ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7025/24

провадження № 2/753/5452/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Давидюк В.Л.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ро стягнення додаткових витрат на утримання дитини

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що від шлюбу із відповідачем має спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, син проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. У 2020 році у сина було діагностовано цукровий діабет 1-го типу, лікування потребує значних коштів на придбання ліків, особливого харчування, постійних лабораторних діагностик та реабілітації. Позивачем були витрачені кошти у розмірі 21555 грн на придбання апарату для вимірювання рівня глюкози в крові та сенсорів до нього. Наразі позивач просить суд стягнути з відповідача одноразово половину витрачених позивачем коштів на придбання апарату та інших матеріалів для нього у розмірі 10 777,50 грн, а також щомісячно стягувати додаткові кошти на утримання дитини у розмірі 14300 грн до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2024 року цивільну справу № 753/7025/24 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 12 квітня 2024 року.

19 квітня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача.

Згідно відомостей. які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідач ОСОБА_4 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29 травня 2024 року на 11:00 год.

17 травня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає. Зауважив, що від шлюбу з позивачкою має двох дітей, він завжди займався їхнім вихованням та приділяв вдосталь уваги. У 2020 році, коли у сина діагностували цукровий діабет, саме відповідач займався відвідуваннями лікарів та перебував з сином на стаціонарному лікуванні. Із початком повномасштабного вторгнення позивачка з дітьми переїхала до м. Івано-Франківськ, відповідач був мобілізований до лав Збройних Сил України. У 2023 році між сторонами було розірвано шлюб, а у жовтні 2023 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення із відповідача аліментів на користь позивачки на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу. Відповідач зазначив, що фактично розмір аліментів наразі складає 5000 грн на місяць. Окрім того, відповідач зазначає, що наразі у проваджені іншого суду перебуває справи про поділ майна подружжя та він вважає, що шляхом подачі до суду позову про стягнення додаткових витрат на дитину, позивач чинить психологічний тиск на відповідача. Відповідач зазначає, що існує державна програма щодо забезпечення хворих на цукровий діабет необхідними ліками, а придбання певних медичних засобів особисто позивачкою було здійснено на її розсуд.

24 квітня 2024 року до суду надійшли заперечення на відзив, у яких позивач зазначила, що протягом останніх років відповідач ухиляється від утримання сина. Окрім того, під час перебування у шлюбі в основному саме позивачка матеріально забезпечувала родину, оскільки відповідач певний час мав проблеми з алкоголем. На даний час відповідач, будучи військовослужбовцем, не бажає добровільно забезпечувати сина, ухиляється від виконання батьківських обов`язків та приховує реальні доходи.

У судове засідання призначене на 29 травня 2024 року з`явилися позивач та представник відповідача.

Позивач підтримала позовні вимоги, зазначила, що щомісяця витрачає на сина додаткові кошти, пов`язані з його лікуванням, за рахунок держави видається лише інсулін, його вартість вона не враховувала у додаткові витрати. Не заперечувала факту перебування відповідача у 2020 році у лікарні разом із сином. В той же час вказала, що зверталась до відповідача у 2022 році з проханням придбати препарати сину, але він їй відмовив. У 2023-2024 році вона до відповідача не зверталась, він не відповідає на його дзвінки та де саме знаходиться їй не відомо, вона навіть робила запити до в/ч, для з`ясування місця його знаходження, проте відповіді не отримала. Також наголосила на тому, що дитині рекомендований щорічний відпочинок, проте не всі табори погоджуються брати його з такою хворобою. А також їй рекомендована щомісячна здача аналізів.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, зазначив, що позов є необґрунтованим, аліменти відповідач сплачує, заборгованості щодо сплати аліментів не має. Сума, на його думку, є достатньою для покриття витрат також і на купівлю препаратів. Наголосив, що коли сім`я проживала разом, то відповідач приділяв більше уваги дітям, ніж позивачка. Також зазначив, що позивачка на власний розсуд обрала сенсор для моніторингу рівня глюкози, не радилась із відповідачем, а також не просила у нього гроші на це та додаткові матеріали. При цьому сенсори вона придбала раніше ніж це було рекомендовано лікарем, оскільки довідка від лікаря датована 19 лютого 2024 року, а препарат придбаний для сина 13 листопада 2023 року. Просив врахувати той факт, що держава безкоштовно забезпечує людей хворих на цукровий діабет всіма необхідними препаратами, та потреби купівлі додаткових - немає. Також зазначив, що позивачка здає в оренду приміщення та має значний дохід від того. У задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи обома учасниками справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи таке.

Судом встановлено, що 14 грудня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, по що свідчить копія свідоцтва про шлюб, актовий запис 1942, серія НОМЕР_1 (а.с.3).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2950, серії НОМЕР_2 (а.с.4).

24 жовтня 2023 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі частини від усіх видів доходу щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з копії медичного висновку № 3 на дитину-інваліда віком до 18 років, виданого КНП «ДЦП МСД №3» Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання - цукровий діабет І типу.

Згідно довідки КНП «Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києві» від 19 лютого 2024 року, ОСОБА_4 має діагноз - цукровий діабет І типу, важка форма. Знаходиться на обліку та лікуванні у дитячого ендокринолога з 2020 року. Потребує санаторно-курортного лікування 1 раз на рік, планового стаціонарного лікування 1 раз на 6-12 місяців у спеціалізованому відділенні ендокринології, потребує раціонального харчування контролю аналізів.

Звертаючись із позовом до суду, позивачка просила стягнути з відповідача одноразово половину вартості придбаних сенсорів для глюкометра та додаткових (супутніх) матеріалів до нього у загальній сумі 10777,50 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачкою до позовної заяви долучено товарні чеки на придбання «Сенсор FreeStyle Libre» - загальна вартість 18000,00 грн, та інших препаратів на суму 3555,00 грн.

Крім того, позивачка зазначила, що на відпочинок дитини витрачається близько 38 000 грн в рік, купляє йому спеціальні продукти харчування, солодощі, тощо, а тому просила стягувати щомісяця з відповідача додаткові витрати у розмірі 14300,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов`язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Предметом доказування є стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не заперечував факту проживання їх спільного сина із позивачкою.

Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року визначено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

До особливих обставин, з якими законодавець пов`язує стягнення додаткових витрат на дитину, відносяться ті обставини, що пов`язані з розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на якусь хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Отже, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов (постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №501/5060/15-ц, від 14 січня 2019 року у справі №751/4312/16-ц).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Як зазначалось, судом встановлено, що з копії медичного висновку № 3 на дитину-інваліда віком до 18 років, виданого КНП «ДЦП МСД №3» Дніпровського району м. Києва, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання - цукровий діабет І типу.

Згідно довідки КНП «Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києві» від 19 лютого 2024 року, ОСОБА_4 має діагноз - цукровий діабет І типу, важка форма. При цьому надано рекомендації серед іншого щодо самоконтролю глікемії 8-10 разів на добу за допомогою глюкометра з тест-смужками та постійного моніторингу рівня глюкози (пристрій CGV: FreeStyle Libre або Guardian Connect, або Dexcom, або інший).

Відповідно до товарного чеку від 13 листопада 2023 року позивачкою було придбано сенсори FreeStyle Libre за ціною 18000 грн (10 шт). Також додано копію платіжної інструкції про перерахування позивачкою коштів у розмірі 18000 грн ) (а.с. 12-13).

Крім того, відповідно до товарного чеку від 23 лютого 2024 року позивачкою придбано супутні товари для лікування дитини: шприц-ручка, за допомогою якої вводиться дитині інсулін - 2000 грн, термо-пенал для зберігання інсуліну - 600 грн, голки- 2 шт- 480 грн, тегадерм (прозора плівкова пов`язка) - 5 шт - 75 грн та бинт - 5 шт 400 грн, на загальну суму 3555 грн, а також докази перерахування вказаної суми за товарним чеком (а.с. 20,21)

Отже, враховуючи те, що позивачем доведено суду належними та достатніми доказами те, що понесені нею додаткові витрати на дитину пов`язані саме із наявністю у дитини статусу дитини з інвалідністю та складаються з постійних витрат на придбання сенсорів для моніторингу ріваня глюкози та супутні товари для нього, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення одноразово з відповідача на користь позивача половину вартості вже понесених витрат на такі препарати, яка становить 10777,50 грн.

Крім того, у судовому засіданні у присутності представника відповідача позивачкою надано суду пояснення щодо щомісячної кількості використання сенсорів та супутніх препаратів, які зазначені у товарному чеку від 23 лютого 2024 року, зокрема нею зазначено, що в місяць вона використовуєь 4-5 сенсорів FreeStyle Libre (вартість одного 1800 грн), шприц-ручка - 1 на рік, термопенал 1 - на півроку, бинт - 5 шт на 2 місяці, тегадерма - 1 шт на місяць, голки - 1 упк - на місяць, тому судом, з урахуванням таких пояснень позивачки та вартості вказаних препаратів у товарному чеку, було розраховано, що в місяць додаткові витрати позивачки становлять 9561,67 грн, тобто 4780,83 грн з кожного з батьків, а враховуючи те, що такі витрати позивачки носять постійний характер, з огляду на хворобу дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення щомісячно з відповідача на користь позивача додаткових витрат у розмірі 4780,83 грн.

Представником відповідача не спростовано доказів позивача, що нею витрачається щомісячно додатково кошти на сина з урахуванням його хвороби саме у зазначеному розмірі, а також не надано доказів того, що відповідач окрім аліментів, які визначені за судовим наказом, додатково надає грошову допомогу позивачці, у зв`язку із хворобою сина.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що держава безкоштовно забезпечує хворих на цукровий діабет всіма необхідними препаратами та супутніми товарами, з огляду на те, що як вбачається із постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1464 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році», про яку зазначав у відзиві представник відповідача, пунктом 157 визначено, що НСЗУ в межах програми медичних гарантій здійснює реімбурсацію таких лікарських засобів (міжнародних непатентованих назв та форм випуску) для лікування в амбулаторних умовах серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, у тому числі з первинною та вторинною профілактикою інфарктів та інсультів, цукрового та нецукрового діабету, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, розладів психіки та поведінки, епілепсії, хвороби Паркінсона: при цукровому діабеті- Глібенкламід (Glibenclamide), Гліклазид (Gliclazide), Метформін (Metformin); інсуліни та аналоги для ін`єкцій швидкої дії; інсуліни та аналоги для ін`єкцій середньої тривалості дії; комбінації інсулінів середньої і тривалої дії для ін`єкцій з інсулінами швидкої дії; а також інсуліни та аналоги для ін`єкцій тривалої дії.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13 квітня 2024 року № 428 « Про внесення змін до порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році», в частині реімбурсації лікарських засобів щодо цукрового діабету змін не відбулось.

Представником відповідача будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів щодо матеріального стану відповідача, наявність у нього на утриманні інших дітей, батьків, суду надано не було.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що при вирішення даного спору щодо стягнення додаткових витрат на дитину, в першу чергу, повинні бути враховані інтереси дитини, оскільки дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі "Хант проти України").

Також суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд відхиляє доводи позивача, що щомісячні додаткові витрати на дитину становлять 28600 грн, тобто по 14300 грн з кожного батьків, оскільки позивачкою не було доведено суду належними та достатніми доказами такі щомісячні витрати, а тому вивчивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, стосовно додаткових витрат, враховуючи рівність та обов`язок обох батьків щодо забезпечення малолітнього сина, зважаючи на те, що позивачем частково в підтвердження позовних вимог надано належні докази (товарні чеки, платіжні інструкції), що підтверджують додаткові витрати, які вона щомісячно несе на забезпечення дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача щомісячно додаткових витрат у розмірі 4780,83 грн.

Крім того, суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-80, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 одноразово додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10777,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4780,83 грн, щомісячно починаючи з 9 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 червня 2024 року.

Суддя К.В. Шаповалова