ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024Справа № 910/13311/23Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОЛСУНОВСЬКА, будинок 6) до про1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 25-А); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (03039, місто Київ, вул.Голосіївська, будинок 17, поверх 8) визнання недійсною додаткової угодиПредставники:

від Позивача: Сербіна О.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача-1: не з`явились;

від Відповідача-2: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач - 2») про визнання недійсною додаткової угоди.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсною додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 року відкрито провадження у справі №910/13311/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2023 року.

20.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

20.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 20.09.2023 року представники сторін не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника, задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 01.11.2023 року.

03.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

03.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» про стягнення збитків у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №910/13311/23 відмовлено. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на позовну заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» по справі №910/13311/23 залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» про стягнення збитків у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. у справі №910/13311/23 повернуто Заявникові.

05.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання суду доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про встановлення додаткового строку для подання суду доказів по справі №910/13311/23 задоволено. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» процесуальний строк для подання суду доказів по справі №910/13311/23 протягом 10 календарних днів з дня отримання даної ухвали.

19.10.2023 року до Господарського суду м. Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 року про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/13311/23 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про визнання недійсною додаткової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 року зупинено провадження у справі №910/13311/23 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» про визнання недійсною додаткової угоди до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва з суду вищої інстанції.

26.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про витребування доказів по справі.

31.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» про стягнення збитків у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп.

31.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву та зустрічної позовної заяви на адресу Позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року залишено без змін.

25.12.2023 року на адресу Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи №910/13311/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2024 року поновлено провадження у справі № 910/13311/23, підготовче засідання у справі №910/13311/23 призначено на 17.01.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2024 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» про стягнення збитків у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. у справі №910/13311/23 повернуто Заявникові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2024 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №910/13311/23 відмовлено. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ" на позовну заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" по справі №910/13311/23 залишено без розгляду.

17.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

17.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ».

У підготовче судове засідання 17.01.2024 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача "ТОВ КУА "ПРОФІНВЕСТ", зобов`язано Позивача направити на адресу співвідповідача копію позовної заяви з додатками до неї у строк не пізніше 3 днів з 17.01.2024; Встановлено Відповідачу-2 строк не пізніше 15 днів з дня отримання копії позовної заяви і ухвали суду для надання відзиву на позовну заяву, встановлено Позивачу строк до 3 днів з дня отримання відзиву від Відповідача 2 для надання відповіді на відзив; Встановлено Відповідачу 2 строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання представників Позивача та Відповідача-1 та витребувано : - у Відповідача-2: копії статутів ТОВ "КУА "ПРОФІНВЕСТ", копії протоколів Наглядової ради "АТ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ", копії листів-звернень ТОВ КУА "ПРОФІНВЕСТ" до АТ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ", копії документів, на підставі яких були підвищені ціни та змінені строки виконання умов Договору, копії документів щодо перемовин щодо укладання "Додаткової угоди №2" і "Додаткової угоди №3"; - у АТ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ": копії протоколів Наглядової ради АТ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ" про попереднє погодження та подальше затвердження рішень, щодо укладання інвестиційного договору; копії листів-звернень ТОВ "КУА "ПРОФІНВЕСТ" до АТ "ЗНВКІФ "ЕВО ІНВЕСТ" щодо попереднього погодження та подальшого затвердження рішень на укладення Інвестиційного договору; відкладено підготовче судове засідання на 07.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" належним чином завірені копії статутів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" станом на момент укладення договору та додаткових угод до нього; копії протоколів Наглядової ради Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" про попереднє погодження та подальше затвердження рішень щодо укладення Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019 року та додаткових угод до нього; копії листів-звернень Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" про попереднє погодження та подальше затвердження рішень щодо укладення Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019 року та додаткових угод до нього; копії документів, на підставі яких були підвищені ціни та змінені строки виконання умов Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019 року, зазначених у Додаткових угодах №2 від 20.09.2022 року, №3 від 30.12.2022 року; копії документів щодо перемовин щодо укладання Додаткової угоди №2 від 20.09.2022 року, Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року. Витребувано від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" належним чином завірені копії протоколів Наглядової ради Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" про попереднє погодження та подальше затвердження рішень щодо укладання додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019 року; копії листів-звернень Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" щодо попереднього погодження та подальшого затвердження рішень про укладення додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/9 від 18.12.2019 року.

30.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.

31.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшло клопотання про надання документів.

31.01.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшла заява про припинення повноважень адвоката.

06.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.

07.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання витребуваних документів, відкладення розгляду справи.

07.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.022024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшла заява про припинення повноважень адвоката.

У підготовче судове засідання 07.02.2024 року з`явились представники позивача та відповідача1,представник відповідача 2 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника Відповідача 1 про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче судове засідання на 21.02.2024.

20.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшли письмові пояснення.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшла заява з процесуальних питань.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшла на виконання вимог ухвали суду.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшли письмові пояснення.

21.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшло клопотання про призначення експертизи.

21.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшли додаткові письмові пояснення.

У підготовче судове засідання 21.02.2024 року з`явились представники позивача та відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача 1 та долучено до матеріалів справи документи, зобов`язано Позивача надати аргументовані пояснення щодо прав на представництво інтересів "АТ "ЗІНВКІФ "Ево Інвест" у справі №910/13311/23 у строк не пізніше 3 днів з 22.02.2024, відкладено розгляд клопотання про призначення експертизи, зобов`язано Позивача та Відповідача 2 у строк не пізніше 5 днів з 22.02.2024 надати суду докази виконання інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 та додаткових угод до нього, відкладено підготовче судове засідання на 06.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року витребувано від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» належним чином завірені докази виконання умов Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року та додаткових угод до нього.

27.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

06.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

06.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 20.03.2024 року.

06.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на заяви відповідачів.

11.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшли письмові пояснення.

13.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

15.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

18.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

20.03.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на письмові пояснення Відповідача - 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання Відповідача 1 про призначення експертизи залишено без розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів у справі, долучено до матеріалів справи письмові докази, подані Відповідачем 1, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2024 року.

16.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшли заперечення на клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 01.05.2024 року.

01.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 05.06.2024 року.

05.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.06.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.06.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 05.06.2024 року з`явився представник Позивача, представники Відповідачів не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи, протоколом судового засідання від 01.05.2024 року, подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачі про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача 1 про відкладення розгляду справи, залишено без розгляду клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Що стосується клопотань представників Відповідачів про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подані Відповідачами клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників Відповідачів в судове засідання задоволенню не підлягають, оскільки вказані причини не можуть бути визнані судом поважними, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідачів було попереджено заздалегідь, а отже, у них було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме їх інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду. При цьому, Суд зазначає, що Відповідачем - 1 не надано жодних доказів на підтвердження проведення слідчих дій. Крім того, Суд звертає увагу, що в судовому засіданні 01.05.2024 року з уповноваженими представниками Відповідачів було узгоджено дату наступного судового засідання, а саме на 05.06.2024 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 01.05.2024 року. Також Суд звертає увагу, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» Мусієнко О.І. був присутній у підготовчому судовому засіданні судді Господарського суду міста Києва Князькова В.В., яке закінчилось о 12:26, а тому останній мав об`єктивну можливість приймати участь у судовому засіданні у справі №910/13311/23, яке розпочалось о 12:26.

В судовому засіданні 05 червня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 червня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (Компанія з управління активами) було укладено Договір №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», відповідно до умов якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов?язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього Договору та у відповідності до чинного законодавства України. (т.1 а.с.13-25)

Компанія з управління активами зобов?язується здійснювати управління активами Фонду з метою отримання максимального інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до Інвестиційної декларації Фонду, Регламенту Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.2.1.2 Договору Компанія з управління активами зобов`язана діяти в інтересах Фонду (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках з урахуванням умов, зазначених у Договорі, кон?юнктури ринку цінних паперів, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику) у відповідності до Регламенту Фонду, Інвестиційної декларації Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України.

Згідно з п.2.1.23 Договору Компанія з управління активами зобов`язана дотримуватися вимог чинного законодавства України щодо обмеження діяльності Компанії з управління активами та інших показників (нормативів), які обмежують ризики учасників Фонду.

У п.3.2.1 Договору визначено, що Фонд зобов`язується надавати Компанії з управління активами нотаріально засвідчені копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Статуту Фонду, затверджений Наглядовою радою Регламент Фонду, затверджений Загальними зборами (Єдиним учасником) Проспект емісії цінних паперів Фонду, внутрішні положення Фонду, іншу необхідну документацію щодо діяльності Фонду, зміни до них, а також пояснення, необхідні Компанії з управління активами для виконання покладених на неї згідно з цим Договором повноважень та обов?язків протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання Договором чинності, а у подальшому з моменту внесення змін до зазначених документів або подання Компанією з управління активами відповідного письмового запиту.

Згідно з п.10.1 Регламенту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням Наглядової ради Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №2 від 11.09.2019 року, мінімальна вартість активів, що є предметом договорів, укладених Компанією з управління активами, які підлягають затвердженню Наглядовою радою Фонду, становить 100 000 000 (сто мільйонів) гривень (або еквівалент цієї суми у відповідній іноземній валюті). (т.1 а.с.26-32)

Відповідно до п.7.1 Статуту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням учасника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №4 від 01.11.2019 року, наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав учасників Товариства, та здійснює нагляд за діяльністю Товариства і виконанням умов регламенту, інвестиційної декларації та договору про управління активами Товариства. (т.1 а.с.33-45)

У п.7.4 Статуту визначено, що до компетенції Наглядової ради належать, зокрема, затвердження договорів щодо активів Товариства, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (п.9); попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000 (п?ять мільйонів) гривень 00 копійок і більше з одним контрагентом (за одним або декількома договорами), якщо укладення таких договорів щодо активів Товариства на загальну суму 5 000 000 (п?ять мільйонів) гривень 00 копійок відбувається в межах одного кварталу (п.17).

18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (Замовник) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», (Інвестор) було укладено Інвестиційний договір №2-ІД/Д/18/12/19, предметом якого є інвестиційна участь Інвестора у будівництві об?єкта нерухомості, надалі - Об?єкт, яким є будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва, з метою отримання Інвестором у власність приміщень (частка Інвестора в Об?єкті) після завершення будівництва та прийняття Об?єкту в експлуатацію. (т.1 а.с.46-50)

За цим Договором Замовник зобов?язується побудувати Об?єкт, забезпечити прийняття його в експлуатацію та передати Інвестору належну йому частку у Об?єкті. Інвестор зобов?язується здійснити інвестування (оплатити погоджену Сторонами вартість) належної йому частки у Об?єкті відповідно до розділу 2 цього Договору та прийняти за Актом прийому-передачі свою частку у Об?єкті у власність на умовах цього Договору. (п.п.1.2, 1.3 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19)

Згідно з п.1.6 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 частка Інвестора у Об?єкті, характеристика кожного окремого приміщення, що сукупно складають частку Інвестора в Об?єкті, а також перелік загальнобудівельних робіт, які виконуються Замовником в приміщеннях, визначається у Додатках до цього Договору, які є невід?ємною його частиною.

Вартість частки Інвестора у Об?єкті встановлюється із розрахунку визначеної Сторонами у Додатках до даного Договору вартості 1 квадратного метра загальної проектної площі приміщень, які складають частку Інвестора в Об?єкті. Розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора у Об?єкті, визначається у Додатках до цього Договору, які є невід?ємною його частиною. (п.п.2.1, 2.2 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19)

Відповідно до п.2.4 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 вартість частки Інвестора у Об?єкті підлягає коригуванню в залежності від зміни фактичної загальної площі приміщень, що складають частку Інвестора у Об?єкті, визначеної на підставі матеріалів технічної інвентаризації Об?єкта. Перерахунок вартості частки Інвестора у Об?єкті здійснюється із розрахунку визначеної Сторонами у відповідних Додатках до даного Договору вартості 1 квадратного метра загальної площі приміщень, які складають частку Інвестора в Об?єкті. Розрахунки, пов?язані із зміною загальної площі приміщень, що складають частку Інвестора у Об?єкті, проводяться Сторонами лише після прийняття Об?єкту в експлуатацію та отримання матеріалів технічної інвентаризації Об?єкта.

Додатком №1 до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони погодили, що вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 14 500,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 2 900,00 грн., всього, разом з ПДВ, 17 400 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті за цим Договором на момент укладення даного Додатку№1 становить 284 019 910,00 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 56 803 982,00 грн., всього разом з ПДВ - 340 823 892,00 грн. (п.3) (т.1 а.с.51-57)

Додатковою угодою №1 від 18.03.2021 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони виклали Додаток №1 в новій редакції. Вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 14 500,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 2 900,00 грн., всього, разом з ПДВ, 17 400 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті за цим Договором на момент укладення даного Додатку№1 становить 285 790 650 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 57 158 130 грн., всього разом з ПДВ - 342 948 780,00 грн. (п.3). (т.1 а.с.58-65)

Додатковою угодою №2 від 20.09.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони виклали Додаток №1 в новій редакції. Вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 17 500,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 3 500,00 грн., всього, разом з ПДВ, 21 000 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті за цим Договором на момент укладення даного Додатку№1 становить 344 832 250,00 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 68 966 450,00 грн., всього разом з ПДВ - 413 798 700,00 грн. (п.3). (т.1 а.с.66-73)

Додатковою угодою №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони, зокрема, виклали Додаток №1 в новій редакції (п.4 Додаткової угоди). Додатком №1 до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони узгодили, що вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 35 833,33 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 166,67 грн., всього, разом з ПДВ, 43 000,00 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об`єкту, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті, на момент укладення Договору, становить 509 628 833,33 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 101 925 766,67 грн., всього разом з ПДВ - 611 554 600,00 грн. (п.3); сплата Інвестором вартості частки Інвестора в об`єкті будівництва згідно з цим Додатком здійснюється в термін до 15.03.2023 року (п.4).(т.1 а.с.74-81)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Додаткова угода №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року є недійсною, оскільки розмір загальної інвестиційної участі Позивача в будівництві об`єкта було збільшено на 197 755 900 грн. порівняно з умовами Додаткової угоди №2, а тому перед її укладенням директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» повинен був попередньої отримати згоду Наглядової ради Позивача, так як сума угоди перевищувала 5000000 грн. 00 коп. За таких підстав, просить Суд визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ».

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач -1 зазначав, що виходячи з положень Договору № 11092019-КУА про управління активами від 11.09.2019 року не вбачається обов`язок ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» здійснювати управління активами АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» саме на підставі Статуту АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ», а також вказаний договір про управління активами не містить обмежень повноважень ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» щодо необхідності попереднього погодження укладання договорів відносно активів Позивача на загальну суму 5 000 000,00 грн. Такі обмеження відсутні, і в Законі України «Про інститути спільного інвестування», і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і в Статуті ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ». Наявність обов`язку Позивача надати копію свого Статуту Відповідачу-2 жодним чином не свідчить про те, що останній повинен керуватися ним при здійсненні своєї діяльності по управлінню активами АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ». ТОВ «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» було перевірено документи, які підтверджували повноваження контрагента за Інвестиційним договором № 2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року та Додатковою угодою № 3, перевірено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і встановлено відсутність у ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» обмежень повноважень щодо вчинення зазначених правочинів. Крім того, Наглядова рада Позивача має право (повноваження) попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше, проте не містить обов`язку ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» звертатися до Наглядової ради Позивача за попереднім погодженням для укладання відповідних договорів. Регламентом АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» право ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» на укладення Додаткової угоди № 3 до Інвестиційного договору № 2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року не обмежено, тобто управитель уклав договір без порушення наданих йому повноважень, а сам лише факт незатвердження Додаткової угоди № 3 після її підписання не може бути підставою для визнання вказаної додаткової угоди недійсною.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач -2 зазначав, що у нього відсутні обмеження повноважень на укладення договорів щодо активів Позивача, оскільки Статути Позивача, Відповідача - 2, Договір про управління активами, Закон України «Про інститути спільного інвестування» не містять заборони вчиняти Відповідачу - 2 договори на загальну суму 5000000 грн. і більше без попереднього погодження наглядової ради АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ». Тобто, праву (повноваженню) Наглядової ради Позивача попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Позивача, на загальну суму 5 000 000,00 грн. і більше не кореспондує обов?язок ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» звертатися за таким попереднім погодженням до Наглядової ради. Наявність у Наглядової ради АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» вказаного вище права (повноваження), з одночасною відсутністю обов?язку ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ», який кореспондує вказаному праву, а також відсутністю заборони укладати договори без попереднього погодження, не може свідчити про наявність обмежень у повноваженнях ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» на укладання договорів щодо активів Позивача, на загальну суму 5 000 000,00 грн. і більше. Враховуючи викладене, ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» діючи від імені, в інтересах та за рахунок АТ «ЗНВКІФ «ЕВО ІНВЕСТ» не було обмежене у повноваженнях під час укладання Додаткової угоди №3 до Інвестиційного договору №2-1Д/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Судом, 11.09.2019 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (Компанія з управління активами) було укладено Договір №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», відповідно до умов якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов?язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього Договору та у відповідності до чинного законодавства України. (т.1 а.с.13-25)

Згідно з ч.1 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування» компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

У відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами. (ч.6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування»)

18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (Замовник) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», (Інвестор) було укладено Інвестиційний договір №2-ІД/Д/18/12/19, предметом якого є інвестиційна участь Інвестора у будівництві об?єкта нерухомості, надалі - Об?єкт, яким є будівництво житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва, з метою отримання Інвестором у власність приміщень (частка Інвестора в Об?єкті) після завершення будівництва та прийняття Об?єкту в експлуатацію. (т.1 а.с.46-50)

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права інтелектуальної власності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. (ч.1 ст.2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»)

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Недержавні пенсійні фонди, інститути спільного інвестування, страховики та фінансові установи - юридичні особи публічного права здійснюють інвестиційну діяльність відповідно до законодавства, що визначає особливості їх діяльності.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів). (ч.1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»)

Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що станом на момент підписання Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України.

Додатковою угодою №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони, зокрема, виклали Додаток №1 в новій редакції (п.4 Додаткової угоди). Додатком №1 до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони узгодили, що вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 35 833,33 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 166,67 грн., всього, разом з ПДВ, 43 000,00 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об`єкту, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті, на момент укладення Договору, становить 509 628 833,33 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 101 925 766,67 грн., всього разом з ПДВ - 611 554 600,00 грн. (п.3); сплата Інвестором вартості частки Інвестора в об`єкті будівництва згідно з цим Додатком здійснюється в термін до 15.03.2023 року (п.4).(т.1 а.с.74-81)

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що Додаткова угода №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року є недійсною, оскільки розмір загальної інвестиційної участі Позивача в будівництві об`єкта було збільшено на 197 755 900 грн. порівняно з умовами Додаткової угоди №2, а тому перед її укладенням директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» повинен був попередньої отримати згоду Наглядової ради Позивача, так як сума угоди перевищувала 5000000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна Додаткова угода №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року від імені Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» була підписана директором Голубенком В.В., який діяв на підставі Статуту, з одного боку та від імені Інвестора - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», була укладена директором Терещенко Л.С., яка діяла на підставі Статуту, з іншого боку.

Відповідно до положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Згідно з п.1.6 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 частка Інвестора у Об?єкті, характеристика кожного окремого приміщення, що сукупно складають частку Інвестора в Об?єкті, а також перелік загальнобудівельних робіт, які виконуються Замовником в приміщеннях, визначається у Додатках до цього Договору, які є невід?ємною його частиною.

Вартість частки Інвестора у Об?єкті встановлюється із розрахунку визначеної Сторонами у Додатках до даного Договору вартості 1 квадратного метра загальної проектної площі приміщень, які складають частку Інвестора в Об?єкті. Розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора у Об?єкті, визначається у Додатках до цього Договору, які є невід?ємною його частиною. (п.п.2.1, 2.2 Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19)

Як встановлено Судом, Додатковою угодою №2 від 20.09.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони виклали Додаток №1 в новій редакції, так вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 17 500,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 3 500,00 грн., всього, разом з ПДВ, 21 000 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті за цим Договором на момент укладення даного Додатку№1 становить 344 832 250,00 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 68 966 450,00 грн., всього разом з ПДВ - 413 798 700,00 грн. (п.3). (т.1 а.с.66-73)

В той же час, Додатковою угодою №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони, зокрема, виклали Додаток №1 в новій редакції (п.4 Додаткової угоди). Додатком №1 до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Сторони узгодили, що вартість Частки Інвестора в Об?єкті встановлюється із розрахунку 35 833,33 грн. без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 166,67 грн., всього, разом з ПДВ, 43 000,00 грн. за 1 квадратний метр (п.2); розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об`єкту, що складає вартість частки Інвестора в Об?єкті, на момент укладення Договору, становить 509 628 833,33 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 101 925 766,67 грн., всього разом з ПДВ - 611 554 600,00 грн. (п.3). (т.1 а.с.74-81)

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що порівняно з умовами Додаткової угоди №2 від 20.09.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року внаслідок укладення Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року вартість частки Інвестора у Об?єкті була збільшена з 413 798 700,00 грн. станом на 20.09.0222 року до 611 554 600,00 грн. станом на 30.12.2022 року, а загалом саме на 197 755 900 грн. 00 коп.

Згідно з ч.ч.1-2 статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції на момент укладення оспорюваного правочину) наглядова рада акціонерного товариства (далі - наглядова рада) є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу. Порядок роботи наглядової ради, права та обов`язки її членів, порядок виплати їм винагороди визначаються цим Законом, статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до п.7.1 Статуту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням учасника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №4 від 01.11.2019 року, наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав учасників Товариства, та здійснює нагляд за діяльністю Товариства і виконанням умов регламенту, інвестиційної декларації та договору про управління активами Товариства. (т.1 а.с.33-45)

У п.7.4 Статуту визначено, що до компетенції Наглядової ради належать, зокрема, затвердження договорів щодо активів Товариства, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (п.9); попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000 (п?ять мільйонів) гривень 00 копійок і більше з одним контрагентом (за одним або декількома договорами), якщо укладення таких договорів щодо активів Товариства на загальну суму 5 000 000 (п?ять мільйонів) гривень 00 копійок відбувається в межах одного кварталу (п.17).

Враховуючи вищенаведені положення Закону України «Про акціонерні товариства», Статуту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», затвердженого рішенням учасника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», Суд зазначає, що Наглядова рада Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» попередньо мала погодити для укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок Позивача на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, оскільки вартість активів Товариства перевищувала 5 000 000 (п?ять мільйонів) гривень 00 копійок з одним контрагентом за одним договором.

Проте, матеріали справи не містять, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження отримання попереднього погодження Наглядової ради Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» для укладення Відповідачем - 2 Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року з Відповідачем - 1.

Статтею 238 ЦК України встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16).

Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц застосував принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі №910/6838/20, від 21.12.2021 у справі №910/17027/20.

У постанові від 19.01.2022 у справі №911/841/20 Верховний Суд вказав, що такий самий принцип доцільно застосувати у випадку тлумачення норм статуту. Будь-які сумніви щодо наявності обмежень повноважень виконавчого органу (нечіткість викладення положень, розмиті критерії кваліфікації правочинів, які потребують погодження вищого органу), які закріплені в статуті, рівно як відсутність таких обмежень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мають тлумачитися на користь контрагента. Схожа за змістом правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №911/3039/19.

Так, Суд зазначає, що Компанія з управління активами зобов?язується здійснювати управління активами Фонду з метою отримання максимального інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до Інвестиційної декларації Фонду, Регламенту Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.2.1.2 Договору Компанія з управління активами зобов`язана діяти в інтересах Фонду (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках з урахуванням умов, зазначених у Договорі, кон?юнктури ринку цінних паперів, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику) у відповідності до Регламенту Фонду, Інвестиційної декларації Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України.

У п.3.2.1 Договору визначено, що Фонд зобов`язується надавати Компанії з управління активами нотаріально засвідчені копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Статуту Фонду, затверджений Наглядовою радою Регламент Фонду, затверджений Загальними зборами (Єдиним учасником) Проспект емісії цінних паперів Фонду, внутрішні положення Фонду, іншу необхідну документацію щодо діяльності Фонду, зміни до них, а також пояснення, необхідні Компанії з управління активами для виконання покладених на неї згідно з цим Договором повноважень та обов?язків протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання Договором чинності, а у подальшому з моменту внесення змін до зазначених документів або подання Компанією з управління активами відповідного письмового запиту.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що при здійсненні Відповідачем - 2 управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» на підставі Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» повинно було діяти у відповідності до рішень Наглядової ради Фонду та норм чинного законодавства України з урахуванням того, що протягом 10 робочих днів з моменту набрання Договором чинності Фонд був зобов`язаний надати Компанії з управління активами Статут Фонду, а тому Відповідач - 2 був обізнаний з умовами Статуту Позивача. Крім того, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних звернень Відповідача - 2 до Позивача з вимогами про надання документів, необхідних Компанії з управління активами, для виконання покладених на неї згідно з цим Договором повноважень та обов?язків відповідно до п.3.2.1 Договору, що свідчить про надання Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» таких документів.

Крім того, Суд звертає увагу, що перед укладенням Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року рішенням засідання Наглядової ради Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», оформленим протоколом №18/1-2 від 06.12.2019 року, надано повноваження директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» Терещенко Л.С. на укладення (підписання) наступних договорів, зокрема, інвестиційного договору між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» на наступних умовах: об`єкт «Житловий комплекс на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва». Будівництво об?єкту здійснюється на земельній ділянці площею 3,4141 гектарів, кадастровий номер 80000000000:88:061:0038, яка знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 25-А в Шевченківському районі м. Києва; запланований строк прийняття Об?єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2022 р.; строк дії договору - до 31 грудня 2022 року; розмір загальної інвестиційної участі в будівництві Об?єкту становитиме 284 019 910,00 грн., податок на додану вартість (ПДВ) складає 56 803 982,00 грн., всього разом з ПДВ - 340 823 892,00 грн. (т.2 а.с.257-261)

Таким чином, у зв`язку з тим, що перед укладенням Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року Наглядова рада Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» попередньо погодила його укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», яке діяло від імені, в інтересах та за рахунок Позивача на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, зокрема, було надано повноваження директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» Терещенко Л.С. на його укладення (підписання), Суд приходить до висновку щодо обізнаності Відповідача - 2 з умовами Статуту Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» у частині, яка стосується відповідних повноважень, в тому числі й в частині необхідності отримання погодження Наглядової ради перед укладенням правочину, якщо вартість активів Товариства перевищувала 5 000 000 гривень 00 копійок з одним контрагентом за одним договором.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19.

З огляду на викладені вище принципи добросовісності, Суд зазначає, що при укладенні Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року за відсутності погодження Наглядової ради Позивача перед укладенням правочину Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» діяло недобросовісно, нерозумно при укладенні оспорюваного правочину та всупереч інтересам Позивача. При цьому Суд враховує поведінку Позивача, який на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року доручив Відповідачу - 2 управління активами, а тому мав «законні очікування» на відповідну добросовісну поведінку Відповідача - 2 при виконанні покладених на нього зобов`язань. Крім того, в судовому засіданні представник Позивача зазначив, що про укладення вказаної Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року Позивачу стало відомо лише після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ" з позовом до Господарського суду міста Києва до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПРОФІНВЕСТ" про стягнення 270 730 708,00 грн. в межах справи №910/12076/23.

Враховуючи викладене, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідачів щодо відсутності обов`язку ТОВ «КУА «ПРОФІНВЕСТ» звертатися до Наглядової ради Позивача за попереднім погодженням для укладання відповідних договорів, оскільки Відповідач - 2 при виконанні покладених на нього згідно з Договором повноважень та обов?язків зобов`язаний був діяти в інтересах Фонду у відповідності до Регламенту Фонду, Інвестиційної декларації Фонду, рішень Наглядової ради Фонду, Статуту та норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №904/2178/18).

При цьому при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/8794/16).

Послідовна та стала правова позиція щодо застосування цих норм права у їх взаємозв`язку викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16, від 01.10.2019 у справі №910/8287/18, від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 18.02.2021 у справі №924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 у справі 915/1602/19 тощо.

Верховний Суд також зазначав, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок: «Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання».

Верховний Суд у постановах від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20 дійшов висновку, що зі змісту норми ч. 1 ст. 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» щодо перерахування Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» грошових коштів на користь Відповідача - 1, Акт прийому - передачі приміщень, що складають частку інвестора в об`єкті за Інвестиційним договором №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року) від 30.01.2024 року, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, які не є належними та допустимими доказами наступного схвалення правочину Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» в розумінні вимог ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України. (т.3 а.с.163-174)

Так, Суд зазначає, що за період з 24.12.2019 по 04.06.2021 Позивачем були перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» грошові кошти із зазначенням призначення платежу: «Інвестиційний дог. №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019», відсутні будь-які докази на підтвердження перерахування Позивачем грошових коштів саме на виконання умов Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року. Крім того, Акт прийому - передачі приміщень, що складають частку інвестора в об`єкті за Інвестиційним договором №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року) від 30.01.2024 року був підписаний від імені Інвестора - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, що не є доказом схвалення такого правочину саме Позивачем, оскільки форма схвалення повинна виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. Також Суд зазначає, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-Ж, буд. 25-Е за Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» також не є доказом наступного схвалення Позивачем Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, оскільки відсутнє будь-яке посилання на вказаний правочин, а здійснення державної реєстрації відбулось на підставі Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року з додатками, про що зазначено у розділі «документи, подані для державної реєстрації».

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку щодо відсутності в матеріалів справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наступного схвалення Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» правочину - Додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року в розумінні вимог ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, Суд приходить до висновку, що Додаткова угода №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року від імені Інвестора - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» від 11.09.2019 року, діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ», була підписана особою з перевищенням повноважень на вчинення такого правочину, що свідчить про недодержання при укладенні даної Додаткової угоди встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання її недійсною в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» про визнання недійсною додаткової угоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.12.2022 року до Інвестиційного договору №2-ІД/Д/18/12/19 від 18.12.2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 25-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41050152) та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОЛСУНОВСЬКА, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43222969).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН ЛЕНД КОМПАНІ» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 25-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41050152) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОЛСУНОВСЬКА, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43222969) судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПРОФІНВЕСТ» (03039, місто Київ, вул.Голосіївська, будинок 17, поверх 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42000385) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВО ІНВЕСТ» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОЛСУНОВСЬКА, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43222969) судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 червня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин