послуг з оренди приміщень та обслуговування банкоматів враховувалась товариством у податковому обліку, зокрема податок на додану вартість у сумі 742 610 грн. віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Також ДПС стверджено, що до перевірки не надано пояснень та документальних підтверджеь щодо компенсації (перевиставлення) витрат пов`язаних з орендою приміщень та сервісного обслуговування банкоматів; і податковий орган вважає, що отримання послуг з оренди приміщень для розміщення банкоматів та сервісного обслуговування банкоматів не є витратами підприємства та повинні компенсуватися замовником послуг.

Тобто, ДПС вважає, що вартість послуг з оренди позивачем приміщень для розміщення банкоматів та їх сервісного обслуговування повинна була компенсуватися Акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке такі банкомати орендувало, тому товариство «Євронет Україна» мало нарахувати податкові зобов`язання з суми орендної плати, що, на думку ДПС, повинно позивачу компенсуватися його контрагентом Акціонерним товариством «Альфа-Банк», а також скласти і зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за операцією по компенсації відповідних витрат.

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано і про встановлення фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань у ЄРПН за липень, серпень, листопад, квітень, липень 2023 року, а саме: №16 від 31.07.2022 (зареєстровано 22.08.2022) сума ПДВ 12840,46 грн., 2 дні затримки реєстрації; №36 від 01.10.2022 (зареєстровано 07.11.2022) сума ПДВ мінус 416,67 грн., 7 днів затримки реєстрації; №3 від 31.12.2022 (зареєстровано 23.01.2023) сума ПДВ мінус 150,75 грн., 8 днів затримки реєстрації; №3 від 31.05.2023 (зареєстровано 20.06.2023) сума ПДВ мінус 33,3 грн., 2 дні затримки реєстрації; №6 від 21.04.2023 (зареєстровано 28.06.2023) сума ПДВ мінус 427,83 грн., 41 день затримки реєстрації; №1 від 31.08.2023 (зареєстровано 20.09.2023) сума ПДВ мінус 250 грн., 2 дні затримки реєстрації (т.1 а.с.72).

На підставі названого вище акту, з урахуванням рішення про розгляд заперечень, прийняті такі податкові повідомлення рішення від 14.12.2023:

- № 0079550/0706, у якому вказано на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, Податкового кодексу України та визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду у 742 610 грн. (т.1 а.с.38-40);

-№ 0079551/0706, яким на підставі статті 120-1 Податкового кодексу застосовано штраф у 50 % у сумі 371 3550 грн., попереджено про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні (т.1 а.с.41-43);

-№ 0079552/0706, яким накладено штраф у сумі 1125,20 грн. через порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН (т.1 а.с.44-46).

Названі повідомлення-рішення отримані позивачем 22.12.2023 (т.1 а.с.47-50).

29.12.2023 позивач направив до ДПС України скаргу на перераховані повідомлення рішення (т.1 а.с.93-106).

Рішенням про результати розгляду скарги від 14.02.2024, ДПС України скаргу залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.108-112).

Крім того, 03.01.2024 податковим органом прийнято повідомлення-рішення № 00140/0706, яким, через несплату штрафу, зазначеного у повідомленні-рішенні № 0079551/0706 від 14.12.2023, на підставі пункту 120-1.2 статті 120 Податкового кодексу застосовано штраф у 371 3550 грн.

Таке повідомлення-рішення отримано товариством 10.01.2024 (т.1 а.с.54-55).

Товариство оскаржувало до ДПС України і повідомлення-рішення від 03.01.2024 № 00140/0706 (т.1 а.с.117-121) у скарзі від 22.01.2024, але у подальшому 05.03.2024 направило заяву про відкликання адміністративної скарги у зв`язку із поданням позовної заяви до суду (т.1 а.с.123).

Суд звертає увагу, що скарга на повідомлення-рішення № 00140/0706 від 03.01.2024 подана 22.01.2024 у межах 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

02.02.2024 ГУ ДПС винесено податкову вимогу № 0001433-1303-2615 (т.1 а.с.60).

У детальному розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги зазначено суму боргу з податку на додану вартість у 688 528,01 грн. (т.1 а.с.59).

Рішенням відповідача від 02.02.2024 № 0001433-1303-2615 здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків товариства «Євронет Україна» (т.1 а.с.58-59) у податкову заставу.

Також з`ясовано, що ДПС було внесено до інтегрованої картки платника податків позивача дані, відображені у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях, та враховано їх при визначенні податкового боргу з податку на додану вартість (т.2 а.с.31-35), із подальшим зменшенням суми податкового боргу за рахунок переплати до 688 528,01 грн., а потім до 316 097,81 грн. Так, станом на 01.03.2024 нараховано/зменшено податку на додану вартість 371 305 грн., податковий борг вказано у 316 097,81 грн. як зменшений на суму переплат податку на додану вартість. Тобто, як видно із інтегрованої картки товариства в електронному кабінеті, на відображення суми податкового боргу станом на час звернення до суду вплинуло, з урахуванням проведених ДПС коригувань, врахування у складі податкового боргу визначених у податковому повідомленні рішенні від 03.01.2024 № 00140/0706 податкових зобов`язань у сумі 371 305 грн.

При цьому, як вказано вище, граничні строки для оплати визначених у відповідних повідомленнях-рішеннях зобов`язань не наставали, суми зобов`язань не набували статусу узгоджених у зв`язку із поданням скарг. При цьому, такі скарги подано із дотриманням визначеного Податковим кодексом строку.

До суду надано і лист Ради бізнес-омбудсмена до ДПС України із проханням врахувати пропозиції Ради при прийнятті рішення за скаргою ТОВ «Євронет Україна» (т.1 а.с.113-116). Звертали увагу, що послуги сервісного обслуговування були включені до орендної плати, а також на те, що Рада не встановила у договорі, додатках та додаткових угодах до нього будь-яких положень, які б передбачали обов`язок акціонерного товариства «Альфа-Банк» оплачувати компенсацію витрат товариства «Євронет Україна» на оренду приміщень, в яких розміщувались банкомати, так само і немає положень, які б надавали право останньому вимагати сплати компенсації від АТ «Альфа-Банк». Також звернуто увагу на порядок обчислення строків для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування.

Так, у ході перевірки встановлено, що вартість придбаних послуг з оренди приміщень для розміщення банкоматів та сервісного обслуговування банкоматів в податковому обліку суми ПДВ з вартості придбаних послуг по взаємовідносинам із постачальниками враховано у складі податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 742 610 грн. В бухгалтерському обліку ці операції відображені так: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 371 «Розрахунки з різними дебіторами»; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Судом з`ясовано, що 01.09.2020 між ТОВ «Євронет Україна» (Орендодавець) та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Орендар) укладено договір оренди обладнання №20191012 (т.1 а.с.124-176). За його умовами орендодавець зобов`язується надати орендарю в платне строкове користування обладнання, що встановлене у спеціально відведених місцях, а орендар зобов`язується належним чином та своєчасно сплачувати орендну плату. Перелік, кількість, технічні характеристики, відновна вартість обладнання, ідентифікаційні дані та місця розташування визначаються сторонами в акті приймання.

Згідно пункту 2.2 договору орендодавець є власником обладнання, яке знаходиться в спеціально відведених для встановлення такого обладнання місцях, що знаходяться у законному користуванні орендодавця.

З дня початку оренди обладнання за цим договором та до дня закінчення оренди орендодавець надає орендарю, а орендар приймає та оплачує у складі орендної плати супутні послуги (пункт 2.3 договру).

У пункті 2.6 договору узгоджено перелік супутніх послуг, які надаються з дня початку оренди обладнання до дня закінчення оренди, а орендар приймає їх та оплачує у складі орендної плати. Так, у підпункті 2.6.3 договору до таких супутніх послуг включено сервісне обслуговування (перша та друга лінія підтримки) обладнання, а також відновлення працездатності обладнання у випадках його виходу з ладу.

За умовами пункту 3.2 договору орендодавець гарантує, що площа під місцями розміщення обладнання знаходиться у його користуванні, що має під собою належну правову основу та оформлене у встановленому законодавцем порядку.

Відповідно до пункту 2.11 договору (із змінами №20191012 від31.12.2021) сторони також погоджуються, що протягом усього строку оренди орендодавець має право укладати угоди з третіми сторонами, включаючи банки та кредитні чи фінансові установи, з метою дозволити власникам карток таких третіх осіб використовувати обладнання для здійснення операцій.

Судом досліджено і акти приймання-передачі послуг (т.1 а.с.186-233), з яких вбачається, зокрема і те, що кількість банкоматів, як і пояснював позивач, змінювалась залежно від потреб АТ «Альфа-Банк». Також досліджено рахунки на оплату за договором оренди обладнання (т.2 а.с.94-98) та податкові накладні із доказами реєстрації (т.2 а.с.49-93).

Позивач пояснив, що передача банкоматів в оренду АТ «Альфа-Банк» не означає передачу у фізичне володіння та користування, банкомати залишаються у тих приміщеннях, у яких вони знаходились до передачі в оренду. При цьому, після передачі в оренду позивач має доступ до банкоматів для сервісного обслуговування, прибирання, а також залишив за собою право на використання функцій банкоматів, пов`язаних із видачею коштів власникам карток, для цілей укладання договорів із іншими банками і фінансовими установами, клієнти яких бажають зняти готівкові кошти з банкоматів товариства «Євронет Україна». Зазначили, що позивач як власник, з урахуванням положень договору з АТ «Альфа-Банк», мав право використовувати банкомати у власній господарській діяльності, тому сплачені позивачем суми за оренду приміщень, в яких розміщувалися банкомати, є витратами товариства, пов`язаними з господарською діяльністю.

Також позивач зазначив, що володіє більшою кількістю банкоматів, для яких товариство несло витрати на оренду приміщень та сервісне обслуговування, ніж та кількість, яка фактично орендувалася АТ «Альфа-Банк»; а відповідач жодним чином не співвідносив кількість банкоматів, які орендувалися АТ «Альфа-Банк», з кількістю приміщень, які орендувалися позивачем для розміщення банкоматів та послуг сервісного обслуговування, нарахувавши «компенсуючі» суми зобов`язань на всю суму «вхідного» податкового кредиту, сформованого товариством «Євронет Україна» по послугам оренди приміщень та сервісного обслуговування.

Як звернув увагу позивач, ДПС до складу «компенсуючого» податку на додану вартість включив і суми податку на додану вартість, сплачені товариством під час оренди власного офісного приміщення за договором із ТОВ «Компанія «Нітеко», податкові накладні за яким наявні у матеріалах справи (т.1 а.с.234-251).

Також судом досліджено податкову декларацію з податку на додану вартість товариства «Євронет Україна» за вересень 2023 року з додатками (т.2 а.с.36-48). До того ж, у матеріалах справи наявні і досліджені судом примірники податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками за всі періоди формування рядків 16, 16.1 декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року; копії загальних оборотно-сальдових відомостей помісячно з 01.2022 по 09.2023; примірники аналізу рахунків 10, 15, 20, 22, 361, 362, 37, 631, 31, 641, 644, 643, 68 за січень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2022 року, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2023 року (т.2 а.с.156-250, т.3 а.с.1-250, т. 4 а.с.1-137).

Крім того, з`ясовано, що прийняття повідомлення-рішення № 0079551/0706, яким застосовано штраф у 50 % у сумі 371 3550 грн., обумовлено твердженням про необхідність скласти та зареєструвати зведену податкову накладну на вартість послуг, які були придбані з податком на додану вартість та використані в операціях, які, на думку ДПС, мають бути компенсовані АТ «Альфа-банк». Таким чином, вирішення питання про правомірність такого нарахування безпосередньо пов`язана з визначенням правомірності прийняття попереднього повідомлення-рішення.

Повідомлення-рішення від 03.01.2024 № 00140/0706 прийнято через несплату зобов`язання, визначеного у ППР № 0079551/0706, тому питання наявності підстав для його скасування залежить від з`ясування правомірності винесення перерахованих вище двох податкових повідомлень-рішень (№ 0079550/0706 і № 0079551/0706).

Стосовно реєстрації податкової накладної і розрахунків коригувань, порушення граничних термінів чого констатовано податковим органом у повідомленні-рішенні № 0079552/0706, з накладенням штрафу у сумі 1125,20 грн., судом встановлено наступне.

Податкова накладна №16 від 31.07.2022 (т.2 а.с.9-10) була направлена товариством до податкового органу через систему M.E. Doc 19.08.2022 (т.2 а.с.12-18), однак без отримання відповіді; 20.08.2022 та 22.08.2022 повторно направлялася і лише 22.08.2022 зареєстрована (т.2 а.с.11).

Розрахунок коригування від 01.10.2022 №36 до податкової накладної від 31.08.2022 №1205 (т.1 а.с.244-245) отримано позивачем від постачальника ТОВ «Еко» через ОСОБА_1 Doc 28.10.2022 (т.2 а.с.22), направлено на реєстрацію і зареєстровано 07.11.2022 (т.2 а.с.20-21).

Розрахунок коригування №3 від 31.12.2022 до податкової накладної від 30.11.2022 №32 (т.2 а.с.7-8) отримано позивачем від постачальника ТОВ «Бестмент-Сервіс» через систему M.E. Doc 18.01.2023 (т.2 а.с.23), направлено на реєстрацію і зареєстровано 23.01.2023 (т.2 а.с.24-25).

Розрахунок коригування №3 від 31.05.2023 до податкової накладної від 12.04.2023 №22 (т.2 а.с.1-2, т.1 а.с.250-251) отримано позивачем від постачальника ФОП ОСОБА_2 через систему СОТА 15.06.2023 (т.2 а.с.28), направлено на реєстрацію 20.06.2023, зареєстровано 20.06.2023 (т.1 а.с.72, т.2 а.с.28).

Розрахунок коригування №6 від 21.04.2023 до податкової накладної від 11.04.2023 №3 (т.2 а.с.5-6) отримано позивачем від ТОВ «Тур Інфо» через систему СОТА 08.06.2023 (т.2 а.с.29), направлено на реєстрацію 28.06.2023, доставлено 28.06.2023 (т.1 а.с.72, т.2 а.с.29).

Розрахунок коригування №1 від 31.08.2023 (т.1 а.с.246-247) до податкової накладної від 31.07.2023 (т.1 а.с.248-249) отримано позивачем від ТОВ «Кадор-Трейд» через систему СОТА (т.2 а.с.27), направлено на реєстрацію 20.09.2023 і зареєстровано 20.09.2023 (т.1 а.с.72).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Як закріплено у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

За визначенням у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За положеннями пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 185 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом пункту 188.1 статті 188 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

За визначенням у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Як закріплено у підпункті 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Як викладено у висновку Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 у справі № 200/1718/20-а (адміністративне провадження № К/9901/24607/20) факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Тобто, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін у цьому випадку покладається на контролюючий орган.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За положеннями пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як закріплено у пункті 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За нормами пункту 89 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу (який внесено до Податкового кодексу у відповідності до Закону України №2876-9 від 12.01.2023) тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Він визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних

За нормами пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

За нормами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК УКраїни порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За нормами частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За положеннями пункту 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пункт 56.15 статті 56 ПК України).

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (пункт 56.16 статті 56 ПК України).

За положеннями пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

У відповідності до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За визначенням у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

За правилами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

У відповідності до пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:

66.1.1. інформація органів державної реєстрації;

66.1.2. інформація банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг про відкриття (закриття) рахунків платників податків та інформація емітентів електронних грошей про відкриття (закриття) електронних гаманців платників податків;

66.1.3. документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;

66.1.4. інформація суб`єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

66.1.5. рішення суду, що набрало законної сили;

66.1.6. дані перевірок платників податків.

Згідно підпункту 21.1.10 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

За змістом пункту 66.2 статті 66 ПК України внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5 затверджено Порядок

ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Порядок №5).

За визначенням у пункті 2 розділу 1 Порядку №5 інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та / або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках (пункт 3 підрозділу 3 розділу 5 Порядку №5).

За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.

Стосовно послуг сервісного обслуговування та оплати оренди приміщень, суд зазначає таке.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі договору позивача із АТ «Альфа-Банк» із додатками і додатковими угодами, актів приймання-передачі за цим договором, рахунків, документів податкового і бухгалтерського обліку, аналізу домовлених зобов`язань сторін, суд констатує, що обов`язку у контрагента позивача товариства «Альфа-Банк» окремо компенсувати послуги сервісного обслуговування та сплачувати компенсацію витрат на оренду приміщень, де розміщувалися банкомати, не було. Будь-яких інших доказів зворотного не встановлено.

При цьому, послуги сервісного обслуговування включалися до орендної плати, яка сплачувалася орендарем позивачу за договором оренди обладнання.

Також у відповідних договірних зобов`язаннях відсутнє закріплення права позивача вимагати у АТ «Альфа-Банк» компенсацію витрат на орендну плату, як оплати витрат на сервісне обслуговування не у складі оплати орендної плати. Усі зобов`язання таких контрагентів закріплені виключно у договорі оренди обладнання.

У той же час, податковий орган не дослідив зміст первинних документів за взаємовідносинами позивача із АТ «Альфа-Банк» належним чином, не з`ясував обов`язків сторін, і без зазначення підстав вказав на необхідність відповідної компенсації, жодним чином не спростувавши доводів товариства «Євронет Україна» про те, що вартість послуг з оренди приміщень є витратами саме для позивача, а також про включення послуг сервісного обслуговування до складу орендної плати за договором оренди обладнання.

До того ж, суд погоджується із доводами товариства про те, що відповідач не довів, що розмір плати Акціонерним товариством «Альфа-Банк» за оренду банкоматів не відповідає звичайній/ринковій ціні; при цьому, як вже зазначалося вище, згідно позиції Верховного Суду, такий обов`язок покладено саме на контролюючий орган.

Таким чином, доводи і твердження податкового орану про необхідність проведення компенсації позивачу Акціонерним товариством «Альфа-Банк» вартості послуг з оренди приміщень для розміщення банкоматів та їх сервісного обслуговування не знайшли свого підтвердження, тому і обов`язку із нарахування податку на додану вартість у сумі 742 620 грн. на вартість послуг сервісного обслуговування та оренди приміщень для розміщення банкоматів у товариства «Євронет Україна» не виникало, підстав із донарахування відповідного податку не було.

Отже, податкове-повідомлення рішення № 0079550/0706 від 14.12.2023, яким визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду у 742 610 грн. у зв`язку із констатацією обов`язку компенсації контрагентом позивача АТ «Альфа-Банк» відповідних витрат із подальшим нарахуванням зобов`язань з податку на додану вартість, підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Повідомлення-рішення № 0079551/0706 від 14.12.2023, яким застосовано штраф у 50 % у сумі 371 3550 грн. за нереєстрацію в ЄРПН зведеної податкової накладної за операцією по компенсації акціонерним товариством «Альфа-Банк» витрат на оренду приміщень та послуг із сервісного обслуговування, враховуючи протиправність нарахування зобов`язань ДПС за відповідною операцією, якої, як встановлено судом, між позивачем і відповідним банком не було, а, відповідно, не було і підстав для виписки і реєстрації відповідної податкової-накладної, тому і підстав для застосування штрафу не було, - також підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Повідомлення-рішення від 03.01.2024 № 00140/0706 є похідним від повідомлень-рішень № 0079550/0706 та № 0079551/0706 від 14.12.2023 (прийнято через нереєстрацію податкової накладної протягом строку вказаного у повідомленні-рішенні № 0079551/0706), які, як зазначалось вище, прийняті безпідставно, а тому, відповідно, також підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Стосовно повідомлення-рішення № 0079552/0706 від 14.12.2023, яким накладено штраф у сумі 1125,20 грн. через порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Так, судом з`ясовано, що мова йшла про 5 розрахунків коригувань і одну податкову накладну.

При цьому, судом не встановлено порушень щодо реєстрації податкової накладної №16 від 31.07.2022 (як зазначалось вище, направлена на реєстрацію своєчасно, зареєстрована податковим органом із запізненням на 2 дні, тобто платник податку виконав обов`язок по своєчасній реєстрації, а прострочення мало місце не з вини товариства, що тягне за собою неможливість притягнення до відповідальності останнього); розрахункам коригувань від 01.10.2022 №36 до податкової накладної від 31.08.2022 №1205 та №3 від 31.12.2022 до податкової накладної від 30.11.2022 №32 (зареєстровані протягом 15 календарних днів з дня отримання таких розрахунків); розрахункам коригувань №3 від 31.05.2023 до податкової накладної від 12.04.2023 №22 та №1 від 31.08.2023 до податкової накладної від 31.07.2023 (зареєстровані протягом 18 днів з дня отримання розрахунків, з урахуванням положень пункту 89 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу).

Стосовно розрахунку коригувань №6 від 21.04.2023 до податкової накладної від 11.04.2023 №3, то товариство порушило строк реєстрації на 3 дні (строк реєстрації обраховано від часу отримання розрахунку коригувань від контрагента), у той час як податковий орган вказав строк у 41 день.

Суд зазначає, що граничний строк реєстрації розрахунків коригування починає обчислення з дати їх отримання платником податків, а не з дати їх складання. У досліджуваному випадку ДПС цього не враховано.

Також податковий орган не спростував аргументів товариства про те, що у випадку, який розглядається, мала місце документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, призначена на підстав підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (документальна позапланова перевірка призначена у зв`язку із поданням платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.), а ДПС фактично вийшло за межі предмету перевірки, перевіряючи обставини складення та реєстрації податкових накладних і розрахунків коригувань.

У зв`язку із наведеним, повідомлення-рішення № 0079552/0706 від 14.12.2023 підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо податкової вимоги і рішення про опис майну у податкову заставу.

У випадку, який розглядається, мало місце винесення податкової вимоги стосовно неузгодженої суми податкових зобов`язань. Так, податкові повідомлення-рішення, якими визначені суми податкових зобов`язань, на час винесення податкової вимоги 02.02.2024 розглядалися у порядку адміністративного оскарження ДПС України.

Таким чином, ДПС не дотримано положень статей 59 і 56 ПК України і винесло податкову вимогу за відсутності податкового боргу.

Крім того, в порушення статті 89 Податкового кодексу, прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, за відсутності узгодженого податкового зобов`язання у позивача.

Суд ще раз наголошує, що у досліджуваному випадку, мало місце винесення податкової вимоги і прийняття рішення про опис майна у податкову заставу без наявності податкового боргу (узгодженого податкового зобов`язання, не сплаченого у встановлений строк), у той час як норми податкового законодавства не допускають цього.

Тому такі рішення податкового органу є очевидно протиправними і підлягають скасуванню.

Стосовно внесення даних до інтегрованої картки платника з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відомості про наявні повідомлення-рішення вносяться до інтегрованої картки платника. При цьому, суд підкреслює, що податковий орган не має права враховувати у складі податкового боргу в інтегрованій картці платника суми податкового зобов`язання, до настання граничного строку сплати такого зобов`язання.

Разом із тим, ДПС у досліджуваному випадку врахувало при визначенні податкового боргу в інтегрованій картці платника суму податкових зобов`язань, по якій граничні строки не проходили, і яка не набувала статусу узгодженої. Тобто відбулося відображення суми податкових зобов`язань у інтегрованій картці позивача як податкового боргу, у той час як відповідна сума таким боргом не була.

Враховуючи, що такі дії не відповідають приписам законодавства, суд вважає за необхідне визнати їх протиправними.

Крім того, зважаючи на протиправність відповідних дій, з метою відновлення порушених прав товариства, суд також доходить до висновку про необхідність зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу в розмірі 371 305, 00 грн., оскільки саме така сума зобов`язань, відповідно до даних інтегрованої картки платника, станом на час звернення з позовом до суду, безпідставно враховувалася податковим органом як податковий борг і приймала участь у розрахунку податкового боргу у відповідній інтегрованій картці.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За положеннями частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У випадку, який розглядається, податковий орган такого обов`язку не виконав, відзив на позовну заяву не подавав, документів, на підставі яких приймалися оскаржувані рішення не направляв.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржувані у цьому випадку повідомлення-рішення, податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу не відповідають названим критеріям.

За викладеного вище, зважаючи на необґрунтованість висновків контролюючого органу у акті перевірки і рішенні про розгляд заперечень, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, враховуючи відсутність підстав для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, а також відсутність підстав для внесення змін до інтегрованої картки платника товариства позивача щодо відображення як податкового боргу зобов`язання, яке ще не набуло такого статусу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжних інструкцій від 16.02.2024 №526, від 16.02.2024 №525, від 01.03.2024 №657, від 01.03.2024 №656 позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 36 336 грн. (3028 грн., 22295,18 грн., 7984,82 грн., 3028 грн. відповідно).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 36 336 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ТОВ «Євронет Україна» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 14.12.2023 № 0079550/0706, від 14.12.2023 № 0079551/0706, від 14.12.2023 № 0079552/0706, від 03.01.2024 № 00140/0706.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у місті Києві від 02.02.2024 № 0001433-1303-2615.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.02.2024 № 0001433-1303-2615 про опис майна в податку заставу.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення змін до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом відображення податкового боргу на суму штрафних санкцій в розмірі 371305, 00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» шляхом виключення податкового боргу у сумі 371 305, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євронет Україна» (код ЄДРПОУ: 44116011; місцезнаходження: 03026, м. Київ, Шосе Столичне, буд. 103, корп. 1, кв. поверх 7) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 43141267; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 36336 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцять шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.