ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/15124/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіна Ю. Е., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА"

про визнання недійсними пункти договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів та стягнення 217 523 027,46 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 29.04.2024,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Заступник Генерального прокурора (далі - Прокурор) звернувся із позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Міністерство) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА" (далі - Товариство) про визнання недійсними пункти договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів та стягнення 217 523 027,46 грн, з яких : 206 800 942,71 грн безпідставно сплачених коштів, 5 968 204,40 грн інфляційних втрат за період з липня 2022 року по серпень 2023 року та 4 753 880,35 грн три проценти річних за період з 15.07.2022 по 12.90.2023.

Ухвалою від 29.09.2024 було відкрито провадження в справі за вищезазначеним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та було призначене підготовче засідання на 01.11.2023.

11.10.2023 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва Міністерством подані пояснення, а також клопотання про зупинення провадження в цій справі до адміністративної справи № 320/20717/23 щодо оскарження вимоги Держаудитслужби, яка полягала у вжитті заходів реагування в тому числі з приводу надмірно сплаченого податку на додану вартість по контрактам.

20.10.2023 до суду від Прокурора надійшли письмові заперечення на доводи Міністерства, викладені в письмових поясненнях.

25.10.2023 Товариством через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва був поданий відзив на позовну заяву.

30.10.2023 Прокурором до суду була подана відповідь на відзив.

31.10.2023 Товариство подало клопотання, в якому просило закрити провадження у справі з підстав того, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що господарський суд не може встановлювати факт порушення податкового законодавства, яке покладено в основу тверджень про недійсність пункту договорів.

Під час підготовчого засідання 01.11.2023 судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства про зупинення провадження в справі з підстав відсутності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/20717/23, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Також судом було розглянуто клопотання Товариства про закриття провадження в справі та відмовлено в його задоволенні, оскільки предметом розгляду цієї справи є визнання недійсними пункти договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів та стягнення 217 523 027,46 грн, а отже в силу приписів статті 20 ГПК України спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

У підготовчому засіданні 01.11.2023 було оголошено перерву до 04.12.2023.

08.11.2023 Товариством до суду була подана на відповідь на відзив.

16.11.2023 Прокурор подав письмові пояснення щодо доводів відповідача у запереченнях відповідача.

28.11.2023 Товариством до суду було подане клопотання про витребування у Міністерства копії індивідуальної податкової консультації від 27.04.2023 № 540/ІПК/99-00-27-04-05.

01.12.2023 Товариством було подане клопотання про зупинення провадження до отримання результатів планової податкової перевірки, а також додаткові пояснення.

01.12.2023 Прокурором були подані до суду додаткові пояснення щодо врахування позиції Верховного Суду, заперечення на клопотання відповідача про витребування.

Під час підготовчого засідання 04.12.2023 судом було розглянуте клопотання Товариства про витребування доказів у Міністерства з підстав того, що відповідачем не вказано у клопотанні обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, крім того вказане клопотання було подане поза строком, визначеним приписами частини 1 статті 81 ГПК України.

У підготовчому засіданні 04.12.2023 була оголошена перерва до 15.01.2024.

03.01.20204 Товариством до суду були подані письмові пояснення, а також клопотання про залучення третіх осіб - Державну казначейську службу України та Державну податкову службу України.

08.01.2024 Товариство подало до суду клопотання про витребування у Міністерства копію індивідуальної податкової консультації від 27.04.2023 № 540/ІПК/99-00-27-04-05 разом з клопотанням про поновлення строку.

12.01.2024 Прокурором до суду були подані заперечення на клопотання відповідача залучення третіх осіб, заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження, заперечення на клопотання про витребування доказів.

15.01.2024 Міністерством були подані письмові пояснення, а також лист з інформацією для службового користування.

15.01.2024 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшов зустрічний позов про тлумачення пункту 2.2 договорів № 286/1/22/13 від 21.06.2022, № 286/1/22/57 від 22.09.2022, № 286/1/22/76 від 08.11.2022, № 286/1/22/83 від 11.11.2022, № 286/1/22/84 від 15.11.2022, № 286/1/22/96 від 24.11.2022, № 286/1/22/99 від 14.12.2022.

Ухвалою суду від 15.01.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА" повернуто заявнику.

У підготовчому засіданні 15.01.2024 судом було розглянуте клопотання відповідача про зупинення провадження в справі та відмовлено в його задоволенні, оскільки норми процесуального законодавства не регламентують ані обов`язок суду, ані право суду зупиняти провадження у справі до отримання результатів планової перевірки.

Також у підготовчому засіданні було розглянуте та залишено без задоволення клопотання Товариства про залучення третіх осіб. Таке процесуальне рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем не доведено підстав наявності впливу рішення в цій справі на права або обов`язки щодо Державної казначейської служби України та Державної податкової служби України. Розгляд клопотання Товариства про витребування доказів було відкладене на наступне судове засідання.

У підготовчому засіданні 15.01.2024 судом була оголошена перерва до 07.02.2024.

01.02.2024 в комп`ютерній системі "Діловодство спеціалізованого суду" був зареєстрований запит про витребування справи № 910/15124/23 у зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.01.2024.

Ухвалою суду від 06.02.2024 матеріали справи № 910/15124/23 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду, а провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 про повернення зустрічної позовної заяви залишено без задоволення, вказану ухвалу залишено без змін, матеріали справи вирішено повернути до Господарського суду міста Києва.

29.02.2024 матеріали справи № 910/15124/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 06.03.2024 провадження у справі № 910/15124/23 поновлено, підготовче засідання призначено на 27.03.2024.

22.03.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів, а також клопотання про залучення третіх осіб - Державну казначейську службу України та Державну податкову службу України.

25.03.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів.

26.03.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 27.03.2024, суд заслухавши думку всіх представників учасників справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства про витребування доказів, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державну податкову службу України та Державну казначейську службу України, про відмову в задоволенні поданого клопотання про зупинення провадження та про відхилення усного клопотання відповідача про призначення правової судової експертизи. За наслідками підготовчого засідання 27.03.2024 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті на 25.04.2024.

У судовому засіданні 25.04.2024 у зв`язку із тривалими повітряними тривогами, за усним клопотанням представника відповідача в судовому засіданні була оголошена перерва до 29.04.2024.

У судовому засіданні Прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У свою чергу представник Міністерства проти позову заперечувала.

Представник Товариства, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву, просив у позові відмовити.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Міністерством оборони України, як Замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна», як Постачальником, було укладено сім договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), а саме: № 286/1/22/13 від 21.06.2022 (далі - договір № 13), № 286/1/22/57 від 22.09.2022 (далі - договір № 57), № 286/1/22/76 від 08.11.2022 (далі - договір № 76), № 286/1/22/83 від 11.11.2022 (далі - договір № 83), № 286/1/22/84 від 15.11.2022 (далі - договір № 84), № 286/1/22/96 від 24.11.2022 (далі - договір № 96) та № 286/1/22/99 від 14.12.2022 (далі - договір № 99). Умови вказаних правочинів є однотипними та відрізняються лише визначенням безпосередньо виду товару та його вартості.

Так, пунктами 1.1 указаних договорів передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити у 2022 році нафту та дистиляти (авіаційний гас, дизельне паливо та бензин) для потреб ІНФОРМАЦІЯ_1 та Збройних сил України згідно зі специфікаціями, а Замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості, в строки і за цінами згідно зі специфікаціями.

Специфікацією, наведеною в пункті 1.1 договору № 13 Замовник і Постачальник погодили найменування товару - паливо для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718), строк постачання - 30 календарних днів з дати підписання договору в термін до 21.07.2022 (включно), загальну кількість товару - 1 000 тонн. Ціна за одиницю товару без ПДВ за договором № 13 сторонами погоджена в сумі 60 000 грн, вартість товару - 60 000 000 грн, крім того, ПДВ - 12 000 000 грн, загальна вартість товару - 72 000 000 грн. Згідно з пунктом 3.1 договору № 13 його ціна становить: без ПДВ - 60 000 000 грн, крім того, ПДВ - 12 000 000 грн, а ціна договору, що підлягає сплаті, становить 72 000 000 грн.

Специфікацією, що міститься в пункті 1.1 договору № 57, визначено найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718), строк постачання - до 31.10.2022 (включно), загальну кількість товару - 5 100 тонн. Цією специфікацією погоджена ціна за одиницю товару без ПДВ у розмірі 62 500 грн, вартість товару - 318 750 000 грн, крім того, ПДВ - 63 750 000 грн, загальна вартість товару - 382 500 000 грн. Згідно з пунктом 3.1 договору № 57, його ціна становить: без ПДВ - 318 750 000 грн, крім того, ПДВ - 63 750 000 грн. Ціна договору, що підлягає сплаті, становить 382 500 000 грн.

Специфікацією, викладеною в пункті 1.1 договору № 76, погоджено найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718), строк його постачання - до 15.12.2022 (включно), а також загальну кількість товару - 5 000 тонн. Ціна за одиницю товару без ПДВ, установлена в цій специфікації, склала 60 000 грн, вартість товару - 300 000 000 грн, крім того, ПДВ - 60 000 000 грн, а загальна вартість товару - 360 000 000 грн. Пунктом 3.1 договору № 76 між сторонами погоджено, що ціна договору становить: без ПДВ - 300 000 000 грн, крім того, ПДВ - 60 000 000 гривень. Ціна вказаного договору, що підлягає сплаті, склала 360 000 000 грн.

Специфікацією, що міститься в пункті 1.1 договору № 83, передбачено, що Замовник і Постачальник погодили найменування товару - паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0 (61-013-3052), строк постачання - до 15.12.2022 (включно), загальну кількість товару - 1 000 тонн. Ціна за одиницю товару без ПДВ за договором № 83 сторонами погоджена в сумі 67 196 грн, вартість товару - 67 196 000 грн, крім того, ПДВ - 4 703 720 грн, загальна вартість товару - 71 899 720 грн. Згідно з пунктом 3.1 договору № 83 його ціна складає: без ПДВ - 67 196 000 грн, крім того, ПДВ - 4 703 720 грн, а ціна договору, що підлягає сплаті, становить 71 899 720 грн.

Специфікацією, погодженою в пункті 1.1 договору № 84, визначено найменування товару - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 (61-013-3052), строк його постачання - до 15.12.2022 (включно), загальну кількість товару - 2 000 тонн. Цією специфікацією погоджена ціна за одиницю товару без ПДВ у розмірі 61 682 грн, вартість товару - 123 364 000 грн, крім того, ПДВ - 8 635 480 грн, загальна вартість товару - 131 999 480 грн. За умовами пункту 3.1 договору № 84, його ціна становить: без ПДВ - 123 364 000 грн, крім того, ПДВ - 8 635 480 гривень. Ціна договору, що підлягає сплаті, складає 131 999 480 грн.

Специфікація, наведена в пункті 1.1 договору № 96, передбачає найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718), строк його постачання - до 28.12.2022 (включно), а також загальну кількість товару - 5 000 тонн. Ціна за одиницю товару без ПДВ, погоджена в цій специфікації, склала 60 000 грн, вартість товару - 300 000 000 грн, крім того, ПДВ - 60 000 000 грн, а загальна вартість товару - 360 000 000 грн. Пунктом 3.1 договору № 96 між сторонами погоджено, що ціна договору становить: без ПДВ - 300 000 000 грн, крім того, ПДВ - 60 000 000 гривень. Ціна вказаного договору, що підлягає сплаті, склала 360 000 000 грн.

Специфікацією, наведеною в пункті 1.1 договору № 99, Замовник і Постачальник погодили найменування товару - бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (61-013-4455), строк його постачання - до 29.12.2022 (включно), а також загальну кількість товару - 2 100 тонн. Ціна за одиницю товару без ПДВ за договором № 99 сторонами погоджена в сумі 56 074,77 грн, вартість товару - 117 757 017 грн, крім того, ПДВ - 8 242 991,19 грн, загальна вартість товару - 126 000 008,19 грн. Згідно з пунктом 3.1 договору № 99 його ціна складає: без ПДВ - 117 757 017 грн, крім того, ПДВ - 8 242 991,19 грн, а ціна договору, що підлягає сплаті, становить 126 000 008,19 грн.

Таким чином, договори № № 13, 57, 76, 83, 84, 96 та 99 містять положення про здійснення оплати вартості товару з урахуванням ПДВ, що становить у загальному розмірі 215 912 852,09 грн (20 % вартості авіаційного палива та 7 % вартості дизельного пального та бензину, постачання яких передбачено цими договорами).

На виконання договірних зобов`язань за договором № 13 Товариство у червні - липні 2022 року здійснило постачання загалом 994,216 тонн палива для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718). Наявні в матеріалах справи первинні документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 11 930 592 грн, що еквівалентно 20 % ціни такого товару.

На виконання договірних зобов`язань за договором № 57 упродовж вересня - жовтня 2022 року здійснено постачання загалом 5 094,23 тонни палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718). Наявні у матеріалах справи документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 62 400 068,88 грн, що еквівалентно 20 % ціни такого товару.

З метою виконання обов`язків за договором № 76 Товариство у грудні 2022 року здійснило постачання 4 958,288 тонни палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718). Документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 59 499 456 грн, що еквівалентно 20 % ціни такого товару.

На виконання договірних зобов`язань за договором № 83 Товариство у грудні 2022 року здійснило постачання загалом 993,737 тонн палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0 (61-013-3052). Наявні у матеріалах справи первинні документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 4 674 260,60 грн, що еквівалентно 7 % ціни такого товару.

На виконання договірних зобов`язань за договором № 84 у грудні 2022 року здійснено постачання загалом 1 984,167 тонн палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 (61-013-3052). Наявні у матеріалах справи документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 8 567 117,23 грн, що еквівалентно 7 % ціни такого товару.

З метою виконання обов`язків за договором № 96 Товариство у грудні 2022 року здійснило постачання 4 977,454 тонни палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718). Документи щодо постачання товару за цим договором свідчать про включення до його вартості ПДВ у загальній сумі 59 729 448 грн, що еквівалентно 20 % ціни такого товару.

З метою виконання своїх зобов`язань з оплати за договором № 13 Міністерство перерахувало на користь Постачальника у загальному розмірі 71 583 552 грн, у тому числі ПДВ - 11 930 592 грн.

Здійснюючи оплату за договором № 57 Міністерство перерахувало Товариству 374 400 413,40 грн, у тому числі ПДВ - 62 400 068,89 грн.

За договором № 76 Замовником перераховано Постачальнику загалом 356 996 736 грн, у тому числі ПДВ - 59 499 456 грн.

Замовником здійснено оплату за договором № 83, у зв`язку із чим на користь Постачальника перераховано в загальній сумі 71 449 412,04 грн, у тому числі ПДВ у загальній сумі 4 674 260,60 грн.

З метою виконання своїх зобов`язань з оплати за договором № 84 Міністерство перерахувало на користь Товариства 130 954 506,10 грн, у тому числі ПДВ - 8 567 117,22 грн.

За договором № 96 Міністерство перерахувало на користь Постачальника загалом 358 376 688 грн, у тому числі ПДВ - 59 729 448 грн.

Таким чином, за договорами № № 13, 57, 76, 83, 84 та 96 Замовником у загальному розмірі сплачено 1 363 761 307,54 грн, у тому числі ПДВ - 206 800 942,71 грн.

Листом Державної податкової служби України від 28.12.2022 № 12537/5/99-00-21-03-02-05, отриманим Державною аудиторською службою України під час проведення в МО України заходу державного фінансового контролю, повідомлено, що нульова ставка ПДВ відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - постанова № 178) застосовується як до операцій з постачання пального (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (наприклад, але не виключно, інші пально-мастильні матеріали, запасні частини для ремонту автомобільної техніки, комплектуючі, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, паливний, повітряний та масляні фільтри, свічки запалювання, акумуляторні батареї для автомобілів, номерні знаки на колісні транспортні засоби, фарба автомобільна, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами тощо) за умови, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, які визначені постановою № 178.

Прокурор стверджував, що умови 1.1, 3.1 договорів № № 13, 57, 76, 83, 84, 96 та 99 містять положення щодо включення ПДВ у розмірі, еквівалентному 20 % ціни авіаційного палива та 7 % ціни дизельного пального, що у свою чергу суперечить пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанові № 178.

З огляду на вказане, Офісом Генерального прокурора під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у сфері оборони щодо визнання недійсними в частині пунктів 1.1 та 3.1 договорів від 21.06.2022 № 286/1/22/13, від 22.09.2022 № 286/1/22/57, від 08.11.2022 № 286/1/22/76, від 11.11.2022 № 286/1/22/83, від 15.11.2022 № 286/1/22/84, від 24.11.2022 № 286/1/22/96 та від 14.12.2022 № 286/1/22/99, укладених між Міністерством оборони України і Товариством та стягнення з Постачальника коштів у сумі 206 800 942,71 грн, безпідставно сплачених як податок на додану вартість (далі - ПДВ), а також інфляційних втрат і три проценти річних у загальній сумі 217 523 027,71 грн.

Міністерство оборони України у своїх письмових поясненнях та під час судових засідань на противагу позиції Прокурора стверджувало про те, що спірні правочини не є договорами, які укладені на виконання мобілізаційних завдань, а отже на них не розповсюджуються вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022.

У своєму відзиві, заперечуючи проти позову, Товариство висловило позицію, тотожну позиції Міністерства, що спірні договори не укладались на виконання мобілізаційних завдань.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

У зв`язку з відкритою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, що наразі триває.

За приписами статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "Про оборонні закупівлі", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив постанову №169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (діяла до 15.11.2022), якою визначено (станом на час виникнення спірних відносин - 20.06.2022), що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Замовники повинні відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, серед яких є ефективність використання коштів, результативність. Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель тощо.

Частинами 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи №910/22319/16).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частин 1 і 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки, порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Таким чином, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Згідно з частиною 1 статті 1 ПК України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту "г" підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 4 Закону України "Про оборону України", у разі збройної агресії проти України органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України, разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії.

Згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - постанова № 178) до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

При цьому, в преамбулі постанови Кабінету Міністрів України №178, про невідповідність положенням якої спірних договорів стверджує Прокурор, передбачено, що вона приймається "З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України".

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міноборони є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Діючим законодавством на Міноборони, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення Збройних Сил України необхідними матеріальними ресурсами.

У листі ДПС України від 28.12.2022 № 12537/5/99-00-21-03-02-05, отриманим Державною аудиторською службою України під час проведення в МО України заходу державного фінансового контролю, повідомлено, що нульова ставка ПДВ відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - постанова № 178) застосовується як до операцій з постачання пального (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (наприклад, але не виключно, інші пально-мастильні матеріали, запасні частини для ремонту автомобільної техніки, комплектуючі, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, паливний, повітряний та масляні фільтри, свічки запалювання, акумуляторні батареї для автомобілів, номерні знаки на колісні транспортні засоби, фарба автомобільна, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами тощо) за умови, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, які визначені постановою № 178.

Системний аналіз указаних норм права засвідчує, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 не поширюються на діяльність саме ІНФОРМАЦІЯ_1, яким є позивач. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що серед визначених суб`єктів у постанові КМУ № 178 не значиться Міністерство оборони України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до визначень наведених у статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

- особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

- мобілізаційний план - це сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду;

- мобілізаційні завдання (замовлення) - це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки по розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством;

- основні показники мобілізаційного плану - це розрахункові потреби держави на особливий період, сформовані в натуральному і вартісному обчисленні, для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення;

- мобілізаційні потужності - це виробничі потужності підприємств, установ і організацій, які створюються в мирний час для виробництва продукції і задоволення інших потреб держави в особливий період. Мобілізаційні потужності не підлягають приватизації, у тому числі в разі ліквідації підприємств, установ, організацій. Рішення щодо передачі мобілізаційних потужностей іншим підприємствам, установам і організаціям приймаються органами виконавчої влади, іншими державними органами в порядку, І визначеному Кабінетом Міністрів України

Згідно з частиною 3 статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості, з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

Відповідно до абзацу 16 статті 12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Кабінет Міністрів України визначає порядок укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень), зокрема на поставку матеріально-технічних ресурсів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі щодо поставки готової продукції, забезпечення виконання зазначених завдань (замовлень) матеріально-технічними ресурсами, а також щодо їх фінансування.

Порядок укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами та організаціями мобілізаційних завдань затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №586 "Про затвердження Порядку укладення договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами та організаціями мобілізаційних завдань (замовлень)", містить Гриф обмеження доступу "для службового користування" підтверджено розпорядженням Кабінету Міністрів №605-р від 23.08.2016.

Згідно з Витягом із вказаного вище Порядку слідує, що « 4. Договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень): із здійснення заходів мобілізаційної підготовки - укладаються в мирний час у тримісячний строк після затвердження мобілізаційних завдань (замовлень); з виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг в особливий період - укладаються в мирний час у тримісячний строк після затвердження мобілізаційних завдань (замовлень). Виконання умов таких договорів (контрактів) розпочинається з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. 6. Типова форма договору (контракту) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) затверджується в установленому порядку Мінекономіки».

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спірні договори були укладені між Міністерством та Товариством після 24.02.2022 (введення воєнного стану в Україні) та з їх змісту слідує, що вони укладені не за типовою формою, суд дійшов висновку, що спірні договори не є договорами, що укладаються на виконання мобілізаційних завдань. Вказане додатково засвідчує відсутність підстав застосування вимог постанови КМУ № 178 до порядку визначення ціни за спірними договорами.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлена відсутність правових підстав застосування до порядку визначення ціни за спірними договорами приписів підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнання недійсними пунктів 1.1. та 3.1. договорів від 21.06.2022 № 286/1/22/13, від 22.09.2022 № 286/1/22/57, від 08.11.2022 № 286/1/22/76, від 11.11.2022 № 286/1/22/83, від 15.11.2022 № 286/1/22/84, від 24.11.2022 № 286/1/22/96 та від 14.12.2022 № 286/1/22/99, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства коштів у сумі 206 800 942,71 грн, безпідставно сплачених як податок на додану вартість (далі - ПДВ), а також інфляційних втрат і три проценти річних у загальній сумі 217 523 027,71 грн обґрунтовані Прокурором необхідністю застосування приписів 1212 ЦК України після визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договорів від 21.06.2022 № 286/1/22/13, від 22.09.2022 № 286/1/22/57, від 08.11.2022 № 286/1/22/76, від 11.11.2022 № 286/1/22/83, від 15.11.2022 № 286/1/22/84, від 24.11.2022 № 286/1/22/96 та від 14.12.2022 № 286/1/22/99. Оскільки судом відмовлено у визнанні недійсним пунктів 1.1 та 3.1 договорів від 21.06.2022 № 286/1/22/13, від 22.09.2022 № 286/1/22/57, від 08.11.2022 № 286/1/22/76, від 11.11.2022 № 286/1/22/83, від 15.11.2022 № 286/1/22/84, від 24.11.2022 № 286/1/22/96 та від 14.12.2022 № 286/1/22/99, підстави стягнення грошових коштів відсутні, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на Прокурора.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА" про визнання недійсними пункти договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів та стягнення 217 523 027,46 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на Офіс Генерального прокурора.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.06.2024.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ