ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3984/22 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Грицака П.О.,

представника позивача Лавренчука О. В.,

представника відповідача Анісімова Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів від 12.05.2022 №143-к про накладення дисциплінарного стягнення, від 13.05.2022 №144-к про звільнення з посади завідувача Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Волинській області; поновлення на посаді Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Волинській області з 13 травня 2022 року; стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13 травня 2022 року по день ухвалення рішення судом; здійснення негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді з 13 травня 2022 року та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування наказів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.05.2022 №143-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », від 13.05.2022 №144-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2023 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 прийнято до провадження у дану справу, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №140/3984/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням від 03.05.2023 у справі № 161/21914/21.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 вищевказану ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 справа прийнята до провадження судді Костюкевича С.Ф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 17.12.2014 позивач обіймав посаду завідувача Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у Волинській області.

Ухвалами Луцького міськрайонного суду від 23.09.2021 по справі № 161/16886/21, 17.11.2021, 11.01.2022 по справі № 161/21914/21 позивач був відсторонений від займаної посади в рамках кримінального провадження, за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 3 ст. 369-2 КК України.

Наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 11.03.2022 № 83-к стосовно позивача було порушене дисциплінарне провадження (яке було продовжене наказом НКРЕКП від 22.04.2022 № 128-к) щодо факту одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Цим же наказом позивача було відсторонено від виконання повноважень з посади завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області з 12.03.2022 на час здійснення дисциплінарного провадження. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби в Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг була сформована дисциплінарна справа та 09.05.2022 внесено подання дисциплінарної комісії до суб`єкта призначення - керівника апарату НКРЕКП з висновком про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наказом НКРЕКП від 12.05.2022 № 143-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця. Наказом НКРЕКП від 13.05.2022 № 144-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області у зв`язку із вчиненням, дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Позивач вважає зазначені накази НКРЕКП належним чином не вмотивовані і не обґрунтовані, що порушують його законні права, та є протиправними, оскільки в період роботи комісії закінчився шестимісячний термін застосування до позивача дисциплінарного стягнення з дня його виявлення, передбачений гарантіями прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення і викладеними в частині 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу», висновок Дисциплінарної комісії щодо вчинення позивачем дій несумісних з його посадою ґрунтується виключно на підставі розслідування кримінального провадження та повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення дисциплінарною комісією трактується як доконаний факт, в той час, як на сьогоднішній день вина позивача не доведена в судовому порядку.

З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та пояснив, що у процесі здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією було проаналізовано наступні документи: лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Волинській області від 20.09.2021 № 7424/24/7-2021; лист Головного управління Національної поліції у Волинській області від 28.09.2021 № 7651/24/7- 2021; ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про тимчасовий доступ від 28.10.2021 у кримінальному провадженні № 2021030000000218; пояснення директора Департаменту Ліцензійного контролю НКРЕКП ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_1 директору Департаменту ліцензійного контролю Зеленюку Я.М. від 27.09.2021.

Дисциплінарна комісія, здійснивши детальний аналіз матеріалів, що містяться в дисціплінарній справі дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми діями а саме: надання консультацій з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, подальшої зустрічі без залучення другого працівника із представником суб`єкта господарювання поза межами адміністративної будівлі Сектору НКРЕКП у Волинській області у робочий час, з метою отримання неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання, який мав намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, свідчать про несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області та порушення принципів державної служби, зазначених в статті 4 Закону України «Про державну службу», які визначають основні риси, сутність, зміст і значення державної служби.

Так, статтею 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На думку дисциплінарної комісії, дії ОСОБА_1 ,, які стали підставою для здійснення дисциплінарного провадження слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок, а саме порушення Присяги державного службовця, який він скоїв проти інтересів державної служби, та який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Врахувавши, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку та беручи до уваги обставини встановлені під час дисциплінарного провадження, що підлягають врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією - 09.05.2022 було внесено подання до суб`єкта призначення щодо застосування до ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 за порушення Присяги державного службовця.

Водночас, частиною 11 статті 69 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За результатами розгляду подання суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП - Кострикін О.В) видав наказ від 12.05.2021 № 143 - к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Пунктом 4 частини першої 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до пункту 4 частини першої 87 Закону України «Про державну службу» наказом від 13.05.2022 № 144-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач був звільнений з посади державної служби.

Переконані, що дії НКРЕКП повністю відповідають положенням Закону України «Про державну службу».

З огляду на викладене представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача просив в судовому засіданні позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне

16.05.2006 ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця.

З 17.12.2014 позивач обіймав посаду завідувача Сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у Волинській області.

11.03.2022 Директор Департаменту ліцензійного контролю НКРЕКП - Зеленюк Я.М. звернувся до керівника апарату НКРЕКП - Кострикіна О.В. із службовою запискою від 11.03.2022 № 412.2.3/14-22 щодо порушення дисциплінарного провадження відносно завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області - ОСОБА_1 .

У вищенаведеному службовому листі ОСОБА_2 , вказав, що дії ОСОБА_1 та фактичні обставини, які зокрема викладені у листі Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області від 10.09.2021 № 7424/24/7-2021 (Вхідний НКРЕКП від 21.09.2021 № 18906) мають ознаки дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення Присяги державного службовця.

Керівником апарату НКРЕКП - ОСОБА_3 на підставі статей 68, 72 Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, з метою встановлення та визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку було видано наказ НКРЕКП від 11.03.2022 № 83-к «Про порушення дисциплінарного провадження», яким було прийнято рішення здійснити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області.

Наказом №128-к від 22.04.2022 керівника апарату НКРЕКП - Кострикіним О.В було продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження.

09.05.2022 було внесено подання до суб`єкта призначення щодо застосування до ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 за порушення Присяги державного службовця.

За результатами розгляду подання суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП - Кострикін О.В) видав наказ від 12.05.2021 № 143 - к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої 87 Закону України «Про державну службу» наказом від 13.05.2022 № 144-к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач був звільнений з посади державної служби.

Позивач, вважаючи вищезазначені накази НКРЕКП протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування наказів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.05.2022 №143-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », від 13.05.2022 №144-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2023 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, а справу направлено на новий розгляд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам при новому розгляді справи, суд першої інстанції виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до державного службовця такого виняткового виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 1 частини другої статті 65 та пункту 4 частини першої 87 Закону № 889-VIII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Роботу Національної комісії забезпечують його центральний апарат і територіальні органи. Територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Національною комісією. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону (частини третя - четверта статті 1 Закону № 1540-VIII).

На працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора поширюється правовий статус державних службовців. Апарат Національної комісії очолює керівник апарату, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Національної комісії (частина п`ята статті 8 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1540-VIII Регулятор затверджує правила професійної етики, що застосовуються до членів Регулятора, працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора. Правила професійної етики, зокрема, повинні містити:

(1) вимоги щодо проведення членами Національної комісії зустрічей з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності за участю не менше двох інших членів Національної комісії або керівників структурних підрозділів, а в разі проведення зустрічей працівниками центрального апарату та/або територіальних органів Національної комісії - за участю не менше двох інших працівників;

(2) зобов`язання повідомляти членами Регулятора, працівниками центрального апарату і територіальних органів Регулятора про наявність конфлікту інтересів у процесі виконання ними службових повноважень.

Правила професійної етики, що застосовуються до членів, працівників центрального апарату і територіальних органів НКРЕКП, затверджені постановою НКРЕКП від 08.06.2017 № 756 (далі - Правила професійної етики), визначають принципи професійної етики, якими зобов`язані керуватися члени, працівники центрального апарату територіальних органів НКРЕКП, під час виконання посадових обов`язків у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, які покликані сприяти утвердженню таких особистих та ділових якостей і моральних норм, як високий професіоналізм, неупередженість, чесність, порядність та здатність протистояти намаганням неправомірного впливу на службову діяльність.

Пунктами 4, 5 та 6 визначено, що дія цих Правил поширюється на працівників НКРЕКП. Вимоги цих Правил є обов`язковими з моменту призначення на посаду членів НКРЕКП, працівників центрального апарату та/або територіального органу. Професійна діяльність працівників НКРЕКП ґрунтується на загальних правилах етичної поведінки державних службовців, а також основних принципах діяльності НКРЕКП, а саме: (1) законності, (2) самостійності і незалежності, (3) компетентності, (4) ефективності, (5) справедливості, (6) прогнозованості та своєчасності прийняття рішень, (7) неупередженості та об`єктивності під час прийняття рішень, (8) відкритості та прозорості, гласності процесу державного регулювання, (9) недопущення дискримінації, (10) відповідальності за прийняті рішення.

Пунктом 12 указаних Правил визначено, що члени НКРЕКП проводять зустрічі з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності за умови участі не менше двох інших членів НКРЕКП або керівників структурних підрозділів, а в разі проведення зустрічей працівниками НКРЕКП - за участю не менше двох інших працівників.

Указаною нормою Національної комісії на виконання частини п`ятої статті 5 Закону №1540-VIII передбачено пряму заборону для працівників структурних підрозділів НКРЕКП проводити зустрічі з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності, без участі не менше двох інших працівників, що спрямовано на забезпечення, зокрема, таких основних принципів діяльності НКРЕКП як неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень, відкритість та прозорість, гласність процесу державного регулювання.

Як було встановлено судом, що ОСОБА_1 був ознайомлений із вимогами Правил професійної етики та, зокрема, із положеннями пункту 12 цих Правил.

Положенням про Сектор НКРЕКП у Волинській області затвердженим в.о. керівника апарату НКРЕКП 17.02.2020, зазначено, що відповідно до пункту 1.1 Сектор є самостійним структурним підрозділом НКРЕКП без статусу юридичної особи, діє відповідно до цього Положення. З питань проходження державної служби Сектор підпорядковується керівнику апарату та функціонально директору Департаменту ліцензійного контролю.

Сектор очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом керівника апарату НКРЕКП в установленому законодавством порядку (пункт 5.1 Положення).

На посаду завідувача Сектору призначається особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про державну службу» (пункт 5.1 Положення).

Повноваження завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області визначені пунктом 5.4 Положення про цей Сектор, відповідно до якого завідувач Сектору згідно покладених на нього завдань, обов`язків та повноважень, серед іншого, (5.4.1) здійснює керівництво діяльністю Сектору; (5.4.2) розподіляє функції і обов`язки між працівниками Сектору; (5.4.3) розробляє положення про Сектор та посадові інструкції працівників Сектору; (5.4.4) вживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Сектору; (5.4.5) забезпечує належне виконання покладених на сектор завдань і функцій та їх відповідність меті, передбаченій пунктом 1.2 цього Положення; (5.4.6) підписує документи з питань, що належать до компетенції Сектору; (5.4.7) в межах компетенції, виступає як представник НКРЕКП на зустрічах із споживачами, ліцензіатами, консультантами, представниками місцевих органів виконавчої влади у питаннях захисту інтересів споживачів; […] (5.4.13) забезпечує дотримання працівниками Сектору правил внутрішнього службового розпорядку та виконавської дисципліни, професійної етики, а також законодавства України з питань державної служби та запобігання корупції тощо.

Тож забезпечення дотримання працівниками Сектору правил професійної етики, які відображають основні принципи діяльності НКРЕКП та на яких має ґрунтуватися уся професійна діяльність працівників НКРЕКП, є безпосереднім обов`язком завідувача Сектору відповідно до підпункту 5.4.13 пункту 5.4 Положення про Сектор НКРЕКП у Волинській області.

Завідувач та працівники Сектору несуть відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання або невиконання посадових обов`язків бездіяльність, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов`язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, у інших випадках, визначених законами України (пункт 6.1 Положення).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням, зокрема, таких принципів: (1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; (2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; (3) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; (4) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця та інші.

До основних обов`язків державного службовця віднесено, серед інших, такі: (1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; (2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; (3) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; (4) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби та інші (частина перша статті 8 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: (1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; (2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; (3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за № 1203/29333, затверджені Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, метою яких є зміцнення авторитету державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, формування позитивної репутації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також забезпечення інформування громадян про норми етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно них.

Частиною першою статті 36 Закону № 889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця (частина п`ята статті 36 Закону № 889-VIII).

За обставинами цієї справи ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 16.05.2006.

На той час зміст Присяги державних службовців визначався статтею 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 N 3723-XII , частиною першою якої визначалося, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці (частина друга статті 17 Закону N 3723-XII).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (частина перша статті 64 Закону № 889-VIII).

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).

Частиною другою статті 65 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарними проступками є: (1) порушення Присяги державного службовця; (2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; (3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; (4) дії, що шкодять авторитету державної служби; (5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; (6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; (7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; (8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; (9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Отже, порушення Присяги державного службовця за Законом № 889-VIII є видом дисциплінарного проступку.

Додержання присяги є обов`язком державного службовця, що слідує із сукупності обов`язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов`язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.

У постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20 та інших Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов`язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Верховний Суд у вказаних постановах підкреслив, що Присяга державного службовця, серед іншого, передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тож порушення Присяги - це також несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За обставинами цієї справи Дисциплінарна комісія за наслідками розгляду матеріалів дисциплінарної справи дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми діями такими як, надання консультацій з питання ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, подальшої зустрічі без залучення другого працівника із представником суб`єкта господарювання поза межами адміністративної будівлі Сектору НКРЕКП у Волинській області у робочий час, з метою отримання неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання, який мав намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії електричної енергії споживачу, свідчать про несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області та порушення принципів державної служби, зазначених у статті 4 Закону № 889-VIII, які визначають основні риси, сутність, зміст і значення державної служби. На підставі висновку службового розслідування Дисциплінарна комісія внесла подання від 10.09.2022 суб`єкту призначення про застосування до ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (за порушення Присяги державного службовця), за наслідками розгляду якого суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП - ОСОБА_3 ) наказом від 12.05.2022 № 143 - к наклав на позивача дисциплінарне стягнення, а наказом від 13.05.2022 № 144-к звільнив позивача з посади державної служби відповідно до пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої 87 Закону № 889-VIII.

Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений дисциплінарним провадженням на підставі зібраних у цьому провадженні матеріалів, в тому числі і поясненнях самого позивача, матеріалів органі слідства та аналізувався під кутом зору правил професійної етики.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: (1) зауваження; (2) догана; (3) попередження про неповну службову відповідність; (4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду (частина третя статті 65 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 889-VIII керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, кримінального правопорушення до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом (частина четверта статті 63 Закону № 889-VIII).

Статтею 74 Закону № 889-VIII серед гарантій прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, закріплено, зокрема, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частина п`ята).

Отже, дисциплінарне стягнення на державного службовця може накладатися не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, але не пізніше одного року після його вчинення.

Важливо враховувати, що норма частини п`ятої статті 74 Закону № 889-VIII передбачає, обчислення шестимісячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме дисциплінарного проступку. Своєю чергою виявлення дисциплінарного проступку означає не тільки отримання інформації про протиправну поведінку або (та) виявлення факту (дії), але і встановлення характеру порушення, шкідливих наслідків такого порушення, причинно-наслідкового зв`язку між виявленим порушенням та шкідливими наслідками, вини державного службовця.

З наведеного слідує, що день виявлення факту (дії, бездіяльності) та день виявлення у діях державного службовця дисциплінарного проступку можуть не збігатися у часі.

Водночас необхідно мати на увазі, що Закон прямо не передбачає продовження граничного терміну для застосування дисциплінарного стягнення, що обчислюється з дня виявлення проступку, у зв`язку з проведенням службового розслідування в самому органі (установі), перевірки правоохоронними органами, а також у зв`язку з порушенням кримінальної справи, проведенням попереднього розслідування.

Однак, керівник державної служби, який в силу приписів частини першої статті 63 Закону № 889-VIII несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, має довести чому, дізнавшись про факт (дію), він зміг виявити дисциплінарний проступок у діях державного службовця лише за збігом певного часу.

Позивач, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій в апеляційній та касаційній скаргах та його представник в судових засіданнях зазначав щодо початку перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що у їх випадку початком перебігу шестимісячного строку для цілей притягнення до дисциплінарної відповідальності слід уважати 22.09.2021, тобто день, коли суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП) дізнавшись напередодні про порушення щодо їх працівника кримінального провадження, документально підтвердив цей факт, підписавши лист НКРЕКП від 22.09.2021 № 1779/27.1/5-21, адресований Слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у Волинській області, у зв`язку з чим строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на їх думку, закінчився 22.03.2022.

Верховний Суд постановою від 22.12.2023 скасував рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на необхідність додатково дослідити питання, коли керівнику суб`єкта владних повноважень стало відомо про скоєння дисциплінарного проступку - у вересні 2021 року з повідомлення до органу досудового слідства чи з 11.03.2022 направлення до керівника служби службової записки про необхідність порушення дисциплінарного стягнення, також ВС вказав на необхідність суду першої інстанції дати оцінку чи могло бути застосовано дисциплінарне стягнення та чи минули терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо твердження позивача про порушення НКРЕКП вимог частини 5 статті 74 ЗУ «Про державну службу».

Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Водночас, частиною 10 статті 69 Закону України «Про державну службу» встановлено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення, тому днем виявлення дисциплінарного проступку є день складання подання дисциплінарної комісії, яке складається за результатом розгляду дисциплінарної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що подання дисциплінарної комісії щодо застосування до ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 за порушення Присяги державного службовця було складено 09.05.2022, що і є днем виявлення дисциплінарного проступку.

На думку суду, день внесення службової записки від 11.03.2022 безпосереднього керівника позивача до керівника апарату про необхідність порушення дисциплінарного провадження слід вважати днем виявлення дисциплінарного проступку, а не 22.09.2021 направлення листа НКРЕКП до органу досудового слідства щодо ОСОБА_1 .

Дана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 22.12.2023 у справі № 140/3984/22, який зазначив, що «Важливо враховувати, що норма частини п`ятої статті 74 Закону N 889-VIII передбачає, обчислення шестимісячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме дисциплінарного проступку. Своєю чергою виявлення дисциплінарного проступку означає не тільки отримання інформації про протиправну поведінку або (та) виявлення факту (дії), але і встановлення характеру порушення, шкідливих наслідків такого порушення, причинно-наслідкового зв`язку між виявленим порушенням та шкідливими наслідками, вини державного службовця».

Крім того, Велика Палата ВС в постанові від 11.12.2018 в справі № 810/1224/17 при визначенні дати початку перебігу строку притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності висловила схожу позицію, що датою початку перебігу строку для притягнення до відповідальності слід визначати не дату отримання інформаційного листа на ім`я керівника, а таким днем є дата, коли керівник держслужби дізнався про вчинення дисциплінарного проступку від працівників через Службову записку із пропозицією передання документів до дисциплінарної комісії із розгляду дисциплінарних справ і ВП ВС покладаючись на ч. 5 ст. 65 ЗУ № 889-VІІІ зазначено, що держслужбовець не може притягатись до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник держслужби дізнався або мав дізнатись про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці або якщо минув один рік після його вчинення, відтак, Великою Палатою зроблено висновок, що суб`єкт владних повноважень не пропустив річний строк (з дня вчинення) притягнення особи до відповідальності, а дисциплінарне стягнення здійснено в порядку, межах і у спосіб передбачений законодавством.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 хоча у період з 22.09.2021 до 11.03.2022 не перебував на лікарняному чи у відпустці, однак як вбачається із досліджених судом письмових доказів: з 20.07.2021 по 22.07.2024 він був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, де йому було оголошено підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК, з 23.09.2020 ухвалою слідчого судді був відсторонений від займаної посади, де строк відсторонення продовжувався судом до 11.03.2022 та з 21.09.2024 щодо нього був обраний запобіжний захід - домашній арешт, а з 11.01.2022 особисте зобов`язання, що перешкоджало суб`єкту призначення при фактичній відсутності працівника належним чином комунікувати та отримувати інформацію від працівника, а відтак і встановити характер вчиненого порушення та необхідність відкриття дисциплінарного провадження.

Таким чином, Національною комісією дотримано вимоги частини 5 статті 74 закону України «Про державну службу».

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення НКРЕКП пункту 32 Порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Указом Президента України від 24 02 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 години 30 хвилин 24 02 2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану, який неодноразово продовжувався в 2022-2024.

Пунктом 2 наказу НКРЕКП від 24.02.2022 № 19-а «Про організацію роботи НКРЕКП в режимі воєнного стану» (копія додається) було визначено, що «Запровадити в НКРЕКП з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану режим роботи в реальному часі через Інтернет, дистанційну (надомну) роботу (далі - дистанційна робота) із збереженням заробітної плати працівникам НКРЕКП».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Київ у період з 24.02.2024 по 30.04,2024 перебувало у стані бойових дій.

Водночас, суд зауважує, що здійснення широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України безпосередньо вплинуло на діяльність НКРЕКП, тому з метою збереження життя та здоров`я працівника та враховуючи місце проживання - ОСОБА_1 , Національна комісія не здійснювала запрошення позивача на засідання дисциплінарної комісії, однак з метою реалізації права ОСОБА_1 на подання пояснень щодо фактичних обставин, які стали підставою для здійснення дисциплінарного провадження, відповідно до частини першої статті 9і Закону України «Про державну службу», Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042, головним спеціалістом відділу кадрового забезпечення Управління роботи з персоналом ОСОБА_4 , надсилались за допомогою мобільного додатку «Viber», ОСОБА_1 фотокопія листа НКРЕКП від 05.04.2022 № 6, в яким йому пропонувалось надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для здійснення дисциплінарного провадження та фотокопія протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на інший номер мобільного телефону, з якого ОСОБА_1 телефонував з робочих питань, на які ОСОБА_1 11.04.2022 надав письмові пояснення, суть яких зводилась до того, що органом досудового розслідування йому було заборонено розголошувати відомості досудового розслідування, тому запитувану інформацію для дисциплінарного провадження надати на може.

З врахуванням наведеного, відповідачем при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності були дотримані процедурні питання, позивач знав щодо порушення відносно нього дисциплінарного провадження, неодноразово надавав пояснення, йому направлялися копії рішень.

На переконання суду, з огляду на вищенаведене незапрошення ОСОБА_1 до засідань дисциплінарної комісії було обумовлено військовим станом, що цілком узгоджується із приписами статті 3 Конституції України, як акту вищої юридичної сичи.

Відносно доводів позивача, що надання консультацій з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку узгоджується із обов`язками керівника Сектору НКРЕКП у Волинській області, суд зазначає наступне.

Абзацом другим статті 19 Конституції України визначено, що органи державної вдали та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України

Так, основною метою діяльності Сектору НКРЕКП у Волинській області є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України шляхом здійснення заходів державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що зареєстровані та/або здійснюють діяльність на території Волинської області

Водночас, повноваження завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області визначені пунктом 5 4 Положення про Сектор НКРЕКП у Волинській області затвердженого 17.02.2020 в.о. керівника апарату НКРЕРП.

Так, відповідно до пункту 5.4 Положення завідувач Сектору, відповідно до покладених на нього завдань, обов`язків та повноважень:

5.4.1 здійснює керівництво діяльністю Сектору,

5.4.2 розподіляє функції і обов`язки між працівниками Сектору,

5.4.3 розробляє положення про Сектор та посадові інструкції працівників Сектору,

5.4.4 вживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Сектору,

5.4.5 забезпечує належне виконання покладених на Сектор завдань і функцій та їх відповідність меті, передбаченій пунктом 1 2 цього Положення;

5.4.6 підписує документи з питань, що належать до компетенції Сектору;

5.4.7 в межах- компетенції, виступає як представник НКРЕКП на зустрічах із споживачами, ліцензіатами. консультантами, представниками місцевих органів виконавчої влади у питаннях захисту інтересів споживачів;

5.4.5 забезпечує виконання в установлені строки завдань і доручень Голови НКРЕКП. члена НКРЕКП відповідно до розподілу функціональних обов`язків, керівника апарату НКРЕКП. директора Департаменту ліцензійного контролю;

5.4.9 бере участь у засіданнях НКРЕКП з питань, що відносяться до компетенції Сектору, за дорученням Голови НКРЕКП або члена НКРЕКП відповідно до розподілу функціональних обов`язків;

5.4.10 забезпечує збереження документів, отриманих відповідно до компетенції Сектору;

5.4.11 забезпечує підготовку проектів договорів з питань фінансово-господарської діяльності Сектору;

5.4.12 підписує акт передачі справ і майна, у разі звільнення працівника Сектору з посади чи переведення на іншу посаду, разом з уповноваженою особою та державним службовцем, який звільняється;

5.4.13 забезпечує дотримання працівниками Сектору правил внутрішнього службового розпорядку та виконавської дисципліни, професійної етики, а також законодавства України з питань державної служби та запобігання корупції4

5.4.14 надає пропозиції щодо видачі наказу про службові відрядження працівникам Сектору для вирішення питань, що випливають із покладених на Сектор завдань.

Як встановлено судом, дисциплінарна комісія, здійснивши детальний аналіз матеріалів, що містяться в дисциплінарній справі дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 такі як, надання консультацій з питання ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, подальшої зустрічі із представником суб`єкта господарювання поза межами адміністративної будівлі Сектору НКРЕКП у Волинській області у робочий час, з метою отримання неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання, за отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам, свідчать про несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області та порушення принципів державної служби, зазначених в статті 4 Закону України «Про державну службу», які визначають основні риси, сутність, зміст і значення державної служби, а саме:

1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків,

5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень

Зокрема, 16.05.2006 ОСОБА_1 складаючи Присягу державного службовця, поклав на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_1 , завідувач Сектору НКРЕКП у Волинській області, власними діями вчинив дисциплінарний проступок, який:

1) грубо суперечить покладеним на нього обов`язкам;

2) суттєво підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу;

3) унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області.

На думку суду, дії ОСОБА_1 , які стали підставою для здійснення дисциплінарного провадження слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок, а саме порушення Присяги державного службовця, який він скоїв проти інтересів державної служби, та який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Врахувавши, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку та беручи до уваги обставини встановлені під час дисциплінарного провадження, що підлягають врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією - 09.05.2022 було вірно внесено подання до суб`єкта призначення щодо застосування до ОСОБА_1 , завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 за порушення Присяги державного службовця.

Водночас, частиною 11 статті 69 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За результатами розгляду подання суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП - ОСОБА_3 ) видав наказ від 12.05.2021 № 143 - к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Пунктом 4 частини першої 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до пункту 4 частини першої 87 Закону України «Про державну службу» наказом від 13.05.2022 № 144-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач був звільнений з посади державної служби.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на наявність виправдального вироку щодо ОСОБА_1 за ст. 369-22.3 КК України та зазначення про вчинення щодо нього провокаційних дій службовими особами правоохоронного органу при одержанні 20 тис. грн ОСОБА_1 як неправомірної вигоди для себе за прийняття рішення НКРЕКП про надання ліцензії, суд до уваги не приймає, оскільки вирок міськрайсуду на час винесення судом рішення в адміністративній справі оскаржений в апеляційному порядку і не набрав законної сили, а факт забороненої законодавством зустрічі з керівником суб`єкта господарювання з приводу отримання ліцензії поза робочим приміщенням, без присутності другого працівника та отримання від вищевказаного керівника суб`єкта господарювання під час розмови в автомобілі, «щось в кишеню», є порушенням в т.ч. п 12 Правил професійної етики №756, що підтвердив сам ОСОБА_1 під час допиту в якості обвинуваченого в судовому засіданні, що вбачається із дослідженого судом вироку, як і те, що вилучені в ОСОБА_1 кошти за результатами судового розгляду в кримінальному провадженні, судом конфісковані в дохід держави. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання представника позивача в судовому засіданні на провокацію підкупу (ст. 370 КК України), тобто що дії службових осіб правоохоронного органу були направленні на підбурювання позивача на прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди, щоб потім викрити позивача в одержанні такої вигоди, не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, оскільки не надано доказів про вчинення працівниками правоохоронного органу провокації такого підкупу.

Суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії про те, що здійснення позивачем консультацій з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку без участі другого працівника, в робочий час, поза межами будівлі Сектору НКРЕКП, з метою одержання неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання, який за отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електрики споживачам, свідчать про несумлінне, недобросовісне та неналежне виконання обов`язків, що є порушенням Присяги державного службовця, грубо суперечить покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, та призводять до приниження авторитету державного органу, що є підставами передбаченими ст. 65, 83, 87 ЗУ «Про державну службу» для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади та припинення державної служби, тобто є дисциплінарним проступком, який не узгоджується із обов`язками завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, які визначені пунктом 5.4 Положення про Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та порушенням Присяги державного службовця.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної комісії є безпідставними та необґрунтованими, в свою чергу, НКРЕКП діяла в межах компетенції та повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства України, обґрунтовано, законно.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність прийнятих наказів від 12.05.2022 №143-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », від 13.05.2022 №144-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ЗУ «Про державну службу» суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2024 року.