ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 рокуСправа №160/4981/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2022 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , в якій просить:

визнати протиправними дії від 26.07.2021 року відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про знаття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 ;

поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 та її покійна матір - ОСОБА_3 у результаті здійснення процедури обміну житлом, у зв`язку з службовою необхідністю ОСОБА_3 , на підставі Обмінного ордеру №034153 від 14.02.1985 року отримали у постійне безоплатне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

26 липня 2021 року до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради звернувся «новий власник» житла ( ОСОБА_2 ) з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі чого ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо зняття її з реєстрації 26 липня 2021 року, оскільки вона до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з заявою про зняття її з реєстрації місця проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не зверталася і для цього були відсутні законні підстави, у зв`язку з чим позивач через свого представника звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року, з урахуванням усунення недоліків, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06 червня 2022 року на адресу суду від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву вх.№41458/22, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 в позовній заяві посилаючись на Правила реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, хибно міркує щодо відсутності підстав для зняття її з реєстрації місця проживання.

На момент зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (а саме 26.07.2021 року) порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання були регламентовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207.

Відповідно до пункту 26 Правил, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснювалось, зокрема, на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Позивачем надано докази підтвердження відчуження житла за ОСОБА_2 , а саме згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу №3915 від 20.07.2021 остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Виходячи з положень статей 16, 391 Цивільного кодексу України, власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на зазначене, право власника будинку на користування жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок (квартиру).

Тому, з припиненням права власності на житло, втрачається й право користування таким жилим приміщенням.

Отже, у разі звернення нового власника житла або його представника з заявою про зняття з реєстрації осіб, місце проживання яких зареєстроване за адресою такого житла, з документами, що посвідчують особу як представника, а також документами, що свідчать про відчуження житла, здійснюється зняття з реєстрації місця проживання осіб, місце проживання яких зареєстроване у такому житлі.

Для чого надається наступний пакет документів:

- заява про зняття з реєстрації осіб, місце проживання яких зареєстроване за адресою такого житла;

- квитанція про сплату адміністративного збору;

- документи, що посвідчують особу власника та його право власності на житло;

- документи, що підтверджують повноваження особи як представника (у разі звернення представника власника);

- документи, що свідчать про відчуження житла.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що відділом формування та ведення реєстру територіальної громади департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було здійснено зняття з реєстрації місця проживання в межах чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

24 червня 2022 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№46350/22, в якій представник позивача, ознайомившись з текстом відзиву, зазначає про суперечність інформації та хибність міркувань представника відповідача, з огляду на таке.

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР ОСОБА_1 було зареєстровано в 1998 році за адресою АДРЕСА_1 згідно діючого законодавства та факт самого правочину не піддавався сумніву і в 2022 році.

Згідно статті 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий нелюдському або, такому, що принижує його гідність, поводженню.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ордер №034153 виданий 22.10.1987 року, рік заселення в квартиру - 1987 рік.

Наявність ордеру та факту його прийняття на зберігання, наявність реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою є доказами правомочності проживання в квартирі за діючим ордером, а відповідно права мати реєстрацію.

Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відомо про звернення позивача з приводу розшуку оригіналу ордеру для здійснення приватизації, оскільки останній знаходиться на зберіганні в комунальному підприємстві, що прийняло архів від житлово-експлуатаційної контори.

Після смерті матері - ОСОБА_3 , позивач розпочала займатися збиранням пакету документів для здійснення приватизації, однак ордер працівники комунального підприємства відшукали лише 27 квітня 2021 року.

Згідно статі 310 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Представник позивача зазначив, що Департамент не має права без рішення суду вчиняти виселення, з огляду на що вважає, що дії відповідача, щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації без її згоди є протиправними.

З урахуванням викладеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та поновити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2022 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/4981/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням у справі №201/1515/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №160/4981/22 - задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі №160/4981/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Третя особа - ОСОБА_2 про розгляд справи судом повідомлена належним чином. Протягом судового розгляду справи від третьої особи - ОСОБА_2 пояснень щодо позову та відзиву не надходило, з заявами, клопотаннями на адресу суду остання не зверталася.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , попереднє місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що Рішенням Дніпровської міської ради №11/13 від 19 листопада 2003 року прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Обласні житлово-комунальні підприємства «Південне», «Центральний», «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебували на їх балансі, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_4 , та цим рішенням вказаний будинок віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, фактично вказаний будинок передано із спільної власності територіальної громади області до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра на підставі актів приймання-передачі.

Матеріали справи містять копію Обмінного ордеру №034153 від 22 жовтня 1987 року на право безоплатного проживання та користування квартирою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

З долученої довідки №6494 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29 червня 2021 року в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (зареєстрована з 30 червня 1998 року).

Згідно листа Департаменту житлового господарства вищезазначений будинок переданий до комунальної власності, за архівними даними приватизаційних справ департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність громадянам шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі були відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Водночас, за змістом Договору купівлі-продажу від 11 червня 2021 року, ОСОБА_4 продав квартиру АДРЕСА_2 покупцю ОСОБА_5

20 липня 2021 року на підставі іншого договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 придбала спірне майно.

З 20 липня 2021 року право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області в справі індекс №2-03 «Договори відчуження квартир та документи на підставі яких вони посвідчувалися» П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за 2006-й рік, за період з 13 червня 2006 року по 26 липня 2006 року, відсутній Договір купівлі-продажу квартири (посвідчений державним нотаріусом Ужва Т.М.) від 26 липня 2006 року реєстровий номер 1-4534, однією із сторін якого є ОСОБА_4 ; також реєстр не містить відомостей про вчинення запису про посвідчення договору купівлі-продажу квартири 26 липня 2006 року по реєстру за номером 1-4534, однією з сторін якого є ОСОБА_4 .

Згідно листа Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб, 26 липня 2021 року до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернулася новий власник, за заявою якої ОСОБА_1 , яка проживала в даній квартирі та сплачувала за комунальні послуги, була знята з реєстрації місця проживання в квартири АДРЕСА_2 .

Починаючи з 08 вересня 2021 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_6 .

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 липня 2023 року по справі №201/1515/22, позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення осіб, що самовільно зайняли житлове приміщення - задоволено частково та вирішено:

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 50.6 кв.м., житловою площею 28.6 кв.м., опис: 1- коридор, 2 - вбудована шафа, 3 - ванна, 4- туалет, 5 - вбудована шафа, 6 - житлова, 7 - житлова, 8 - кухня, 9 - комора, І - лоджія; (реєстраційний номер об`єкта нерухома майна - 2383704412101).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) сплачений останнім судовий збір у розмірі 6 451,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року по справі №201/1515/22, апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року залишено без змін.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо зняття її з реєстрації в квартирі - 26 липня 2021 року, оскільки вона до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з заявою про зняття її з реєстрації місця проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не зверталася і для зняття її з реєстрації відсутні законні підстави.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 року, Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» №1871-ІХ від 05.11.2021 року та Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року.

Так, у розумінні статті 3 Закону №1382-IV, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Частиною 3 статті 1 Закону №1871-ІХ передбачено, що декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

За наведеними у частині 1 статті 2 Закону №1871-ІХ визначеннями, адреса житла місцезнаходження житла особи, що включає такі дані (за наявності): область, район, місто (село, селище), район у місті, вулиця (шосе / проспект / бульвар / алея / площа / майдан / провулок / узвіз / з`їзд / проїзд / лінія / просіка / тупик / тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо); декларування місця проживання особи повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстраційна дія внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) / задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи; реєстрація місця проживання (перебування) особи внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

У силу застереження частини 1 статті 4 Закону України від 05.11.2021 року №1871-ІХ особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Аналогічне положення включено до пункту 4 Порядку №265.

Частиною 2 статті 4 Закону №1871-ІХ визначено, що порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону №1871-ІХ, задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1871-ІХ та пунктом 5 Порядку №265 громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону №1871-ІХ, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за адресою житла будь-якої форми власності.

Приписами статті 8 Закону №1871-ІХ регламентовано процедуру декларування місця проживання особи, положеннями статті 9 Закону №1871-ІХ процедуру реєстрації місця проживання.

Частиною 1 статті 9 Закону №1871-ІХ визначено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону №1871-ІХ, до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника; 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника, крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 9, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання (перебування) подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Рішенням Дніпровської міської ради №11/13 від 19 листопада 2003 року прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Обласні житлово-комунальні підприємства «Південне», «Центральний», «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебували на їх балансі, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_4 , та цим рішенням вказаний будинок віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, фактично вказаний будинок передано із спільної власності територіальної громади області до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра на підставі актів приймання-передачі.

Матеріали справи містять копію Обмінного ордеру №034153 від 22 жовтня 1987 року на право безоплатного проживання та користування квартирою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

З долученої довідки №6494 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29 червня 2021 року в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (зареєстрована з 30 червня 1998 року).

Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону №1871-ІХ визначено, що реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання / виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання / зняття з реєстрації місця проживання (перебування) / задекларованого місця проживання / зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи.

Також згідно з підпунктом 5 пункту 35 Порядку №265, для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник, уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає, зокрема: документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла, зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників, або одного з них.

Отже, і нормою закону, і нормою підзаконного акту права чітко та однозначно визначено, що до заяви про реєстрацію місця проживання зацікавлена особа повинна приєднати документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі (зокрема, або документи про належність речового права власності на житло, документи про належність права користування житлом, або рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, або рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання за особою права користування житлом).

Підстави для вчинення органом публічної адміністрації управлінського волевиявлення з приводу відмови у реєстрації місця проживання особи сформульовані законодавцем у положеннях статті 12 Закону №1871-ІХ, де указано, що орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування); 2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних; 3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився; 5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів; 6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку; 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла; 8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини; 9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

Приписи статті 12 Закону №1871-ІХ деталізовані у нормах пункту 87 Порядку №265, згідно з яким орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання); 2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних; 3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився; 5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів; 6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку; 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла; 8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини; 9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків .

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1871-ІХ, за заявою особи орган реєстрації вносить до реєстру територіальної громади інформацію про зняття такої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон або залишенням на постійне місце проживання за кордоном у порядку, встановленому актами Кабінету Міністрів України.

За змістом Договору купівлі-продажу від 11 червня 2021 року, ОСОБА_4 продав квартиру АДРЕСА_2 покупцю ОСОБА_5

20 липня 2021 року на підставі іншого договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 придбала спірне майно.

З 20 липня 2021 року право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 .

У подальшому, 26 липня 2021 року до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської звернулася новий власник за заявою якої ОСОБА_1 , яка проживала в даній квартирі та сплачувала за комунальні послуги, була знята з реєстрації місця проживання в квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону №1871-ІХ, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Відповідно до положень частини 13 статті 18 Закону №1871-ІХ, Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

Відповідно до положень статті 19 Закону №1871-ІХ, скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи статтею 17 цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При прийнятті рішення по справі суд враховує, що Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 липня 2023 року по справі №201/1515/22, позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення осіб, що самовільно зайняли житлове приміщення - задоволено частково та вирішено:

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 50.6 кв.м., житловою площею 28.6 кв.м., опис: 1- коридор, 2 - вбудована шафа, 3 - ванна, 4- туалет, 5 - вбудована шафа, 6 - житлова, 7 - житлова, 8 - кухня, 9 - комора, І - лоджія; (реєстраційний номер об`єкта нерухома майна - 2383704412101).

З викладеного вбачається, що новим власником квартири не є ОСОБА_2 , з урахуванням чого остання не має правових підстав для здійснення дій по зняттю з реєстрації місця проживання осіб, які є зареєстрованими у квартирі за адресою: квартира АДРЕСА_2 .

З урахуванням рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, вбачається, що відповідачем порушено положення Закону №1871-ІХ та Порядок №265 при прийнятті рішення про зняття з реєстрації місця проживання позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 26.07.2021 року про знаття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , і, як наслідок, для відновлення порушеного права суд вважає за необхідне поновити реєстрацію місця проживання позивача шляхом зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.).

Суд враховує й те, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1985,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Банк Траст-Капітал" №3500-6038-3896-5402 від 30 березня 2022 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1985,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 26.07.2021 року про знаття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1985,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник