Справа №:755/161/24

Провадження № 2/755/271/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру

АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , відповідно до заповіту, є ОСОБА_1 на

частину вказаної квартири, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на частину цієї квартири. На момент смерті спадкодавця ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у Сполучених Штатах Америки. У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, закриттям повітряного простору над Україною, перебоями у роботі нотаріальних реєстрів, ОСОБА_1 мала перешкоди у прибутті до міста Києва та відкриття спадкової справи.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до консульства для завірення заяви про прийняття спадщини та довіреності для представника. Зазначені документи були завірені консулом у місті Вашингтон 23 серпня 2023 року та передані в Україну представникові.

Представник ОСОБА_1 - Бондар А.В. , звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Байка Олега Володимировича для подання заяви про прийняття спадщини.

09 листопада 2023 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Байко О.В. повідомив про необхідність звернення до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи проблеми із здоров`ям ОСОБА_1 , карантинні обмеження в США, введення на території України воєнного стану, необізнаність про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719, позивач була позбавлена можливості вчасно подати заяву до нотаріальної контори, у зв`язку з чим пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Київська міська рада подала відзив на позов, в якому просила розглянути справу за відсутності представника відповідача та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву по справі не скористалася.

Відповідач ОСОБА_3 правом на подання відзиву по справі не скористався.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року повідомив, що спадкова справа не відкривалася, надав копії запитів нотаріуса до державних реєстрів, що були зроблені у зв`язку з отриманням заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Бондар А.В., не з`явилися. Представник позивача - адвокат Бондар А.В., подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, прийшов до таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 11 лютого 2022 року серії НОМЕР_1 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 3267.

Згідно свідоцтва про народження (повторне, запис поновлено) від 01 листопада 2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про одруження (повторного) від 25 листопада 1987 року

НОМЕР_3 , виданого відділом запису актів цивільного стану Городокського райвиконкому Львівської області, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 17 жовтня 1954 уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_10 .

Також відповідно до свідоцтва про одруження (повторного) від 04 грудня 1971 року

НОМЕР_4 , виданого міським архівом запису актів цивільного стану м. Києва, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 06 грудня 1967 року уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_13 .

Таким чином, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із свідоцтва про право власності на житло від 15 червня 1993 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_14 у рівних долях кожному.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 грудня 2006 року, виданого державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Паньшиною О.В.,

ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкове майно складається із частини квартири АДРЕСА_1 .

За заповітом від 20 грудня 2006 року, посвідченим державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гавриленко А.М., ОСОБА_4 належну їй на праві власності

1/ частину квартири АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_1 та 1/2 частину цієї ж квартири - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 перетнула державний кодон 31 липня 2021 року, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті громадянина України ОСОБА_1 .

Згідно довідки про підтвердження лікування, викладеної на бланку лікарні Кайзер Перманенте, підписаної 27 грудня 2023 року доктором ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , знаходилась під наглядом лікаря та 15 листопада 2022 року їй було зроблено операцію зі зміни колінного суглобу, очікуваний період лікування - 1 рік.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась. Оскільки заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , подано після спливу строку для прийняття спадщини, то заявнику було надано лист від 09 листопада 2023 року № 200/01-16, яким роз`яснено про необхідність звернутися до суду із метою отримання рішення суду про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від

23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження

№ 61-16153св20).

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно із пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року

№ 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті

106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, та який діє на час розгляду справи.

На підтвердження причин пропуску строку звернення позивача із заявою про прийняття спадщини зазначено, що позивач проживає на території Сполучених Штатів Америки, проходила тривале лікування, що ускладнювалося також карантинними обмеженнями внаслідок Covid-19. Водночас позивач посилається на нестабільну воєнну ситуацію в Україні з лютого 2022 року та закриття повітряного простору, внаслідок чого пропустила строки вступу у спадщину. Тому, звернувшись через свого представника до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала відповідне роз`яснення про необхідність звернення до суду із позовом про встановлення додаткового строку на подачу заяви на прийняття спадщини.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті

106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від

24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні, 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.

Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - Закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином, можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого

2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частину друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини та має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, позивач, отримавши попередньо роз`яснення нотаріуса щодо строків звернення із заявою про прийняття спадщини в умовах воєнного стану, вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року

№ 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті

81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня

1979 року, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки позивачем у справі до суду подано належні та допустимі докази поважності причин пропуску подачі заяви про прийняття спадщини.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

На підставі статей 1220, 1222, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись статтями

12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3 .

Відповідач - Київська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00022527, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_5 .

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, адреса: АДРЕСА_6 ;

Повне рішення виготовлено 03 червня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова