Справа № 308/13150/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 червня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Джуги С.Д., Мацунича М.В.,

за участі секретаря Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куруц Андрій Андрійович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2023 року (головуючий суддя Данко В.Й.) у справі № 308/13150/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Апшай Світлана Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Апшай С.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 08.08.1987 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України був введений воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

У зв`язку з вищевказаними обставинами, нормальне життя в місті Бердянськ було припинено, а вже 27.02.2022 війська російської федерації увійшли до міста та окупували його. Багато людей евакуювалось, припинили роботу нотаріуси, банки, державні установи тощо.

Позивачка покинула окуповану територію, є внутрішньо переміщеною особою.

Чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянськ, Запорізької області, котра є тимчасово окупованою територією, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Посилалася на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

ОСОБА_1 після смерті чоловіка здійснила волевиявлення щодо спадкового майна спадкодавця, звернулася (у лютому 2023 року) до нотаріуса у м. Ужгороді.

Надалі на усне звернення позивачки, 11.07.2023 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В., роз`яснено ОСОБА_1 , що нею не надано документів на підтвердження факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, також роз`яснено якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, у строк для прийняття спадщини, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини посилалася на те, що 27.02.2022 війська російської федерації ввійшли в місто Бердянськ та окупували його. Через невизнання Україною документів, виданих на окупованих територіях, позивачу знадобився час для встановлення смерті чоловіка ОСОБА_2 у судовому порядку та її реєстрації в органах РАЦС України.

Посилаючись на дані обставини, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що останнім днем 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця є 09.05.2023. Із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту смерті чоловіка) позивачка звернулася лише 24.02.2023, тобто більше, ніж через 3 місяці після дати фактичої смерті чоловік. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2023 по справі №308/2981/23 набрало законної сили 21.03.2023, а свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть чоловіка позивачки видано 25.04.2023. Відомостей про те, що у період з 09.11.2022 до 23.02.2023 позивачка вживала якихось заходів, спрямованих на оформлення спадкових прав, матеріали справи не містять. У матеріалах справи відсутні докази того, що в період з 26.04.2023 до 09.05.2023 існували об`єктивні та непереборні труднощі, що унеможливили звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини. Представником позивачки не надано доказів конкретної дати звернення позивачки до нотаріуса для оформлення спадкових прав, що унеможливлює чітке встановлення тривалості пропущеного строку та перешкоджає дослідженню того, чи є пропущений строк значним.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників справи

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куруц А.А. Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач після смерті чоловіка в лютому 2023 році вперше звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В., яка листом за вих. № 05/01-16 роз`яснила, що подане позивачем свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не може бути прийняте нотаріусом, оскільки таке видане на непідконтрольній Україні території, у зв`язку з чим нею було запропоновано звернутися з позовом до суду про встановлення факту смерті та звернутися в органи РАЦС для отримання свідоцтва про смерть. Одночасно у листі від 02.02.2023 вих. № 05/01-16 нотаріусом було роз`яснено, що на час дії воєнного стану в Україні діє постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022, відповідно до п.3 якої перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

У зв`язку з цим, позивачка 21.02.2023 звернулася до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким адвокатом було призначено ОСОБА_3 , а 23.02.2023 покинула територію України та поїхала до Республіки Німеччини, де перебувають як біженці її невістка ОСОБА_4 , а також внучка ОСОБА_5 . Вказує, що в липні 2023 року позивачка повернулася до України для подання заяви про прийняття спадщини за померлим чоловіком, однак приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. листом від 11.07.2023 за вих. №39/01-16 повідомила, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендувала звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У зв`язку з цим, вона повторно 12.07.2023 звернулася до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким було призначено адвоката Ільницького С.М. Стверджує, що зміст позовної заяви та надані адвокатом докази до позовної заяви позивачу були невідомі, оскільки адвокат Ільницький С.М. таку з нею не погоджував. Вказує, що позивач перебувала в стресовому стані внаслідок втрати 2-х близьких людей (сина та чоловіка), під дією медичних препаратів і була впевнена, що адвокат долучив до матеріалів справи всі докази, які були нею надані. Зазначає, що внаслідок отриманих роз`яснень нотаріуса, позивач правомірно вважала, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану. Посилаючись на постанову ВС від 16.08.2023, вважає, що документально підтверджений діагноз «гостра реакція на стрес», який спричинений загибеллю сина та смертю чоловіка, перебування позивачем протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини у стресовому стані та під впливом медичних препаратів, зокрема лікування у Республіці Німеччина, є поважною причиною пропуску строку.

Позиція інших учасників справи

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.01.2024 колегією суддів у складі головуючого (судді-доповідача) Куштана Б.П., суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В. відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 14.02.2024 справу призначено до розгляду на 04.04.2024.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 визначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючої (судді-доповідача) Кожух О.А., суддів Джуги С.Д., Мацунича М.В.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.04.2024 колегію суддів у складі: головуючої (судді-доповідача) Кожух О.А., суддів Джуги С.Д., Мацунича М.В. справу прийнято до свого провадження.

Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Позивач, представник відповідача та приватний нотаріус Апшай С.В. в судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.112, 116-118). Приватний нотаріус Апшай С.В. подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності; проти позовних вимог не заперечує та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника позивача, дослідивши матеріали даної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Фактичні обставини та застосовані норми права

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати, зокрема, нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст 1269 ЦК України).

Відповідно до п.п.2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції Наказу Міністерства юстиції України № 1118/5 від 11.03.2022, що діяла до 30.09.2023, передбачалось, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08.08.1987 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2106-5002262662 від 24.10.2022 вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає/перебуває за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9), та, як вбачається з листа приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. за вих. №05/01-16 від 02.02.2023, за місцем обліку у лютому 2023 року зверталася до нотаріуса з усним зверненням щодо прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 . Нотаріусом було повідомлено позивача про те, що подане нею свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не може бути прийняте нотаріусом, оскільки видане установою на непідконтрольній Україні території, а тому запропоновано звернутися з позовом до суду про встановлення факту смерті та звернутися в органи РАЦС для отримання свідоцтва про смерть.

Одночасно у листі від 02.02.2023 вих. № 05/01-16 нотаріусом було роз`яснено, що нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164 з відповідними змінами та доповненнями, пунктом 3 якої встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці (а.с.69).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2023 у справі № 308/2981/23 заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бердянськ, Запорізької області, Україна (а.с.10-11). Дане рішення набрало законної сили 21.03.2023 (а.с.70-70а).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що процедуру встановлення факту смерті чоловіка на тимчасово окупованій території позивачем ініційовано 24.02.2023.

25.04.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бердянськ, Запорізької області (а.с.6).

З листа приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. за вих. №39/01-16 від 11.07.2023 вбачається, що позивач зверталася вдруге до нотаріуса у липні 2023 року з усним зверненням щодо заведення спадкової справи за померлим ОСОБА_2 . Однак позивачу було повідомлено, що оскільки позивач не надала документи, які підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то остання вважається такою, що не прийняла спадщину за померлим. Крім цього, рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.8).

Отже, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перше звернення позивачки ОСОБА_1 здійснено до нотаріуса на початку лютого 2023 року.

На момент надання нотаріусом роз`яснень позивачці у листі від 02.02.2023 вих. № 05/01-16 були чинними положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164 з відповідними змінами та доповненнями, пунктом 3 якої було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, що загалом становило 10 місяців. Тобто, кінцевим строком для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 було 08 вересня 2023 року.

Натомість на момент звернення позивачки у липні 2023 року пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06), надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Як зазначеноу спеціальномуДослідженні ЄвропейськоїКомісії «Задемократію черезправо» поняття «якість закону», зокрема, охоплює таких два складових елементи:

- передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?);

- сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?).

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» в рішенні у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05) «… якість законодавства … доступне для заінтерисованих осіб, чітке і передбачуване у застосуванні».

Отже, позивач мала легітимні очікування, що має час до 08 вересня 2023 року для подання заяви про прийняття спадщини та не могла передбачити, що внаслідок виключення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 нею такий строк буде пропущено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164, якої було, фактично, встановлено строк для прийняття спадщини у 10 місяців, виключено постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023 - тобто, на час такої зміни визначений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для при зняття спадщини за померлим ОСОБА_2 закінчився.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття ОСОБА_1 спадщини за своїм померлим чоловіком, колегія суддів зазначає наступне.

Вперше ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса щодо прийняття спадщини на початку лютого 2023 року.

Згідно наявної у закордонному паспорті громадянина України відмітки від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 23.02.2023 виїхала за межі території України (а.с.67).

24 лютого 2023 року представник позивачки адвокат Ільницький С.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , рішення за якою було ухвалено 27.02.2023 та набрало законної сили 21.03.2023 (а.с.70,70а).

Встановлено, що у позивача було два сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_7 , призваний з 03.3.2022 на військову службу, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 34 роки (а.с.62,63).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 22.11.2023, виданої Медичним центром «Нейромед», вбачається, що у ОСОБА_1 діагностовано гостру реакцію на стрес та рекомендовано відповідне лікування (а.с.64).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Апшай Світлани Володимирівни, у Спадковому реєстрі інформація стосовно заведення спадкової справи за померлим ОСОБА_2 відсутня (а.с.120-121).

В постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) вказано, щоза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином,позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а томуналежними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. В даній справі, відповідним органом місцевого самоврядування було визначено Ужгородську міську раду за місцем обліку ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи та за місцем звернення до нотаріуса щодо спадкування за померлим ОСОБА_2 .

Висновки апеляційного суду

Зважаючи на встановлені життєві обставини позивача необхідність зміни місця проживання у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та окупацією м. Бердянськ, смертю сина та чоловіка, а також у зв?язку із зміною у законодавстві щодо строків прийняття спадщини, колегія суддів вважає, що у позивача були наявні поважні причин пропуску строку для прийняття спадщини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а тому рішення місцевого суду, через невідповідність висновків суду обставинам справи, слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куруц Андрій Андрійович задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) додатковий строк у три місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року.

Головуюча:

Судді: