Справа № 553/1362/23

Провадження № 2/553/210/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.06.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 у розмірі 27406,94 грн,

в с т а н о в и в :

29.05.2023 до Ленінського районного суду м. Полтави звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 у розмірі 27406,94 грн, а також 2147,20 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що 10 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 178797339. Кредитний договір підписано шляхом використання Логін Особистого кабінету та Пароль Особистого кабінету.

Відповідно до реєстру боржників № 46 від 30.09.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 178797339.

20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27406,94 грн., з яких: 9839,34 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17567,60 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.10.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 червня 2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

15.08.2023 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Чудненком В.М. подано до суду відзив, в якому він зазначає, що відповідач просить зменшити розмір нарахованих відсотків за користування кредитом, посилаючись на норми права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду. Вказав, що в січні 2019 захворіла неповнолітня донька відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рік доньку було госпіталізовано 6 разів. Тривале лікування потребувало значної суми коштів. Будучи безробітною, відповідача вимушено звернулась за кредитом, та дійсно отримувала кошти в розмірі 9840,00 грн. Вся сума витрачена на лікування. Кредит не змога повернути в визначений термін, адже окрім хвороби в доньки, були виявлені недуги в батька ОСОБА_4 , який помер після тривалого лікування ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає суму заборгованості за відсотками в розмірі 17567,60 грн., яка двічі більша за суму основного зобов`язання, що нарахована позивачем з розрахунку 500,50 відсотків річних за незначний (3 місяці) період: з 10.06.2019 (дата укладення Кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») до 20.09.2019 (датою укладення Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс») здійснена з порушенням принципу пропорційності у цивільному праві. Просив відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зменшити суму заборгованості за відсотками з 17567,60 грн. до суми, яка не перевищує розмір основного зобов`язання 9840,00 грн.

28.08.2023 представником позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Чечельницькою А.О. подано до суду відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» детально ознайомившись з відзивом, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 10.06.2019 між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 178797339. Для укладення вищевказаного договору в електронному вигляді дані вносилися шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Укладення угоди без заповнення заяви клієнтом є неможливим. Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору. Щодо відсотків по кредиту № 178797339 від 10.06.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що відповідно до п.п 1.1. за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 9840 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Відповідно до п.п 1.3. кредит надається строком на 14 днів. Відповідно до п.п. 1.4 Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,37 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору. Відповідно до п.1.5. з врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 500,05 відсотків річних. Відповідно до п.п 1.6. розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.п 3.3. у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п 4.1. невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua. Крім того, відповідачем 24.06.2019 було укладено додаткову угоди до договору № 178797339 від 10.06.2019. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодилася з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було. Таким чином, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а остання користувався кредитними коштами, проте не виконала зобов`язання за договором, допустила заборгованість. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Щодо доводів відзиву про те, що у відповідача у квітня 2019 року захворіла неповнолітня донька та вона мала складне матеріальне становище не є підставою для зменшення суми заборгованості за відсотками. Відповідач з 2019 року не зробила жодної оплати за вказаним кредитним договором. Всі наведені твердження представника відповідача як і сам відзив в цілому являються викладенням суб`єктивних міркувань сторони відповідача щодо цивільної справи та намаганням уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

05.12.2023 представником позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Грибановим Д.В. подано до суду уточнюючу позовну заяву у зв`язку з допущеною технічною помилкою у написанні прізвища відповідача, в якій ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 178797339 у розмірі 27406,94 грн, з яких: 9839,34 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 17567,60 сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.

05.02.2024 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Чудненком В.М. подано до суду письмові пояснення до відзиву на позовну заяву від 15.08.2023 сформовані в системі «Електронний суд», в якому наведений контррозрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 та зазначає, що відповідач визнає позов в частині нарахування заборгованості в розмірі 15948,67 грн., з яких: 9840,00 грн. тіло кредиту, 6108,67 грн. нараховані відсотки за користування відповідно п. 1.3 Кредитного договору та п. 3 додаткової угоди до Кредитного договору, а саме: нараховані проценти за користування кредитом в період з 10.06.2019 по 24.06.2019 з розрахунку 1,37 % річних, в розмірі 1887,31 грн., відповідно до п. 1.2-1.4 Кредитного договору. (9840,00 грн. тіло кредиту х 1,37 % за користування кредитом в день = 134,808 грн./день х 14 днів - строк кредитного договору = 1887,31 грн.) Нараховані проценти за користування кредитом в період з 25.06.2024 по 24.07.2024 = 4221,36 грн., відповідно до п. 3 додаткової угоди до Кредитного договору (9840,00 грн. тіло кредиту х 1,43 % за користування кредитом в день = 140,712 грн./день х 30 днів - строк додаткової угоди до Кредитного договору = 4221,36 грн.) 6108,67 грн. нараховані відсотки за користування відповідно п. 1.3 Кредитного договору та п. 3 додаткової угоди до Кредитного договору (1887,31 грн. + 4221,36 грн.) Відповідач не визнає відсотки за користування кредитом нараховані відповідно п. 4.2 Кредитного договору, а саме: 1,70 % за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту, оскільки відповідач вважає, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку, що відповідає позиції вкладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16. Строк кредитного договору, відповідно до п. 3 додаткової угоди, витікає 24.07.2019, а тому подальше нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі визначеному п. 4.2 є незаконним/безпідставним. Пункт 4.2 кредитного договору укладено в недотримання/порушення принципу добросовісності договору. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Просив позов ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованість за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 в розмірі 27406,94 грн. задовольнити частково та стягнути 15948,67 грн., з яких: 9840,00 грн. - тіло кредиту, 6108,67 грн. нараховані відсотки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові, відповіді на відзив, заяві про уточненій позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чудненко В.М. звернувся до із заявою сформованою в системі «Електронний суд» 02.06.2024, яка надійшла до суду 03.06.2024, в якій просив розгляд справи провести за відсутності відповідача та його представника, прийняти до уваги обставини викладені в заяві про застосування наслідків спливу строку позовної давності від 19.10.2023, та відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України у зв`язку зі спливом строків позовної давності визначених ст. 257 ЦК України, просив відмовити в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 178797339 від 10.06.2019 строком виконання 24.07.2019 в розмірі 27406,94 грн., з яких 9839,34 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17567,60 грн. сума заборгованості за відсотками.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір № 178797339. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворенням шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис, про що свідчить п. 4.4 Договору.

Відповідно до п. 1.1, -1.6 договору, за цим договором товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 9840 грн. 00 коп. (дев`ять тисяч вісімсот сорок грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього договору. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 14 (чотирнадцять) днів. Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять) днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,37 процентів від суми Кредиту за кожний день користування кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору. З врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 500,05 (п`ятсот нуль цілих п`ять сотих) відсотків річних. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.п 3.3. у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.2, 4.3 договору сторони погоджуються що у випадку користування позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 договору. Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно Додатку №1 до договору № 178797339 графік розрахунків, відповідно до якого термін платежу 24.06.2019, сума кредиту 9840 грн., нараховані проценти 1887,34 грн., до сплати - 11727,34 грн. Сукупна вартість кредиту складає 119,18% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 11727 грн. 34 коп. (одинадцять тисяч сімсот двадцять сім грн. тридцять чотири коп.) (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом 19,18% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1887 грн. 34 коп. (у грошовому виразі); 2) суму кредиту 9840 грн.(у грошовому вираженні). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту, та є 14 (чотирнадцять) днем користування кредитом починаючи з дати отримання кредиту позичальником. Цей графік розрахунків укладений у двох оригінальних примірниках, по одному, для кожної зі сторін, та є невід`ємною частиною договору № 178797339 від 10.06.2019.

24.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 178797339 від 10.06.2019, відповідно до п. 1-6 якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 178797339 від 10.06.2019р. (надалі - "Договір"), на наступну кількість днів: тридцять. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 24.06.2019, позичальник сплачує за користування кредитом 1,43 процентів в день від суми кредиту згідно даної додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами 24.06.2019. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею.

Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що кредитний договір та додаткова угода були укладені в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що фінансова компанія свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, що не заперечується відповідачем ОСОБА_1 , однак відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 з період з 21.10.2022 по 30.04.2023 становить 27406,94 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 9839,34 грн., заборгованості за відсотками - 17567,60 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

20.10.2022 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до п.п. 2.1 - 2.2, 4.1 якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній. Право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 1 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27406,94 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та вимога про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9839,34 грн. ґрунтується на законі, підтверджена належними та допустимими доказами, а також визнається відповідачем.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом із цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 81, 83-85, 87, 91, 93).

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

Отже, боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, необхідно зауважити, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

За умовами договору № 178797339 від 10.06.2019 кредит у розмірі 9840,00 грн. надається строком на 14 днів, тобто до 23.06.2019. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 500,05% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,37% (процентів) за кожний день користування. Тобто, за вказаний період розмір відсотків становить 1887,31 грн (9840 х 1,37% х 14).

За умовами додаткової угоди до договору № 178797339 від 10.06.2019, сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 178797339 від 10.06.2019р. (надалі - "Договір"), на наступну кількість днів: тридцять. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 24.06.2019, позичальник сплачує за користування кредитом 1,43 процентів в день від суми кредиту згідно даної додаткової угоди.

Тобто, відповідно до умов додаткової угоди, проценти, які нараховані за договором № 178797339 від 10.06.2019, а саме: 1887,31 грн (9840 х 1,37% х 14), на момент укладення додаткової угоди сплачені відповідачем.

Так, відповідно до додаткової угоди, якою пролонговано строк кредитування, узгоджена сторонами договору сума відсотків становить 4221,36 грн. (9840 х 1,43% х 30).

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Слід зауважити, що у договорі можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування (п.4.3) визначена наступним чином: «Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.».

Так, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, позивачем не заявлено до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що вимога про стягнення сума заборгованості за відсотками за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 з урахуванням Додаткової угоди до Договору № 178797339 від 10.06.2019 в сумі 4221,36 грн. (9840 х 1,43% х 30), тобто в межах період строку кредитування визначеного договором, з урахуванням того, що відповідно до умов додаткової угоди (п.2), проценти, які нараховані за договором № 178797339 від 10.06.2019, на момент укладення додаткової угоди сплачені відповідачем, ґрунтується на законі, підтверджена належними та допустимими доказами.

Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Чудненка В.М. про застосування строку позовної давності, суд враховує наступне.

19.10.2023 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Чудненком В.М. подано до суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності сформовану в системі «Електронний суд», в якій він зазначає 10.06.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір №178797339. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 14 днів. 24.06.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду до Договору №178797339, пунктом 1 якої продовжено строк, на який був наданий кредит, на наступну кількість днів: тридцять. Тобто, строк дії договору № 178797339 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 24.07.2019. Відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється три роки. В даному випадку строк права вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 сплинув 24.07.2022, що є підставою для відмови від позову. Просив відмовити ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 178797339 від 10.06.2019 стром виконання 24.07.2019 в розмірі 27406,94 грн., з яких: 9839,34 заборгованість за основною сумою боргу, 17567,60 сума заборгованості за відсотками.

26.10.2023 представником позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Мельник І.С. подано до суду додаткові пояснення у справі сформовані в системі «Електронний суд», відповідно до яких 10 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 178797339. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Таким чином, керуючись нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань. Отже, загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 178797339 від 10 червня 2019 року має часові рамки з 20.10.2022 по 20.10.2025 року. Позивач, звернувшись до суду у травні 2023 року, застосував заходи щодо захисту своїх прав в межах строку позовної давності. Тобто підстави вважати, що строк пред`явлення позовних вимог був пропущений - відсутні. Просить заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності залишити без задоволення, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити в повному обсязі.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є строк виконання зобов`язання у повному обсязі (кінцевий строк повернення кредиту й платежів за ним) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

За статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов`язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2020 року у справі № 303/4448/15-ц.

Отже, судом встановлено, що право на позов щодо стягнення заборгованості за кредитним договором виникло у позивача саме з 24 липня 2019 року (24.06.2019 +30 днів), і саме з цієї дати починає перебіг строку позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

При цьому, доводи представника позивача викладені у додаткових поясненнях у справі сформованих в системі «Електронний суд» 26.10.2023 про те, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань є помилковими, не відповідають вимогам закону та не заслуговують на увагу.

З даним позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач звернувся 29 травня 2023 року, тобто з пропуском строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України, про застосування наслідків якого під час розгляду справи в суді заявлено представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Чудненком В.М.

Клопотань про поновлення строку позовної давності із зазначенням поважних причин його пропуску від позивача не надходило.

Згідно із частинами 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) зроблено висновок, «що виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності не відповідає вимогам закону».

Враховуючи вищевикладене, з урахування клопотання сторони відповідача, суд приходить до висновку щодо позовні вимоги, в частині вимог про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9839,34 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 4221,36 грн., які суд визнав обґрунтованими, задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 178797339 від 10.06.2019 у розмірі 27406,94 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складно 07.06.2024.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача - адвокат: Грибанов Денис В`ячеславович, адреса: 07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4 ,ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - адвокат: Чудненко Володимир Миколайович, адреса: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5

Головуючий: суддя Н.М. Грошова