Справа № 638/6610/24

Провадження № 2/638/3817/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України, від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, у розмірі 7082,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 21 червня 2020 року о 18 годині 50 хвилину місті Харків по просп. Перемоги, буд. 60, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ 190E», д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, що дає змогу постійно контролювати дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «TOYOTA YARIS», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 , спричинив ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 липня 2020 року у справі № 638/8816/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ. У зв`язку з цим МТСБУ прийняло - рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 5132,66 грн.

Регламентна виплата у розмірі 5132,66 грн була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 10 листопада 2020 року від ОСОБА_3 , Звіту № SOS_-201223-212953 про оцінку автомобіля TOYOTA YARIS 6, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 21 лютого 2021 року ТОВ СОС Сервіс Україна.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ТОВ СОС Сервіс Україна, котрим було виконано Звіт № SOS_-201223-212953 про оцінку автомобіля TOYOTA YARIS 6, д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 21 лютого 2021 року, вартість послуг якого склала 1950,00 грн.

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/1468 від 09.03.2021 року МТСБУ відшкодувало шкоду пов`язану зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 5132,66 грн. Загальна сума витрат МТСБУ, які пов`язані з розглядом даної справи склала 7082,66 грн.

Посилаючись на обов`язок відповідача як особи, винної у ДТП, позивач просив суд відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду та стягнути зі ОСОБА_1 на користь МТСБУ грошові кошти у розмірі 7082,66 грн.

Ухвалою суду від 12 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 червня 2020 року о 18 год 50 хв у м. Харкові по пр-т. Перемоги, буд. 60, керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 190E, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, що дає змогу постійно контролювати дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушиввимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна».

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року у справі № 638/8816/20, яка набрала законної сили 21 липня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Згідно ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 10 листопада 2020 року, копією постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року, копією схеми місця ДТП від 16 листопада 2020 року (а.с. 12, 8, 13).

Цивільно-правова відповідальність потерпілої ОСОБА_3 на час ДТП була застрахована згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 194605554 в ПАТ НАСК «ОРАНТА» (а.с. 15).

На час скоєння вказаного ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9).

Згідно зі Звітом № SOS_-201223-212953 від 21 лютого 2021 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним Регіональним партнером ТОВ СОС Сервіс Україна - суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (сертифікат № 1032/20 від 27.11.2020 з терміном дії до 27.11.2023), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 6002,38 грн (а.с. 19-28).

Завдана шкода в результаті ДТП ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 відшкодована не була.

ОСОБА_3 10 листопада 2020 року звернувся МТСБУ із заявою про отримання страхового відшкодування (а.с. 11).

Згідно з Довідкою № 1 від 03 березня 2021 року про розмір відшкодування з фонду захисту потерпілих, складеною провідним спеціалістом МТСБУ ОСОБА_5 , підтверджена шкода по майну, яка підлягає до сплати ОСОБА_3 , складає 5132,66 грн (а.с. 10 зворотній бік).

Відповідно до Наказу МТСБУ № 3.1/1468 від 09 березня 2021 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих», на підставі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймаючи до увагу довідку № 1 від 03.03.2021 та документи надані МТСБУ по справі № 72923, МТСБУ прийнято рішення сплатити на рахунок ОСОБА_3 5132,66 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10).

Згідно з платіжною інструкцією № 941805 від 10 березня 2021 року, МТСБУ здійснило виплату по справі № 72923 на рахунок ОСОБА_3 у розмірі 5132,66 грн (а.с. 30).

Крім того 03 березня 2021 року МТСБУ сплатило на рахунок ТОВ СОС Сервіс Україна грошові кошти у розмірі 1950,00 грн, призначення платежу: «Оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 72923, згідно рах. № 610 від 22.02.2021р., т.з. НОМЕР_2 », що підтверджується платіжною інструкцією № 941604 від 03 березня 2021 року.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

В силу положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

У даній справі МТСБУ здійснив відшкодування регламентної виплати потерпілому у ДТП ОСОБА_3 за страховика винної особи ОСОБА_1 з посилання на те, що цивільно-правова відповідальність останнього на момент скоєння ДТП не була застрахованою.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ, подати після виплати страхового відшкодування регресний позов (у випадку страховика до страхувальника або водія транспортного засобу, особи, яка заподіяла шкоду навмисно, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги (пункт 38.1 статті), тоді як у разі МТСБУ - до власника, водія транспортного засобу, страховика, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, а також особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до ДТП (пункт 38.2. статті).

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У справі, що розглядається, встановлено, що 26 червня 2020 року сталася ДТП за участю автомобілів MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобіль TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

На час скоєння вказаного ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, 10 березня 2021 року за заявою власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 , який звернувся до МТСБУ з заявою про отримання страхового відшкодування, здійснено виплату грошових коштів у розмірі 5132,66 грн

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Звертаючись із позовом до суду, МТСБУ обґрунтував наявність у нього права на стягнення шкоди в порядку регресу із посиланням на приписи статі 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначивши про здійснення ним регламентної виплати потерпілій у ДТП особі регламентної за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована відповідачем.

Правовий статусМТСБУ у свою чергу визначено в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, у спірних правовідносинах позивач не є страховиком потерпілої особи (власника пошкодженого транспортного засобу TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 ) за договором добровільного страхування, а регламентна виплата, яку здійснило МТСБУ цій особі припинила деліктне зобов`язання між власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , та власником транспортного засобу TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19.

Згідно з абзацом 2 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виключний перелік регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ передбачено статтями 41 та 42 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У вказаних нормах визначено, що МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, передбачених цим Законом.

Підставою заявлених вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу позивачем визначено із посиланням на приписи статей підпункту 38.2.1. пункту 38.2 статті 38, пункт 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обставини перерахуванням ним в порядку статті 41 зазначеного Закону потерпілій у ДТП особі регламентної виплати за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована.

Згідно з пунктом 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, зазначена стаття передбачає наявність у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову за наявності однієї з умов, що вказані у пункті 38.2 цієї статті.

Таким чином, оскільки в результаті вказаної ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль TOYOTA YARIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 на час скоєння вказаного ДТП водій не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з фонду захисту потерпілих та МТСБУ виплачено ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 5132,66 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 .

За таких обставин, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних зі здійсненням регламентованої виплати потерпілому, а також грошових коштів за оплату послуг аварійного комісара у розмірі 1950,00 грн, підлягають задоволенню.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 979757 від 20 березня 2024 (а.с. 5).

Оскільки позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3028 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 280,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, грошові кошти в сумі 7082,66 грн (сім тисяч вісімдесят дві гривні 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 11 червня 2024 року.

Суддя І.П. Латка