КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року м. Київ № 320/7139/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 р. (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024 р.) «Про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві поновити з 17.01.2024 р. реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення є протиправним та таким, що прийняте з істотним порушенням процедури, оскільки не містить посилання на акт перевірки, яким встановлено факт перевищення граничного обсягу доходу. При цьому, не містить рішення правової норми, якою встановлено граничний обсяг доходу, встановленого для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи, яку за твердженням відповідача порушено позивачем.

Додатково позивач зауважив, що ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» не допустив перевищення граничного обсягу доходу, оскільки в 2023 році розмір такого граничного обсягу доходу становив 7 818 900 грн., а обсяг доходу позивача згідно рішення визначений в розмірі 5 305 535, 90 грн.

Крім того, позивач посилався на ту обставину, що прийняттю зазначеного рішення передувало проведення відповідачем камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ», за результатами якої актом перевірки встановлено заниження суми податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб на 102 383,04 грн. внаслідок перевищення позивачем граничного обсягу доходу, визначеного пп.3 п. 291.4 ст. 291 ПК України.

Водночас, відповідачем не було належним чином розглянуто заперечення позивача на вказаний акт перевірки, чим позбавлено позивача права на розгляд заперечень, а висновки та наслідки перевірки є неузгодженими, оскільки позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення до ДПС України. При цьому, предметом камеральної перевірки не може бути встановлення факту перевищення граничного обсягу доходу платника єдиного податку, відтак зазначені висновки акта перевірки не можуть бути підставою для прийняття оспорюваного рішення № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ».

Додатково позивач зазначив, що факт винесення спірного Рішення на підставі акту від 07.12.2023 № 81500/Ж5/26- 15-04-10-03/41107685 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» податковий номер 41107685» не підтверджується матеріалами справи та прямо заперечується відповідачем у листі від 06.02.2024 р. № 8164/6/26-15-04-16-08, який наданий в якості відповіді на адвокатський запит адвоката позивача . При цьому, позивач наголосив, що чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як «перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку», та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів, а отже спірне рішення могло бути винесено виключно на підставі акту документальної перевірки (результати якого є узгодженими).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано докази по справі від відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 суд прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» та здійснювати розгляд адміністративної справи № 320/7139/24 з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 р. (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024 р.) «Про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві поновити з 17.01.2024 реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 суд залишив без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» від 01.05.2024 вх. № 40329 про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 суд повернув без розгляду відзив на адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві.

Отже, оскільки судом залишено відзив відповідача без розгляду клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду судом не розглядається.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685; місцезнаходження: 01015, м. Київ, Печерський район, вул. Редутна, буд. 10, кв. (офіс) 2) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві.

ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» включено до Реєстру платників єдиного податку - 30.01.2017.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» податковий номер 41107685.

За результатами зазначеної перевірки, відповідачем був складений акт від 07.12.2023 № 81500/ж5/26-15-04-10-03/41107685, відповідно до висновків якого камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб (КБК 18050300), зазначена Товариство з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в податковій декларації реєстраційний номер № 9296280740 від 06.11.2023 за три квартали 2023 року є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивачем засобами поштового зв`язку було подано до Головного управління ДПС у місті Києві заперечення до акта від 07.12.2023 № 81500/Ж5/26-15-04-10-03/41107685 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» податковий номер 41107685» висновками акта перевірки незважаючи на отримання ГУ ДПС вказаних заперечень 28.12.2023 р., контролюючим органом не було їх розглянуто, натомість в цей же день винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 № 836290410 (надалі - ППР), при тому, що граничний строк для їх винесення згідно пп. 86.8 ст. 86 ПК України збігав аж 02.02.2024.

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2022 № 836290410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб в сумі 127988,80 грн, з них за податковим зобов`язанням 102 383, 04 грн та за штрафними санкціями 25 595,76 грн.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 29.12.2023 № 53180/І/26-15-04-10-08 «Про розгляд заперечення без номеру без дати (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 124423/6 від 27.12.2023) повідомлено позивача про те, що заперечення до акта камеральної перевірки надано до Головного управління ДПС у м. Києві з порушенням термінів, встановлених Кодексом, Головне управління ДПС у м. Києві залишає без розгляду заперечення ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) без номеру без дати (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 124423/6 від 27.12.2023).

Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 №836290410.

Рішенням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» виключено з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2023 року.

Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є: перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи абзац 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу та абзац 3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.

У графі Висновок зазначеного рішення відображено відомості про перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу. Згідно податкової декларації платникам єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний (податковий) період ІІІ квартал 2023 року (подана від 06.11.2023 № 9296280740) сума доходу ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (податковий номер 41107685) склала 5 305 535, 9 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішення ГУ ДПС у м. Києві про виключення ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» з реєстру платників єдиного податку позивач, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року * 6 700 грн = 7 818 900 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Пунктом. 9-1.4.3 Підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Приписами пункту 296.3 статті 296 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи - електронними резидентами (е-резидентами).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПК України).

Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1 - 296.5.5 цієї статті. (п. 296.5 ст. 296 ПК України).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи - електронними резидентами (е-резидентами) (пп.296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПК України).

Підпунктом 296.5.4. пункту 296.5 статті 296 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).

Абзацом першим п. 299.1 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.23 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Варто зазначити, що у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено абзац 3 п. 299.10 ст.299 Кодексу та абз. 3 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Зокрема, абзацом 3 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а, від 14.07.2021 у справі №808/224/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Суд зауважує, що оспорюване рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2023 року не містить посилання на акт перевірки, яким встановлено порушення - перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку 3-групи.

Як вбачається, з матеріалів справи, у рішенні не зазначено, що воно ухвалене на підставі акта камеральної перевірки від 07.12.2023 № 81500/ж5/26-15-04-10-03/41107685.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, як зазначено позивачем у тексті відповіді на відзив, відповідач у відзиві на позов посилався на ту обставину, що «…факт перевищення позивачем граничного обсягу доходу підтверджується документами прийнятими за результатами камеральної перевірки, а саме Актом про результати камеральної перевірки від 07.12.2022 №81500/Ж5/26-15-04-10-03/41107685 на основі якого і було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.».

Водночас, в листі Головного управління ДПС у м. Києві від 06.02.2024 р. № 8164/6/26-15-04-16-08, який наданий у відповідь на адвокатський запит адвоката Могутова А.М. представника ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРСЛО ФІРМ», відповідач зазначив, що спірне Рішення ним прийнято виключно на підставі даних податкової звітності позивача. При цьому, у вказаному листі Головне управління ДПС у м. Києві прямо заперечує винесення спірного Рішення на підставі акту від 07.12.2023 № 81500/Ж5/26-15-04-10-03/41107685 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» податковий номер 41107685».

Водночас, суд зазначає, що події прийняття рішення № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 про виключення ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» з реєстру платників єдиного податку передувало проведення Головним управлінням ДПС камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ», проведено у грудні 2023 року.

Так, контролюючим органом у грудні 2023 року проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» за результатами якої було прийнято акт від 07.12.2023 № 81500/ж5/26-15-04-10-03/41107685.

Згідно із висновками зазначеного акта камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб (КБК 18050300), зазначена Товариством з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в податковій декларації реєстраційний номер № 9296280740 від 06.11.2023 за три квартали 2023 року є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

При цьому, перевіркою встановлено, що пунктом. 9-1.4.3 Підрозділу 8 Розділу XX Кодексу встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) в 2023 році з 01.01.2023 по 31.07.2023 застосовувало особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року * 6 700 грн = 7 818 900 грн.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року (не застосовувались особливості оподаткування): (7 818 900 грн/12 місяців) * 5 місяців = 3 257 875 грн.

ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві надіслана 06.11.2023 звітна податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2023 року № 9296280740, згідно якої задекларовано обсяг доходу за податковий (звітний) період в сумі 5305535,90 грн (код рядка 01) та сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) період (код рядка 10) в розмірі 265276,80 грн.

В порушення пункту. 9-1.4.3 Підрозділу 8 Розділу XX Кодексу ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) не задекларовано сума доходу, що перевищує граничний обсяг доходу (рядок 2), в розмірі 2047660,90 грн та суму єдиного податку, що обчислюється в подвійному розмірі ставки (рядок 7) в розмірі 204766,09 грн.

Камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб (КБК 18050300), зазначена ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) в податковій декларації № 9296280740 від 06.11.2023 за три квартали 2023 року, є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Статтею 86 ПК України врегульовані питання оформлення результатів проведених перевірок.

Залежно від виду перевірки, її результати оформлюються у формі акта або довідки.

Також даною нормою визначаються порядок повідомлення платника про результати перевірки та права платника подати заперечення.

Пунктами 86.2, 86.7, ппп.86.7.1 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Пунктом 86.7.5 статті 86 ПК України унормовано, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

З матеріалів справи слідує, що висновок контролюючого органу про перевищення позивачем протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку 3-групи ґрунтується на висновках акта від 07.12.2023 № 81500/ж5/26-15-04-10-03/41107685.

При цьому, позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки подав у відповідності до приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України до контролюючого органу - Головного управління ДПС у м. Києві 25.12.2023 засобами поштового зв`язку заперечення на Акт перевірки.

Згідно із відомостями трекінг номеру 0101510540906, яким було направлено зазначені заперечення, останні були отримані Головним управлінням ДПС у м. Києві 03.01.2024.

Однак, листом Головного управління ДПС у м. Києві від 29.12.2023 №53180/І/26-15-04-10-08 «Про розгляд заперечення без номеру без дати (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 124423/6 від 27.12.2023)» повідомлено позивача про те, що заперечення до акта камеральної перевірки надано до Головного управління ДПС у м. Києві з порушенням термінів, встановлених Кодексом, Головне управління ДПС у м. Києві залишає без розгляду заперечення ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) без номеру без дати (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 124423/6 від 27.12.2023).

З огляду на наведені приписи ПК України та встановлену судом дату відправлення позивачем заперечень на акт перевірки, суд зазначає, що такі заперечення подані до контролюючого органу у встановлений ПК України строк (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки), й фактично спірне податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без урахування й надання оцінки своєчасно поданим позивачем запереченням на акт перевірки та долученим до них документам, якими позивач спростовував встановлені перевіркою обставини.

Верховним Судом вже неодноразово зроблено правовий висновок щодо такого застосування норм пункту 86.7 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 15 січня 2021 року у справі 824/563/19-а тощо.

З урахуванням викладеного нормативно-правового регулювання, варто зазначити, що прийняттю контролюючим органом Рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку обов`язково передують наступні події проведення контролюючим органом перевірки, складення акту або довідки у випадку проведення документальної перевірки, виключно акту у випадку проведення камеральної перевірки; вручення або надіслання акту/довідки платнику податків; можливість подання платником заперечень проти документів та пояснень; акту/довідки, додаткових розгляд комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Акту перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень; прийняття комісією висновку, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Отже, статтею Податковим кодексом України імперативно визначена процедура, дотримання якої контролюючим органом є обов`язковим для прийняття рішення, на підставі якого у платника податків вникають певні правові наслідки.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що залишення без розгляду заперечень ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (код ЄДРПОУ 41107685) без номеру без дати (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 124423/6 від 27.12.2023) та не здійснення контролюючим органом належного розгляду таких заперечень унеможливили підтвердження відсутності податкового правопорушення, що є порушенням прав позивача.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 13.06.2023 року у справі №560/8064/22 зазначив наступні правові висновки:

«п. 13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

п. 14. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом".

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

п. 15. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особо дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними».

Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем заперечень, та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, суд вважає, що рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3).

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що висновки та наслідки акта перевірки є неузгодженими з огляду на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, що свідчить про передчасність оскаржуваного рішення, оскільки оспорюване позивачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням органу, прийнятим на підставі акта перевірки.

У свою чергу, суд зазначає, що процедура анулювання реєстрації платника єдиного податку має бути проведена з дотриманням відповідного порядку та за встановленою Податковим кодексом процедурою, зокрема за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки,

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Поряд з цим, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як «перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку», та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.

Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.

Водночас, суд звертає увагу на те, що спірне рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку прийнято відповідачем на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, а отже є протиправним.

Аналогічні правові висновки, викладено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі № 620/4948/23.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 р. (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024 р.) «Про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлення судом протиправності прийнятого рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, суд вважає за необхідне з метою належного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) з 01.10.2023, оскільки оспорюваним рішенням було анульовано реєстрацію платником єдиного податку з 01.10.2023 року.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 3028 грн згідно квитанції наявної в матеріалах справи. Отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем подано до суду клопотання про розподіл витрат на професійну парвничу допомогу, у якому представник позивача просить суд стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25000 грн.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 12.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ" та адвокатом Могутовим Андрієм Миколайовичем було укладено договір про надання правової допомоги № 1212/2024 за умовами якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 4.1 договору від 12.12.2023 № 1212/2024 обумовлено, що розмір гонорару за конкретне доручення та умови його сплати визначаються додатковою угодою до цього договору, яка є його невід`ємною частиною.

31.01.2024 стороанми було підписано додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги від 12.12.2023, відповідно до якої адвокат зобов`язується надати правову допомогу в частині юридичного супроводження клієнта у всіх справах (в тому числі - судових), які пов`язані з оскарженням рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024) про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ".

Вартість послуг, визначених в п.1 цієї Додаткової угодиє фіксованою та становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн., 00 коп.

До складу послуг, вартсіть яких встановлена пунктом 2 цієї додаткової угоди входять включно наступні роботи:

підготовка та надання первинної консультації, формування правової позиції, збір доказів, направлення адвокатських запитів, копіювання та завірення письмових доказів, підготовка, друк та подання позовної заяви;

супроводження справи в суді першої інстанції (в тому числі підготовка, друк та подання процесуальних документів (окрім документів, вказаних у підпункті 3.1 цієї Додаткової угоди), участь в судових засіданнях, ознайомлення із матеріалами справи, надання консультацій щодо руху справи тощо).

Відповідно до відомостей розрахунку вартості правової допомоги №1 до Договору про надання парвової допомоги № 1212/2024 від 12.12.2023, який підписано сторонами 28.03.2024 вартість Послуг, визначених в п. 1 цього Акту, відповідно до п. 2 Додаткової угоди становить 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.

До складу Послуг включено:

2.1.підготовка та надання первинної консультації (5 годин), формування правової позиції (10 годин), збір доказів (5 годин), складення та направлення адвокатського запиту № 30-01/24 від 30.01.2024 року (3 години), копіювання та завірення письмових доказів (2 години), підготовка, друк та подання позовної заяви (20 годин);

2.2. супроводження справи в суді першої інстанції ( в тому числі - підготовка, друк та подання клопотання про долучення доказів сплати судового збору та виправлення описок 20.02.2024 (2 години), клопотання про долучення додаткових доказів 18.03.2024 (2 години), заяви про уточнення вимог 18.03.2024 р. (2 години), надання консультацій щодо руху справи (2 години)).

Зазначені відомості також відображені у даних Акта наданих послуг №1 від 28.03.2024 до договору про надання правової допомоги № 1212/2024 від 12.12.2023, згідно якого адвокат надав правову допомогу клієнту юридичного супроводження клієнта у всіх справах (в тому числі - судових), які пов`язані з оскарженням рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024) про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ".

Вартість послуг, визначених в п. 1 цього Акта, відповідно до п. 2 Додаткової угоди становить 25 000,00 грн.

Згідно із пунктом 3 Акта наданих послуг № 1 від 28.03.2024 до договору про надання правової допомоги № 1212/2024 від 12.12.2023 клієнт зобов`язується сплатити адвокату грошові кошти, визначені пунктом 2 цього акту протягом трьох місяців з моменту набарання законної сили остаточного судового рішення, яке не підлягає подальшому оскарженню.

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Суд зазначає, що на адресу суду надійшли заперечення відповідача на клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, у яких Головне управління ДПС у м. Києві просить відмовити у задоволенні клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача в повному обсязі.

Так, відповідач зазначив, що проаналізувавши доданий до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги №1212/2024, Додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року (далі Додаткова угода №2), Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року (далі Акт наданих послуг» і Розрахунок вартості правової допомоги №1 до Договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року (далі Розрахунок), сторона відповідача може лише припускати, що дані витрати понесено у зв`язку з підготовкою необхідних процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді.

Зокрема, відповідач вважає неспівмірною заявлену суму, зазначену у заяві про надання правової допомоги беручи до уваги факт, що розгляд справи відбувався у спрощеному провадженні, тобто складність справи не відповідає реальним витратам на роботу адвоката.

Суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що Розрахунок та Акт наданих послуг були складені на основі зовсім іншого документа ніж той, який долучив позивач в додатках до клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зазначені документи підписані сторонами та зазначені як такі, що складені до Договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року, який було укладено для здійснення захисту, представництва та наданняінші види правової допомоги клієнту - ТОВ "СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ" адвокатом Могутовим А.М.

Крім того, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з відсутністю платіжної інструкції про сплату на банківський рахунок ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» грошових сум, як гонорару за юридичні послуги по справі № 320/7139/24 з огляду на наступне.

Згідно із приписами пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 .

З огляду на викладене та з аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.

Суд зазначає, що позивачем доведено належними доказами факт понесених витрат на правничу допомогу.

На думку суду, заявлений розмір витрат не суперечить складності справи. Отже, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку компенсувати позивачу витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Витрати на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, фактично наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 8/26-15-04-16-12 від 17.01.2024 р. (вихідний реєстраційний номер 3352/6/26-15-04-16-08 від 18.01.2024 р.) «Про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ».

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) з 01.10.2023.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЮТКІН ЕНД ПАРТНЕРС ЛО ФІРМ» (ідентифікаційний код: 13501985; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 32Б, офіс 1019) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені ними судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 (двадцять пять тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.