САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 727/8/24

Провадження №2/726/120/24

Категорія 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Садгірсього районного суду м.Чернівці перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В позові зазначає, що 04.02.2023 року біля 19.00 години на території парковки МТК «Калинівський ринок», що по вул.Калинівській, 13А в м.Чернівці водій ОСОБА_5 керував автомобілем марки BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 , не справився з керуванням та допустив занос свого автомобіля та зіткнення з передньою лівою та задньою лівою частини автомобіля марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 .

В результаті даної дорожньо транспортної пригоди, автомобіль марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 зазнав значних механічних пошкоджень.

В даній дорожньо транспортній пригоді вважає, що наявна вина лише одного водія ОСОБА_5 за недотримання вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, які вимагають від водія:

-п.10.1 - « Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Вказане порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо транспортної пригоди та наслідками, що настали.

06 лютого 2023 року на підставі заяви ОСОБА_6 про вчинення адміністративного правопорушення працівниками УПП в Чернівецькій області по результатам розгляду скарги було складено протокол серії ААД №386817 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст.124 КУпАП за порушення ним вимог п.2.3 «б», 12.1 та 12.3 ПДР України, а також складено протокол відносно ОСОБА_5 серії ААД №386818 за ст.124 КУпАП за порушення ним аналогічних вимог п.п.2.3 «б», 12.1 та 12.3 ПДР України.

В ході розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Садгірським районним судом м.Чернівці була призначена судово авто технічна експертиза. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-23/3299-ІТ, встановлено, що технічна можливість уникнути пригоди для водія автомобіля BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 , визначалась виконанням вимог пункту 10.11 ПДР, та як слідує з наданих матеріалів для нього не було яких небудь перешкод технічного характеру, які б перешкоджали йому виконати ці вимоги, через вказані у дослідницькій частині причини.

В даній транспортній обстановці, в діях водія автомобіля BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимог пункту 10.11 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку із настанням даної пригоди, через вказані у дослідницькій частині.

В даній транспортній обстановці, в діях водія автомобіля марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , при заданому моменті виникнення небезпеки для руху, не вбачається невідповідності вимог пункту 12.3 АДР, які з технічної точки зору могли би перебувати в причинному зв`язку з настанням даної пригоди.

Враховуючи надані суду докази та докази, які буди встановлені в ході судового розгляду Садгірський районний суд м.Чернівці 04 липня 2023 року прийшов до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення та виніс постанову про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В подальшому Садгірський районний суд розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_5 оцінюючи докази в своїй сукупності, з урахуванням того, що уповноважена особа поліцейський УПП в Чернівецькій області під час складання протоколу не вірно визначив, який саме пункт ПДР України порушив водій ОСОБА_5 , що перебуває в причинному зв`язку з настанням ДТП, 16.08.2023 року виніс постанову про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В свою чергу не погоджуючись із рішенням першої інстанції потерпілий ОСОБА_6 звернувся із заявою про вчинення адміністративного правопорушення до УПП в Чернівецькій області, в якій просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за порушення вимог п.10.1 ПДР України, так як попередня кваліфікація дій вказаного водія була невірною, та надав відповідні докази.

16.10.2023 року відносно ОСОБА_5 по тому ж факту уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №035664 за ст.124 КУпАП, за порушення ним вимог п.10.1 ПДР, який був направлений для розгляду до Садгірського районного суду м.Чернівці.

31.10.2023 року Садгірський районний суд м.Чернівці виніс постанову, якою провадження в справі відносно ОСОБА_5 закрив на підставі п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Знову ж таки не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 звернувся до Чернівецького апеляційного суду, в якій просив скасувати постанову Садгірського районного суду та визнати ОСОБА_5 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак зазначений суд залишив без змін рішення першої інстанції.

Отже, не вірне визначення кваліфікації порушення ПДР уповноваженою особою стало причиною уникнення водія ОСОБА_5 від адміністративної відповідальності та унеможливило подальше звернення до суду в цивільному порядку для відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП з відповідним судовим рішенням.

Приймаючи до уваги те, що вина ОСОБА_5 встановлена під час судового розгляду справи належними доказами, однак із-за помилки уповноваженої особи визначення відповідного пункту Правил дорожнього руху, який порушив вказаний водій призвело до уникнення його адміністративної відповідальності, а також те, що в результаті його дій власнику автомобіля марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 було завдано значної майнової шкоди, тому сторона позивача вважає, що саме ОСОБА_5 зобов`язаний нести цивільно правову відповідальність за завдання вказаної шкоди, оскільки його цивільно правова відповідальність не була застрахована у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Для встановлення суми завданої майнової шкоди, 08 лютого 2023 року позивач звернувся із заявою про проведення авто товарознавчої експертизи до Чернівецького НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до висновку експерта №ЕД-19/126-23/1172-АВ від 10.02.2023 року за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи за договором ОСОБА_4 від 10 лютого 2023 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 04.02.2023 року становить 987 230,67 гривень.

Відповідно до квитанції до рахунку фактури від 08.02.2023 року за №1172-А15 встановлено, що вартість авто товарознавчого експертного дослідження становить 2 265,40 гривень.

Звертає увагу суду на те, що відповідач ОСОБА_5 належним чином повідомлявся про час та місце проведення вищевказаного експертного дослідження, про що свідчить поштове відправлення від 06.02.2023 року та усним повідомленням по телефону ОСОБА_6 .

Безпосередньо після дорожньо транспортної пригоди 04.02.2023 року відповідач ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні ДТП, просив не повідомляти про даний факт працівникам поліції та зобов`язався відшкодувати збитки по відновленню автомобіля Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 в повному обсязі, про що свідчить заява написана ним власноручно, однак в подальшому він відмовився добровільно відшкодовувати збитки.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу автомобіля марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 987 230,67 гривень, витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 2 265,40 гривень та сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_5 спрямував до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди в розмірі 987 230 гривень.

Постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 16.08.2023 року по справі №726/394/23 провадження у справі відносно ОСОБА_5 за ст.124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова є чинною та набрала законної сили.

Як вбачається із змісту вказаної постанови учасниками ДТП, яка відбулася 04.02.2022 року о 18 годині 38 хвилин по вул.Калинівській, 13А на МТК «Калинівський ринок» були ОСОБА_5 , який керував автомобілем «БМВ 330», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , який керував автомобілем Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 .

Садгірським районним судом м.Чернівці під час розгляду справи було встановлено, що після зіткнення, учасники ДТП домовились, що відшкодують одне одному завдану шкоду, не залучаючи при цьому працівників поліції до складання адміністративного протоколу, про що свідчить розписка сторін від 04.02.2023 року. Також встановлено, що як для суду, так і для експерта, ускладненим є надати оцінку дій водіїв з технічної точки зору, в тому числі підтвердити або ж спростувати рух будь яких із вказаних транспортних засобів у стані бокового заносу (дрифтування) або ж інших етанів взаємного зближення та переміщення та/чи швидкість їхнього руху у зв`язку із браком слідової інформації та достовірних і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом стверджували про винуватість одного з них, чи їх обох, у вчинені вказаного правопорушення.

Звертає увагу суду на те, що ввечері 04.02.2023 року ОСОБА_6 демонстрував на території паркувального майданчика ринку «Добробут» агресивну та вкрай небезпечну їзду автомобілем Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , створюючи при цьому аварійну небезпеку для інших водіїв транспортних засобів, що підтверджується долученим до відзиву відеозаписом, що здійснювався безпосередньо ОСОБА_4 з салону зазначеного автомобіля.

Більше того, безпосередньо після дорожньо транспортної пригоди 04.02.2023 року водій, який керував транспортним засобом Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , визнав свою вину у вчиненні ДТП, просив не повідомляти про даний факт працівників поліції та зобов`язався відшкодувати збитки по відновленню ремонту автомобіля BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 та оплатити повну вартість ремонту, що свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 04.02.2023 року. Однак, не відшкодував ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП.

Враховуючи наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, безпідставними є посилання в позовній заяві на висновок судової технічної експертизи СЕ-19/126-23/3299-ІТ від 30.05.2023 року як на підтвердження вини відповідача у завдані шкоди автомобілю позивача.

Окрім того, на підтвердження обставин викладених в позові, щодо розміру завданих матеріальних збитків позивач посилається на висновок експертного дослідження. Так, з позовною заявою позивачем було надано висновок експерта №ЕД-19/126-23/1172-АВ від 10.02.2023 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi-A6, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 становить 987230 грн. 67 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути розмір матеріальної шкоди, яка перевищує розмір вартості автомобіля, при цьому автомобіль залишив у своєму користуванні, що є необґрунтованим, несправедливим та недобросовісним.

Верховний Суд посилається на необхідність врахування принципу добросовісності, який полягає у певному стандарті поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Особи, яка бере участь у справі, зобов`язана добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Поведінка позивача щодо залишення собі залишків автомобіля, а також вимога про відшкодування йому повної вартості вказаного автомобіля за ціною станом на час ДТП не є добросовісними.

Разом з тим, висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, якою визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi-A6, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , не відповідає вимогам чинного законодавства.

У висновку експертного дослідження №ЕД-19/126-23/1172-АВ від 10.02.2023 року судовим експертом не було вказано, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідно до абзацу 10 частини 2 пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Отже, законодавець визначає, що обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

З огляду на викладене, якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України, то такий висновок є недопустимим доказом.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/684/18 та від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18.

Окрім того, як вбачається з висновку експертного дослідження відсутні відомості про вартість транспортного засобу після ДТП, а також вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi-A6, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , визначені без урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, у зв`язку з чим відсутня можливість визначити дійсний розмір матеріального збитку.

Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак його представник ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в судовому засіданні та надав аналогічні пояснення згідно позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні надали пояснення аналогічні з відзивом та повідомили, що заперечують в задоволенні позовних вимог та просили відмовити в позові.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи, про причини не явки суд не повідомив.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с. 16).

10 лютого 2023 року працівником патрульної поліції у Чернівецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААЛ №386818 про здійснення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, що мало місце по АДРЕСА_3 04.02.2023 року (а.с.17).

16.08.2023 року Садгірський районний суд розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_5 провадження у справі - закрито (а.с. 20-22).

Постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 31.10.2023 року провадження в справі відносно ОСОБА_5 закрито на підставі п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП ( а.с.18-19).

В матеріалах справи наявна розписка від 04.02.2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про добровільне відшкодування збитків та сторони зобов`язалися оплатити повну вартість ремонту, що свідчить про визнання вини як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 (а.с. 15).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-23/3299-ІТ від 10.02.2023 року, встановлено, що технічна можливість уникнути пригоди для водія автомобіля BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 , визначалась виконанням вимог пункту 10.11 ПДР, та як слідує з наданих матеріалів для нього не було яких небудь перешкод технічного характеру, які б перешкоджали йому виконати ці вимоги, через вказані у дослідницькій частині причини.

В даній транспортній обстановці, в діях водія автомобіля BMW 330 D номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимог пункту 10.11 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку із настанням даної пригоди, через вказані у дослідницькій частині.

В даній транспортній обстановці, в діях водія автомобіля марки Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , при заданому моменті виникнення небезпеки для руху, не вбачається невідповідності вимог пункту 12.3 АДР, які з технічної точки зору могли би перебувати в причинному зв`язку з настанням даної пригоди (а.с. 9-14).

Відповідно до висновку експерта №ЕД-19/126-23/1172-АВ від 10.02.2023 року за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи за договором ОСОБА_4 від 10 лютого 2023 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A6 номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 04.02.2023 року становить 987 230,67 гривень (а.с. 24-42).

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дорожньо транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспорного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до статті 1188 ЦК України завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушення права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що за фактом дорожньо транспортної пригоди, яка мала місце 04.02.2023 року Садгірським районим судом м.Чернівці винесено постанову від 16.08.2023 року по справі №726/394/236 та провадження відносно ОСОБА_5 за ст.124 КУпАП було закрито.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.6, ч.7 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, посилання позивача на висновок експерта СЕ-19/126-23/3299-ІТ від 30.05.2023 року, як доказ факту вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП з наслідками пошкодження майна ОСОБА_4 судом не береться до уваги, оскільки він був досліджений та йому надано правову оцінку при винесені постанови про закриття провадження про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а також експертом встановлено, що за відсутності на місці пригоди будь якої слідчої інформації, надати іншу технічну оцінку дій водіїв, з технічної точки зору, в тому числі підтвердити або ж спростувати рух будь яких із вказаних транспортних засобів у стані бокового заносу (дрифтування) або ж інших етапів взаємного зближення та переміщення до місця зупинки, експертним шляхом не виявилось можливим.

Як вбачається із змісту постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18) зроблено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі № 752/13375/19 (провадження № 61-3047св21) зроблено аналогічний висновок та зазначено, що підстав для відступлення від вказаного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), немає.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за відомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до абзацу 10 частини 2 пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Як вбачається із змісту висновку експертного дослідження №ЕД-19/126-23/1172-АВ від 10.02.2023 року судовим експертом не було зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за відомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлений до суду, а тому суд не бере до уваги вказаний висновок.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, надавши правову оцінку доказам, приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо транспортної пригоди.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволені позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.129-1 Конституції України , ст.ст. 22, 1166, 1188 ЦК України, ст.124 КУпАП, ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-89, 102, 137, 141 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк