Справа № 203/2909/24

2-а/0203/26/2024

УХВАЛА

10 червня 2024 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання дій протиправними, скасування протоколу про порушення митних правил та закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов ОСОБА_1 , згідно прохальної частини якого останньою заявлено вимоги до Дніпровської митниці про визнання протиправними дій щодо складання протоколу про порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу, скасування протоколу про порушення митних правил та закриття провадження по справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС Українипередбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п.3 ч.2 ст.19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Частиною 1 ст.494 Митного кодексу України встановлено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складенняпротоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч.2 ст.522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені, у т.ч. ст.483цього Кодексу, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням наведених вище положень Митного кодексу України складання протоколу про порушення митних правил це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення тає предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положеньМитного кодексу України та КУпАП, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним та скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 04.03.2019 року у справі №199/7360/17 (провадження №2-а/199/252/17), в постанові від 10.07.2020 року у справі №420/647/19 ( адміністративне провадження №К/9901/32880/19).

В частині заявленої вимоги про закриття провадження по справі суд також звертає увагу, що відповідно до наведених положень Митного кодексу України складання протоколу про порушення митних правил є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, після складання якого відповідно до ст.488 Митного кодексу України розпочинається провадження у справі про порушення митних правил.

Оскільки протокол відносно позивачки складено за фактом порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України, справа відносно позивачки відповідно до ч.2 ст.522 цього Кодексу має розглядатись судом, яким під час розгляду будуть перевірятись дії щодо законності та об`єктивності складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийматись остаточне рішення по справі про порушення митних правил.

З урахуванням наведеного, у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, як такого, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.170,241,243,248,256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання дій протиправними, скасування протоколу про порушення митних правил та закриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя С.Ю.Казак