Справа № 183/12256/23

№ 2/183/1016/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про:

- стягнення на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України 30 310 грн 35 коп у відшкодування матеріальної шкоди та 4550 грн 00 коп витрат на проведення автотоварознавчої експертизи,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, отриманим судом 01 листопада 2023 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 23 травня 2023 року о 09:50 год в АДРЕСА_1 водій ОСОБА_3 , командир відділення Військової частини НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, у результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «TESLA Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Відповідач порушив вимоги п.п. 10.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрі України від 10 жовтня 2001 року № 1306 з наступними змінами та доповненнями. Внаслідок його протиправних дій, автомобілі отримали механічні пошкодження, постраждалих немає. 16 червня 2023 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, про що свідчить постанова суду від 16 червня 2023 року у справі № 207/2718/23, яка набрала законної сили 27 червня 2023 року.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) ОСОБА_3 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення.

Кам`янським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснений запит до Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 16 серпня 2023 року вих. № 2023-3007165 щодо надання відомостей з електронно-облікової системи Збройних Сил України, щодо власника транспортного засобу «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_1 та його адресу. З відповіді Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 31 серпня 2023 року №306/3/вихЗПі/48 вбачається, що підрозділами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України внесено данні до Системи про транспортний засіб ТАТА LPN613/58 VIN НОМЕР_3 військовий номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за Військовою частиною НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу не була застрахована, оскільки винуватець на час скоєння ДТП не застрахував свій транспортний засіб в МТСБУ, а тому у страховика не виникло обов`язку відшкодувати шкоду. Володільцем джерела підвищеної небезпеки - є військова частина НОМЕР_1 в порядку ст. 1172 ЦК України. Як вбачається з листа № 9-03/31417 від 26 вересня 2023 року Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), згідно з єдиною централізованою базою даних (ЦБД) МТСБУ, яка формується за даними, отриманими від страховиків-членів МТСБУ станом на 23 травня 2023 року договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений щодо забезпечення транспортного засобу «ТАТА LPT 613/58» з державним номерним знаком НОМЕР_4 або з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , в ЦБД МТСБУ не виявлено.

Позивач зазначає, що транспортний засіб ТАТА LPN613/58 VEN Y6D38132795701549 військовий номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 зареєстрований за Військовою частиною НОМЕР_1 , а ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП проходив військову службу в зазначеній частині, на посаді командира відділення, тому роботодавець несе відповідальність за шкоду завдану в ДТП, якщо вона була завдана працівником під час виконання своїх посадових обов`язків, а отже позивач, як власник автомобіля марки «TESLA Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , має право вимагати відшкодування шкоди, завданої його автомобілю, пов`язаної з відновленням транспортного засобу, що являє собою витрати, які він змушений зробити для відновлення свого порушеного права та витрати, які являють собою вартість відновлювального ремонту транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 , позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 30 310,35 грн, що підтверджується висновком експерта-автотоварознавця з визначення вартості матеріального збитку КТЗ № 0443 від 31 липня 2023 року. Положення ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розповсюджується виключно на осіб, які особисто керують належними їм транспортними засобами. У даному випадку військовослужбовець ОСОБА_3 не є власником автомобіля «ТАТА», а отже до нього положення цього Закону не може бути застосоване.

У зв`язку з тим, що у позивача, як потерпілого та власника автомобілю TESLA MODEL 3 є право на відшкодування шкоди володільця джерела підвищеної небезпеки, позивач вважає за необхідне звернутись із позовом до відповідача - Військової частини НОМЕР_5 та стягнути із неї матеріальну шкоду в сумі 30 310,35 грн, витрати на проведення експертного дослідження по визначенню вартості матеріальних збитків у розмірі 4 550,00 грн, а також судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Вказує, що оскільки власником джерела підвищеної небезпеки визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах ним володіє, пошкоджений внаслідок ДТП, на час завдання шкоди та звернення до суду з цим позовом автомобіль «TESLA Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 належав позивачу на праві володіння, перебував під час завдання шкоди під його керуванням, ним вчинено дії і щодо оцінки вартості завданого матеріального збитку, заподіяна шкода в добровільному порядку на момент розгляду справи не була відшкодована, отже у позивача наявне право на звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля «TESLA Model 3».

Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України. Військова частина ВЧ НОМЕР_1 є самостійною (окремою) юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Оскільки шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм, вважає, що саме ВЧ НОМЕР_1 несе відповідальність за спричинену позивачу пошкодженням транспортного засобу шкоду. Оскільки, володільцем джерела підвищеної небезпеки є ВЧ НОМЕР_1 , то шкода підлягає відшкодуванню саме військовою частиною на підставі положень ст. 1172 ЦК України.

В правове обґрунтування позову посилається на норми ст. 55 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 8, 9, ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 22, 398, ч. 1 ст. 1166, ст. 1172, 1187 ЦК України, ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», ст. 137 ГК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», п.1.6 ст. 1, п. 13.1 ст. 13, п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33, п. 34.1, 34.2 ст. 34, ст. 35, п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38, абз. 1-2 п. 39.1 ст. 39, п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (надалі - Закон № 1961), постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81цс18), постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 910/20622/17, постанову Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 910/14693/17, роз`яснення, що містяться в абзаці 2 пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4.

Постановленою судом ухвалою від 03 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху.

17 листопада 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та постановленою судом ухвалою від 22 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрите провадження у справі, призначене судове засідання.

26 грудня 2023 року судом отримано відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 19 грудня 2023 року. У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 , як юридична особа, не може порушувати правила Дорожнього руху або здійснювала будь-які протиправні дії безособово. Про те, що мала місце подія ДТП, Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо лише з позову. Військовослужбовець ОСОБА_3 не перебуває у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1 . Тобто, посилання на статтю 1172 ЦК України, на думку відповідача, не може застосовуватись на підтвердження того, що саме військова частина НОМЕР_1 зобов`язана відшкодовувати збитки, заподіяні позивачу внаслідок ДТП.

Діючим законодавством України, зокрема, Законом № 1961 встановлено порядок дій, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди з незабезпеченим транспортним засобом. Так, відповідно до ст. 41.1 Закону № 1961 МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих, днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі МТСБУ)), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Будь-яких доказів звернення до МТСБУ щодо зазначеної у позові дорожньо-транспортної пригоди до позову не додано. Причини, то унеможливили це зробити, також не зазначені.

На думку відповідача, законодавцем розроблено механізм звернення до МТСБУ у разі дорожньо-транспортної пригоди із незабезпеченим транспортним засобом для забезпечення максимальної об`єктивності щодо встановлення розміру заподіяної шкоди та механізму її заподіяння. Так, позивачем додано до позову висновок № 0443 експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 31 липня 2023 року. В порушення абзацу 14 пункту 4.14 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція № 53/5), у вступній частині висновку експерта не зазначено попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України, внаслідок чого вказаний доказ на думку відповідача не є об`єктивним. Крім того, у позові відсутні будь-які докази, які б дозволили встановити, що пошкодження транспортного засобу позивача, зазначені у висновку № 0443 від 31 липня 2023 року виникли саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23 травня 2023 року у м. Кам`янське за участю автомобіля військової частини НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . Вказує, що позивачем до ціни позову не включено вимоги про стягнення судового збору та витрати на проведення дослідження.

В правове обґрунтування позову посилається на положення п. 33.1.14 п. 33.1 ст. 33, п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961, висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі № 335/2566/18 від 16 листопада 2022 року.

Постановленою судом ухвалою від 30 січня 2024 року судові засідання у цивільній справі призначено проводити в режимі відеоконференції.

Постановленою судомухвалою від22квітня 2024року доучасті усправу залученов якостітретьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-2 МТСБУ.

30квітня 2024року третьоюособою-2подано відзивна позовнузаяву,які судураховує,як поясненнятретьої особи.У поясненняхпредставник проситьв позовнихвимогах ОСОБА_1 до МТСБУвідмовити вповному обсязі.В обґрунтуванняпояснень вказує,що оскількитранспортний засібТАТА,яким керував ОСОБА_3 зареєстрований завійськовою частиною НОМЕР_1 ,а ОСОБА_3 на моментскоєння ДТПпроходив військовуслужбу взазначеній частиніна посадікомандира відділення,тому роботодавецьнесе відповідальністьза шкодузавдану вДТП,якщо вонабула завданапрацівником підчас виконаннясвоїх посадовихобов`язків,а отже ОСОБА_1 ,як власникавтомобіля марки«TESLAModel3»має правовимагати відшкодуванняшкоди,завданої йогоавтомобілеві,пов`язаноїз відновленнямвказаного транспортногозасобу,що являєсобою витрати,які вінзмушений зробитидля відновленнясвого порушеногоправа тавитрати,які являютьсобою вартістьвідновлювального ремонтутранспортного засобу.Обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія. Оскільки, володільцем джерела підвищеної небезпеки є ВЧ НОМЕР_1 , то шкода підлягає відшкодуванню саме військовою частиною на підставі положень ст. 1172 ЦК України.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТАТА» на момент ДТП, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу не була застрахована, оскільки винуватець на час скоєння ДТП не застрахував свій транспортний засіб у жодній страховий компанії, які були б членами МТСБУ, а тому у страховика не виникало обов`язку відшкодувати шкоду.

В судовому засіданні позивач вимоги позову та обставини, покладені в його обґрунтування підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що ОСОБА_3 безпосередньо після ДТП та під час складання протоколу телефонував командуванню та погрожував працівникам поліції. Вказав на те, що він повідомляв МТСБУ телефоном про ДТП та йому повідомили, що саме відповідач повинен відшкодовувати шкоду через те, що транспортний засіб не застрахований. Вказав на те, що в силу Закону № 1961 та того, що він є учасником бойових дій, він звільнений від страхування цивільно-правової відповідальності. Вказав на те, що він направив лист ОСОБА_3 з повідомленням про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, який третьою особою-1 проігноровано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги відзиву та обставини, покладені в його обґрунтування. Зазначив, що військова частина дізналася про подію ДТП з позову, оскільки керівництво військової частини не повідомлялося про ДТП. Повідомлення безпосереднього командира ОСОБА_3 не є повідомленням командування військової частини. Вказав на те, що проведення огляду транспортного засобу на замовлення позивача без участі представника відповідача, представника МТСБУ позбавляє можливості визначити розмір збитків та їх причинний зв`язок з ДТП. Вказав на те, що у період воєнного стану військові частини та військовослужбовці звільняються від відшкодування збитків та обов`язок з відшкодування збитків у межах ліміту відповідальності покладено на МТСБУ в силу Закону № 1961. Вказав на те, що клопотання про проведення експертиз на підтвердження іншого розміру матеріальної шкоди заявлятися не буде через відсутність фінансування на таке у кошторисі частини. Зазначив, що ОСОБА_3 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , транспортний засіб «ТАТА» перебуває у оперативному управлінні військової частини.

Третя особа-1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив, пояснення не надавав.

Представник третьої особи-2 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши вступні промови та пояснення позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, висновує таке.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки TESLA моделі Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 /а.с.13/. Також позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, як убачається з копії посвідчення серії НОМЕР_7 /а.с.8/.

За положеннями частин першої, п`ятої та шостої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, як установлено постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 червня 2023 року у справі № 207/2718/23, 23 травня 2023 року о 09:50 год., в м. Кам`янське по пр. Свободи, 72, водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, у результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «TESLA Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Цим самим порушив вимоги п.п.10.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 з наступними змінами та доповненнями. Судом указано, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки, як вбачається із схеми місця ДТП у м. Кам`янське пр. Свободи має дві смуги для руху в одному напрямку. Водій ОСОБА_4 рухався на транспортному засобі «ТАТА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , практично по середині дороги. Зіткнення автомобілів відбулося в лівій смузі, але майже на лінії розмежування смуг для руху. Із фотознімків транспортних засобів вбачається, що механічні пошкодження автомобіля «Тесла» знаходяться в задній правій частині, а пошкодження автомобіля «Тата» в передній частині, що підтверджує той факт, що автомобіль «Тесла» в момент зіткнення знаходився попереду автомобіля «Тата». Вказаною постановою, зокрема, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував обставин, встановлених постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 червня 2023 року у справі № 207/2718/23 та визнав, що третя особа-1 ОСОБА_3 проходив на момент вчинення ДТП військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення.

Як убачається з копії листа № 9-03/31417 від 26 вересня 2023 року МТСБУ, згідно з єдиною централізованою базою даних (ЦБД) МТСБУ, яка формується за даними, отриманими від страховиків-членів МТСБУ, станом на 23 травня 2023 року договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений щодо забезпечення транспортного засобу «ТАТА LPT 613/58» з реєстраційним номером НОМЕР_4 або з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , в ЦБД МТСБУ не виявлено /а.с.11/.

З копії відповіді Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 31 серпня 2023 року № 306/3/ВихЗПі/48 вбачається, що підрозділами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України внесено данні до Системи про транспортний засіб ТАТА LPN613/58 VIN НОМЕР_3 , військовий номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за Військовою частиною НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 /а.с.12/.

При цьому представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов визнав факт того, що транспортний засіб ТАТА LPN613/58 військовий номерний знак НОМЕР_4 зареєстрований за Військовою частиною НОМЕР_1 та перебуває в управлінні відповідача.

З копії висновку № 0443 експерта авто товарознавця по визначенню матеріального збитку КТЗ від 31 липня 2023 року ОСОБА_5 , який має вищу технічну освіту та кваліфікацію експерта, складеного на замовлення ОСОБА_1 вбачається, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля TESLA моделі Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_8 , пошкодженого у наслідок від ДТП, становить 30 310,35 грн /а.с.14-36/. Досліджуючи поданий висновок суд виходить з того, що висновок, хоча і містить відомості про об`єкт дослідження, методологію дослідження, відомості про втрату ринкової вартості КТЗ, величини ринкової вартості, огляд об`єкту дослідження, водночас не містить величини вартості відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ та не містить попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Згідно з наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру ПП ОСОБА_5 , позивачем сплачено за проведення експертного дослідження 4 550,00 грн /а.с.37/.

За таких обставин, судом установлено, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 травня 2023 року за участі автомобілів ТАТА LPN613/58 VIN НОМЕР_3 , військовий номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 та TESLA моделі Model 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_8 під керуванням позивача, про що заперечення сторін під час судового розгляду відсутні, також останніми суду не подані докази щодо наявності полісу (полісів) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо вказаних транспортних засобів.

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом, одним із таких винятків є страхування цивільно-правової відповідальності.

Так, за ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому, відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 21 якого встановлено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

В силу п. 13.1 ст. 13 Закону № 1961 позивача, як учасника бойових дій звільнено від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Однак згідно з положеннями ст. 22, 36, 41 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати); МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За матеріалами справи звернення позивача ОСОБА_1 до МТСБУ у встановленому порядку щодо відшкодування шкоди внаслідок події ДТП 23 травня 2023 року відсутні, при цьому позивач, як потерпілий і особа, яка володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку, зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків.

Відповідно до ст. 33 вказаного Закону № 1961 страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 Закону № 1961 МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика (МТСБУ) про настання ДТП.

У свою чергу, страховик (МТСБУ) зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону № 1961 МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (ст.34 Закону № 1961). Тобто страховик (МТСБУ) після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.

Отже положення Закону № 1961, з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього даним Законом обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.

Докази на підтвердження вчинення позивачем цих необхідних дій чи оскарження дій, бездіяльності МТСБУ суду не подані. Також є загальновідомим фактом, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України на території України введено та діє воєнний стан, при цьому сам по собі воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 березня 2023 року у справі № 922/1093/22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках-МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Непред`явлення вимоги до страховика (МТСБУ), який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

За встановлених судом обставин основний тягар відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої щодо пошкодження автомобіля позивача, повинен нести страховик (МТСБУ), та саме він є належним відповідачем у даній справі за позовом про відшкодування шкоди в межах страхової (регламентної) суми.

В судовому засіданні судом роз`яснено право на заміну відповідача та наслідки такої дії, водночас позивач наполягав, що саме Військова частина НОМЕР_1 є відповідачем у справі, заперечував проти заміни відповідача. В судовому засіданні вказував, що повідомляв усно МТСБУ про страховий випадок та йому повідомлено про відсутність підстав для залучення МТСБУ. Однак, жодних доказів на підтвердження факту такого повідомлення МТСБУ, оскарження відмови суду не подано.

Також при розгляді справи судом ураховується, що принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Щодо посилань позивача та МТСБУ на висновок щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц, то це посилання є не релевантним, оскільки у справі № 243/10982/15-ц розглядалося питання заподіяння шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки (БМП-2), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільця якого нормами Закону № 1961 не передбачено. Також не є релевантним посилання на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/20622/17, 910/14693/17, оскільки у цих справах вирішувалися питання, пов`язані із суброгацією.

Водночас, суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, відповідно до якої у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV). Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

З даних підстав та враховуючи, що суду не доведено обставин, які б свідчили про відсутність підстав для непред`явлення вимог до страховика (МТСБУ), позов до військової частини задоволенню не підлягає.

Інші доводи та посилання сторін, за умови висновку про пред`явлення позову до неналежного відповідача, не є підставою для задоволення позову чи відмови в його задоволенні, а тому не аналізуються судом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові підстави для стягнення на користь позивача, сплачених ним 1073,60 грн судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 07 червня 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, код в ЄДРПОУ НОМЕР_10 ; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ;

третя особа-1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий; проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

третя особа-2 Моторне (транспортне) страхове бюро України, код в ЄДРПОУ 21647131; місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.

Суддя Д. О. Парфьонов