Справа №:755/18647/23

Провадження № 2/755/735/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Логвиненко С.В. , Кравченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про захист прав споживача та зобов`язання винити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд:

1)визнати протиправними та такими, що порушують права споживача дії з нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 плати за послугу з централізованого постачання гарячої води (за нормою), за період з 01.11.2020 до 30.11.2021 включно в сумі 11709,46 грн.;

2)зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води (за нормою) за період з 01.11.2020 до 30.11.2021 включно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_3 та скасувати заборгованість за послугу з централізованого постачання гарячої води (за нормою) за період з 01.11.2020 до 30.11.2021 включно в сумі 11709,46 грн.;

3)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», Виконавець) незаконно нарахувало йому борг за гаряче водопостачання за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирного засобу обліку без урахування його показань в той час, як він та його сім`я користується бойлером, і покази лічильника гарячої води були нульовими. Його спроби врегулювати спір у досудовому порядку не дали результату, оскільки відповідач не погоджується з доводами позивача, і продовжує надсилати рахунки на оплату з сумою боргу та інші листи, в яких погрожує зверненням до суду за стягненням боргу. Зазначив, що 01.07.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір). 07.11.2014 позивач та відповідач підписали Акт опломбування, згідно з яким за адресою споживача на лічильнику № 14108065 на момент опломбування зафіксовані показники «0». Відповідно до п. 7 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630). З листопада 2020 року позивач почав отримувати від відповідача щомісяця квитанції, згідно з якими відповідач нараховував позивачу (абонентський номер НОМЕР_3 ) щомісяця вартість послуг з гарячого водопостачання за нормами споживання без врахування показань лічильника - щомісяця по 15 (п`ятнадцять) кубічних метрів гарячої води. До позовної заяви додаються квитанції («Повідомлення» та «Рахунки на оплату»), починаючи з тієї, яка за жовтень 2020 року з нульовими показами лічильника гарячої води на 0 (нуль) гривень до сплати та закінчуючи квитанцією за листопад 2021 року, згідно з якою позивачу нараховано до сплати 11708 (одинадцять тисяч сімсот вісім) грн 44 коп. В той же час, щомісяця з грудня 2020 року писав на електронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) листи з проханням пояснити причину нарахування по нормах та проханням внести виправлення. При цьому, внести зміни в особистому кабінеті споживача не міг, програмне забезпечення не дозволяло. До таких електронних листів ним додавалися фото його лічильника, на яких видно, що показання рівні нулю. Роздруківка листування в електронній пошті додається до позовної заяви. 19.04.2021 позивачем було отримано першу відповідь на його запити в електронній пошті, в якій позивачу повідомили, що нарахування за нормами здійснюється у зв`язку з нездійсненням позивачем повірки лічильника. 16.11.2021 позивачем та представником відповідача було складено акт опломбування, згідно з яким стояк з гарячою водою був опломбований. Нарахування плати за гаряче водопостачання припинилося. Після цього, відповідач продовжує щомісяця надсилати рахунки на оплату із зазначенням заборгованості. У грудні 2021 року отримав (зі своєї поштової скриньки) копію заяви ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про видачу судового наказу вих. № 4105 від 14.12.2021 з вимогами про сплату боргу за гаряче водопостачання у сумі 11708,44 грн. У подальшому неодноразово направляв на адресу відповідача листи-повідомлення із зазначенням відсутності підстав для нарахування боргу. У червні 2023 року отримав від відповідача лист № 20.9/1562 від 12.06.2023, в якому відповідач зазначив, що індивідуальні прилади розподільного обліку теплової енергії та/або гарячої води споживачів, періодична повірка яких не проведена споживачем у встановлені терміни, знімаються з абонентського обліку. 29.06.2023 повторно направив відповідачу лист, в якому вказав на відсутність підстав для нарахування боргу за гаряче водопостачання. У серпні 2023 року отримав від відповідача лист № 5641 від 29.06.2023, в якому зазначено, що індивідуальні прилади розподільного обліку теплової енергії та/або гарячої води споживачів, періодична повірка яких не проведена споживачем у встановлені терміни, знімаються з абонентського обліку. У вересні 2023 року позивачем отримано від відповідача повідомлення про направлення до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги». Проте на дату звернення позивача до суду з цією позовною заявою жодних судових спорів з відповідачем щодо стягнення суми боргу немає. Крім листів від відповідача, з моменту своєї відмови сплачувати за послуги гарячого водопостачання по нормах при нульових показах лічильника, почав отримувати телефонні дзвінки з номерів різних операторів від імені ТОВ «Євро-Реконструкція». Також були автоматичні дзвінки з вимогами сплатити борг, з повідомленнями, що проти позивача подана заява до суду про стягнення боргу. Дзвінки надходили по декілька разів на день, включаючи вихідні дні. Вважає, що закінчення строку повірки лічильника не є підставою для початку здійснення виконавцем нарахувань по нормі, та не може бути правомірною підставою для пред`явлення до споживача вимоги про стягнення нарахованих таким чином коштів до сплати. Відповідно до п. 11 Договору за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку. Згідно з пп. 10 п. 16 Договору Споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Відповідно пп. 4 п. 19 Договору Виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Вказані вище положення Договору відповідають чинному на момент спірних відносин законодавству, а саме положенням Правил № 630, які втратили чинність 01.05.2022. Згідно з п. 9 Правил № 630 періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Згідно з п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Згідно з пп. 6 п. 29 Правил № 630 Споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Відповідно до пп. 4 п. 32 Правил № 630 Виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Зазначив, що жодного разу не отримував від відповідача будь-яких повідомлень щодо закінчення міжповіркового інтервалу та щодо причин нарахування по нормах, при наявності лічильника, хоча згідно з умовами Договору та нормами законодавства - це був обов`язок саме відповідача як виконавця послуг. Відповідач не узгоджував і не здійснював спроб узгодити дату повірки. Таким чином, відповідачем порушені умови договору: відповідач не надавав позивачу необхідної та своєчасної інформації, що порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991, за що передбачена відповідальність за ст. 23 вказаного Закону.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент.

Згідно з п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з пунктами 5 та 7 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію (п. 5 ч. 1 ст. 21): ціну продукції визначено неналежним чином (п. 7 ч. 1 ст. 21).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги).

Таким чином, нарахування позивачу як споживачу послуг плати за гаряче водопостачання за нормами споживання за наявності у позивача лічильника у періоді такого нарахування, є незаконним. Нездійснення відповідачем, як виконавцем послуг, періодичної повірки лічильника є порушенням договірних та законодавчо встановлених зобов`язань саме відповідача, а не позивача. Вказані нарахування є порушенням прав споживача. При цьому, відповідач не повідомляв позивача про необхідність здійснення повірки лічильника, жодних письмових або усних повідомлень отримано не було. Боргів по оплаті послуг за гаряче водопостачання позивач до моменту незаконних нарахувань по нормі не мав, умови договору виконував належним чином.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.12.2023 відкрито провадження у цій цивільній справ за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні та учасникам справи роз`яснено процесуальна права подати заяви по суті справи і встановлено відповідні строки.

29.01.2024 до суду від представника відповідача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Логвиненко С.В. надійшов відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві, заперечуючи проти позивних вимог, представник відповідача зазначила, що 31.10.2014 між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_1 було укладено Договір № НОМЕР_3 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який в подальшому та на даний час втратив свою чинність. За даними ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСРУКЦІЯ» за особовим рахунком позивача № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) з серпня 2014 року обліковувався індивідуальний засіб обліку гарячої води № 14108065 (остання дата повірки - 01.08.2014). Згідно з п.п. 38, 72 Міжповірочних інтервалів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 № 1747, встановлено, що для лічильників води, теплолічильників та теплообчислювачів міжповірочний інтервал становить 4 роки. Для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії/води, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії/води або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу. Згідно вимог частини 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності з 02.08.2017, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), забезпечила перегляд тарифів на теплову енергію, послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення), постачання гарячої та холодної води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках (виконавців послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води), в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води. Відповідно, до структури діючих тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, встановлених для ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1823 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються споживачам Товариства», Розпорядженнями КМДА № 2610 від 15.12.2021, № 508 від 22.04.2022, № 674 від 30.09.2022 не включені витрати на проведення обслуговування (в тому числі проведення періодичної повірки) вузлів розподільного обліку (індивідуальних лічильників) теплової енергії та гарячої води споживачів послуг. Так, враховуючи останню дату повірки індивідуального засобу обліку гарячої води № 14108065 - 01.08.2014, наступна повірка повинна була бути здійснена у серпні 2018 року споживачем безпосередньо, враховуючи зміни в законодавстві, яким договір не може суперечити. Після серпня 2018 року виконавець послуги (відповідач) не мав права приймати до уваги показники індивідуального засобу обліку гарячої води у зв`язку з відсутністю його повірки. Умови Договору, на які посилається позивач, прямо суперечать положенням актів цивільного законодавства, а тому не можуть виконуватись Відповідачем в розрізі з діючими нормами чинного законодавства. Згідно пп. 8 п. 79 Постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011, в редакції, яка діяла на момент укладання між сторонами Договору про надання послуг, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання гарячої води включаються витрати, безпосередньо пов`язані із збутом таких послуг, а саме: зокрема, витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) будинкових приладів обліку гарячої води, якщо такі прилади є власністю підприємства. В той же час, на момент виникнення спірних правовідносин для визначення обсягу і групування планованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, та постачання гарячої води, не враховано витрат для проведення повірки обліку гарячої води та теплової енергії індивідуального споживача. У зв`язку зі зміною законодавства, включені права та обов`язки споживача, які покладають додатковий тягар на споживачів у вигляді самостійного проведення повірки засобів обліку, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Разом з тим, суду не надано доказів включення до структури тарифів на послугу з постачання гарячої води вартості оплати проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку гарячої води (їх обслуговування і ремонт, демонтаж, транспортування та монтаж). Тож, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» правомірно на всі звернення позивача щодо необхідності проведення перерахунку за послугу з постачання гарячої води за період 01.11.2020 - 30.11.2021 повідомляло, що немає права провести перерахунок у зв`язку з відсутністю повірки індивідуального засобу обліку гарячої води № 14108065. Так, представником ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у листопаді 2021 року була опломбована запірна арматура на відгалуження від стояка гарячої води, але при цьому ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не має права для розрахунку за послугу брати показники неповіреного лічильника. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» правомірно, з метою подальшого коректного нарахування коштів за отримані послуги, неодноразово пропонувало споживачу послуг провести періодичну повірку засобу обліку споживання теплової енергії та разом із документами, що підтверджують проходження чергової повірки, передати показники засобу обліку до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», що не було зроблено позивачем. Таким чином, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Євро-Реконструкція» про зобов`язання вчинити дії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки законодавством на момент виникнення необхідності проведення чергової повірки індивідуального засобу обліку споживача не передбачено наявність у відповідача ТОВ «Євро-Реконструкція» повноважень, можливостей, зобов`язань, законодавчої та фізичної можливості у проведенні періодичної повірки/ремонту індивідуальних засобів обліку споживачів послуг, як і не передбачено механізму повернення коштів, витрачених теплопостачальною організацією (виконавцем комунальної послуги) на проведення повірки чи ремонту індивідуальних засобів обліку споживачів.

05.02.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, де останній щодо втрати чинності договором між сторонами зауважив, що в період існування спірних відносин (у періоді протиправного нарахування заборгованості за нормами споживання при наявності лічильника) договір діяв. Щодо суперечності положень договору нормам законодавства вказав про те, що дане твердження відповідача також не відповідає дійсності, оскільки положення договору повністю узгоджувалися з чинною на той час Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, якою були затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які втратили чинність 01.05.2022. Те, що зі структури тарифу на послугу постачання гарячої води, були виключені витрати на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільчого обліку теплової енергії та води, не нівелює дії норм Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 та положень укладеного між сторонами Договору. Посилання відповідача на справу № 755/14499/21, як на аналогічну є некоректним, оскільки у справі № 755/14499/21 інший предмет позову, а саме вимога про проведення періодичної повірки засобу обліку теплової енергії та засобу обліку гарячої води, та надання для оплати рахунків за послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води. Так, відповідно до абз. 4-6 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1060-ІХ від 03.12.2020) періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України. На дату виникнення спірних правовідносин, а саме в періоді нарахування відповідачем плати за гаряче водопостачання за нормами споживання при наявності лічильника, діяв договір між сторонами від 01.07.2014 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та Постанова Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, якою були затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які втратили чинність 01.05.2022. Відповідно до п. 11 Договору за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку. Згідно з пп. 10 п. 16 Договору Споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Відповідно пп. 4 п. 19 Договору Виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Згідно з п. 9 Правил № 630 періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Згідно з п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Згідно з пп. 6 п. 29 Правил № 630 та Споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Відповідно до пп. 4 п. 32 Правил № 630 Виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Відповідно до пп. 6 п. 32 Правил № 630 Виконавець зобов`язаний узгодити із споживачем не пізніше ніж за три робочих дні до проведення планових робіт всередині житлового приміщення час доступу до такого приміщення з наданням йому відповідного письмового повідомлення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 815/5329/16, зазначивши у своєму Рішенні (п. 50) від 03.04.2020 таке: «Отже, Верховний Суд вважає, що, враховуючи приписи вищевикладених правових норм законодавства й наявну правозастосовчу практику, обов`язок проведення періодичної повірки та відповідальність за своєчасність її проведення покладається виключно на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.». Отже, контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку в періоді виникнення спірних відносин між сторонами було обов`язком виконавця, і невиконання цього обов`язку є порушенням діючого та той момент договору та норм чинного на той момент законодавства.

26.02.2024 представником відповідача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Логвиненко С.В. було подано до суду пояснення до відповіді позивача на відзив на позовну заяву. У зазначених пояснення представник відповідача вказала про те, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки законодавством на момент виникнення необхідності проведенні чергової повірки індивідуального засобу обліку споживача не передбачено наявність у відповідача ТОВ «Євро-Реконструкція» повноважень, можливостей, зобов`язань, законодавчої та фізичної можливості у проведенні періодичної повірки/ремонту індивідуальних засобів обліку споживачів послуг, як і не передбачено механізму повернення коштів, витрачених теплопостачальною організацією (виконавцем комунальної послуги) на проведення повірки чи ремонту індивідуальних засобів обліку споживачів. Повірку засобів обліку мають право здійснювати тільки уповноважені організації, яким не є відповідач. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або і застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів. 22.06.2017 прийнято Закон України № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності з 02.08.2017. Частиною 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», передбачено: Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону: забезпечити перегляд порядків формування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокрема в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води; забезпечити перегляд тарифів на теплову енергію, послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої та холодної води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, в частині виключення зі складових відповідних тарифів витрат на встановлення, обслуговуваних вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води. Згідно вимог частини 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії га водопостачання», який набрав чинності з 02.08.2017, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) забезпечила перегляд тарифів на теплову енергію, послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення), постачання гарячої та холодної води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках (виконавців послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води), в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води. До структури діючих тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, встановлених для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЩЯ» постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1823 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються споживачам Товариства», розпорядженнями КМДА № 2610 від 15.12.2021, № 508 від 22.04.2022, № 674 від 30.09.2022 не включені витрати на проведення обслуговування (в тому числі проведення періодичної повірки) вузлів розподільного обліку (індивідуальних лічильників) теплової енергії та гарячої води споживачів послуг. Таким чином, на час необхідності проведення за вказаною адресою періодичної повірки квартирного лічильника обліку гарячої води, ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЩЯ», не мало і не має фінансової та фізичної можливості, за власний рахунок, здійснювати повірку індивідуальних засобів обліку, встановлених у квартирах споживачів послуг. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не має у штаті спеціалістів, які мають у визначеному Законом порядку право (ліцензію, дозвіл) на проведення робіт з ремонту й повірки індивідуальних засобів обліку, а також чинним законодавством не передбачено можливості повернення теплопостачальною організацією витрачених коштів на повірку засобів обліку іншими організаціями, оскільки, він позбавлений можливості власної ініціативи включити ці витрати в складову тарифу. Обов`язок власника утримувати належне йому майно передбачений статтею 322 ЦК України. Індивідуальні прилади обліку, встановлені в квартирах, які є власністю споживача, можуть бути повірені за рахунок виконавця житлово-комунальних послуг, якщо ця послуга включена до тарифу та договору на надання житлово-комунальних послуг. Для виконання певних робіт суб`єкт господарювання у сфері водопостачання повинен мати джерело відшкодування витрат, понесених під час виконання цих робіт. Єдиним джерелом покриття витрат підприємства (виконавця послуг з централізованого постачання холодної води ти водовідведення) на виконанню робіт з періодичної повірки, обслуговування, ремонту засобів обліку води є тариф на послугу з централізованого постачання холодної води». Звертали увагу позивача і суду, що до плати за абонентське обслуговування не включаються витрати на обслуговування індивідуальних засобів обліку, а лише витрати на обслуговування будинкових вузлів комерційного обліку (в тому числі ремонт та проведення періодичної повірки). Наголосила, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в даному спорі правомірно не робило перерахунок позивачу за послугу з постачання гарячої води, оскільки індивідуальний засіб обліку гарячої води споживача неповірений, а виконавець послуги не має права брати до уваги показники неповіреного лічильника. Позивач з цього приводу був повідомлений численну кількість разів і в порушення вимог законодавства (умисно або дійсно не розуміючи відсутність у відповідача правових підстав для здійснення перерахунку) продовжував звертатися до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо перерахунку, а на теперішній час зі своєю правовою необізнаністю вирішив звернутися до суду, залучивши адвоката та намагаючись стягнути з ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЇ» витрати, понесені позивачем на правову допомогу. Також ОСОБА_3 вводить суд в оману, зазначаючи, що жодного разу не отримував від ТОВ «Євро-Реконструкція» будь-яких повідомлень щодо закінчення міжповіркового інтервалу та щодо причин нарахування за нормою за наявністю квартирного лічильника. Проте, виконавець послуг щомісячно інформував та інформує споживачів, у тому числі позивача, про кінцевий термін повірки квартирних лічильників у квитанції на оплату послуг, а також попереджає про необхідність проведення повірки у разі її закінчення. За умови не проведення споживачем повірки квартирного лічильника в установлені терміни, засіб обліку знімається з абонентського обліку та подальші розрахунки із даним споживачем проводяться згідно вимог Методики розподілу, як із споживачем приміщення якого не оснащене вузлом розподільного обліку. Також до позовної заяви сам позивач додає відповіді та повідомлення виконавця послуг (відповідача) щодо причин нарахування за нормою споживання у зв`язку з закінченням терміну повірки індивідуального засобу обліку гарячої води. Відповідач наголошує на тому, що його дії по суті даної справи є правомірними та безальтернативними, оскільки по іншому ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не могло вчинити за відсутності правових підстав.

Також зазначено, що відповідач не може віддавати кошти третій особі за отриману ним правову допомогу, яка знадобилася йому для вирішення його особистих питань.

Інших заяв по суті справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2024 закінчено підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав, викладених у заявах по суті справи. Пояснив суду, що ніколи не користувався послугами ТОВ «Євро-реконструкція», не мав та не має боргів. Сплачує рахунки, які йому виставлені. Відповідач незаконно нарахував споживання гарячої води за нормами води на особу, яке є незаконним, оскільки користується бойлером, а показники лічильника дорівнюють «0». 01.07.2014 між сторонами було укладено договір. Так, відповідач лише в квітні 2021 року відповів на його звернення щодо нарахування заборгованості, у якій повідомив про не проведення повірки лічильника, однак термін, у який мала бути проведена повірка та з якого часу буде нарахована заборгованість, вказана не було. У цей же час, діяли положення Постанови № 630, якою покладено обов`язок повірки лічильника на виконавця послуг. При цьому, листів про необхідність внесення змін до договору у частині повірки, листів про те, що термін повірки лічильника завершується, як і терміну для проведення такої повірки, від відповідача - не було. Термін повірки лічильника завершувався, згідно закону, у 2018 році, однак повідомлення про повірку до виставлення боргу не надходило, а до листопада 2020 відповідач приймав надіслані ним показники лічильника «0» та жодних претензій не мав.

Представник відповідача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Логвиненко С.В., у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, з підстав, викладених у заявах по суті справи. Поряд з цим, пояснила суду, що перерахунок, який просить позивач не може бути виконаний, оскільки відповідачем приймаються до уваги показник «0» у разі, якщо лічильник повірений. В кабінеті позивача є термін повірки лічильника - серпень 2018 року. З серпня 2017 року комісією НКРЕКП було переглянуто тарифи та виключено витрати на повірку. З квітня 2022 року не включені витрати на повірку для ТОВ. Зазначила, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не вносила пропозиції споживачу внести зміни до договору. Умови договору у період спірних правовідносин були чинні, але суперечили Закону.

Представник відповідача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Кравченко О.П. у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Суд, вислухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, доходить наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір).

Згідно п. 1 Договору, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

За умовами п. 2 Договору, характеристика квартирних засобів обліку води і теплової енергії: вид квартирного засобу обліку: ГВП ліч, тип засобу обліку: JS, заводський номер: 14108065, перше показання: 0, місце встановлення: 1, примітка: 31.10.14.

Згідно п. 11 Договору, за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку.

За вимог п. 15 договору, у разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, виконавець проводить перерахунок розміру плати.

Згідно положень п. 16 Договору, споживач має право, зокрема, але не виключно на: отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору; отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості; установлення квартирних засобів обліку води і теплової енергії та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж; укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та квартирних засобів обліку.

Згідно п.п. 3 п. 17 Договору, споживач зобов`язаний: забезпечити доступ до відповідної інженерної мережі, арматури, квартирних засобів обліку води і теплової енергії представників виконавця за наявності в них відповідного посвідчення для: встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного та профілактичного огляду, зняття контрольних показань засобів обліку води і теплової енергії - згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг

Відповідно до положень п. 18 Договору, виконавець має право, зокрема, але не виключно, у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку води і теплової енергії звернутися до акредитованої лабораторії для проведення експертизи їх технічного стану та метрологічної повірки.

Згідно п. 19 Договору, виконавець зобов`язаний, зокрема, але не виключно: контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до положень п. 31 Договору, цей договір укладається на строк до 01.07.2015 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місця до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

07.11.2014 ОСОБА_1 та представником ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» було підписано акт опломбування лічильника типу JS90 № 14108065, який встановлений в туалеті та на момент опломбування на лічильнику зафіксовані показники 0.

Згідно наданих до суду квитанцій про оплату послуг, починаючи з 1.11.2020 ОСОБА_1 були виставлені рахунки на оплату послуг ГВП (кварт ліч) № ліч 14108065, з розрахунку 15.00 м3 (30 діб) тариф: 80,28 грн.

24.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з листом, в якому просив скорегувати показники ГВП, зазначивши, що не користується гарячою водою, а лічильник має показання «0». При цьому, користується бойлером. Долучив світлину лічильника ГВП.

У подальшому, позивач неодноразово направляв на електронні адреси відповідачів листи із вимогами, що були викладені, у листі від 24.12.2020.

20.03.2021 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» повідомило ОСОБА_1 про необхідність сплатити заборгованість за спожиті послуги.

19.04.2021 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» повідомило ОСОБА_1 листом проте, що у лічильника ГВ закінчився термін повірки, тому буде проводитись нарахування по нормі, з посиланням на положення пункту 15 Правил та статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

13.09.2021 на подальшу неодноразові звернення позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» листом роз`яснило ОСОБА_1 про обов`язковість проведення повірки та у разі необхідності, встановлення водозапірної арматури (заглушки).

15.09.2021 ОСОБА_1 повідомив ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про придбання заглушки та необхідність направлення спеціаліста для опломбування.

16.11.2021 ОСОБА_1 та представником ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» було підписано акт опломбування, яким підтверджено установлення пломби на водозапірну арматуру/вентиль: місце встановлення: с/в, № пломби: С67230862.

21.12.2021 ОСОБА_1 направив ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» листа щодо відсутності підстав для нарахування боргу за гаряче водопостачання.

17.01.2022 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» повідомило ОСОБА_1 про наявність заборгованості та необхідність її сплати.

21.01.2022 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» направило ОСОБА_1 лист-роз`яснення.

02.02.2022 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» повідомило ОСОБА_1 про закінчення терміну повірки лічильника ГВП та нарахування вартості послуг по нормі.

12.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з вимогою роз`яснити підстави нарахування плати за послуги ГВП.

19.05.2023 ОСОБА_1 направив ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» листа щодо відсутності підстав для нарахування боргу за гаряче водопостачання.

12.06.2023, 27.07.2023 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» направило ОСОБА_1 лист-роз`яснення.

29.06.2023 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» направило ОСОБА_1 претензію про сплату заборгованості.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законами України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, якою затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який 01.07.2014 було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та ОСОБА_1 .

У ч. 2 ст.19 Конституції України, закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з вимогами ч.4 ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст. 628 ЦК України)

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Вказані норми узгоджуються з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на момент укладання Договору між сторонами, передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Таким чином встановлено, що укладений між сторонами договір був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, з огляду на приписи п.3 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Змін до укладеного договір між сторонами від 01.07.2014 внесено не було. Виконавець послуг, себто ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не направив споживачеві - ОСОБА_1 повідомлення про його розірвання або про необхідність перегляду його положень з введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов`язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку. Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги». У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов`язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Частиною 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які втратили чинність 02.02.2022 та були чинними на час виникнення спірних правовідносин (2020-2021 рр.), (далі - Правила № 630).

Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до п.9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які втратили чинність 02.02.2022 на підставі Постанови КМ, та відповідно були чинними на час виникнення спірних правовідносин (2020-2021 рр.), у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (п.10 Правил).

Пунктом 11 Правил визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Пунктом 15 Правил передбачено, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно установленими нормативами споживання.

Статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлений порядок повірки, відповідно до якої засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлений яких визначається нормативно-правовим актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів (3-4 роки) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї ж норми Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, якій надають послуги з електро,- тепло, - газо- і водопостачання.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011№ 869 затверджений Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, згідно з яким до складу витрат на збут виключаються витрати, безпосередньо пов`язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017 № 1344, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Обов`язок власника утримувати належне йому майно передбачений статтею 322 ЦК України.

Індивідуальні прилади обліку, встановлені в квартирах, які є власністю споживача, можуть бути повірені за рахунок виконавця житлово-комунальних послуг якщо ця послуга включена до тарифу та договору на надання житлово-комунальних послуг. Для виконання певних робіт суб`єкт господарювання у сфері водопостачання повинен мати джерело відшкодування витрат, понесених під час виконання цих робіт. Єдиним джерелом покриття витрат підприємства (виконавця послуг з централізованого постачання холодної води ти водовідведення) на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування, ремонту засобів обліку води є тариф на послугу з централізованого постачання холодної води.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності у квартирі засобу обліку гарячої води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню. Непроведення періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача.

Тотожні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 759/23657/20.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.03.2019 у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18) викладено правовий висновок, що саме виконавець послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2023 у справі № 759/23657/20 (провадження № 61-21217св21) вказано, що: «відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017 № 1344, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.03.2019 у справі № 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18) міститься правовий висновок про те, що саме виконавець послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Таким чином, контроль за проведенням періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися виконавцем зазначених послуг. При цьому оплата за повірку лічильника здійснюється споживачем. Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановив, що КП «Київтеплоенерго» не контролювало міжповіркові інтервали і не забезпечило проведення повірки установленого у квартирі ОСОБА_1 лічильника гарячого водопостачання, з урахуванням положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правил № 630, Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017 № 1344. Отже обґрунтованим є висновок про зобов`язання провести періодичну повірку засобу обліку гарячого водопостачання, що встановлений у квартирі ОСОБА_1, саме суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність з гарячого водопостачання до квартири позивача - КП «Київтеплоенерго», оскільки це підприємство є виконавцем цієї послуги і на нього покладається обов`язок проводити повірку засобів обліку. При цьому, оплата за повірку лічильника здійснюється споживачем.

За встановлених судом обставин убачається, що між сторонами 01.07.2014 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який відповідав вимогам ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які були чинні до 02.02.2022, за умовами якого саме на ТОВ «Євро-реконструкція» було покладено обов`язок з періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку у спірний сторонами період.

Так, дійсно за вимог п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в редакції від 09.06.2018, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону: забезпечити перегляд тарифів на теплову енергію, послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої та холодної води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, в частині виключення зі складових відповідних тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води.

Постановою Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 11.12.2018 №1823 встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», яке є виконавцем цих послуг, до яких не включені витрати на проведення обслуговування (в тому числі проведення періодичної повірки) вузлів розподільного обліку теплової енергії та гарячої води споживачів послуг.

Відтак, контроль за проведенням періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися виконавцем зазначених послуг. При цьому, обов`язок оплати за проведення повірки лічильники покладається на споживача.

У розрізі спірних правовідносин, що скалися між сторонами встановлено, що укладеним договором між сторонами, як і чинним законодавством на момент його укладання, так і чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено обов`язок виконавця послуг здійснювати повірку квартирних засобів обліку. Судом встановлено, що наступна повірка лічильна ГВП у позивача мала бути проведена у 2018 році, проте зазначена повірка відповідачем проведена не була. Виконавець послуг про необхідність проведення повірки лічильника ГВП споживача послуг не повідомив, як і не повідомив про те, що у зв`язку із закінчення повірки лічильника ГВП плата за послуги буде здійснюватися за нормою споживання.

Наведене свідчить про те, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не контролювало міжповіркові інтервали і не забезпечило проведення повірки установленого у квартирі ОСОБА_1 лічильника гарячого водопостачання, з урахуванням положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правил № 630, Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017 № 1344, що зумовило нарахування заборгованості ОСОБА_1 .

Доводи відповідача про те, що ним доводилось до відома споживача у рахунках на оплату послуг відомості про те, що засоби обліку, які не пройшли періодичну повірку в установлені терміни, виводяться з експлуатації, а подальше нарахування обсягів спожитих послуг проводиться згідно затверджених норм споживання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки таке повідомлення стосується невизначеного кола осіб та не містить інформації про те, які засоби обліку у відповідний термін мають підлягають періодичній повірці, та в який термін така повірка має бути проведена. Такі доводи суперечать укладеному між сторонами договору та чинним у період виникнення спірних правовідносин положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, відтак не приймаються судом до уваги.

В той же час, індивідуальний засіб обліку гарячої води №14108065, що був встановлений у квартирі позивача та опломбований відповідачем 07.11.2014, мав пройти наступну повірки в строк до серпня 2018 року, та відповідно цей обов`язок мав бути виконаний відповідачем. Натомість, у період часу з серпня 2018 року по листопад 2020 року відповідач безперешкодно та без будь яких зауважень приймав надані позивачем показники засобу обліку гарячої води №14108065.

Доцільним у цій частині суд вважає за необхідне зауважити про те, що предметом спірних правовідносин у даній справі є заборгованість, нарахована відповідачем позивачу, а не повірка лічильника.

Судом ураховується те, що для вирішення спірних питань позивач неодноразово звертався до відповідача для урегулювання спірних питань, однак упродовж тривалого терміну відповідачем не було роз`яснено відповідачу про те, що міжповірковий інтервал скінчився, з урахування обов`язків, покладених на виконавця, укладеним між сторонами договором.

За таких обставин, з урахуванням встановленого під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та такими, що порушують права споживача дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з нарахування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , плати за послугу з централізованого постачання гарячої води (за нормою) за період з 01.11.2020 по 30.11.2021 включно на суму 11 709,46 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки незважаючи на наявність у квартирі позивача засобу обліку гарячого водопостачання, не повідомивши позивача про закінчення міжповіркового інтервалу та необхідності повірки такого засобу обліку, та наступного нарахування плати за послуги за нормою, у разі нездійснення повірки лічильника, виконавцем ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», було порушено права ОСОБА_1 як споживача послуг, шляхом невиконання умов, укладеного між сторонами договору та положень наведеного законодавства.

Щодо доводів відповідача у частині суперечності нормативно-правових актів у розрізі спірних правовідносин суд звертає увагу на наступне.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина третя статті 5 ЦК України).

За загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 в справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19)).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2023 в справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22)).

Тому при вирішенні цього спору застосуванню підлягають норми ЦК України та Законів України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Зважаючи на викладене, ураховуючи, що діями відповідача були порушені права позивача як споживача послуг, суд доходить до висновку про задоволення вимог позивача, шляхом зобов`язання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води за період з 01.11.2020 по 30.11.2021 включно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_3 , з урахуванням показників індивідуального засобу обліку гарячої води №14108065.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/92/15/15-ц визначено, що пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги до суду надано: договір про надання правничої допомоги №1/23 від 15.09.2023, укладений між адвокатом Керноз Катериною Ігорівною та ОСОБА_1 ; акт наданих послуг від 25.10.2023 за договором №1/23 від 15.09.2023; квитанцію ПАТ «Банк Восток» № W108666510 від 25.10.2023.

Надані до суду докази на підтвердження оплати послуг адвоката з надання правової допомоги свідчать про те, що позивач отримав від адвоката правову допомогу, у зв`язку із зверненням до суду, яка була неминучою для останнього, через порушення відповідачем його прав, про що судом зазначено вище у редакції цього рішення. Зазначені витрати були сплачені позивачем адвокту, що підтверджується наданими докази, відтак є реальними.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи наведене, встановлені судом під час судового розгляду обставини понесення витрат на правову допомогу, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу (правову) допомогу є обґрунтованими, були неминучими, а їх розмір є співмірним із складністю справи, що підтверджується наданими до суду доказами, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн, які документально підтверджені наданими позивачем доказами.

Не ураховуються заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу та звільнення відповідача від їх сплати, через те, що такі витрати були марними, як про те зазначила представник відповідача у поданому клопотанні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені жодними належними та достатніми доказами.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 2 147,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та часткового задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про захист прав споживача та зобов`язання винити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 598, 611, 612, 628, 629 ЦК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, ст.ст. 3-5, 7, 10, 12, 19, 76-81, 128, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, вул. Гната Хоткевича, 20, м. Київ) про захист прав споживача та зобов`язання винити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та такими, що порушують права споживача дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з нарахування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , плати за послугу з централізованого постачання гарячої води (за нормою) за період з 01.11.2020 по 30.11.2021 включно на суму 11 709,46 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води за період з 01.11.2020 по 30.11.2021 включно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_3 , з урахуванням показників індивідуального засобу обліку гарячої води №14108065.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь держави судовий збір в сумі 2 147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 03.06.2024.

Суддя: