ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року справа №200/479/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (повне судове рішення складено 14 березня 2024 року) у справі № 200/479/24 (суддя в І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

26 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 02.01.2024 № 057350007643, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області за заявою про призначення пенсії від 26.12.2023 № 4323;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи:

з 03.02.1999 по 05.02.1999 період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті в ДХК «Макіїввугілля» ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1»,

з 15.03.2015 по 17.03.2015 - період роботи на посаді начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля»,

з 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015 , 15.12.2015, 23.12.2015 період роботи на посаді заступника начальника дільниці ВТБ-3 підземним з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля»,

з 19.04.2019 по 26.08.2019 - період роботи на посаді начальника зміни виробничої служби у ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля»,

з 01.01.2020 по 31.01.2020 - період роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним підземним робочим днем у шахті у ДП «ВК «Краснолиманська»,

з 09.12.2020 по 09.06.2021 - період роботи на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ПрАТ «ШУ «Покровське»,

з 30.09.2023 по 26.12.2023 (по день звернення за призначенням пенсії) період роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті у ТДВ «Шахта «Білозерська»;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати час проходження військової служби в особливий період один місяць служби за три періоди з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022 в страховий стаж та стаж роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті у ТДВ «Шахта «Білозерська», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а, та з урахуванням того, що має право на зменшення передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, відповідно до заяви про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач 26.12.2023 звернувся через вебпортал ПФУ із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, заява була зареєстрована за № 4323. 02.01.2024 він отримав копію рішення про відмову в призначенні пенсії від 02.01.2024 № 057350007643, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області, у якому відповідач вказав наступне: «Страховий стаж особи становить 29 років 6 місяців 5 днів ( з урахуванням кратності становить 52 роки 6 місяців 7 днів). Пільговий стаж особи становить 23 роки 8 місяців 2 дні (в тому числі згідно Постанови 202 (25) - 23 роки 6 місяців 19 днів, на підземний роботах (провідні професії) становить 1 місяць 3 дні), що є недостатнім для призначення пенсії незалежно від віку. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV відсутнє. В разі доопрацювання право на пенсійну виплату відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV заявник набуде після набуття пільгового стажу по Постанові № 202 (25 років). Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, заявник матиме з 14.11.2026».

Разом з цим, позивачу була надана Форма РС-право, з якої вбачається, що розрахунок стажу зроблений без врахування наступних періодів:

з 03.02.1999 по 05.02.1999 період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті в ДХК «Макіїввугілля» ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1»,

з 15.03.2015 по 17.03.2015, - період роботи на посаді начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля»,

з 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015 період роботи на посаді заступника начальника дільниці ВТБ-3 підземним з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля»,

з 19.04.2019 по 26.08.2019 - період роботи на посаді начальника зміни виробничої служби у ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля»,

з 01.01.2020 по 31.01.2020 - період роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним підземним робочим днем у шахті у ДП «ВК «Краснолиманська»,

з 09.12.2020 по 09.06.2021 - період роботи на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ПрАТ «ШУ «Покровське»,

з 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023 (по день звернення за призначенням пенсії ) період роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті у ТДВ «Шахта «Білозерська».

При цьому як вбачається із цієї Форми РС-право, військову службу в особливий період було зараховано до пільгового стажу за Списком №1, ст. 14, пост. 202, підземні в однократному обчисленні. Тобто, Відповідачем не було зараховано у пільговому обчисленні період військової служби, під час якої позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Сєвєродонецьк Луганської області із розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до п. п. "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 - до стажу роботи за пільговою спеціальністю.

Вказане і стало підставою для звернення до суду з цим позовом, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 02.01.2024 № 057350007643, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за заявою про призначення пенсії від 26.12.2023 року № 4323.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 року № 4323, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи: з 03.02.1999 по 05.02.1999, з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015, 01.01.2020 по 31.01.2020, з 09.12.2020 по 09.06.2021, 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023 року ( по день звернення за призначенням пенсії ), з урахуванням висновків суду.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323, зарахувавши до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). один місяць служби за три місяці періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності рішення про відмову в призначенні пенсії, зазначає, що право на призначення пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV позивач матиме з 14.11.2026.

Крім того, апелянт не погоджується із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань витрат у вигляді судового збору на користь позивача, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону № 1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .

26 грудня 2023 року позивач звернувся через вебпортал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком № 4323.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02 січня 2024 року № 05735007643, яке розглядало заяву позивача про призначення пенсії за віком від 26 грудня 2023 року за № 4323 за принципом екстериторіальності, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Вказано, що страховий стаж становить 29 років 6 місяців 5 днів (з урахуванням кратності становить 52 роки 6 місяців 7 днів). Пільговий стаж становить 23 роки 8 місяців 2 дні (в тому числі згідно Постанови 202 (25) - 23 роки 6 місяців 19 днів, на підземний роботах (провідні професії) становить 1 місяць 3 дні), що є недостатнім для призначення пенсії незалежно від віку. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 Закону відсутнє. В разі доопрацювання право на пенсійну виплату відповідно до частини3 статті114 Закону № 1058-IV заявник набуде після набуття пільгового стажу по Постанові № 202 (25 років). Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114, заявник матиме з 14.11.2026.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходив з такого.

Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон № 1058 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з ч. 1ст. 9 Закону № 1058відповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 10 Закону № 1058гарантує право вибору пенсійних виплат.

Так, у вказаній статті зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначаєст. 114 Закону № 1058.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Аналогічні положення містяться в частині першійстатті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202(далі Список № 202).

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію застаттею 14 Закону № 1788-XII(не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788.

Статтею 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другомупункту 18цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж ЗА ПЕРІОД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ персоніфікованого обліку (який впроваджений з часу введення в дію Закону № 1058, тобто, з 01.01.2004), є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентованийст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3ст. 44 Закону № 1058органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За правилами ч. 5ст. 45 Закону № 1058документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 травня 2023 року.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії- додаток 2);заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування(додаток 3);заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера(додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Перелік документів які можуть бути додані до заяви про призначення пенсії за віком, встановлений пунктом 2.1 Порядку № 22-1, зокрема відповідно до підпункту 2 цього пункту до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637. Пункт 5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно допункту 20Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно зпунктами 1-6,8частини другої,частиною третьоюстатті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно зПорядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року№ 442«Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Пунктом 4.10 Порядку 22-1 встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням вимог Порядку № 22-1, суд приходить до наступних висновків:

з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;

після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку з прийняттям Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02 січня 2024 року № 057350007643, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області посилається, зокрема, на те, що страховий стаж позивача становить 29 років 6 місяців 5 днів (з урахуванням кратності становить 52 роки 6 місяців 7 днів). Пільговий стаж становить 23 роки 8 місяців 2 дні ( в тому числі згідно Постанови 202 (25) - 23 роки 6 місяців 19 днів, на підземний роботах (провідні професії) становить 1 місяць 3 дні), що є недостатнім для призначення пенсії незалежно від віку. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV відсутнє. В разі доопрацювання право на пенсійну виплату відповідно до частини3 статті114 Закону заявник набуде після набуття пільгового стажу по Постанові № 202 (25 років). Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, заявник матиме з 14.11.2026.

Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.Відповідачем не зазначено, в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки, із зазначенням правових підстав.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другоїстатті 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем по суті не розглядалось питання щодо зарахування або незарахуванння періодів роботи до пільгового стажу, місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 02.01.2024 № 057350007643, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області за заявою позивача про призначення пенсії від 26.12.2023 № 4323.

Суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини справи.

Щодо посилання доводів апелянта про не зарахування відповідних періодів роботи позивача.

Так, відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач у період:

03.02.1999 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті у ДХК «Макіїввугілля» ДВАТ Шахта «Красноармійська Західна №1» (запис 9); 05.02.1999 звільнено (запис 10);

20.05.2013 переведено начальником дільниці підземним з повним робочим днем у шахті в виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; 19.03.2015 переведено заступником начальника дільниці ВТБ-3 підземним з повним робочим днем у шахті; 15.03.2016 переведено начальником дільниці ВТБ №2 підземним з повним робочим днем у шахті; 05.04.2019 звільнено у зв`язку з переведенням (запис 17,18, 20, 24);

24.04.2019 прийнято начальником зміни виробничої служби ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (запис 25); 26.08.2019 звільнено (запис 26);

09.10.2019 прийнято майстром гірничим з повним підземним робочим днем в шахті у ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (запис 27); 27.07.2020 звільнено (запис 28);

12.08.2020 прийнято на посаду помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (запис 29); 22.07.2021 звільнено (запис 30);

20.09.2021 прийнято майстром гірничим підземно з повним робочим днем у шахті у ТОВ «Шахта «Білозерська» (запис 31).

Відповідачем у відзиві зазначалось, що період роботи з 03.02.1999 по 05.02.1999 не зараховано до пільгового стажу позивача, оскільки відсутня уточнююча довідка, визначена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637); накази про атестацію відповідного робочого місця; індивідуальні відомості про застраховану особу за вказаний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається). Розділом І. Гірничі роботи (код 1010100а) передбачено: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію застаттею 14 Закону N 1788-XII(не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Щодо не надання уточнюючої довідки слід відмітити, що записи трудової книжки позивача, а саме запис № 9, 10 роботи позивача у ДХК «Макіїввугілля» ДВАТ Шахта «Красноармійська Західна №1» у період з 03.02.1999 по 05.02.1999 свідчить про роботу з повним робочим днем під землею у шахті.

Для підтвердження наявного пільгового стажу роботи, позивачем надано відповідачеві належним чином оформлену трудову книжку із записами про зайнятість повний робочий день у шахті, що у відповідності достатті 114 Закону № 1058-IVвизначає право на пенсію незалежно від віку.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Цей Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Натомість період роботи позивача в підземних умовах з 03.02.1999 по 05.02.1999 не потребує додаткового підтвердження, оскільки трудова книжка містить повну інформацію щодо професії, яка за характером виконання є підземною роботою і передбачає зайнятість на умовах повного робочого дня під землею, а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року.

У трудовій книжці зазначено підстави внесення записів про роботу, зокрема, накази по підприємству, завірені належним чином підписом та печаткою. Записи про роботу не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.

Слід зазначити і те, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 3 Порядку № 383, привизначенні правана пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.2Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд звертає увагу, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а. При цьому Верховний суд відступив від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому, слід звернути увагу, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі № 235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З огляду на це, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року період роботи з 03.02.1999 по 05.02.1999 період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті в ДХК «Макіїввугілля» ДВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1».

Періоди роботи з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015 не зараховано до пільгового стажу позивача ані за Списком №1, ані за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року, оскільки: в уточнюючій довідці від 13.11.2023 № 2494 зазначено, що це відпустка без збереження заробітної плати; в уточнюючій довідці від 13.11.2023 № 2494 зазначено про перебування у відпустках без збереження заробітної плати в цей час.

Записи трудової книжки позивача № 17, 18, 20, 24 на посадах: начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»; заступником начальника дільниці ВТБ-3 підземним з повним робочим днем у шахті; начальником дільниці ВТБ №2 підземним з повним робочим днем у шахті, свідчать про роботу з повним робочим днем під землею у шахті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається). Розділом І. Гірничі роботи (код 1.1а та 1.1 б) передбачено: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, керівники та фахівці підземних дільниць.

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію застаттею 14 Закону № 1788-XII(не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Записи трудової книжки позивача щодо роботи позивача у період з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015 свідчать про роботу з повним робочим днем під землею у шахті.

Для підтвердження наявного пільгового стажу роботи, позивачем надано відповідачу належним чином оформлену трудову книжку із записами про зайнятість повний робочий день у шахті, що у відповідності достатті 114 Закону № 1058-IVвизначає право на пенсію незалежно від віку.

Щодо зазначення у довідці від 13.11.2023 № 2494 днів відпусток позивача, які відповідачем не зараховано до пільгового стажу ані за Списком №1, ані за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року.

Так, у розділі «Додаткові відомості», які зазначені у довідці ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 2492 від 13.11.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній зазначено про відпустку без збереження заробітної плати:

15-17.03.2015 3 календарні дні;

19,23.10.2015 2 календарні дні,

20.11.2015 1 календарний день,

15, 23.12.2015 2 календарні дні.

Згідно зстаттею 26 Закону України «Про відпустки»за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

З огляду на викладене вище, відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015, оскільки періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Період роботи з 19.04.2019 по 26.08.2019 на посаді начальника зміни виробничої служби у ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля», не зараховано до пільгового стажу позивача ані за Списком №1, ані за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року, оскільки відсутня уточнююча довідка відповідно до Додатку № 5, дані про проведення атестації робочих місць.

Записи трудової книжки позивача № 25,26 у період саме з 24.04.2019 по 26.08.2019 підтверджують роботу позивача начальником зміни виробничої служби у ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Отже, відомості трудової книжки позивача за період саме з 24.04.2019 (а не як зазначають сторони з 19.04.2019) по 26.08.2019 не підтверджують роботу позивача з повним робочим днем у шахті.

Уточнююча довідка про підтвердження спеціального трудового стажу позивача у період з 24.04.2019 по 26.08.2019 у матеріалах справи відсутня.

Також, у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 наявні відомості по спеціальному стажу ЗП3014А4 лише за період 1-5 квітня 2019 року. З 6 квітня 2019 року відомості по спеціальному стажу позивача відсутні.

Отже, відповідачем правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року період роботи з 24.04.2019 по 26.08.2019.

Період роботи з 01.01.2020 по 31.01.2020 на посаді майстра гірничого з повним підземним робочим днем в шахті у ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» не зараховано до пільгового стажу позивача ані за Списком №1, ані за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року, оскільки в уточнюючій довідці від 27.11.2023 № 01/11-278/13 даний період зазначено як вимушені простій.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції послався на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається). Розділом І. Гірничі роботи передбачено: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію застаттею 14 Закону N 1788-XII(не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Записи трудової книжки позивача щодо роботи у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 свідчать про роботу з повним робочим днем під землею у шахті.

Для підтвердження наявного пільгового стажу роботи, позивачем надано відповідачеві належним чином оформлену трудову книжку із записами про зайнятість повний робочий день у шахті, що у відповідності достатті 114 Закону № 1058-IVвизначає право на пенсію незалежно від віку.

Щодо зазначення в уточнюючій довідці від 27.11.2023 № 01/11-278/13 спірного періоду як вимушеного простою.

Так, у довідці ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» №01/11-278/13 від 27.11.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, яка видана позивачу зазначено про вимушений простій 2020р 01-1 в/п, 02-17 в/п, 03-8 в/п, 04-3 в/п, 05-4 в/п, 06-12 в/п, 07-15 в/п.

Згідно норми 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Як зазначалось вище, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

З огляду на викладене вище, відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи з 01.01.2020 по 31.01.2020, оскільки час простою, якщо він був пов`язаний з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Суд першої інстанції сам зазначив, що час простою, якщо він був пов`язаний з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ в календарному році.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16 квітня 2013 року у справі №21-94а13зазначила, що календарний рік - це проміжок часу з 1 січня до 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

У довідці ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» №01/11-278/13 від 27.11.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, яка видана позивачу, зазначено про вимушений простій 2020р 01-1 в/п, 02-17 в/п, 03-8 в/п, 04-3 в/п, 05-4 в/п, 06-12 в/п, 07-15 в/п.

Загалом кількість днів складає 60 (1+17+8+3+4+12+15).

З розрахунку Форма РС-право вбачається, що в період роботи позивача в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (по 27.07.2020 згідно записів в трудовій книжці) відповідачем в 2020 році зараховано за Списком № 1 (ст.14, пост.202, підземні, р.1, п-р.1, п.а-в) період з 01.02.2020 по 27.07.2020.

Отже, з 60 днів (2 місяців) вимушеного простою в 2020 році відповідачем у відповідності до діючого законодавства до пільгового стажу за Списком № 1 правомірно зараховано не більше одного місяця, тому правомірно не зараховано період з 01.01.2020 по 31.01.2020.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Щодо періодів роботи позивача з 09.12.2020 по 09.06.2021, 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023.

Відповідно до записів трудової книжки позивача: 12.08.2020 - прийнято на посаду помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (запис 29); 22.07.2021 звільнено (запис 30); 20.09.2021 прийнято майстром гірничим підземно з повним робочим днем у шахті у ТОВ «Шахта «Білозерська» (запис 31).

Спірні періоди роботи позивача не зараховано до пільгового стажу позивача ані за Списком № 1, ані за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається). Розділом І. Гірничі роботи передбачено: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію застаттею 14 Закону N 1788-XII(не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, місцевий суд послався на наступне.

Для підтвердження наявного пільгового стажу роботи, позивачем надано відповідачеві належним чином оформлену трудову книжку із записами про зайнятість повний робочий день у шахті, що у відповідності достатті 114 Закону № 1058-IVвизначає право на пенсію незалежно від віку.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Цей Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Натомість період роботи позивача в підземних умовах з 09.12.2020 по 09.06.2021, 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023 не потребує додаткового підтвердження, оскільки трудова книжка містить повну інформацію щодо професії, яка за характером виконання є підземною роботою і передбачає зайнятість на умовах повного робочого дня під землею, а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року.

У трудовій книжці зазначено підстави внесення записів про роботу, зокрема, накази по підприємству, завірені належним чином підписом та печаткою. Записи про роботу не містять виправлень, тобто оформлені належним чином.

З огляду на викладене вище, відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи з 09.12.2020 по 09.06.2021 на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», 24.02.2022 та з 30.09.2023 по 26.12.2023 на посаді майстра гірничого підземно з повним робочим днем у шахті у ТзДВ «Шахта «Білозерська».

Проте, з цими висновками суду першої інстанції не в повній мірі може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Так, згідно довідки працедавця від 07.11.2023 № 575 позивач 24.02.2022 знаходився в простої по виробничій необхідності.

Правові підстави для зарахування цього дня до пільгового стажу наведені вище у цьому судовому рішенні.

Також обґрунтованими є висновки місцевого суду щодо необхідності зарахування до пільгового стажу позивача з 30.09.2023 по 26.12.2023.

В той же час, відповідно до довідки ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 802 від 30.11.2023, позивач виконував поверхові роботи з 09.12.2020 (нак.№2660кп від 09.12.2020) по 09.06.2021 учень вантажника.

Отже, згідно цієї довідки підприємством не підтверджено підземний характер праці ОСОБА_1 у вказаний період, тому відповідачем правомірно не зараховано його до пільгового стажу, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

З огляду на викладене вище, колегія судів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 періоди роботи: з 03.02.1999 по 05.02.1999, з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015, 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023 (по день звернення за призначенням пенсії) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323 слід врахувати висновки суду, викладені в цьому рішенні.

У задоволенні позовних вимог в частини повторного розгляду заяви позивача із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоду роботи з 19.04.2019 по 26.08.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 09.12.2020 по 09.06.2021 слід відмовити з підстав, наведених вище.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати позивачу час проходження військової служби в особливий період один місяць служби за три періоди з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022 в страховий стаж та стаж роботи на посаді майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті у ТДВ «Шахта «Білозерська», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судами встановлено, що позивач відповідно до наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2022 №35/1 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою від 01 червня 2023 року №1337.

Згідно довідки ВЛК від 17.01.2023 №1125 позивач не придатний до військової служби у ДШВ, обмежено придатний до військової служби.

Позивач у період з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що підтверджується довідкою від 30.01.2023.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 18 грудня 2023 року №20 позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 31.08.2023 по теперішній час.

Відповідач у відзиві на позов зазначав, що підстав для зарахування часу проходження військової служби в особливий період (в кратності 1:3) з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022 не має, оскільки не передбачено чинним законодавством.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ(далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостоюстатті 2 Закону № 2232-ХІІпередбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначеноЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ(даліЗакон № 2011-ХІІ), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ) до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Положеннями абзацу 2 частини першоїстатті 8 Закону № 2011-ХІІпередбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року «Про затвердження положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26017, відповідно доЗаконів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимогпунктів 2.4та2.5цього розділу):

1) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно доЗакону УкраїниПро участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

час служби, зазначений упостанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року№ 30«Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН»(зі змінами);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

інші періоди, зазначені впідпунктіапункту 3постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей(зі змінами);

крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені вдодатку 2до цього Положення.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, місцевий суд послався на наступне.

За положеннями абзацу а) пункту 3постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Порядок № 393) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним вабзаці першомупункту 1 цієїпостанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відтак, час проходження позивачем військової служби, протягом позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 18.03.2022 по 19.05.2022 та з 29.05.2022 по 22.06.2022 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).

Проте, такі висновки судом першої інстанції зроблені без урахування змін в законодавстві.

Так, згідно абз. 1, 2, 8 підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 (в редакції до внесення змінпостановою КМУ № 119 від 16.02.2022) до вислуги років ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЙ особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієїпостанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Водночас, за абз. 1, 2, 8 підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 (в редакції після внесення змінпостановою КМУ № 119 від 16.02.2022) до вислуги років ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача зі заявою про призначення пенсії (26.12.2023) діяла нова редакція підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції не беруться до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, оскільки вони формувались до внесення змін до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, а тому не стосуються спірних правовідносин.

При цьому апеляційний суд не застосовує відповідні положення Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року «Про затвердження положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», на які послався місцевий суд, з огляду на приписи ч.3 ст. 7 КАС України: «3. У разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

В даному випадку відповідні положення Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року суперечать іншому правовому акту, який має вищу юридичну силу, - Порядку № 393.

Таким чином, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що в цьому випадку слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323, зарахувавши до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV один місяць служби за три місяці періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме з 18.03.2022 по 19.05.2022, з 29.05.2022 по 22.06.2022, з урахуванням висновків суду.

Підстав для задоволення цієї частки позовних вимог не існує.

При цьому варто відмітити, що оскільки заява позивача про призначення пенсії розглядалась ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідно до приписів п.4.1, 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1, саме цим органом розраховано стаж позивача та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до приписів п. 4.3 Порядку 22-1, належним відповідачем за цими позовними вимогами є саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а не як помилково зазначається відповідачем - ГУ ПФУ в Донецькій області, як органом, де зареєстрований позивач.

Рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судового збору, суд зазначає наступне.

За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, понесені позивачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/479/24 скасувати частково.

Абзаци третій і четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/479/24 замінити одним абзацом наступного змісту:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.12.2023 № 4323, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 та за Постановою КМУ № 202 від 31 березня 1994 року періоди роботи: з 03.02.1999 по 05.02.1999, з 15.03.2015 по 17.03.2015, 19.03.2015, 23.10.2015, 20.11.2015, 15.12.2015, 23.12.2015, 24.02.2022, з 30.09.2023 по 26.12.2023 (по день звернення за призначенням пенсії), з урахуванням висновків суду.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 200/479/24 залишити без змін.

Повне судове рішення 06 червня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук