ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 рокуСправа № 912/601/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/601/24

за позовом: Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕ-ОІЛ", вул. Ельворті, 7, офіс 206, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 69 895 608,38 грн

Представники:

від позивача - Коломієць О.О., довіреність 27.12.2023 №14/03-18 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (змінено найменування в процесі розгляду справи - Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") (далі - АТ "Укртатнафта", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕ-ОІЛ" (далі - ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі69 895 608,38 грн, з яких: 32 008 826,10 грн основного боргу, 26 707 492,82 грн пені, 9 071 959,61 грн інфляційних та 2 107 329,85 грн - 3% річних, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №146/10/2120 від 28.02.2019 щодо оплати наданих послуг зберігання нафти.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/601/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2024, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

08.04.2024 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" про ознайомлення зматеріалами справи, продовження строку подання відзиву та перенесення підготовчого засідання у справі № 912/601/24.

10.04.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" про продовження строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.04.2024.

24.04.2024 суд продовжив підготовче засідання, в якоум постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.05.2024.

14.05.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 05.06.2024.

05.06.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач участі в засіданні суду не брав, відзив на позов не подав, про причини відсутності в судовому засіданні не повідомив.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

За правилами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З підстав викладеного, суд розглядає справу за відсутності в засіданні суду відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, судом встановлено наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

28.02.2019 між АТ "Укртатнафта" (Виконавець) і ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" (Замовник) укладено договір №146/10/2120 на надання послуг (далі - Договір, а.с. 33-36), відповідно до розділу 1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити наступні послуги, що стосуються нафти та/або нафтової сировини (далі - вантаж), а саме: приймання вантажу, що надійшов у кінцевий пункт призначення, на зберігання у резервуарах Виконавця, що знаходяться за адресою: місто Кременчук, вул. Свіштовська, 3 (далі - місце зберігання) (п. 1.1. Договору).

Вантаж, організація транспортуванням якого трубопровідним транспортом до місця зберігання була здійснена Виконавцем, приймається Виконавцем на зберігання (п.3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору, приймання і передача вантажу на зберігання та повернення вантажу зі зберігання оформляються актами приймання-передачі (на зберігання/зі зберігання, відповідно), які обов`язково містять дані про кількість, якість та заставну вартість переданого вантажу, та підписуються уповноваженими представниками Сторін.

18.03.2019 сторонами підписано Додаткову угоду №1 (а.с.36 на звороті) до Договору №146/10/2120 від 28.02.2019, згідно якої сторони домовились викласти п.5.2. Розділу "5. ПОРЯДОК ОПЛАТИ ПО ДОГОВОРУ" Договору в наступній редакції:

"5.2. Сторони дійшли згоди про наступні умови оплати послуг по зберіганню вантажу:

5.2.1. Ціна (тариф) зберігання вантажу без ПДВ становить 2,57 гривень за тонну нетто вантажу, що знаходиться на зберіганні на умовах даного Договору, за кожну добу зберігання, крім того ПДВ - 0,51 гривні, усього вартість послуг зі зберігання тонни нетто вантажу за добу з ПДВ - 3,08 гривень.

5.2.2. Крім того, за приймання товару на зберігання, поклажодавець одноразово сплачує зберігачу 35,00 гривень за тонну нетто товару, що передається на зберігання на умовах даного договору, крім того ПДВ 7,00 гривень, усього вартість послуг з приймання товару на зберігання тонни нетто товару з ПДВ складає 42,00 грн.

5.2.3. Замовник здійснює оплату вартості послуг по зберіганню вантажу, виходячи з його фактичних обсягів, що знаходились на зберіганні, і періоду зберігання таких обсягів вантажу, котрі (фактичні обсяги вантажу та період його зберігання) визначаються відповідно до оформлених Сторонами актів приймання-передачі вантажу зі зберігання/на зберігання.

3. Умови даної Додаткової угоди №1 застосовуються до відносин що виникли між Сторонами з 28.02.2019.".

Відповідно до п. 5.5. Договору, оплата послуг згідно з даним Договором та відшкодування витрат Виконавця здійснюється Замовником на підставі Акту наданих послуг протягом 60 календарних днів від дати виписки рахунку на оплату послуг.

Згідно п. 5.6 Договору, акт наданих послуг оформляється Виконавцем по закінченню кожного календарного місяця, протягом якого надавались послуги згідно з даним договором, та направляється Замовнику. У випадку неотримання Виконавцем підписаного з боку Замовника Акту наданих послуг або вмотивованої відмови від його підписання протягом 3-х (трьох) робочих днів віддати отримання вищезазначеного акта Замовником, вважається, що Замовник прийняв послуги згідно з Актом наданих послуг, оформленим Виконавцем в односторонньому порядку. У даному випадку Виконавець складає третій примірник Акта наданих послуг, підписує його уповноваженим представником, скріплює його підпис печаткою та проставляє напис "Погоджено і затверджено ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" в порядку п.5.6. Договору про надання послуг №146/10/2120 від "28" лютого 2019 року". Подальшого проставляння підпису та/або печатки Замовника на такому документі не потрібно.

У відповідності до п. 5.7 даного Договору, усі розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України, шляхом банківських переказів на підставі рахунків Виконавця. Рахунки можуть передаватися поштою або засобами факсимільного зв`язку.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що за порушення строків оплати послуг та /або відшкодування витрат Виконавця, замовник сплачує останньому, за його вимогою, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення.

Згідно п. 8.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 5 від 30.11.2021 (а.с. 37), даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє по 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

У випадку, якщо за 15 календарних днів до дати закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не направила іншій Стороні в письмовій формі повідомлення про небажання продовжувати дію жданого договору, даний Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на умовах, які діяли станом на дату закінчення строку дії даного договору.

На виконання умов Договору ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" передано АТ "Укртатнафта" на зберігання нафту в кількості 10994,700 тонн (заставна вартість - 163 921 050,00 грн) що підтверджується актами приймання - передачі на зберігання (а.с. 9-13, 100-101).

АТ "Укртатнафта" надано ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" послуги зі зберігання 10994,700 тонн нафти на загальну суму 32 008 826,10 грн, що підтверджується наступними актами наданих послуг зі зберігання:№16 від 30.06.2020 на суму 1017229,64 грн;№17 від 31.07.2020 на суму 1051137,30 грн; №18 від 31.08.2020 на суму 1051137,30 грн; №19 від 30.09.2020 на суму 1017229,64 грн; №20 від 31.10.2020 на суму 1051137,30 грн; №21 від 30.11.2020 на суму 1017229,64 грн;№22 від 31.12.2020 на суму 1051137,30 грн; №23 від 31.01.2021 на суму 1051137,30 грн; №24 від 28.02.2021 на суму 949414,33 грн; №25 від 31.03.2021 на суму 1051137,30 грн; №26 від 30.04.2021 на суму 1017229,64 грн; №27 від 31.05.2021 на суму 1051137,30 грн; №28 від 30.06.2021 на суму 1017229,64 грн; №29 від 31.07.2021 на суму 1051137,30 грн; №30 від 31.08.2021 на суму 1051137,30 грн; №31 від 30.09.2021 на суму 1017229,64 грн; №32 від 31.10.2021 на суму 1051137,30 грн; №33 від 30.11.2021 на суму 1017229,64 грн; №34 від 31.12.2021 на суму 1051137,30 грн; №35 від 31.01.2022 на суму 1051137,30 грн; №36 від 28.02.2022 на суму 949414,33 грн; №37 від 31.03.2022 на суму 1051137,30 грн; №38 від 30.04.2022 на суму 1017229,64 грн; №39 від 31.05.2022 на суму 1051137,30 грн; №40 від 30.06.2022 на суму 1017229,64 грн; №41 від 31.07.2022 на суму 1051137,30 грн; №42 від 31.08.2022 на суму 1051137,30 грн; №43 від 30.09.2022 на суму 1017229,64 грн; №44 від 31.10.2022 на суму 1051137,30 грн; №45 від 30.11.2022 на суму 1017229,64 грн (а.с. 16-31).

Вказані акти підписано представниками обох сторін та скріплено печатками.

№46 від 31.12.2022 на суму 1051137,30 грн підписаний зі сторони АТ "Укртатнафта" та направлений в 2 екземплярах на адресу ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною №3961017017005 від 11.01.2023. У зв`язку з неотриманням Відповідачем поштового листа, даний акт повернувся на адресу ПАТ "Укртатнафта". Акт містить надпис: "Погоджено і затверджено ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" в порядку п.5.6. Договору про надання послуг №146/10/2120 від 28.02.2019 (а.с. 31).

На виконання п. 5.7. Договору позивачем направлено на адресу відповідача рахунки-фактури на оплату послуг зберігання на загальну суму 32 008,826,10 грн (а.с. 41-56).

Однак, розрахунок за надані послуги зберігання відповідач в установлені договором строки не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 32 008,826,10 грн.

Відсутність оплати зазначених послуг стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Норми права застосовані судом.

Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, загальні положення щодо якого врегульовано главою 63 (ст. ст. 901-907) Цивільного кодексу України.

В ст. 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України, зокрема, у ст. 193 названого Кодексу.

В силу положень частин 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Мотивована оцінка доводі сторін та поданих доказів.

1. Щодо суми основного боргу.

Доказами, про які зазначено вище, підтверджено надання позивачем відповідачу послуг зі зберігання нафти на загальну суму 32 008 826,10 грн, для оплати яких виставлено відповідні рахунки.

В Актах надання послуг зазначено кількість та вартість наданих послуг.

Відображена в Актах вартість наданих послуг відповідає погодженим між сторонами тарифам згідно Додаткової угоди №1 до Договору.

Отже, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження надання послуг з перевезення вантажу. Фактичне надання таких послуг не заперечується відповідачем.

За умовами п. 5.5. Договору, оплата послуг згідно з даним Договором та відшкодування витрат Виконавця здійснюється Замовником на підставі Акту наданих послуг протягом 60 календарних днів від дати виписки рахунку на оплату послуг.

Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового розрахунку за надані послуги.

На підставі викладеного та враховуючи відсутність доказів оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу (вартості наданих послуг зі зберігання нафти в розмірі 32 008 826,10 грн.

2. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 ГК України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке сталося під час дії договору.

Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Як встановлено, пунктом 6.1. Договору визначено, що за порушення строків оплати послуг та/або відшкодування витрат Виконавця, замовник сплачує останньому, за його вимогою, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Отже Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.

З урахуванням викладеного, суд приймає розрахунок позивача в частині нарахування пені за весь період прострочення.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.57-99), нарахування пені, 3% річних та інфляційних проведено за кожним рахунком-фактурою окремо, виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату та за фактичний період заборгованості.

Суд враховує, що згідно умов Договору оплата послуг здійснюється протягом 60 календарних днів від дати виписки рахунку на оплату послуг.

Верховний Суд у постановах неодноразово висловлював позицію стосовно того, що з огляду на вимоги частини п`ятої статті 236, статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.11.2023 у справі № 904/464/23).

За загальним правилом обчислення строку, що визначено в ст. 253, 254, 255 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в розрахунку пені та 3% річних позивачем за деякими рахунками невірно визначено початок періоду нарахування, а саме без урахування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно:

- за рахунком № 90639483 від 30.06.2020 на суму 1 017 229,64 грн початок періоду прострочення починається з 01.09.2020 (29.08 та 30.08.2020 вихідні дні - субота та неділя);

- за рахунком № 90679531 від 30.09.2020 на суму 1 017 229,64 грн початок періоду прострочення починається з 01.12.2020 (29.11.2020 вихідний день - неділя);

- за рахунком № 90732693 від 31.03.2021 на суму 1 051 137,30 грн початок періоду прострочення починається з 01.06.2021 (30.05.2021 вихідний день - неділя);

- за рахунком № 90768249 від 30.06.2021 на суму 1 017 229,64 грн початок періоду прострочення починається з 31.08.2021 (29.08.2021 вихідний день - неділя);

- за рахунком № 90798206 від 31.08.2021 на суму 1 051 137,30 грн початок періоду прострочення починається з 02.11.2021 (30.11.2021 вихідний день - неділя);

- за рахунком № 90838907 від 30.11.2021 на суму 1 017 229,64 грн початок періоду прострочення починається з 01.02.2022 (29.01. та 30.01.2022 вихідні дні - субота та неділя);

- за рахунком № 90866686 від 31.05.2022 на суму 1 051 137,30 грн початок періоду прострочення починається з 02.08.2022 (30.07. та 31.07.2022 вихідні дні - субота та неділя);

- за рахунком № 90867475 від 31.08.2022 на суму 1 051 137,30 грн початок періоду прострочення починається з 01.11.2022 (30.10.2022 вихідний день - неділя);

- за рахунком № 990869872 від 30.11.2022 на суму 1 017 229,64 грн початок періоду прострочення починається з 31.01.2023 (29.01.2023 вихідний день - неділя).

Також суд перевіривши вказаний розрахунок зазначає, що за рахунком № 90679531 від 30.09.2020 позивач здійснив нарахування пені та 3% річних та інфляційних на суму 1 051 137,30 грн, тоді як правильною сумою є 1 017 229,64 грн та за рахунком №90695271 від 31.10.2020 позивач здійснив нарахування пені та 3% річних та інфляційних на суму 1 017 229,64 грн, тоді як правильною сумою є 1 051 137,30 грн,

Щодо розрахунку 3% річних та інфляційних, позивачем зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Враховуючи викладену позицію, позивачем нараховано ТОВ "ВЕНТЕ-ОІЛ" 3 % річних та інфляційні втрати за останні три роки перед подачею позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд наводить наступний розрахунок пені та 3% річних за відповідними рахунками, з урахуванням правильних боргових періодів та сум заборгованості:

- за рахунком № 90639483 від 30.06.2020 за період з 01.09.2020 по 29.02.2024 на суму боргу 1 017 229,64 грн пеня - 1 078 209,96 грн;

- за рахунком № 90679531 від 30.09.2020 за період з 01.12 2020 по 29.02.2024 на суму 1 017 229,64 грн пеня - 1 047859,83 грн;

3% річних за період з 01.03.2021 по 29.02.2024 на суму 1 017 229,64 грн становлять 91 620,57;

- за рахунком №90695271 від 31.10.2020 за період з 31.12.2020 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн пеня становить 1 072 449,45 грн, 3% річних за період з 01.03.2021 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн становлять 9 674,59 грн.

Однак, суд зазначає, що за розрахунком позивача пеня та 3% річних за вказаним рахунком становить менші суми, ніж розраховані судом, а тому не виходячи за межі позовних вимог, суд задовольняє суми розраховані позивачем.

- за рахунком № 90732693 від 31.03.2021 за період з 01.06.2021 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн пеня становить 1 014 738,63 грн; 3% річних - 86 726,27 грн;

- за рахунком № 90768249 від 30.06.2021 за період з 31.08.2021 по 29.02.2024 на суму 1 017 229,64 грн пеня становить - 942 876,62 грн; 3% річних -76 320,32 грн;

- за рахунком № 90798206 від 31.08.2021 за період з 02.11.2021 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн пеня становить - 943 750,87 грн; 3% річних - 73 421,46 грн;

- за рахунком № 90838907 від 30.11.2021 за період з 01.02.2022 по 29.02.2029 на суму 1 017 229,64 грн пеня становить - 868 103,27 грн; 3% річних - 63 444,70 грн;

- за рахунком № 90866686 від 31.05.2022 за період з 02.08.2022 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн пеня становить - 740 377,40 грн; 3% річних - 49 835,67 грн;

- за рахунком № 90867475 від 31.08.2022 за період з 01.11.2022 по 29.02.2024 на суму 1 051 137,30 грн пеня становить - 609345,21 грн; 3% річних - 41 973,73 грн;

- за рахунком № 990869872 від 30.11.2022 за період з 31.01.2023 по 29.02.2024 на суму 1 017 229,64 грн пеня становить 462 883,57 грн; 3% річних - 33 011,42 грн.

Розрахунок пені та 3% річних в іншій частині є вірним.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 26 662 867,45 грн пені та 2 103 423,07 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд зазначає, що за рахунком № 90679531 від 30.09.2020 за період березень 2021 - січень 2024 на суму 1 017 229,64 грн інфляційні становлять 443 788,94 грн; за рахунком №90695271 від 31.10.2020 за період березень 2021 - січень 2024 на суму 1 051 137,30 грн інфляційні становлять 458 581,91 грн.

В іншій частині розрахунок інфляційних є вірним.

При калькуляції сум по періодам розрахованих позивачем та з урахуванням перерахунку, здійсненого судом, встановлено, що інфляційні втрати становлять 9 071 959,61 грн, що відповідає сумі, розрахованої позивачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Зважаючи на встановлене та вимоги вищезазначених норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Укртатнафта" є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню у розмірі 32 008 826,10 грн основного боргу, 26 662 867,45 грн пені, 2 103 423,07 грн 3% річних та 9 071 959,61 грн інфляційних. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Судові витрати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час визначення розміру судового збору суд враховує, що за правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі через електронний суд, суд застосовує коефіцієнт 0,8 та стягує з відповідача судовий збір в розмірі 838 164,91 грн.

Інших судових витрат, передбачених ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не заявлено.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕ-ОІЛ" (вул. Ельворті, 7, офіс 206, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 41213224) на користь Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) 32 008 826,10 грн основного боргу, 26 662 867,45 грн пені, 2 103 423,07 грн 3% річних та 9 071 959,61 грн інфляційних, а також 838 164,91 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕ-ОІЛ" за адресою: вул. Ельворті, 7, офіс 206, м. Кропивницький, 25006.

Повне рішення складено 06.06.2024.

Суддя В.В.Тимошевська