Справа №: 148/1994/22

Провадження № 1-кп/148/34/24

В И Р О К

Іменем України

07 червня 2024 року Тульчинський районнийсуд Вінницькоїобласті вскладі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022020180000121 від 19.05.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що близько 15 години 00 хвилин 19.05.2022 останній відповідно до Розділу 10 «Початок руху та зміна його напрямку» та Розділу 11 «Розташування транспортних засобів на дорозі» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями (далі ПДР України) рухався в межах населеного пункту смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області по вул. Незалежності на автомобілі марки "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та допустивши порушення правил дорожнього руху, скоїв дорожньо-транспортну пригоду за наступних обставин.

Так, згідно ряду вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями встановлено:

п. 2.9 (а) згідно якого «у стані алкогольного сп`яніння керувати транспортним засобом заборонено».

п. 11.1 «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними».

п. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напряму руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

п. 2.3 б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Так ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався транспортним засобом - автомобілем "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Незалежності смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області в напрямку вул. Соборна, смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області.

В той же час ОСОБА_6 , проявивши злочинну недбалість до дорожньої обстановки, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, тим самим поставивши під загрозу життя та здоров`я інших учасників руху, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, а саме «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», при здійсненні маневрування, виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив аварійну ситуацію (небезпеку для руху) водію мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , яка рухалася у зустрічному напрямку, фактично позбавивши останньої можливості запобігти зіткненню, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 водій мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 - ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та була госпіталізована до лікувального закладу.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійної рани чола, уламкового перелому заднього краю лівої кульшової западини з мінімальним зміщенням по ширині та товщині кортикального шару.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), можливо в термін та за обставин, викладених у постанові, тобто 19.05.2022 та по ступеню тяжкості відносять до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за відсутності небезпеки для життя, та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я, згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення судових автотехнічних, транспортно-трасологічних експертиз з технічної точки зору, невідповідність дій водія ОСОБА_6 технічним нормам вимог п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортних засобів, гальмівна система, рульове керування автомобіля марки "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 , знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування, автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даних транспортних засобів до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбачених ч. 1 ст. 286-1 КК України визнав частково та пояснив, що дійсно 19 травня 2022 близько 15.00 год. їхав з роботи додому на автомобілі "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння по вулиці Незалежності смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області в напрямку вул. Соборна, смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області близько 50-55 км/год., на заокругленій дорозі побачив водія мопеду "Yamaha", яка рухалася ближче до середини проїзної частини дороги, оскільки дорожньої розмітки на дорозі не було та яка здійснила виїзд на смугу зустрічного руху тобто на його полосу руху в результаті чого він здійснив маневрування ліворуч та виїхав на смугу зустрічного руху в результаті чого відбулося зіткнення з мопедом "Yamaha", яким керувала потерпіла ОСОБА_7 .. Швидку викликали свідки події.

Також пояснив що автомобіль "Chevrolet Aveo" належить його сестрі ОСОБА_8 , яким він користувався один раз в тиждень. Крім цього пояснив, що після даної дорожньо-транспортної пригоди брату потерпілої передав 9000,00 грн. на лікування потерпілої ОСОБА_7 , оскільки остання відмовилася брати гроші та пояснила, що спілкуватися з обвинуваченим не бажає.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 19 травня 2022 рухалася на скутері "Yamaha" з м. Тульчин Вінницької області в сторону смт. Кирнасівка Тульчинського району, Вінницької області зі швидкістю 30-35 км/гом. по вулиці Незалежності смт. Кирнасівка, побачила автомобіль "Chevrolet Aveo" який почав велять по дорозі, у зв`язку з чим потерпіла зменшила швидкість руху, водій автомобіля "Chevrolet Aveo" спочатку різко повернув праворуч по своїй полосі руху, а потім різко ліворуч на її смугу руху в результаті чого відбулося зіткнення від якого потерпіла втратила свідомість.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що являється мамою потерпілої, 19.05.2022 року після ДТП потерпілу відвезли до лікарні де остання перебувала з 19.05.2022 року по 03.06.2022 року. На лікування витратили 10324,00 грн., також возили в лікарню до м. Вінниця, наймали машину, на харчування потратили 1176,00 грн., милиці купляла свідок за 500,00 грн..

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що являється сином потерпілої, коли побачив матір в лікарні то все тіло було в синяках та з того дня змінилося життя матері, яка майже пів року пролежала в ліжку. В лікарні вона знаходилася близько трьох тижнів, а після виписки з лікарні свідок разом з бабусею доглядали потерпілу, купували різні ліки, креми.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює лікарем неврологом в Тульчинській ЦРЛ, потерпіла ОСОБА_7 поступила швидкою допомогою після ДТП у якої було діагностовано струс головного мозку та перелом заднього краю вертлюжної западини тазу, також на коліні була рана, яку зашили. Остання була оглянута свідком, який був її лікарем та призначив консервативне лікування, це постільний режим з розгрузкою суглобу до двох тижнів, потім на костилі 1,5 місяців не наступаючи на хвору ногу. В лікарні провела близько 10 днів, а потім була виписана, в історії хвороби був записаний процес лікування. З приводу лікування пояснив, що всі медичні засоби які наявні в лікарні потерпіла отримала, які були відсутні купуються в аптеці потерпілою. Виписка (епікриз) з історії хвороби видавалася потерпілій ОСОБА_7 на руки. В даному епікризі зазначені препарати, які призначалися лікарем потерпілій для лікування, а саме: кетол, анальгін, цефтриаксон, пірацетам, діклофенак, парацетамол, пірацетам, анантаваті, інші препарати лікарем не призначалися. Кунжут не допомагає при зрощені кісток, всі інші препарати, які купувалися потерпілою та які не зазначені в епікризі це самолікування потерпілою, так само і дієтичне харчування ніхто з лікарів не призначав. Той перелом, який був діагностований у потерпілої, а саме перелом заднього краю вертлюжної западини тазу, це мінімальний перелом, розміром як «спічечна головка», на функцію суглобу він ніяк не впливав. Постільний режим потерпілій в основному був призначений від струсу головного мозку від 3 до 10 днів.

Також пояснив, що при поступленні до лікарні та виписки з лікарні, потерпіла з приводу скарг на зуби не зверталася, якщо б зверталася то це було б зазначено у епікризі. Після виписки з лікарні хворий переводиться на амбулаторне лікування під нагляд сімейного лікаря і саме сімейний лікар вирішує в подальшому чи необхідна потерпілій консультація інших лікарів чи інші процедури.

Експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що в даному кримінальному провадженні проводив дві авто-технічні експертизи. На всі питання поставлені слідчим були надані відповіді. Безпосередньо зіткнення автомобіля "Chevrolet Aveo" відбулося на зустрічній смузі руху для автомобіля, враховуючи, що ширина дороги становить 5,1 м., гальмування автомобіля розпочалося, а саме правий слід автомобіля на відстані 3 метри, а лівий 2,6 метри від лівого краю дороги, що відповідає план-схема ДТП. Також зазначив, що при гальмуванні заносу автомобіля не було, він рухався з заблокованим тормозом прямолінійно по напряму на смугу зустрічного руху. Автомобіль "Chevrolet Aveo" під час ДТП рухався приблизно зі швидкістю 49,5-52 км/год.

Експерт ОСОБА_13 суду пояснив, що ширина дороги в місці ДТП становить 5,1 м., коли водій автомобіля "Chevrolet Aveo" розпочав гальмування то праве колесо автомобіля знаходилося на відстані 3 метри, а ліве 2,6 метри, від лівого краю дороги, з чого можливо зробити висновок, що коли автомобіль почав гальмувати, права частина автомобіля знаходилася на смузі в напрямку руху автомобіля, а ліва частина перебувала на зустрічній смузі для автомобіля. Також пояснив, що автомобіль перед ДТП був у загальмованому стані (із заблокованими тормозами) та в такому стані він здійснив рух 14.4 метри зі зміщенням ліворуч до повної зупинки. Заносу автомобіля під час гальмування на заокругленій дорозі не було, автомобіль рухався на заокругленій дорозі на певній швидкості та під час гальмування, заблокування коліс, автомобіль стає некерованим та рухається по траєкторії яка була задана водієм. На план схемі сліди гальмування прямолінійні, якби був занос то сліди були б дуго образні та автомобіль розвернуло б на дорозі.

Також пояснив, що зі ушкоджень які виявленні на автомобілі вбачається, що зіткнення відбулося лівою частиною автомобіля зі скутером на зустрічній полосі руху для автомобіля та в результаті зіткнення водій скутера влетів у лобове скло автомобіля.

Злом руху автомобіля зазначений на план-схемі до протоколу огляду ДТП вказує, що зіткнення відбулося саме на початку злому гальмування через 7,7 м. та враховуючи вагу скутера, автомобіль ще 6,7 м. з заблокованими тормозами штовхав та відкинув скутер після зіткнення до повної зупинки автомобіля.

Також експерт зазначив, що при слідчих експериментах проведених з потерпілою та обвинуваченим, транспортні засоби, як автомобіль так і скутер до зіткнення по ширині дороги рухалися в межах своїх смуг руху, перешкод у водія автомобіля в момент виникнення небезпеки для руху по його смузі руху не було, оскільки на схемі не зазначено, таким чином зазначені відомості в слідчих експериментах відповідають план-схемі розташування транспортних засобів по ширині дороги.

Незважаючи на часткове визнання своєї вина, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020180000121 від 19.05.2022 року, згідно якого зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_6 ; (а.с. 67 Т.2)

- рапортом від 19.05.2022 року за № 2662, згідно якого до 19.05.2022 року біля 14.53 год. до ЧЧ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби 102 від органів охорони здоров`я, про те, що по вулиці Незалежності смт. Кирнасівка сталося ДТП за участю автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та мопеда "Yamaha" під керуванням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , останню доставлено до Тульчинської ЦРЛ для надання медичної допомоги; (а.с. 70 Т.2)

- протоколом огляду місця ДТП від 19.05.2023 року зі план-схемою ДТП та з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто місце дорожньо-транспортної події в вулиці Незалежності смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області, розташування транспортних засобів на місці події: "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда "Yamaha" а також ушкодження які отримали транспортні засоби під час ДТП; (а.с. 71-79 Т.2)

- талоном на мопед "Yamaha", шасі № НОМЕР_2 , червоного кольору, власником якого зазначений ОСОБА_15 , АДРЕСА_3 ; (а.с. 80 Т.2)

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.07.2021 року, згідно якого ОСОБА_8 являється власником транспортного засобу "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 ; (а.с. 81 Т.2)

- полісом № АТ/1735514 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.02.2022 року, згідно якого цивільно-правова відповідальність водія "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 застрахована АТ «СГ`ТАС» (приватне), термін дії полісу з 14.02.2022 року по 13.02.2023 року включно;

- постановою про визнання речових доказів від 19.05.2022 року, згідно якої транспортні засоби: "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопед "Yamaha", шасі № НОМЕР_2 , червоного кольору - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022020180000121 від 19.05.2022 року та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області; (а.с. 84 Т.2)

- ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.05.2022 року справа № 148/720/22, згідно якої накладено арешт на тимчасово вилучене у вигляді заборони користування, розпоряджання на "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопед "Yamaha", шасі № НОМЕР_2 , червоного кольору; (а.с. 85-86 Т.2)

- постановою відібрання зразків для експертизи від 19.05.2022 року та протоколами отримання зразків для проведення дослідження від 19.05.2022 року, згідно яких 19.05.2022 в Тульчинській ЦРЛ о 17.00 год. відібрано зразки венозної крові у ОСОБА_7 та о 17.30 год. відібрано зразки венозної крові у ОСОБА_6 ; (а.с. 87-89 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_7 від 19.07.2022 року та схемою до нього, згідно якого остання вказала на обставини ДТП яке мало місце 19.05.2022 року та після проведення замірів складено план схему розташування транспортних засобів; (а.с. 91-93 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_6 від 23.08.2022 року та схемою до нього, згідно якого останній вказав на обставини ДТП яке мало місце 19.05.2022 року та після проведення замірів складено план схему розташування транспортних засобів; (а.с. 94-98 Т.2)

- посвідченням водія НОМЕР_4 від 10.08.2016 року, згідно якого ОСОБА_6 дозволено управління транспортними засобами Категорії В; (а.с. 100 Т.2)

- висновком експерта № 1185 від 24.05.2022 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_6 методом газово-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт у концентрації 0,9 ‰. Наявність метилового спирту,, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; (а.с. 106-107 Т.2)

- висновком експерта № 1184 від 24.05.2022 року, згідно якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_7 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів не виявлено, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; (а.с. 108-109 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-22/7025 ІТ від 14.06.2022 року згідно якого:

1. На момент експертного огляду ОСОБА_16 система, рульове керування автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані.

У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

2. На момент експертного огляду ОСОБА_16 система, мопеда "Yamaha" без державного номера знаходиться в працездатному стані.

У деталях та вузлах гальмівної системи, мопеда "Yamaha" без державного номера на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного мопеда до початку розвитку події ДТП не виявлено.

На момент експертного огляду рульове керування, мопеда "Yamaha" без державного номера знаходиться в технічно несправному та непрацездатному стані, через несправності вказані в дослідницькій частині висновку.

У деталях та вузлах рульового керування, мопеда "Yamaha" без державного номера на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного мопеда не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі події ДТП; (а.с. 110-117 Т.2)

- висновком експерта № 46 від 27.07.2022 року, згідно якого у гр-ки ОСОБА_7 мали місце: Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забійна рана чола; Уламковий перелом заднього краю лівої кульшової западини зі мінімальним зміщенням по ширині та товщині кортикального шару.

Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; забійна рана чола - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Уламковий перелом заднього краю лівої кульшової западини зі мінімальним зміщенням по ширині та товщині кортикального шару - відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий ( більш як 21 день) розлад здоров`я.

Всі вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін та за обставин на які вказано у Постанові, тобто при шляхово-транспортній пригоді; (а.с. 118-119 Т.2)

- постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 06.09.2022 року, згідно якої змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022020180000121 від 19.05.2022 року з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 286-1 КК України; (а.с. 120 Т.2)

- протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_6 від 21.10.2022 року та схемою до нього, за участю захисника ОСОБА_17 , згідно якого обвинувачений ОСОБА_6 вказав на обставини ДТП яке мало місце 19.05.2022 року та після проведення замірів складено план схему розташування транспортних засобів; (а.с. 126-128 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-22/7026 ІТ від 29.07.2022, згідно якого:

зіткнення автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 та скутера «Yamaxa» сталося на проїзній частині АДРЕСА_4 на смузі руху в напрямку до пров. Тихого в місці злому слідів гальмування коліс автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер АВ 6356 IB.

В заданій дорожній обстановці, за умови врахування технічних величин вказаних в відповіді на клопотання експерта, дії водія автомобіля Chevrolet- Aveo держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,11.1,11.3,12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

В заданій дорожній обстановці, за умови врахування технічних величин вказаних в відповіді на клопотання експерта, дії водія скутера «Yamaxa» ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення та відповіді на клопотання експерта комплексі технічних величин, можливість попередження зіткнення у водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 з технічної точки зору забезпечувалось виконанням ним вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.

В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення та відповіді на клопотання експерта комплексі технічних величин, водій скутера «Yamaxa» ОСОБА_7 не мала технічної можливості попередити зіткнення шляхом термінового гальмування з зупинкою скутера «Yamaxa» до смуги руху автомобіля Chevrolet-Aveo, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

В ситуації, яка склалася, при вказаному в постанові про призначення експертизи та відповіді на клопотання експерта комплексі технічних величин, невідповідність дій водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, руху з технічної точки зору призвело до виникнення події дорожньо-транспортної пригоди; (а.с. 130-137 Т.2)

- висновком експерта № 6932/6933/22-21 від 08.11.2022, згідно якого:

Зіткнення автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 сталось на смузі руху мопеда "Yamaha" .

В заданій дорожній обстановці водій автомобіля "Chevrolet реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до норм вимог п.п 11.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України.

В заданій дорожній обстановці водій скутера "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинна була керуватись технічними нормами вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

В заданій дорожній обстановці технічна можливість попередити та уникнути ДТП у водія автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_5 НОМЕР_6 ОСОБА_6 забезпечувалась виконанням ним норм вимог п.п. 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В заданій дорожній обстановці водій скутера "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 ОСОБА_7 не мала технічної можливості зупинити скутер до смуги руху автомобіля шляхом виконання нею норм вимог п. 12.3 ПДР України.

3 технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 нормам вимог п.п. 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України.

Питання сторони захисту ініційовані у клопотанні :

Ознак трасологічного характеру, які б свідчили про можливість виконання скутером YAMAHA дій (маневрів) перед зіткненням, з матеріалів справи, не встановлено.

В заданій дорожній ситуації водій скутера ОСОБА_7 своїми діями не створювала для водія ОСОБА_6 небезпеки для руху, при чому б водій ОСОБА_6 мав перевагу у русі, і для даного водія не виникає вимог п. 12.3 ПДР України, під час чого рахується технічна можливість попередження події ДТП, тому питання не може бути вирішене.

В матеріалах справи відсутні відомості трасологічного характеру, які б свідчили про здійснення водієм скутера YAMAHA екстреного гальмування перед зіткненням.

В матеріалах справи відсутні відомості про створення для водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 моменту виникнення небезпеки для руху чи перешкоди для руху, тому дати відповідь на питання не видається за можливе.

З урахуванням ширини дорожнього полотна, відсутності достатньої для з`їзду праворуч обочини, наявного паркану та відсутності дорожньої розмітки, у даній дорожній обстановці (коли йому назустріч рухався мопед), водій Chevrolet Aveo повинен був діяти відповідно до норм вимог п.п 11.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху, для виконання чого у нього не було перешкод технічного характеру.

З урахуванням ширини дорожнього, полотна, видимості та відсутності дорожньої розмітки, у даній дорожній обстановці водій мопеда Yamaha повинен був діяти відповідно до норм вимог п.п 11.1, 11.3 Правил дорожнього руху, невідповідностей норма у її діях не вбачається; (а.с. 138-144 Т.2)

- висновком експерта № СЕ-19/102-22/12579 ІТ від 30.08.2022 року, згідно якого:

зіткнення автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 та скутера «Yamaxa» сталося на проїзній частині АДРЕСА_4 на смузі руху в напрямку до пров. Тихого в місці злому слідів гальмування коліс автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер АВ 6356 IB.

В заданій дорожній обстановці, за умови розвитку події даної ДТП по показах водія ОСОБА_7 , дії водія автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 . З технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,11.1,11.3, 12.4 Правил дорожнього руху, а у випадку розвитку події ДТП по показах водія ОСОБА_6 , дії водія автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,11.1,13.3,12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

В заданій дорожній обстановці, за умови врахування технічних величин вказаних в відповіді на клопотання експерта, дії водія скутера «Yamaxa» ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення комплексі технічних величин, можливість попередження зіткнення у водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 з технічної точки зору забезпечувалось виконанням ним вимог п.п. 10.1,11.3 Правил дорожнього руху або вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху (в залежності від механізму розвитку події ДТП), для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.

В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення комплексі технічних величин, водій скутера «Yamaxa» ОСОБА_7 не мала технічної можливості попередити зіткнення шляхом термінового гальмування з зупинкою скутера «Yamaxa» до смуги руху автомобіля Chevrolet-Aveo, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

В ситуації, яка склалася, при вказаному в постанові про призначення експертизи комплексі технічних величин, невідповідність дій водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору призвело до виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди; (а.с. 146-154 Т.2)

Позиція обвинуваченого з приводу того, що потерпіла виїхала на його смугу руху не знайшла свого підтвердження під час розгляду кримінального провадження та повністю спростовується показами самої потерпілої, а також висновком експерта № 6932/6933/22-21 від 08.11.2022, згідно якого: зіткнення автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 сталось на смузі руху мопеда "Yamaha"; в заданій дорожній ситуації водій скутера ОСОБА_7 своїми діями не створювала для водія ОСОБА_6 небезпеки для руху. В матеріалах справи відсутні відомості трасологічного характеру, які б свідчили про здійснення водієм скутера YAMAHA екстреного гальмування перед зіткненням, а також відсутні відомості про створення для водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 моменту виникнення небезпеки для руху чи перешкоди для руху. 3 технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 нормам вимог п.п. 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим суд до даних тверджень обвинуваченого відноситься критично.

Посилання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 у судовому засіданні на те, що свідчення водіїв на попередньому слідчому експерименті, які взяті до уваги експертом при проведенні експертизи є необґрунтованими, у зв`язку з чим висновки експертів також є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та суд до даних тверджень захисника відноситься критично, оскільки захисником не наведено в чому полягає необґрунтованість показів водіїв зазначених в слідчому експерименті та в чому полягає необґрунтованість висновків експертів, крім цього суд враховує, матеріали провадження містять достатні підстави для висновку про те, що два протоколи слідчих експериментів з обвинуваченим від 23.08.2022 року у тому числі за клопотанням захисника обвинуваченого від 21.10.2022 року відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК, а саму слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст. 240 КПК, при цьому зауважень ні у обвинуваченого ні у його захисника при проведенні не було. Крім цього на вимогу захисника обвинуваченого була призначена повторна експертиза № СЕ-19/102-22/12579 ІТ від 30.08.2022 року, при призначені якої захисником експертам ставилися питання, на які надано обґрунтовану відповідь, а саме, що зіткнення автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 та скутера «Yamaxa» сталося на проїзній частині АДРЕСА_4 на смузі руху в напрямку до пров. Тихого в місці злому слідів гальмування коліс автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер АВ 6356 IB. В заданій дорожній обстановці, за умови розвитку події даної ДТП по показах водія ОСОБА_7 , дії водія автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 З технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,11.1,11.3,12.4 Правил дорожнього руху, а у випадку розвитку події ДТП по показах водія ОСОБА_6 , дії водія автомобіля Chevrolet-Aveo держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,11.1,13.3,12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. Можливість попередження зіткнення у водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 з технічної точки зору забезпечувалось виконанням ним вимог п.п. 10.1,11.3 Правил дорожнього руху або вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху (в залежності від механізму розвитку події ДТП), для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля. Водій скутера «Yamaxa» ОСОБА_7 не мала технічної можливості попередити зіткнення шляхом термінового гальмування з зупинкою скутера «Yamaxa» до смуги руху автомобіля Chevrolet-Aveo, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія автомобіля Chevrolet-Aveo ОСОБА_6 вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору призвело до виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання захисника на те, що не встановлено місце розташування автомобіля «Авео» до початку його гальмування, що вливає на розрахунки експерта про розвиток та механізм ДТП, також є безпідставними, оскільки експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснили, що початок гальмування автомобіля «Авео» відбулося по центру дороги в напрямку зустрічної смуги руху, оскільки ліва сторона автомобіля знаходилася на смузі зустрічного руху, а права сторона автомобіля знаходилася на смузі в напрямку руху автомобіля «Авео», при цьому ширина проїзної частини дороги в місці зіткнення 5.1 м., якщо розділити то 2,55 м. в кожному напрямку, ширина автомобіля 1,6 м., початок гальмування автомобіля «Авео» відбулося на відстані 7.3 м. від правої частини дороги, тобто на зустрічній смузі руху. Гальмівний шлях до зіткнення зафіксований на схемі ДТП та становить 7,7 м., саме зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху та після зіткнення автомобіль продовжив гальмування ще 6.7 м. з відхиленням ліворуч до повної зупинки автомобіля. При цьому водій скутера рухалася в своїй смузі руху. Перешкоди транспортному засобу «Авео» на план-схемі ДТП не зафіксовано, таким чином перешкоди або небезпеки для водія автомобіля «Авео» не було, згідно ПДР він повинен був рухатися як найближче до правого краю дороги.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 286-1 КК України: як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За встановлених обставин кримінального провадження дана позиція обвинуваченого свідчить про намагання ним применшити свою провину, а також про те, що останній не надав критичної оцінки своїй злочинній поведінці, не усвідомив суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 даної постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 р. у справі № 166/1065/18 суд зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.

У протилежному випадку щире каяття у вчиненому злочину носить лише формальний характер.

Відтак суд дійшов до переконання про відсутність щирого каяття, як обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 ..

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правилами дорожнього руху України регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватись усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, через це уникнення обвинуваченим справедливого покарання негативно вплине й на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.

Саме через вибіркову безкарність водіїв, які порушують Правила дорожнього руху, смертність та травматизм на дорогах України залишаються невиправдано високими, а відповідально ставляться до додержання вказаних Правил вкрай мала частина водіїв.

Так, відповідно до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - постанова Пленуму ВСУ № 7), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму ВСУ № 7, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та бере до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, що відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином, його ступінь суспільної небезпеки для невизначеного кола осіб, виходячи з обставин вчинення в стані алкогольного сп`яніння при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, та наслідків у вигляді середньої тяжкості травмування потерпілої ОСОБА_7 , особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває, часткове відшкодування шкоди останнім, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Ураховуючи наведені вище дані та обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям, з позбавленням права керувати транспортними засобами, який за тривалістю є наближеним до мінімальної межі.

Саме таке покарання на переконання суду буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільного позову в кримінальному провадженні, суд виходить зі слідуючого.

Потерпілою ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_6 , ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 та власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_8 заявлений надалі уточнений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Потерпіла просить стягнути з ПАТ СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_7 заподіяну майнову шкоду у розмірі 50955,81 гривень, та на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 2547,79 гривень.

Також просить солідарно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 297452,21 (двісті дев`яносто сім чотириста п`ятдесят дві гривні 21 коп.) та судові витрати в сумі 5000 гривень. (а.с. 235-246 Т.1).

Обвинувачений ОСОБА_6 позовні вимоги визнав частково, в частині відшкодування моральної шкоди визнав на суму 7000,00 грн, та на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн., у заподіянні майнової шкоди не визнав, у зв`язку з недоведеністю потерпілою спричинення останній майнової шкоди, а враховуючи, що брату потерпілої ОСОБА_18 , обвинувачений передав 9000,00 грн. на лікування потерпілої, що підтверджується розпискою то у задоволенні позову просив відмовити.

Представник ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 надав до суду відзив, в якому зазначив, що Позивач не звертався до AT «СГ «ТАС» (приватне) для отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому законодавством, внаслідок чого, питання про виплату страхового відшкодування не розглядалося, а отже звернення Позивача до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є безпідставним, оскільки факту порушення, невизнання, або оспорювання прав, свобод чи інтересів не було.

На даний час AT «СГ «ТАС» (приватне), відповідно до чинного законодавства України, не має підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки Позивачем не дотриманий передбачений законодавством порядок отримання страхового відшкодування, який встановлений спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_8 надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги позивача ОСОБА_7 заперечує у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю, тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також у судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що обвинувачений ОСОБА_6 передав брату потерпілої ОСОБА_18 9000,00 грн. на лікування потерпілої ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 19.05.2022 року. (а.с. 142 Т.1)

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З огляду на це під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

Потерпілою до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов, вимоги за яким в ході судового розгляду було збільшено та уточнено в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з продовженням лікування під час розгляду кримінального провадження судом.

Потерпілою ОСОБА_7 в обґрунтування цивільного позову були надані чеки на підтвердження витрат, які пов`язані з лікуванням потерпілої під час знаходження на стаціонарному лікуванні з 19.05.2022 року по 03.06.2022 року та амбулаторному лікуванні, а також витрат на харчування та проїзд.

Загальний розмір витрат за чеками, долученими до цивільного позову потерпілою, судом розрахований з урахуванням призначених медичних препаратів відповідно до епікризу (а.с. 95 Т.1) та пояснень наданих у судовому засіданні лікарем ОСОБА_11 , який проводив лікування потерпілої у стаціонарі та становить 5336,90 (п`ять тисяч триста тридцять шість) гривень 90 коп., саме дана сума витрат за чеками наданими позивачем підтверджує витрати понесені на лікування потерпілої під час знаходження на стаціонарному лікуванні з 19.05.2022 року по 03.06.2022 року та на амбулаторному лікуванні та відповідає призначеним медичним препаратам згідно епікризу (а.с. 95 Т.1), а саме: кетол, анальгін, цефтриаксон, пірацетам, діклофенак, парацетамол, пірацетам, анантаваті, фастум гель інші препарати лікарем не призначалися.

Таким чином на підставі ст. ст. 128, 129 КПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1177 ЦК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 про відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню:

- стягненню з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 на користь потерпілої ОСОБА_7 підлягає заподіяна майнова шкода у розмірі 5336,90 гривень, та моральна шкоди у розмірі 266,84 гривень.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, з врахуванням наявності медичних рекомендацій та чеків, квитанцій, що підтверджують придбання медичних препаратів. При цьому, не підлягає стягненню матеріальна шкода на дієтичне харчування потерпілої у розмірі 1176,25, оскільки такого призначення потерпілій ОСОБА_7 лікарями призначено не було, що також було підтверджено показами наданими у судовому засіданні лікарем ОСОБА_11 .. Крім цього, ні потерпілою ні її представником не надано доказів призначення лікарями потерпілій дієтичного харчування та Епікриз такого призначення також не місить.

Щодо витрат на дорогу до м. Вінниця для додаткового обстеження у флеболога та консультацій та лікування у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», суд також не враховує дані витрати, оскільки ні потерпілою ні її представником не надано доказів направлення потерпілої ОСОБА_7 до вказаних лікарів та медичного закладу, матеріали справи не містять направлення сімейного лікаря чи лікаря який проводив лікування у стаціонарному відділенні, оскільки після виписки з лікарні хворий переводиться на амбулаторне лікування під нагляд сімейного лікаря і саме сімейний лікар вирішує в подальшому чи необхідна потерпілій консультація інших лікарів чи інші процедури, що також підтверджено показами наданими у судовому засіданні лікарем ОСОБА_11 .

Щодо посилання представника потерпілої, адвоката ОСОБА_5 на те, що при ДТП потерпіла ОСОБА_7 пошкодила зуби, суд також прийняти не може та відноситься до них критично, оскільки при поступленні до лікарні та виписки з лікарні, потерпіла з приводу скарг на зуби не зверталася, якщо б зверталася то це було б зазначено у епікризі, що також підтвердив лікар ОСОБА_11 , допитаний у судовому засіданні.

Щодо відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням мопеду у розмірі 30000,00 грн., суд виходить зі слідуючого.

Відшкодування потерпілій особі підлягає шкода завдана її майну. Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації. Потерпілою не надано доказів належності мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 без номерних знаків, саме їй, оскільки при допиті у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , останній пояснив, що мопед належить брату потерпілої, ОСОБА_18 та він у встановленому порядку не зареєстрований. Крім цього суду не надано висновок експерта з приводу вартості відновлювального ремонту даного ТЗ чи у разі неможливості чи недоцільності відновлювального ремонту, доказів про вартість пошкодженого ТЗ. Надана потерпілою довідка від 02.03.2023 року про вартість мопеда "Yamaha" JOG SA 16J-306004 - 30000.00 грн. судом не приймається, оскільки має виправлення та видана ФОП ОСОБА_19 , який не являється суб`єктом оціночної діяльності, у зв`язку з чим вимоги про відшкодування вартості мопеда "Yamaha" шасі № НОМЕР_2 без номерних знаків у сумі 30000.00 грн. не підлягають задоволенню.

При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_7 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243, суд виходив із того, що матеріальна шкода, що підтверджена документально, підлягає стягненню в повному об`ємі на підставі Полісу № АТ-1735514, відповідно до наступних норм законодавства.

У статті 979 ЦК зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування». До них згідно з п. 9 ч. 1 вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини в цій сфері регламентує, зокрема, Закон № 1961-IV.

Під час розгляду кримінального провадження судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у Страховій компанії на підставі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ-1735514.

Згідно з полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну його життю і здоров`ю, була визначена в розмірі 260 000 грн, а за шкоду, заподіяну майну 130000 грн.

Відповідно до положень ст. 26-1 Закону № 1961-ІV страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Разом із тим страхова сума це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п. 1 ст. 9 Закону № 1961-ІV).

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 4 ст. 9 зазначеного Закону). Порядок та розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23 25 Закону.

Так, п. 23.1 ст. 23 Закону № 1961-IV передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

Як установлено п. 24.1 ст. 24 вказаного Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані, зокрема, з придбанням лікарських засобів.

Судом підлягає стягненню зі Страхової компанії у рахунок відшкодування матеріальної шкоди саме 5336,90 грн., як сума, яка відповідно до чеків, наявних у матеріалах справи, була витрачена потерпілою, зокрема, на придбання медичних препаратів.

Таким чином, відповідно зазначеним положенням Закону № 1961-ІV, розрахунок суми на відшкодування моральної шкоди слід провести від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що узгоджується зі ст. 26-1 цього Закону, на підставі якої відповідно до встановлених судом обставин стягненню підлягає моральна шкода у розмірі 266,84 грн (5336,90 грн - 5 %).

Щодо попереднього не звернення потерпілого до АТ СГ TAС (приватне) із заявою про виплату страхового відшкодування, як зазначено представником страховика у відзиві, суд виходить зі слідуючого.

Законом № 1961-ІV передбачено, що порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні статті124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону № 1961-ІV у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена статтею 35 Закону. Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика, або МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення.

Отже, страховик приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

У постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі №227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування не зважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку, а в постанові ККС від 30 серпня 2018 року у справі №732/865/16-к посилання страховика на те, що потерпілий не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, було відхилено касаційним судом.

У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002року №15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту».

У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

Водночас у межах кримінального провадження за ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому разі не звернення потерпілого безпосередньо до МТСБУ або страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Тому суд доходить висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону, не є обов`язковим.

Щодо солідарного стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та судових витрат, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК) моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Із системного аналізу ст. 23 ЦК випливає, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що внаслідок отриманих в результаті ДТП середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, їй була завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов`язаних за стан свого здоров`я. Внаслідок травм вона вимушена була терпіти значний фізичний біль. Через отриманні ушкодження вона позбавлена можливості повноцінного життя, яке було до ДТП. Завдану їй моральну шкоду ОСОБА_7 оцінила у 297452,21 грн, яку просила стягнути солідарно із обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Частиною першою, другою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стаття 1168 ЦК «Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи», визначає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187 ЦК України).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення. В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував, що немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, особи. Розмір відшкодування моральної шкоди одразу оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував: характер правопорушення кримінальне правопорушення є не тяжким злочином, вчиненим з необережності; глибину фізичних та душевних страждань, з огляду, що потерпілій завдано фізичну шкоду і тривале лікування спричиняло душевні страждання за спричинення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Тому, враховуючи вимогу розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди у сумі 33000,00 грн., з врахуванням часткового визнання та відшкодування обвинуваченим моральної шкоди у розмірі 7000,00 грн., відповідно до розписки від 19.05.2022 року, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 ..

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_8 , суд враховує, що в судовому засіданні не доведено належними та допустимий доказами, що саме неправомірними діями ОСОБА_8 завдана моральна шкода потерпілій ОСОБА_7 , також у судовому засіданні не встановлено вини та причетності ОСОБА_8 до ДТП.

Обговорюючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення на користь потерпілої ОСОБА_7 витрат на правову допомогу, суд керується наступним.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного вище Закону).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що, між потерпілою ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_5 03.02.2023 року було укладено договір про надання правової допомоги. Також до позовної заяви долучено Акт приймання-передачі послуг та детальний опис робіт до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.02.2023 року та квитанція від 03.02.2023 року про сплату ОСОБА_7 . Гонорару адвокату ОСОБА_5 в рахунок оплати професіної правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 03.02.2023 року у розмірі 5000,00 грн.

При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінальної справи, беручи до уваги фінансовий стан обвинуваченого, суд вважає, що розумним та справедливим розміром понесених потерпілим витрат на правову допомогу слід вважати витрати на суму 3000,00 грн., з врахуванням часткового визнання та відшкодування обвинуваченим судових витрат у розмірі 2000,00 грн., відповідно до розписки від 19.05.2022 року, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Разом з тим колегія суддів наголошує, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій для задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

В порядку статті 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у справі відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, призначивши йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_6 не застосовувати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави:

1321,46 грн. витрати на проведення судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/102-22/7025 ІТ від 14.06.2022 року;

943,90 грн. витрати на проведення судової авто-технічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-22/7026 ІТ від 29.07.2022 року;

3020,32 грн. витрати на проведення судової авто-технічної експертизи № 6932/6933/22-21 від 08.11.2022 року;

943,90 грн. витрати на проведення додаткової судової авто-технічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-22/12579 ІТ від 30.08.2022 року;

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.05.2022 року справа № 148/720/22.

Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль "Chevrolet Aveo" реєстраційний номер НОМЕР_1 вважати повернутим власнику ОСОБА_8 ;

Мопед "Yamaha", шасі № НОМЕР_2 , червоного кольору, вважати повернутим власнику ОСОБА_15 .

Позов ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_6 , ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ 30115243 та ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА TAС Код ЄДРПОУ НОМЕР_7 на користь потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5336,90 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 266,84грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 33000,00грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.(двадцять п`ять тисяч) гривень.

В іншій частині позову, відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протязі 30 днів починаючи з часу оголошення, а засудженим до позбавлення волі з часу отримання копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1