ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 червня 2024 року Справа № 915/664/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали заяви

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" від 31.05.2024 (вх. № 6555/24 від 03.06.2024), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявниця, посилаючись на п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати її неплатоспроможною, прийняти план реструктуризації та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).

В обґрунтування поданої заяви заявниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість приблизно 557096,11 грн перед 17 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/664/24 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-IX від 20.03.2023, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до КУзПБ.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд застосовує норми ГПК України та КУзПБ.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 115, 116 КУзПБ.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

КУзПБ визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

На виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, боржницею надано конкретизований список кредиторів і боржників, у якому не зазначено суми заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо перед кожним із кредиторів з детальною інформацією про суми прострочених зобов`язань та періоди виникнення заборгованості перед кредиторами по кожному договору.

У поданому конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено інформацію про поточну заборгованість перед кредиторами, проте відомостей про суми прострочених зобов`язань та періоди виникнення заборгованості конкретизований список не містить.

Крім того, суд зазначає окремо, що в конкретизованому списку вказано заборгованість станом на 15.05.2024 перед ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" за договором позики № 1011939 від 05.11.2023 у сумі 6000,00 грн, за договором позики № 1002351 від 03.11.2023 у сумі 7000,00 грн, перед ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором позики № 7753373 від 01.11.2023 у сумі 16000,00 грн, перед ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" за кредитним договором на інші споживчі цілі № 00-9944376 від 22.10.2023 у сумі 3675 грн, перед ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за кредитним договором на інші споживчі цілі № 1b8d26bc-b586-4fa3-8581-e40ffb47ff87 від 03.11.2023 в сумі 13700 грн, перед ТОВ "КРЕДИТОНЛАЙН" за кредитним договором на інші споживчі цілі №EGROSHICOM3120617 від 30.10.2023 в сумі 4500 грн, перед ТОВ "МІЛОАН" за кредитним договором на інші споживчі цілі № 102499247 від 29.10.2023 на суму 4000 грн та за кредитним договором на інші споживчі цілі № 7862786 від 24.10.2023 на суму 23000 грн, при цьому поточна заборгованість за цими договорами становить 0,00 грн, що потребує уточнення.

Однією з підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею вказано п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, проте не надає доказів здійснення виконавцем заходів щодо розшуку майна боржниці та наявності відносно її відкритих виконавчих проваджень.

У своїй заяві боржниця зазначає, що вона має прострочені зобов`язання перед 17 мікрофінансовими установами на загальну суму приблизно 557096,11 грн, а саме перед: ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "КРЕДИТОНЛАЙН", ТОВ ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "МАКС КРЕДИТ".

Проте до матеріалів заяви додано лише відомості (договори) щодо частини грошових зобов`язань перед ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "МІЛОАН". Щодо інших зобов`язань заявниця наголошує, що копій договорів, квитанцій та виписок у неї не має через їх відсутність або втрату. Надана заявницею роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Проте до заяви боржницею додано копію Договору позики "ТОП Профіт" №2426921001-043357 від 05.11.2023, укладеного між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТОП1" та боржницею на суму 3500,00 грн, про який в заяві відсутня інформація, що також потребує уточнення.

Так, надана боржницею виписка з кредитної історії, сформована в електронному вигляді Українським бюро кредитних історій, проте інформація, яка розміщена на вебсайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до частин першої, другої статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно вимог частини третьої статті 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За змістом статті 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - бюро); ведення кредитної історії - це діяльність бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; "кредитна історія" - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач бюро - це юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - це сукупність інформації про суб`єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; кредитний правочин - це правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

У статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено перелік інформації, що містить кредитна історія, а саме, - це, серед іншого, наступна інформація про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов`язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов`язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.

У статті 11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено підстави та порядок надання кредитного звіту, а саме: бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням бюро або договором (частина 1), бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим бюро на підставах, передбачених цим Законом (частина 3), бюро надають кредитні звіти користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та договором (частина 4), кредитні звіти надаються користувачам без права передачі їх або інформації, що міститься в них, третім особам (частина 5).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме: кредитним звітом та інформацією з реєстру запитів (частина 1); суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що передбачена частиною першою цієї статті, шляхом звернення до бюро у порядку, визначеному Положенням про бюро (частина 2); бюро зобов`язане надати суб`єкту кредитної історії інформацію протягом двох робочих днів з дня отримання від нього відповідного запиту (частина 4).

Разом з тим, норми Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" не містять положень щодо порядку формування, форми та обов`язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії.

За загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Проте, роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності договірних зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов`язань, як про те стверджує боржник.

З огляду на викладене, кредитна історія боржника, складена Українським бюро кредитних історій, не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу статті 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 904/4140/22, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 916/2607/22).

За результатом указаних доказів неможливо здійснити аналіз відомостей та документів для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов`язань та простроченої заборгованості, що утворилась у заявниці перед кредиторами внаслідок порушення останньою своїх зобов`язань, розмір яких, згідно тверджень заявниці, становить суму 557096,11 грн.

Таким чином, боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (судових рішень, договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Слід зауважити, що заявницею не проведено достатньої досудової роботи щодо з`ясування розміру боргу та отримання первинних документів, при цьому відомості, які можуть бути отримані мають істотне значення для встановлення наявності та розміру заборгованості боржниці перед кредиторами.

Суд звертає увагу, що посилання заявниці на відсутність у неї оригіналів доказів не звільняє заявницю від обов`язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у суду або банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявницею доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявницею (ст. 81, ч. 3 ст. 164 ГПК України).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Як вбачається з поданої до суду заяви, заявницею долучено декларації про майновий стан за 2021, 2022, 2023 роки та декларацію станом на 01.04.2024.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була їй для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 КУзПБ.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Подана боржницею декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність станом на 01.04.2024 підписана заявницею 12.02.2024, тобто датою, що передувала складанню зазначеної декларації.

Також, боржницею у розділах ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї" (А, Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника) поданих до заяви боржниці декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність зазначено про право користування житловим будинком АДРЕСА_2 , проте за цією адресою знаходиться будівля Миколаївської обласної державної адміністрації, що потребує уточненню боржницею.

У поданій до суду заяві про відкриття про неплатоспроможність, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, та доданих до заяви деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність заявницею зазначено не правильну адресу зареєстрованого місця її проживання, а саме замість АДРЕСА_1 , вказано: АДРЕСА_1 .

Суд також звертає увагу, що додана до заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. не містить дати її підписання названим арбітражним керуючим.

Так, відповідно до пунктів 1.2, 1.4, 4.1, 5.10 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ДОКУМЕНТАЦІЇ Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144, до складу обов`язкових реквізитів документа входять дата та реєстраційний індекс документа.

Зокрема, згідно з пунктом 5.10 ДСТУ 4163:2020 дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення.

З урахуванням пункту 3 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2020 № 93/5, із змінами, указані вимоги ДСТУ 4163:2020 є обов`язковими для документів, що складаються арбітражними керуючими у процесі їх діяльності, тим більше для тих, що подаються до господарського суду.

Заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду на призначення керуючим реструктуризацією не відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020 та унеможливлює встановлення судом дійсного відповідного волевиявлення названого арбітражного керуючого на призначення у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 від 31.05.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028 грн.

Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 45420 грн.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано роздруківки платіжних інструкцій № 0.0.3557607008.1 від 29.03.2024 на суму 4542,00 грн з призначенням платежу (Сплата за послуги) та № 0.0.3663201826.1 від 22.05.2024 на суму 4542,00 грн з призначенням платежу (Авансування винагороди арбітражному керуючому за договором, боржник ОСОБА_1 , 2426921001), згідно яких боржницею на рахунок суду було перераховано суму в розмірі 9084,00 грн.

Згідно п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.03.2024, укладеного між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та фізичною особою ОСОБА_1 .

Однак, вказаний договір не підписаний його стороною - боржницею ОСОБА_1 і відповідно, є неукладеним.

Відповідно до п. 7.1. договору, зокрема, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З доданого заявницею плану реструктуризації боргів (проект) вбачається, що він не повністю відповідає змісту, передбаченому ч. 2 ст. 124 КУзПБ, оскільки такий план не містить: вимог кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до п. 9 ст. 6 ГПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно підпунктів 17.3, 17.14 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі, а також суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Відповідно до п. 18 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

Рішенням Голови Верховного Суду від 10.05.2022р. № 129/0/149-22 відтерміновано до 01.09.2022 набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 83/0/15-22 та від 22 лютого 2022 року № 166/0/15-22.

У відповідності до рішення Ради суддів №26 від 05.08.2022 вирішено з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувати судам: у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі; закликано усіх учасників судових проваджень: з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану; при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Враховуючи обмеженість можливості у суду роздруковувати документи, які надійшли в електронній формі через їх значний обсяг (додатки до заяви в кількості 469 сторінок), у зв`язку з проблемами фінансового забезпечення, суд пропонує ОСОБА_1 надати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами в паперовому вигляді.

Як вбачається з тексту заяви боржниця вказує наступні додатки: "1. УБКІ Охотнікова. pdf.". 2. Декларації Охотнікова.pdf. 3. Договори Охотнікова.pdf. 4. Документи АК Охотнікова_ pdf. 5. Особисті Документи Охотнікова.pdf. 6. Процесуальні документи Охотнікова.pdf."

Наведений перелік не дає змоги суду встановити, які саме докази додані заявницею до заяви, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржниця обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів, обов`язковість надання яких передбачено ч. 3 ст. 116 КУзПБ, а саме: конкретизованого списку кредиторів і боржників з детальною інформацією про суми прострочених зобов`язань та періоди виникнення заборгованості перед кредиторами по кожному договору; проекту плану реструктуризації, складеного відповідно до ст. 124 КУзПБ; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному обсязі або надання копії укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом; належним чином оформлених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; доказів наявності заборгованості перед фінансовими установами, які зазначені у заяві, суд залишає без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Крім того, суд звертає увагу боржниці, що більшість недоліків поданої заяви були наявні в попередньому зверненні боржниці до суду з заявою від 05.04.2024 (вх. № 4136/24 від 08.04.2024) у справі № 915/382/24, що було підставою для залишення вказаної заяви без руху, а в подальшому і в поверненні заяви боржниці. Вказані обставини можуть свідчити про зловживання боржницею процесуальними правами як сторони.

Керуючись ст. 2, 34, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 (вх. №6555/24 від 03.06.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Встановити заявниці строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити заявниці, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.С. Адаховська