номер провадження справи 5/187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.2024 Справа № 908/2231/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗОР" (електронна пошта: tov_tenzor@ukr.net; юридична адреса: Південне Шосе, буд. 57, офіс 36, м. Запоріжжя, 69032; адреса для листування: вул. Амосова, буд. 11-А, кв. 16, м. Харків, 61171; код ЄДРПОУ 30956420)

До відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964)

про стягнення 1 267 325,66 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Легка О.Ю. (в режимі відеоконференції) - довіреність №б/н від 05.01.2024;

Від заявника (відповідача): Погосян С.Г. (в режимі відеоконференції) - Витяг з ЭДР самопредставництво;

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2024, вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

Ухвалою суду від 20.05.2024 вказану заяву прийнято до розгляду та судове засідання призначено на 30.05.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.05.2024 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗОР" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 30.05.2024 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволено.

У судовому засіданні 30.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 30.05.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.

Представник заявника підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення пояснивши, що обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим є наступними: ДП «НАЕК «Енергоатом» було створено на базі майна атомних електростанцій України та їх інфраструктури відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1268 від 17.10.1996. Цією постановою на ДП «НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації. Дохід АТ «НАЕК «Енергоатом» на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями. В зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, строк дії якого на теперішній час продовжено до 11.08.2024. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та Запорізька атомна електрична станція (далі - ВП ЗАЕС) були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» р. ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022. З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена.

АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими рф найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС. Таким чином, на теперішній час Відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зокрема, зазначені втрати виробничих потужностей в край негативно вплинули на фінансовий стан Компанії. Так, за період 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» отриманий збиток в розмірі 6,75 млрд. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат») та збиток за 1 півріччя 2023 в розмірі 9 048 641 млрд. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за півріччя 2023. За таких обставин, через втрату Компанією значної частини своїх виробничих потужностей, був розбалансований фінансовий стан державного підприємства. Крім того, постійні ракетні атаки російської федерації на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проектному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

Втрата Відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей об`єктивно унеможливила своєчасні та у повному обсязі розрахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» перед Позивачем. Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язаний першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Відокремлений підрозділ здійснює свою діяльність на підставі розроблених ним і затверджених Компанією поточних і перспективних планів. Фінансування відокремленого підрозділу здійснюється на підставі затвердженого бюджету та кошторису витрат Компанії. Таким чином, видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу. Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно, видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції АТ «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу) були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи.

Наразі, в умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії. Нові обстріли РФ енергетичної інфраструктури призвели до масштабного дефіциту електроенергії в Україні, що стало підставою для застосування аварійних відключень світла по всій країні. За умов дефіциту потужності енергосистеми України, є виправданим та обґрунтованим відстрочення виконання рішення суду щодо здійснення розрахунків підприємством, яке є одним з основних суб`єктів генерації електроенергії в країні. Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів ВП ЗАЕС, який не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших підрозділів АТ «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької). Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/2231/23. Отже, негайне виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/2231/23 і стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави та населенню України взагалі. На підставі викладеного, заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/2231/23 на строк до 14.11.2024.

Представник позивача проти надання відстрочки виконання судового рішення заперечив з підстав, викладених у письмових заперечення на вказану заяву пояснивши, що Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - найбільший виробник електроенергії в Україні. Компанія є оператором чотирьох атомних електростанцій - Запорізької, Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13 835 МВт). Також до складу компанії входить Ташлицька ГАЕС (453 МВт), Олександрівська ГЕС (25 МВт) та Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Тобто, посилання лише на зупинення Запорізької атомної електростанції, не може братись до уваги, оскільки це не єдина атомна електростанція компанії, яка виробляє електричну енергію. АТ «НАЕК «Енергоатом» отримує прибуток від Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької атомних електростанцій, а також від Ташлицької ГАЕС, Олександрівської ГЕС та Централізованого сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. ДП «НАЕК «Енергоатом» порушив свої зобов`язання по строкам оплати наданих послуг згідно умов договору у зв`язку з чим ТОВ «Тензор» було вимушено звернутися до суду для захисту майнових прав шляхом стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних. Таким чином, ухилення від добровільного сплати основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних триває по сьогоднішній день, що вказує на прямий умисел Боржника не вчиняти дії щодо добровільного погашення заборгованості, що виникла. ДП «НАЕК «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «НАЕК «Енергоатом») своїх зобов`язань по оплаті не виконував з 2022 року, що свідчить про негативні явища в поточній діяльності Відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення. Істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин) (31 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/15264/21 (ЄДРСРУ № 106078967). Сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для не виконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання рішення та військовими діями.

Зі змісту положень Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2024 року №321 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» вбачається, що держава виділяє кошти з державного бюджету України на будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. АТ «НАЕК «Енергоатом» є об`єктом критичної інфраструктури у відповідності до Постанови КМУ від 04.03.2015 року №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Крім того, енергетичному сектору надається гуманітарна допомога у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 №824 «Деякі питання отримання, розподілу, використання та обліку гуманітарної допомоги для задоволення потреб енергетики в умовах воєнного стану», якою також затверджено Порядок отримання гуманітарної допомоги для задоволення потреб енергетики від донорів, її зберігання, розподілу та передачі набувачам в умовах воєнного стану та протягом 150 календарних днів з дня його припинення або скасування. Таким чином, АТ «НАЕК «Енергоатом» має надаватись гуманітарна допомога та державою виділяються кошти з державного бюджету для відновлення та захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Отже, посилання на негативні наслідки спричинені збройною агресією російської федерації компенсуються державою. Крім того, неповернення Боржником грошових коштів за вищезазначеним судовим рішенням ускладнить фінансово-матеріальну ситуацію ТОВ «ТЕНЗОР», яке також зазнало великих матеріальних втрат через повномасштабне вторгнення російської федерації та введення воєнного стану.

Також АТ «НАЕК «Енергоатом» має на праві приватної власності нерухоме майно, що підтверджується долученими до цих Заперечень документами. Відповідач також активно здійснює господарську діяльність, що не ним спростовується. Згідно інформації, що розміщена на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «НАЕК «Енергоатом») в розділі «Новини компанії» (https://energoatom.com.ua/ua/post/1444), компанія повідомляє суспільство про свій дохід в період воєнного стану та довоєнного стану. Отже, складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення. (Постанова Вищого господарського суду України від 27 березня 2017 року по справі № 904/21/15).

З урахуванням викладеного, позивач просить суд відмовити Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №908/2231/23.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. (ч. 1) Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч. 2)

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути заяву по суті.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2231/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗОР" суму основного боргу за договором № 75/50-21/48-121-01-21-10171 від 29.03.2021 в розмірі 963 000,00 грн., 3 % річних на суму 38 308,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 266 016,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 19 009,88 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023р. у справі № 908/2231/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023р. у справі № 908/2231/23 - залишено без змін.

Станом на 30.05.2024 наказ на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2231/23, судом не видано.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відповідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Суд зазначає, що подані відповідачем Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2023 та Звіт про фінансові результати за півріччя 2023 підтверджують збитковість підприємства, однак відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).

Крім того, заявником не надано суду останню фінансову звітність за 2023, що унеможливлює здійснити порівняльний аналіз збитків підприємства відповідача на кінець 2023 року.

Твердження заявника про те, що видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу та формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року, а отже відповідно, видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції АТ «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу) були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи, судом до уваги не приймаються, оскільки як встановлено у рішенні Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 року у справі №908/2231/23, залишеного без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2024, договір про надання послуг №75/50-21/48-121-01-21-10171 укладений між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Тензор» - 29.03.2021 року та відповідно до п. 2.2 вказаного договору враховуючи вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, термін оплати виконаних робіт настав 21.02.2022, тобто до повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Судом встановлено, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідач здійснював платежі на виконання рішення суду у цій справі.

Також суд зазначає, що саме недобросовісна поведінка відповідача, як контрагента позивача, стала підставою для звернення останнього до суду з позовом. На теперішній час судове рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, відповідачем не виконано, внаслідок чого позивачу завдаються збитки, зокрема, через інфляційні процеси, що відбуваються в державі.

Крім того, як зазначив позивач згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом» (правонаступником якого є АТ «НАЕК «Енергоатом») в розділі «Новини компанії» (https://energoatom.com.ua/ua/post/1444), компанія повідомляє суспільство про свій дохід в період воєнного стану та довоєнного стану, а саме: «За підсумками 2023 року доходи Компанії від продажу електроенергії зросли на 30 % (або на 44,0 млрд. грн.) порівняно із попереднім роком і склали 190,7 млрд. гривень. З цих коштів було сплачено понад 124,4 млрд. грн. в межах виконання ПСО або іншими словами - на підтримку низьких тарифів для населення… Так, з 2020 року до 2023 року доходи Компанії зросли у 4 рази. Якщо у 2020 році дохід складав 48,1 млрд. грн., то у 2024 році Енергоатом планує отримати 253,3 млрд. грн. доходу».

Також представник заявника у судому засіданні в обґрунтування надання відстрочки саме на 6 місяців зазначив, що підприємство розраховує на виділення інвестицій за рахунок яких можуть бути погашена заборгованість перед відповідачем у черговості передбаченій в ході примусового виконання рішення у зведеному виконавчому провадженні.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних вище обставин.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України на адвокатський запит Легкої О.Ю., за Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» згідно облікових даних Єдиного реєстру транспортних засобів станом на 23.05.2024 перебувають у власності підприємства 1 409 автомобілів, що свідчить про спроможність відповідача належним чином виконати судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Суд також зазначає, що у зв`язку з введенням на території України військового стану через збройну агресію рф всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Разом з тим, враховуючи наведені АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» обставини, якими підприємство обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення, дослідивши докази, подані заявником в підтвердження важкого матеріального становища, та з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану підприємства відповідача щодо забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики, введення та продовження режиму воєнного стану, наявність загальновідомої інформації щодо постійних обстрілів рф енергетичної інфраструктури, які призвели до масштабного дефіциту електроенергії в Україні, що стало підставою для застосування аварійних відключень світла по всій території країні, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з метою забезпечення реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів обох сторін, та заперечення ТОВ «Тензор» і знаходження його у важкому фінансово - господарському стані, суд зазначає, що вказані обставини є тими конкретними винятковими обставинами, в розумінні ст. 331 ГПК України, які ускладнюють одночасне та повне виконання судового рішення у справі № 908/2231/23, та дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення, відстрочивши виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2231/23 строком на 3 місяці до 01.09.2024.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі №908/2231/23 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (електронна адреса: energoatom@atom.gov.ua; вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (електронна адреса: vp.zaes@atom.gov.ua; вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗОР" (електронна пошта: tov_tenzor@ukr.net; юридична адреса: Південне Шосе, буд. 57, офіс 36, м. Запоріжжя, 69032; адреса для листування: вул. Амосова, буд. 11-А, кв. 16, м. Харків, 61171; код ЄДРПОУ 30956420) суму основного боргу за договором № 75/50-21/48-121-01-21-10171 від 29.03.2021 в розмірі 963 000 (дев`ятсот шістдесят три тисячі) грн. 00 коп., 3 % річних на суму 38 308 (тридцять вісім тисяч триста вісім) грн. 93 коп., інфляційні втрати у розмірі 266 016 (двісті шістдесят шість тисяч шістнадцять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 19 009 (дев`ятнадцять тисяч дев`ять) грн. 88 коп. - строком на 3 (три) місяці до 01.09.2024.

3. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС учасників справи.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано: 04.06.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.