Справа № 560/18728/23

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно зняв позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач звільнений в запас у зв`язку із закінченням строку контракту (пункт "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу") з підстав, не передбачених пунктом дев`ятим статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У зв`язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Хмельницький окружний адміністративний суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

З 29.08.2006 позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині в складі сім`ї трьох осіб, в тому числі: дружина - ОСОБА_2 , , син - ОСОБА_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2018 №176 позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку контракту.

Рішенням, оформленим протоколом від 19.04.2023 №6, затвердженим наказом командира від 08.05.2023 №399, житлова комісія зняла позивача складом сім`ї трьох осіб, в тому числі дружина - ОСОБА_2 , , син - ОСОБА_3 , з квартирного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, на підставі пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який діяв на момент його звільнення.

Позивач оскаржив спірні рішення та наказ до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України (далі - ЖК України), Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Радою Міністрів Української PCP від 11.12.1984 №470 (далі по тексту - Правила №470), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі по тексту - Порядок №1081).

Відповідно до статті 37 ЖК України облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі статтею 38 ЖК України встановлюється цим кодексом та законодавством України.

Спеціальною нормою, яка регулює правовідносини щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, є стаття 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом частини першої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абзацу першого пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування тасоціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

У відповідності до пункту 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, позивач, який на дату звільнення мав вислугу на військовій службі 25 років, та складом сім`ї трьох осіб з 29.08.2006 перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 , звільнений з військової служби в запас. Тому у відповідності до абзацу першого пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 29 Порядку №1081 залишається на квартирному обліку у цій військовій частині.

Таким чином, рішення житлової комісії, оформлене протоколом від 19.04.2023 №6, про зняття позивача з складом сім`ї трьох осіб з квартирного обліку суперечить вимогам Порядку №1081.

Доводи відповідача щодо непоширення на позивача, звільненого в запас відповідно до пункту "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із закінченням дії контракту, положень пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо залишення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, на квартирному обліку, суд вважає безпідставним.

За змістом пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 29 Порядку №1081 особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких визначений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Водночас, пунктом 30 Порядку №1081 передбачені випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку №1081.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отож, Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" передбачені два види звільнення з військової служби: у запас або у відставку за віком або станом здоров`я.

У постановах від 25.03.2019 у справі №359/2295/17, від 08.04.2020 у справі №683/2197/18, від 15.10.2020 у справі №636/1424/19, від 28.12.2020 у справі №683/2271/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що у пункті 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття "звільнення у відставку", як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття "звільнення у запас".

При цьому, відповідно до пункту 30 Порядку №1081 звільнення військовослужбовця, строк вислуги якого складає 20 років, з військової служби в запас або відставку є підставою для зняття з квартирного обліку лише тоді, коли підставою для звільнення є: засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Отже, звільнення позивача, який має вислугу понад 20 роки, в запас у зв`язку з закінченням дії контракту не може слугувати підставою для зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволені позовних вимог, на пункт 3 частини другої статті 40 Житлового кодексу України.

За змістом цієї норми громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Правовий аналіз вказаної норми свідчить про те, що припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, є підставою для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у тому випадку, коли Кодексом та іншими актами законодавства України не передбачене інше.

Разом з тим, Порядком №1081, який є спеціальним нормативно правовим актом, що встановлює підстави для зняття з квартирного обліку військовослужбовців, не передбачене зняття з квартирного обліку військовослужбовця, звільненого в запас у зв`язку з закінченням дії контракту. Водночас, пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 29 Порядку №1081 передбачене право особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, на залишення на квартирному обліку.

У спірному рішенні житлової комісії про зняття позивача з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 , відповідач не вказав нормативно правовий акт, яким передбачене зняття з квартирного обліку військовослужбовця, вислуга років якого складає понад 20 років, звільненого з військової служби в запас у зв`язку із закінченням контракту.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 19.04.2023 №6, в частині зняття ОСОБА_1 у складі сім`ї трьох осіб: дружина - ОСОБА_2 , , син - ОСОБА_3 , з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у військовій частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2023 №399 в частині затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 19.04.2023 №6, про зняття ОСОБА_1 у складі сім`ї трьох осіб: дружина - ОСОБА_2 , , син - ОСОБА_3 .

Зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 у складі сім`ї трьох осіб: дружина - ОСОБА_2 , , син - ОСОБА_3 , на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 3220,81 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя О.Л. Польовий