печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1001/23-ц

пр. 2-3052/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним: ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом/

відповідача за зустрічним: ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом/

позивача за зустрічним: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_4 ), в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 5/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 5/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (справа № 757/1001/23-ц).

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що 12.02.1965 року одружилися його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які під час перебування у шлюбі набули у власність квартиру АДРЕСА_2 ; гараж АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Вказує, що за життя 30.07.2013 року його батько ОСОБА_6 склав заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_4 . Зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2013 року у справі № 2-о-210/12 ОСОБА_5 визнано недієздатною та його призначено її опікуном. Так, 13.01.2015 року він звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. було відкрито спадкову справу № 01/2015, номер у спадковому реєстрі 56982673 до майна померлого. 02.06.2015 року він, в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у визначений законом строк відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 . Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , отже він є спадкоємцем першої черги після смерті матері. За заявою позивача від 30.12.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. відкрито спадкову справу № 10/2016 до майна померлої ОСОБА_5 . Так, 30.11.2022 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. від 30.11.2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 5/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , оскільки не визначена частка майна, яка належить померлій та право власності за ОСОБА_5 на вказане майно не було зареєстровано. Вказує, що ОСОБА_5 на момент смерті чоловіка була зареєстрована та проживала з ним за однією адресою, а також 02.06.2015 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте не встигла її оформити та одержати свідоцтво про право на спадщину. Зазначає, що ним прийнято спадщину після смерті матері та було вчинено всі необхідні дії, визначені законом для отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/8 частин спадкового майна, проте у зв`язку з не визначенням часток за життя ОСОБА_5 та відсутністю реєстрації права власності за спадкодавцем на майно, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. За таких обставин, з метою реалізації позивачем права на спадщину, позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 5/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 5/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

Також позивачем за первісним позовом разом з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. спадкову справу № 01/2015 щодо майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкову справу № 10/2016 щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 року, справу № 757/1001/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування було передано судді Печерського районного суду м. Києва Вовку С.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

25.04.2023 року ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,10 кв. м, житловою площею 32,4 кв. м; на 3/4 частин гаража АДРЕСА_1 та 3/4 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 (справа № 757/16864/23-ц).

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з: квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,10 кв. м, житловою площею 32,4 кв. м, співвласниками якої були ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_5 в рівних долях; гаража АДРЕСА_7 та транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 залишилися його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 . Вказує, 30.07.2013 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В., зареєстрований в реєстрі № 309, відповідно до якого заповів ОСОБА_4 все майно, що належатиме йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що він за законом матиме право. Так, 02.06.2015 року він звернувся до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте листом від 15.06.2015 року нотаріус відмовив ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із наявністю позовної заяви іншого спадкоємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та необхідністю вирішення цього питання у судовому порядку. Так, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019 року у справі № 757/29174/18-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку гаража задоволено частково; визнано недійсним заповіт від 30.07.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 309, відповідно до якого ОСОБА_6 заповів своє майно ОСОБА_4 . Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.10.2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено; рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Ураховуючи наявність остаточного рішення суду, яким фактично визнано законність складеного 30.07.2013 року ОСОБА_6 заповіту, 13.03.2023 року ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте 13.03.2023 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. За таких обставин, з метою реалізації ОСОБА_4 права на спадщину, позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,10 кв. м, житловою площею 32,4 кв. м; на 3/4 частин гаража АДРЕСА_1 та 3/4 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 року, справу № 757/16864/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування було передано судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Остапчук Т.В. від 01.06.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі № 757/16864/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування та підготовче засідання призначено на 29.06.2023 року.

07.06.2023 року суддею Вовком С.В. отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Вовка С.В. від 08.06.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі № 757/1001/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та підготовче засідання призначено на 27.06.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Вовка С.В. від 08.06.2023 року клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено; витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. спадкову справу № 01/2015 щодо майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкову справу № 10/2016 щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в позові відмовити, оскільки мотивом складення ОСОБА_6 30.07.2013 року заповіту, дійсність якого підтверджена судовими рішеннями у справі № 757/28174/18-ц, було аморальне ставлення ОСОБА_1 до батьків та ігнорування ним вимог, передбачених ст. ст. 172, 202, 203 Сімейного кодексу України, щодо піклування за батьками, які його усиновили. Крім того, у порушення вимог ст. 71 Закону України «Про нотаріат», ОСОБА_5 за життя не звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя (гараж та автомобіль), відтак ОСОБА_5 не реалізувала своє право на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, передбачене вимогами ст. 370 ЦК України, тому ця частка не може спадкуватися. З огляду на підстави, вказані нотаріусом в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.11.2022 року, ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_1 надано неналежний та недопустимий доказ, який надає йому право звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2023 року у справі № 757/16864/23-ц під головуванням судді Остапчук Т.В. об`єднано в одне провадження цивільну справу № 757/16864/23-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування зі справою № 757/1001/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування. Присвоєно об`єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 757/1001/23-ц.

07.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. надійшли витребувані документи, а саме: копія спадкової справи № 01/2015 щодо майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та копія спадкової справи № 10/2016 щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом та його представника - адвоката Мариїнського О.В. надійшли зауваження на протокол судового засідання від 27.06.2023 року.

14.08.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва та 18.08.2023 року засобами поштового зв`язку від позивача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що не виділення ОСОБА_5 за життя частки з майна, що було спільною сумісною власністю не впливає на розмір її частки у спільній сумісній власності та на успадкування цієї частки. Вважає, що його частка, яку він успадкував за законом після смерті матері становить 5/8 частин на квартиру, 5/8 частин на гараж та 5/8 частин на автомобіль, із розрахунку: 1/2 частина належала ОСОБА_5 на праві власності + 1/8 частина успадкована нею як обов`язкова частка після смерті чоловіка ОСОБА_1 . Так, частка ОСОБА_4 , яку він успадкував за заповітом після смерті ОСОБА_1 становить 3/8 частин на квартиру, 3/8 частин на гараж та 3/8 частин на автомобіль, із розрахунку: 1/2 частина в майні ОСОБА_1 - 1/8 частину в майні ОСОБА_1 , успадковану як обов`язкову частку ОСОБА_5 . За таких обставин, ОСОБА_1 просить первісний позов задовольнити повністю, а позов ОСОБА_4 задовольнити частково та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 ; на 3/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 3/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 . Крім того, ОСОБА_1 заявлено про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

15.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

15.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про стягнення з відповідача за зустрічним позовом судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Вовка С.В. від 18.08.2023 року зауваження представника відповідача - адвоката Мариїнського О.В. на протокол судового засідання від 27.06.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково; зазначено в протоколі судового засідання від 27.06.2023 року дату початку судового засідання яке почалося з запізненням 27.06.2023 року о 10 год. 35 хв та закінчення протоколу судового засідання 27.06.2023 року о 10 год. 45 хв.

01.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував щодо доводів позивача за первісним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2023 року під головуванням судді Вовка С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування.

25.09.2023 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 757/1001/23-ц було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2023 року прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 08.04.2024 року.

13.02.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом - адвоката Мариїнського О.В. надійшло клопотання про визначення в рішенні суду частки ОСОБА_4 у спадковому майні.

05.04.2024 на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом - адвоката Мариїнського О.В. надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2024 року, відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.04.2024 року.

11.04.2024 року та 18.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, в якому останній просив стягнути з відповідача за первісним позовом судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

24.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом - адвоката Мариїнського О.В. надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому останній просив відмовити позивачу за первісним позовом у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

30.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача за зустрічним позовом - адвоката Мариїнського О.В. надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи та судова промова у справі.

В судове засідання 30.04.2024 року з`явились позивач за первісним позовом, представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом, представник позивача за первісним позовом підтримали позовні вимоги за первісним позовом з викладених у позовній заяві підстав та просили їх задовольнити, зазначивши, що щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,10 кв. м, житловою площею 32,4 кв. м за ОСОБА_4 вони не заперечують, в іншій частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування просили відмовити.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні щодо задоволення первісного позову заперечував з викладених у відзиві підстав та просив в позові відмовити, а позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Вислухавши вступне слово позивача за первісним позовом, представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 29.05.1975 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 1, а. с. 64).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 03.03.1998 року та інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна ГЖ-2015 № 731 від 30.03.2015 року, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в рівних долях (том 1, а. с. 73; 90).

ОСОБА_6 на праві власності належить транспортний засіб марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , що підтверджується копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 20.04.2006 року (том 1, а. с. 72) та гараж АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 29.12.1998 року, посвідченого Держаним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Маковецькою О.П. за реєстровим № 2у-1224 (том 1, а. с. 80).

30.07.2013 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В. за реєстровим № 309, відповідно до якого заповів усе майно, що належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого би воно не складалося, а також все те, на що він за законом матиме право, ОСОБА_4 (том 1, а. с. 85).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, про що 08.12.2014 року Відділом державної реєстрації смерті у м. Києві складено відповідний актовий запис № 20988 (том 1, а. с. 65).

Як визначено у ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Стаття 1233 ЦК України визначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , 12.02.1965 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено шлюб, про що зроблено запис за № 1108 (том 1, а. с. 71).

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25.05.2016 року у справі за № 6-692цс16, вирішуючи спори про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно, суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з`ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.

Як визначено у ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, усе майно, яке було придбано за час шлюбу, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , належить їм на праві спільної сумісної власності.

13.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В із заявою за № 1 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с. 63).

13.01.2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. було відкрито спадкову справу № 01/2015, номер у спадковому реєстрі 56982673 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39344427 від 13.01.2015 року (том 1, а. с. 67).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2013 року у справі № 2-о-210/12 заяву ОСОБА_5 визнано недієздатною та ОСОБА_1 призначено її опікуном (том 1, а. с. 93).

02.06.2015 року ОСОБА_5 , від імені якої діє ОСОБА_1 , звернулася до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 2 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с. 92).

Як встановлено у ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 протягом встановленого законом шестимісячного строку реалізували своє право на прийняття спадщини.

02.06.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 3 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с. 96).

11.06.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , гараж АДРЕСА_8 та транспортний засіб марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 (том 1, а. с. 106).

Так, на день смерті ОСОБА_6 спадкове майно складалось, зокрема, із: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , гаража АДРЕСА_9 та транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як визначено у ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, про що також зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7.

Як визначено у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем за заповітом усього належного померлому майна є ОСОБА_4 , а також право на обов`язкову частку мала дружина померлого - ОСОБА_5 .

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Так, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до листа Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. від 15.06.2015 року за вих. № 99/02-14, вчинення нотаріального провадження було зупинено у зв`язку із наявністю позовної заяви іншого спадкоємця про визнання недійсним заповіту від 13.07.2013 року, складеного ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 до вирішення спірного питання в судовому порядку та необхідністю витребування додаткових відомостей і документів (том 1, а. с. 107).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.08.2019 року у справі № 757/29174/18-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку гаража задоволено частково; визнано недійсним заповіт від 30.07.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 309, відповідно до якого ОСОБА_6 заповів своє майно ОСОБА_4 (том 1, а. с. 113 - 116).

Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.10.2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено; рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 (том 1, а. с. 118 - 126).

Щодо визначення розміру часток у спадковому майні після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов до наступного висновку.

Так, ОСОБА_5 після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала половину частки у спадковому майні, яка б їй належала відповідно до ст. 1241 ЦК України, оскільки на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом були б вона та ОСОБА_1 , відтак обов`язкова частка ОСОБА_5 лише 1/2 від 1/4 усього спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_6 .

Отже, частка ОСОБА_5 у спадкуванні після смерті чоловіка ОСОБА_6 становить 1/8 частини всього майна, що належало останньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_4 відповідно отримав у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , частку у розмірі 3/8 від спадкового майна, що належало заповідачу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, про що зроблено актовий запис № 13633, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 06.09.2016 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (том 1, а. с. 142).

30.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В із заявою за № 1 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а. с. 139).

30.12.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. було відкрито спадкову справу № 10/2016, номер у спадковому реєстрі 60073332 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46358759 від 30.12.2016 року (том 1, а. с. 132).

04.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а. с. 163).

30.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 3 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема, на 1/2 частину гаража АДРЕСА_1 , як спільна сумісна власність подружжя, набута за час шлюбу; 1/8 частину вказаного гаража (як обов`язкова частка); 1/2 частину транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , як спільна сумісна власність подружжя, набута за час шлюбу, 1/8 частину вказаного транспортного засобу (як обов`язкова частка) (том 1, а. с. 174).

Постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. від 30.11.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частину гаража АДРЕСА_1, як спільна сумісна власність подружжя, набута за час шлюбу; 1/8 частину вказаного гаража (як обов`язкова частка); 1/2 частину транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , як спільна сумісна власність подружжя, набута за час шлюбу, 1/8 частину вказаного транспортного засобу (як обов`язкова частка) у зв`язку із тим, що частка померлої на вказане майно не була визначена за життя та право власності ОСОБА_5 (не було зареєстровано).

Так, після спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , частина ОСОБА_5 становить 1/8 від спадкового майна та 1/2 частина від майна, що належало їй на праві спільної сумісної власності подружжя, що дорівнює 5/8 частин, що увійшло до спадкового майна після її смерті, яке успадкував ОСОБА_1 .

13.03.2023 року ОСОБА_4 звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. із заявою за № 6 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема, на 3/8 частини квартири АДРЕСА_4 та 3/4 частини транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 (том 1, а. с. 135).

Постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек А.В. від 13.03.2023 року, ОСОБА_4 відмовлено у вчинення нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/8 частини квартири АДРЕСА_4 та 3/4 частини транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на вказане майно (том 1, а. с. 136).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. п. 12, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом з тим, права спадкоємця, який позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, підлягають захисту судом, оскільки незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи викладене, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, ураховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на частку спірного майна, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 5/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 5/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

При цьому, за ОСОБА_4 підлягає визнанню право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею; на 3/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 3/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 , отже позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 1 854,78 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2807738969.1 від 09.01.2023 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, то з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 1 854,78 грн. у відшкодування судових витрат.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_4 було сплачено судовий збір у розмірі 13 420,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.296778102.1 від 25.04.2023 року. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат ОСОБА_4 не надано.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_4 , то відшкодуванню ОСОБА_4 за рахунок ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі 11 155,02 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 300,24 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, становлять 21 854,78 грн. та складаються з: 1 854,78 грн. - судовий збір; 20 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.

У клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу та стягнення судових витрат від 11.04.2024 року, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача - адвокат Поліщук В.А., просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ОСОБА_1 додано до позовної заяви: Договір про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, укладений між Адвокатським бюро «Поліщук та партнери» в особі керуючого адвокатського бюро Поліщука В.А. (далі - Адвокатське бюро) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт); Додаток № 1 від 20.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року; Акт наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) від 25.01.2024 року згідно Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 1 від 20.12.2022 року; рахунок на оплату від 20.12.2022 року на суму 20 000,00 грн.; квитанцію від 20.12.2022 року на суму 20 000,00 грн.; Додаток № 2 від 26.06.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року; Акт наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) від 25.01.2024 року згідно Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 2 від 20.12.2022 року; рахунок на оплату № 2 від 26.06.2023 року на суму 20 000,00 грн.; квитанцію від 26.06.2023 року на суму 20 000,00 грн.

Згідно п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу по усіх цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях, а також у справах про адміністративні правопорушення, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Як визначено у п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, за виконання послуг, передбачених у п. 1.1. цього Договору, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро кошти в сумі та порядку, визначеному додатком до цього Договору.

Відповідно до п.п. 1 - 2 Додатку № 1 від 20.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, Адвокатське бюро, з однієї сторони, та Клієнт, з іншої сторони, уклали цей Додаток до Договору про наступне: згідно п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, сторони погодили вартість послуг (розмір гонорару) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, а саме: 20 000,00 грн. - за підготовку позовної заяви з додатками та усіх інших процесуальних документів до суду першої інстанції, представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції; 20 000,00 грн. - за підготовку усіх процесуальних документів до суду апеляційної інстанції, представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції; вартість послуг (розмір гонорару) є фіксованим.

Згідно Акту наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) від 25.01.2024 року згідно Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 1 від 20.12.2022 року, Адвокатське бюро, з однієї сторони, та Клієнт, з іншої сторони, склали цей Акт про наступне: на виконання Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 1 від 20.12.2022 року Адвокатським бюро «Поліщук та партнери» через адвоката Поліщука В.А. було надано ОСОБА_1 наступні послуги (правову допомогу): вивчено судову практику з аналогічних спадкових спорів, на що затрачено 2 год. (20.12.2022 року); проконсультовано Клієнта щодо захисту спадкових справ, на що затрачено 1 год. (20.12.2022 року); підготовлено позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування гаража та 5/8 транспортного засобу разом із додатками, на що затрачено 6 год. (20.12.2022 року); 1.4 27.06.2023 року о 09 год. 45 хв. адвокат Поліщук В.А. прибув Печерського районного суду м. Києва з метою участі у підготовчому засіданні, на що затрачено 3 год.; підготовлено письмові пояснення щодо ордера, на що затрачено 0,5 год.; опрацьовано відзив на позовну заяву разом із додатками від 26.06.2023 року представника ОСОБА_4 , на що затрачено 2 год.; опрацьовано заяву № 1 та № 2 від 15.08.2023 року представника ОСОБА_4 , збільшення позовних вимог, на що затрачено 0,25 год.; опрацьовано відповідь на відзив разом із додатками представника ОСОБА_4 від 01.09.2023 року, на що затрачено 1 год.; 12.09.2023 року адвокат Поліщук В.А. представив інтереси Клієнта підготовчому засіданні Печерського районного суду м. Києва, на що з урахуванням часу в дорозі затрачено 3 год.; 13.09.2023 року підготовлено заяву щодо подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, на що затрачено 0,5 год.; опрацьовано клопотання представника ОСОБА_4 про надання суду доказів по справі від 18.09.2023 року разом з додатками, на що затрачено 0,25 год.; 27.09.2023 року о 09 год. 45 хв. адвокат Поліщук В.А. прибув Печерського районного суду м. Києва з метою участі у підготовчому засіданні, на затрачено З год.; 25.01.2024 року адвокат Поліщук В.А. представив інтереси Клієнта підготовчому засіданні Печерського районного суду м. Києва, на що з урахуванням часу в дорозі затрачено 3 год. ОСОБА_1 прийняв надану правничу допомогу (послуги). Вартість наданої правничої допомоги (послуг) є фіксованою та становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 - 2 Додатку № 2 від 26.06.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, Адвокатське бюро, з однієї сторони, та Клієнт, з іншої сторони, уклали цей Додаток до Договору про наступне: згідно п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року, сторони погодили вартість послуг (розмір гонорару) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, а саме: 20 000,00 грн. - за підготовку відзиву на позовну заяву з додатками та усіх інших процесуальних документів до суду першої інстанції, представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції; 20 000,00 грн. - за підготовку усіх процесуальних документів до суду апеляційної інстанції, представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції; вартість послуг (розмір гонорару) є фіксованим.

Згідно Акту наданих послуг (детальний опис робіт/наданих послуг) від 25.01.2024 року згідно Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 2 від 26.06.2023 року, Адвокатське бюро, з однієї сторони, та Клієнт, з іншої сторони, склали цей Акт про наступне: на виконання Договору про надання правової допомоги від 19.08.2015 року та Додатку № 2 від 26.06.2023 року Адвокатським бюро «Поліщук та партнери» через адвоката Поліщука В.А. було надано ОСОБА_1 наступні послуги (правову допомогу): підготовлено та подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, на що затрачено 0,5 год. (27.06.2023 року); опрацьовано позову заяву з додатками, на що затрачено 2 год. годин (28.06.2023 року); 29.06.2023 року о 10 год. 15 хв. адвокат Поліщук В.А. прибув до Печерського районного суду м. Києва з метою участі у підготовчому засіданні, на що затрачено 3 год.; підготовлено відзив на позовну заяву, на що затрачено 3 год. (14.08.2023 року). ОСОБА_1 прийняв надану правничу допомогу (послуги). Вартість наданої правничої допомоги (послуг) є фіксованою та становить 20 000,00 грн.

Так, під час розгляду справи представником ОСОБА_4 - адвокатом Мариїнським О.В. подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить відмовити у стягненні з ОСОБА_4 витрат на правову допомогу, виходячи з принципів співмірності, реальності та розумності, оскільки вартість послуг адвоката у розмірі 40 000,00 грн. є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаної роботи. Крім того, просив урахувати те, що стягнення з ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі становить для нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині 3 ст. 141 ЦПК України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Так, ОСОБА_1 у позовній заяві було зазначено орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., а у клопотанні про стягнення судових витрат від 11.04.2024 року представник ОСОБА_1 просить стягнути 40 000,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 40 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг), та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, беручи до уваги, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1233, 1241, 1261, 1268, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133-141, 223, 258, 259, 263-268, 272, 273, 351, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 5/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 5/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,10 кв. метрів, житловою площею 32,4 кв. м; на 3/8 частин гаража АДРЕСА_1 та 3/8 частин транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110557, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов рама) НОМЕР_2 .

В іншій частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн. 24 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним: ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 .

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним: ОСОБА_4 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_11 , паспорт НОМЕР_12 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.05.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко