ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1494/24 Справа № 178/927/24 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б.М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 12 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 04 травня 2024 року о 11 год 35 хв повторно протягом року на автошляху М-30 916 км + 817 м, що на території Кам`янського / Криничанського / району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TG 460 AXXL, д/н НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов`язковий технічних огляд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції змінити в частині накладеного стягнення та застосувати до нього стягнення у виді адміністративного арешту строком на п`ять діб. Зазначає, що суд в постанові від 23 квітня 2024 року встановив, що він керував транспортним засобом 04 травня 2024 року, тобто на час винесення постанови дата вчинення адміністративного правопорушення ще не настала. Разом з тим, вину визнає в повному обсязі і просить врахувати, що він надіслав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі і просив накласти стягнення у виді адміністративного арешту, оскільки позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його роботи водієм, яка є єдиним джерелом доходу його сім`ї, зокрема дружини та дитини, тому позбавлення його прав фактично позбавить можливості його працювати та матеріально забезпечувати свою сім`ю. Вважає, що суд залишив поза увагою вказані обставини, що потягло прийняття необґрунтованого судового рішення. Враховуючи викладене просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, попереднє судове засідання просив відкласти у зв`язку з необхідністю укладення договору з захисником, проте в дане судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, заяв про вступ у справу в якості захисника ОСОБА_1 до суду не надходили, що не перешкоджає проведення апеляційного розгляду без учасників.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Мотиви суду.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно із вимогами, які викладені у цій статті, постанова повинна містити, зокрема: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Вказаним положенням закону оскаржена постанова не відповідає, у зв`язку з чим є незаконною та винесена з грубим порушення положень процесуального закону, виходячи з наступного.

Як слідує зі змісту оскарженої постанови, суд першої інстанції встановив, що 04 травня 2024 року о 11 год 35 хв повторно протягом року на автошляху М-30 916 км + 817 м, що на території Кам`янського / Криничанського / району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TG 460 AXXL, д/н НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов`язковий технічних огляд.

Разом з тим, оскаржена постанова винесена 23 квітня 2024 року, тобто за висновками суду першої інстанції постанова прийнята раніше ніж було вчинене правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення подія інкримінованого правопорушення мала місце 04 березня 2024 року.

Згідно із ст. 256 КУпАП суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення (в межах висунутого обвинувачення). У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення, час, дата та місце його вчинення.

При цьому формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Крім того, згідно з резолютивною частиною постанови суд наклав на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці, тоді як санкція інкримінованої ОСОБА_1 . статті (ч. 4 ст. 121 КУпАП) передбачає накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а вказані порушення судом першої інстанції є істотними, у зв`язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Відповідно до ч. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, що є підставою для скасування постанови суду, проведення повторного розгляду справи та винесення нової постанови.

Провівши повторний судовий розгляд, дослідивши докази, які містяться у справі апеляційним судом встановлено, що 04 березня 2024 року о 11 год 35 хв ОСОБА_1 повторно протягом року на автошляху М-30 916 км + 817 м, що на території Кам`янського / Криничанського / району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TG 460 AXXL, д/н НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов`язковий технічних огляд.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 556625 від 04 березня 2024 року, постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 360182 від 26 лютого 2024 року та письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він повністю визнав свою вину.

Відповідно дозасвідченої копіїроздруківки постановисерії БАД№ 360182від 26лютого 2024року ОСОБА_1 26.02.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП (а.с. 3).

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх взаємоузгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. (б) п. 31.3. Правил безпеки дорожнього руху, відповідно до яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані у протоколі про адміністративне правопорушення і з такою кваліфікацією погоджується апеляційний суд, а саме за ч. 4 ст. 121 КУпАП, як потворне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, апеляційний суд, враховує положення ч. 2 ст. 38 КУпАП, відповідно до яких, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як встановлено апеляційним судом адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 04 березня 2024 року, тому строк накладення адміністративного стягнення на день розгляду справи апеляційним судом та винесення постанови 07 червня 2024 року, закінчився.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи вимоги ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Отже, апеляційний суд доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови суду першої інстанції та винесення нової постанови.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Криничанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 23квітня 2024року стосовно ОСОБА_1 за частиною 4 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Прийняти нову,якою визнати ОСОБА_1 винуватиму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун