ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 125/1227/22

провадження № 61-8584св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Барського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у складі судді Захарчук С. О., додаткове рішення Барського районного суду Вінницької області від 15 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Стадника І. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2022 року керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Р. В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова О. Ю., про визнання недійсним договорів, припинення права власності.

2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року у справі № 125/1211/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Барської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 27 січня 2006 року, укладений між ТОВ «Гігант» (с. Журавлівка Барського району Вінницької області) та ОСОБА_1 , нерухомого майна «гідроспоруда - дамба ставка», яка розташована на земельній ділянці площею 0,2502 га і знаходиться в АДРЕСА_1 на території Барської міської ради Вінницької області; визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду ставка.

3. На підставі зазначеного судового рішення 04 січня 2022 року державним реєстратором внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2552877805060, номер запису про право власності/довірчої власності: 46085537).

4. Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року за апеляційною скаргою керівника Жмеринської окружної прокуратури скасовано рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року, та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

5. Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року резолютивну частину постанови апеляційного суду залишено без змін, а змінено лише мотивувальну частину.

6. Проте, під час розгляду вказаної справи в апеляційному суді 17 лютого 2022 року ОСОБА_1 продала гідротехнічну споруду ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. 17 лютого 2022 року за реєстровим № 358.

7. В цей же день 17 лютого 2022 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_3 іпотечний договір, за яким передав гідротехнічну споруду в іпотеку ОСОБА_3 в забезпечення виконання договору позики.

8. Надалі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року, за яким право власності на гідротехнічну споруду перейшло до ОСОБА_3 у зв`язку із невиконанням договору позики.

9. Прокурор вказував, що майно, яке не підлягає паюванню, зокрема гідротехнічні споруди, у разі ліквідації колективних сільськогосподарських підприємств підлягає безоплатній передачі до комунальної власності.

10. Гідротехнічна споруда нерозривно пов`язана з водним об`єктом та земельною ділянкою, на якій розташована, і не може бути відокремлена. Чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду, запроваджено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість їх використання для визначених цілей на умовах оренди.

11. Земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 0520281600:02:002:0008, на якій розташована гідроспоруда, що перебуває в оренді ОСОБА_1 , на даний час належить до земель державної власності.

12. Після проведення державної реєстрації права комунальної власності Барська міська рада набуде статусу розпорядника вказаної земельної ділянки, тому оформлення права власності на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці водного фонду, її подальше відчуження, призвело до порушень інтересів Барської міської ради.

13. Також перебування всупереч нормам чинного законодавства гідроспоруди у власності приватної особи позбавляє Барську міську раду у встановлених законодавствах випадках оформити право власності на зазначену гідроспоруду (в тому числі шляхом визнання безхазяйною) та в подальшому отримувати кошти від надання її в оренду.

14. Прокурор зазначав, що договір купівлі-продажу, іпотечний договір є недійсними, оскільки ОСОБА_1 не набула права власності на спірну гідротехнічну споруду, так як судове рішення, яким було визнано таке право, скасоване судом апеляційної інстанції, а тому не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків з моменту його ухвалення.

15. Отже, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , іпотечний договір від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , підлягають визнанню недійсними.

16. В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказав, що оформлення права власності на гідротехнічну споруду за фізичною особою, розташовану на земельній ділянці водного фонду, призведе до порушень інтересів Барської міської ради Вінницької області, оскільки позбавить останню у майбутньому права розпорядитись земельною ділянкою під водним об`єктом. Перебування гідроспоруди у власності приватної особи позбавляє Барську міську раду можливості оформити право власності на зазначену гідроспоруду, передати її в оренду і отримувати додаткові кошти на користь територіальної громади, оскільки рухоме і нерухоме майно є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

17. Наведене, на думку прокурора, свідчить про порушення інтересів держави, що є підставою для втручання прокурора у спірні правовідносини з метою захисту інтересів територіальної громади, як власника спірного майна комунальної власності, права якої порушено внаслідок винесення незаконного судового рішення.

18. Барська міська рада була стороною у справі № 125/1211/21, однак жодних дій, у тому числі шляхом звернення з позовом про визнання правочинів недійсними, спрямованих на виконання постанови апеляційного суду, упродовж трьох місяців не вчинила. Окружною прокуратурою міську раду проінформовано про викладені у позові порушення, однак міська рада поінформувала прокуратуру про те, що вбачає порушення інтересів територіальної громади, однак міська рада до суду не зверталася у зв`язку із обмеженими фінансовими ресурсами місцевого бюджету, а тому просила прокуратуру вжити заходи представницького характеру для захисту прав та інтересів територіальної громади.

19. Враховуючи вищевикладене прокурор просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. 17 лютого 2022 року за реєстровим № 358 (номер запису про право власності/довірчої власності: 46767354);

- визнати недійсним іпотечний договір від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. 17 лютого 2022 року за реєстровим № 361 та скасувати державну реєстрацію іпотеки, оформлену записом, вчиненим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. за № 46768473 від 17 лютого 2022 року;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю. 12 серпня 2022 року за реєстровим № 1711 (номер запису про право власності/довірчої власності: 47580889);

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - гідротехнічну споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2552877805060) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 , оформлене записом, вчиненим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю. за № 47580889

від 12 серпня 2022 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

20. Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

21. Додатковим рішенням Барського районного суду Вінницької області від 15 березня 2023 року судові витрати, сплачені Вінницькою обласною прокуратурою за подання позовної заяви в сумі 9 924,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 240,50 грн, залишено за Вінницькою обласною прокуратурою.

Стягнуто з Вінницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, а на користь ОСОБА_3 - 12 630 грн.

22. Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року та додаткове рішення Барського районного суду Вінницької області від 15 березня 2023 року залишено без змін.

23. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що прокурор у позовній заяві не обґрунтував та не довів відповідними доказами, в якої особи знаходився спірний об`єкт нерухомості до визнання відповідачами на нього права власності. Також не вказано, чи перебувала спірна споруда на балансі певного підприємства правонаступника реформованого КСП та чи передавався вказаний об`єкт на баланс органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суди дійшли висновку, що у разі доведеності права власності Барської міської ради на спірний об`єкт нерухомості, належним способом захисту порушеного права є пред`явлення віндикаційного позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури.

25. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

26. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27. У касаційній скарзі перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

28. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

29. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що Барська міська рада стане власником майна після завершення процедури визнання майна безхазяйним, а визнання права власності на вказане майно за фізичними особами перешкоджає цій процедурі, чим порушуються інтереси держави.

30. При цьому гідротехнічні споруди призначені для управління водними ресурсами. Вказує, що закон визначає існування гідротехнічних споруд у складі єдиного майнового комплексу з водним об`єктом. Спірна гідротехнічна споруда не може бути окремим об`єктом права власності, оскільки є приналежністю (складовою частиною речі) та слідує за головною річчю.

31. Таким чином, вважає, що право власності на гідроспоруди, розташовані на водних об`єктах, які не можуть перебувати у приватній власності у фізичних та юридичних осіб, не виникає.

32. Вказує, що положеннями статті 335 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок № 62), визначено монопольне право органу місцевого самоврядування, як єдиного суб`єкта, який уповноважений на вчинення дій щодо звернення із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також єдиного суб`єкта, який має право в порядку, передбаченому законодавством, набути у власність таке майно. Будь-які інші суб`єкти цивільних правовідносин не наділені такими правами.

33. Перебування гідроспоруди всупереч чинного законодавства у власності приватної особи позбавляє Барську міськраду можливості оформити право власності на спірний об`єкт нерухомості (шляхом визнання безхазяйною) та в подальшому оформити кошти від надання її в оренду.

34. Вважає, що ОСОБА_1 не набула права власності на спірну гідроспоруду, оскільки судове рішення, яким було визнано таке право, скасоване судом апеляційної інстанції, тому не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків з моменту його ухвалення. Отже, особа, в якої не виникло право власності на нерухоме майно, не наділена правом розпоряджатися ним.

35. Визнання недійсним договору купівлі-продажу, іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя щодо спірної гідротехнічної споруди має наслідком скасування державної реєстрації та припинення права власності на неї, що дасть змогу повернути сторони у первісний стан.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

36. У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

37. Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року (справа № 125/1211/21) визнано дійсним договір купівлі-продажу від 27 січня 2006 року, укладений між ТОВ «Гігант» (село Журавлівка Барського району Вінницької області) та ОСОБА_1 , нерухомого майна «гідроспоруда - дамба ставка», яка розташована на земельній ділянці площею 0,2502 га і знаходиться в АДРЕСА_1 на території Барської міської ради Вінницької області; визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду ставка, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 2502 га, у складі: вхідні відкрилки металеві (1), заставки дерев`яні (2), провідний канал металевий (3), провідний канал бетонна труба (4), земляної дамби (5), яка розташована в АДРЕСА_1 на території Барської міської ради Вінницької області (т.1 а.с.21 - 25).

38. 04 січня 2022 року на підставі вказаного рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану гідротехнічну споруду, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 308394387 від 29 серпня 2022 року (деталізована інформація з реєстрів).

39. Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року задоволено апеляційну скаргу прокурора і скасовано рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 26 - 35).

40. Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 червня 2022 року постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області про визнання правочину дійсним змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року залишено без змін (т. 1, а. с. 36 - 55).

41. 17 лютого 2022 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. 17 лютого 2022 року за реєстровим № 358 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2552877805060, номер запису про право власності/довірчої власності: 46767354). За указаним договором продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність споруду - гідротехнічну споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 56 - 57).

42. Згідно з цим договором купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року предмет договору (гідротехнічна споруда) розташована на земельній ділянці площею 5,0200 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520281600:02:002:0008, якою ОСОБА_1 користується на умовах оренди згідно з договором оренди водного об`єкта № 520281600-2, укладеного з Вінницькою обласною державною адміністрацією від 14 грудня 2016 року, право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 вересня 2017 року.

43. 17 лютого 2022 року між ОСОБА_2 (іпотекодавець, позичальник) і ОСОБА_3 (іпотекодержатель, позикодавець) було укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_2 передав вищезгадану гідротехнічну споруду в іпотеку ОСОБА_3 в забезпечення виконання своїх зобов`язань перед ОСОБА_3 за договором позики грошових коштів, укладеним 17 лютого 2022 року. Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. 17 лютого 2022 року за реєстровим № 361 (т. 1, а. с. 58 - 60).

44. 12 серпня 2022 року між ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, і ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким сторонами здійснено позасудове врегулювання шляхом передачі іпотекодержателю ОСОБА_3 права власності на предмет іпотеки (гідротехнічну споруду) у зв`язку із невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо повернення грошових коштів за договором позики. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю. 12 серпня 2022 року за реєстровим № 1711 (т. 1, а. с. 61 - 63).

45. 12 серпня 2022 року відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна -гідротехнічну споруду (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2552877805060), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підстава для державної реєстрації - договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року. Наведене підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №308394387 від 29 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 71 - 73).

46. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 0520281600:02:002:0008, на якій розташована гідроспоруда, належить до земель державної власності. Вказані обставини відповідачами не оспорювалися.

47. Керівник Жмеринської окружної прокуратури надіслав до Барської міської ради листа від 29 липня 2022 року № 52-2484ВИХ-22, у якому повідомив про встановлення ним порушення інтересів держави та територіальної громади і просив повідомити, чи вживала міська рада і чи планує вживати заходів щодо захисту інтересів держави та територіальної громади (т. 1, а. с. 64 - 69).

48. У відповідь на вказаний лист Барська міська рада листом від 04 серпня 2022 року № 03/2009 повідомила, що вбачає порушення інтересів територіальної громади за фактом перебування спірної гідротехнічної споруди у приватній власності, однак, у зв`язку з обмеженими бюджетними надходженнями міська рада не може належним чином здійснити захист законних інтересів в суді. У зв`язку з цим міська рада просила прокуратуру вжити заходів щодо захисту інтересів територіальної громади (т. 1, а. с. 70).

49. Листом від 15 серпня 2022 року № 52-2668ВИХ-22 керівник Жмеринської окружної прокуратури повідомив Барську міську раду про намір звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Барської міської ради про оскарження договорів і скасування державної реєстрації та припинення права власності щодо гідротехнічної споруди (т. 1, а. с. 78).

Позиція Верховного Суду

50. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

51. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

52. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

53. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

54. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо статусу спірного об`єкта

55. Статтею 1 ВК України (тут і надалі у редакції, чинній на час набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт) визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

56. Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

57. Пунктом «ґ» частини четвертої статті 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

58. Згідно з пунктом «д» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

59. Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

60. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

61. Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

62. За змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності особи виникає на окрему, самостійну річ. Отже, розглядаючи відповідні спори, суди мають враховувати, що приналежність головної речі не може бути окремим об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 910/8903/16).

63. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

64. У постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 401/2975/20 (провадження № 61-6435св23) зазначено, що приналежність до головної речі самостійно не реєструється, як окремий об`єкт нерухомого майна. У такому випадку державному реєстратору необхідно відмовити у державній реєстрації права власності на об`єкт, який є приналежністю головної речі.

65. Таким чином, важливе значення для вирішення судами справ, пов`язаних з виникненням, зміною та припиненням права власності, відповідно до чинного законодавства, має правильне визначення правового режиму майна.

66. Згідно статті 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

67. Відповідно до пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених Наказом МНС України 03 квітня 2012 року № 661, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

68. Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10 вересня 1996 року № 165, гідротехнічні споруди - споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

69. З наведеного вбачається, що незалежно від цільового призначення будь-яка гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для керування ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою аніж обслуговування водного об`єкту є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкту.

70. У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 903/906/16 вказано, що водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатись водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.

71. Враховуючи вищенаведене, а також правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою.

72. Встановлено та не спростовано відповідачами, що спірна гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці водного фонду, яка передана в оренду та належить до земель державної власності.

73. Враховуючи наведене, оскільки гідротехнічна споруда нерозривно пов`язана з водним об`єктом, не може бути відокремлена від нього без втрати цільового призначення, відповідно не може перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом.

74. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки прокурор не надав доказів, у володінні якої особи знаходився спірний об`єкт нерухомості до визнання на нього права власності за рішенням суду, яке було скасовано, є помилковими, оскільки до предмету доказування у цій справі відносяться обставини щодо правового статусу спірної споруди, а також власника земельної ділянки, на якій знаходиться водний об`єкт, для обслуговування якого призначена відповідна споруда.

Щодо способу захисту, обраного прокурором

75. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

76. Суди вказували, що у разі доведеності прокурором того, що спірний об`єкт нерухомості належить Барській міській роді та вибув із її володіння поза її волею, він має право звернутися до суду із відикаційним позовом.

77. Разом із тим, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

78. Колегія суддів вважає вказані висновки хибними з огляду на таке.

79. Прокурор, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що судовим рішенням апеляційного суду від 03 березня 2022 року у справі № 125/1211/21, з урахуванням змінених мотивів постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року, скасовано рішення місцевого суду від 22 вересня 2021 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу від 27 січня 2006 року, укладеного між ТОВ «Гігант» та ОСОБА_1 спірного нерухомого майна, та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

80. Разом із тим, прокурор вказував, що під час апеляційного перегляду рішення місцевого суду у справі № 125/1211/21 ОСОБА_1 відчужила спірний об`єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року на користь ОСОБА_2 .

81. Із зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_1 передає у власність, а ОСОБА_2 , приймає у власність споруду, гідротехнічну споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

82. ОСОБА_2 в цей же день, тобто 17 лютого 2022 року, передав спірний об`єкт нерухомого майна в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошових коштів від 17 лютого 2022 року.

83. 12 серпня 2022 року між ОСОБА_3 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавцем) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

84. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 серпня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 12 серпня 2022 року набув право власності на гідротехнічну споруду.

85. Прокурор посилався на те, що перебування всупереч законодавству гідроспоруди у власності приватної особи позбавляє Барську міську раду, у встановлених законодавством випадках, оформити право власності на вказану гідроспоруду (в тому числі шляхом визнання її безхазяйною) та в подальшому отримувати кошти від надання її в оренду.

86. Так, з договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, що предмет договору розташований на земельній ділянці площею 5,0200 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520281600:02:002:0008, якою власник об`єкту користується на умовах оренди, згідно договору оренди водного об`єкту № 520281600-2, укладеного з Вінницькою обласною державною адміністрацією від 14 грудня 2016 року, право оренди зареєстровано 06 вересня 2017 року.

87. Як вказувалось вище, статтями 83, 84 ЗК України визначено, що до земель комунальної/державної форми власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

88. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» до складу Барської міської територіальної громади увійшла територія Журавлівської сільської ради Барського району.

89. За змістом пункту 24 Розділу ХХ «Перехідні положення» ЗК України, що набрав чинності 27 травня 2021 року, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

90. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

91. Таким чином, на момент звернення до суду з позовом Барська районна рада не була власником як спірної гідротехнічної споруди, так і земельної ділянки, на якій розміщений водний об`єкт, хоча остання виходячи з норм чинного законодавства повинна перейти у комунальну власність. Наведене серед іншого унеможливлює пред`явлення позову згідно зі статтею 388 ЦК України.

92. В той же час після проведення Барською міською радою державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний об`єкт нерухомості, остання набуде статусу розпорядника вказаної земельної ділянки.

93. Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

94. Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

95. Пунктом 82 Порядку № 1127 визначено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.

96. Згідно з пунктом 83 Порядку № 1127 під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву.

97. При цьому пунктом 87 Порядку № 1127 визначено, що у задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено, серед іншого, у разі, коли у Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік.

98. Разом з тим, наявність зареєстрованого права власності всупереч вимогам закону на спірний об`єкт нерухомого майна позбавляє в подальшому орган місцевого самоврядування звернутися із заявою про взяття вказаного об`єкта нерухомого майна на облік як безхазяйного та в подальшому здійснити відповідну реєстрацію.

99. Судовим рішенням апеляційного суду від 03 березня 2022 року у справі № 125/1211/21, з урахуванням змінених мотивів постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року, скасовано рішення місцевого суду від 22 вересня 2021 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу від 27 січня 2006 року, укладеного між ТОВ «Гігант» та ОСОБА_1 спірного нерухомого майна, та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

100. Однак 04 січня 2022 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на спірний об`єкт та в подальшому здійснила його відчуження.

101. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначено, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

102. Таким чином, судами не було враховано, що ОСОБА_1 відчужила спірне майна, не маючи на це законного права, оскільки перед цим вона набула права власності на нього на підставі судового рішення, скасованого в подальшому як незаконного, яке відповідно не породжує жодних правових наслідків, що в сукупності свідчить про ненабуття останньою статусу власника нерухомого майна.

103. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

104. У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги прокурора у цій справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування державної реєстрації права власності з одночасним припинення права власності є достатніми для захисту прав та інтересів держави.

105. Крім того, застосування віндикації у такій ситуації призведе до виокремлення спірної гідротехнічної споруди як самостійного об`єкту права власності, а не приналежності до водного об`єкту.

106. За змістом статті 88Водного кодексу України землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

107. Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа 504/2864/13).

108. На землі водного фонду України розповсюджується особливий порядок надання та використання. Такі землі можуть змінювати володільця шляхом передання їх у приватну власність лише у випадках, прямо передбачених у статті 59 ЗК України.

109. Згідно з частиною другою вказаної статті громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 га).

110. Системний аналіз статей 187, 188, 377 ЦК України вказує на неправомірність набуття права приватної власності на ГТС, що забезпечують існування водних об`єктів, яке перебуває на земельній ділянці державної форми власності.

111. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній споруд (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), застосування віндикації у цій справі зумовлює виникнення передумови для оформлення права власності на пов`язані земельні ділянки відповідно до статті 120 ЗК України, що створює загрозу для дотримання належного правового режиму земельних ділянок водного фонду. Зазначене у сукупності порушує правовий порядок, дотримання якого становить безумовний інтерес держави, оскільки вона є його гарантом, а його порушення є порушенням інтересів держави у даному випадку в особі Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області.

112. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір, дійшли помилкового висновку, що належним способом захисту прокурора у вказаній справі є пред`явлення віндикаційного позову, оскільки пред`явлений позов стосується усунення незаконної реєстрації права власності на об`єкт водного фонду за фізичною особою, яка перешкоджає органу місцевого самоврядування набути право власності на вказаний об`єкт в порядку статті 335 ЦК України та Порядку № 1127.

113. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття прав взагалі).

114. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

115. Згідно з частинами другою і третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

116. При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

117. Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

118. Враховуючи наведене та те, що мало місце незаконне набуття у власність спірного об`єкта, колегія суддів погоджується із доводами прокурора у касаційній скарзі про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , іпотечного договору від 17 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року.

119. При цьому відповідно до висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 97 постанови від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), згідно з яким у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в цьому випадку, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації.

120. Отже, також знайшли підтвердження доводи прокурора щодо наявності підстав для скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та одночасним припиненням правом власності ОСОБА_3 .

121. Таким чином, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, належним чином не визначились із характером спірних правовідносин, неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону, й, відповідно, такі підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

122. Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

123. Колегією суддів також враховано, що оскільки оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, скасуванню також підлягає й додаткове рішення місцевого суду.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року, додаткове рішення Барського районного суду Вінницької області від 15 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року скасувати.

3. Позов керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна про визнання недійсними договорів, припинення права власності, задовольнити.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною 17 лютого 2022 року за реєстровим № 358 (номер запису про право власності/довірчої власності: 46767354).

5. Визнати недійсним іпотечний договір від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною 17 лютого 2022 року за реєстровим № 361 та скасувати державну реєстрацію іпотеки, оформлену записом, вчиненим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною за № 46768473 від 17 лютого 2022 року

6. Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12 серпня 2022 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною12 серпня 2022 року за реєстровим № 1711 (номер запису про право власності/довірчої власності: 47580889).

7. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - гідротехнічну споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2552877805060) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 , оформлене записом, вчиненим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною за № 47580889 від 12 серпня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович