Провадження № 2-о/742/117/24

Єдиний унікальний № 742/2706/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Прилуки Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки Чернігівської області цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Зибінська Галина Вікторівна, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні,

установив:

Представник заявника звернувся до суду, через «Електронний суд» із заявою, заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні.

Заявлені вимоги мотивує тим, що листом Військової частини НОМЕР_1 №382/ФЕС від 07.04.2024 повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй, як сестрі безвісті зниклого ОСОБА_2 , не може бути здійснена виплата у зв`язку з відсутністю законних підстав (відсутність на утриманні військовослужбовця). У зв`язку з цим у ОСОБА_1 виникла необхідність звернення до суду з даною заявою, яка обґрунтовується наступним. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 № НОМЕР_2 її матір`ю є ОСОБА_4 , батько не вказаний. Відповідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 № НОМЕР_3 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Отже, виходячи з цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом. Батьки померли, копії свідоцтва про смерть додаються. Ні брату, ні сестрі не вдалося створити власну сім`ю. ОСОБА_6 було розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі №2-353/11. ОСОБА_7 у шлюбі не перебував. Заявниця зі своїм братом проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 , до вступу останнього на військову службу, що підтверджується Актом про проживання без реєстрації №1376 від 17.04.2024 та Довідкою Комітету самоорганізації населення №7 мікрорайону 273 кварталу Прилуцької міської ради Чернігівської області №024/7-09 823 від 05.03.2024. ОСОБА_1 разом з братом вели спільне господарство, мали спільний побут. Заявниця в силу свого віку та стану здоров`я не працює, отримує пенсію за віком. Відповідно до довідки про доходи №3518 5751 0230 1540 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Прилуцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області і отримує пенсію за віком. Відповідно до цієї довідки сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2022 по 30.11.2023 складає 48 115,44 грн. Дана сума є недостатньою для покриття базових потреб Заявниці та забезпечення їй гідних умов для проживання. Разом з цим ОСОБА_2 до вступу на службу в ЗСУ працював в ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» на підставі цивільно-правових договорів, отримував щомісячний дохід в розмірі 15 000 грн., він покривав всі побутові потреби сім`ї, оплачував комунальні послуги, фінансово забезпечував та утримував Заявницю, включаючи її потреби на харчування та лікування. Після призову на військову службу 09.12.2023 ОСОБА_2 продовжував забезпечувати фінансово свою сестру, маючи стабільний заробіток від Держави. Сповіщенням №47/720 від 20.02.2024 Військової частини НОМЕР_1 було повідомлено близького родича, а саме сестру ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про те що її брат, навідник 3 механізованого відділення - бойової машини 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи вірним Військовій присязі Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойових завдань в районі с. Синьківка Харківської області 18.02.2024 внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань російської федерації, і безпосереднього зіткнення з противником, зник безвісти. У зв`язку з цим ОСОБА_1 26.02.2014 звернулася до Прилуцького РВП ГУНІ в Чернігівській області з заявою про те, що її брат зник безвісти. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 рахується зниклим безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (кримінальне провадження 12024270330000266). З викладеного вище вбачається, що до зникнення ОСОБА_2 допомога, яка надавалась ним сестрі, була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Після зникнення брата Заявниця опинилася у складних життєвих обставинах, тому нею і подано до суду заяву в якій просить встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні її рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 травня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 червня 2024 року. Залучено до участі у розгляді справи як заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України.

Згідно поданого письмового пояснення представник Міністерства оборони зазначає, що 18.02.2024 під час виконання бойових завдань в районі н.п. Синьківка Харківської області зник безвісти молодший сержант ОСОБА_2 . Заявниця, яка є рідною сестрою зниклого безвісти військовослужбовця, звернулася до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати їй належного ОСОБА_2 грошового забезпечення. Листом від 07.04.2024 №382/ФЕС військова частина НОМЕР_1 повідомила заявницю про те, що можливість виплати їй належного ОСОБА_2 не передбачена законодавством, оскільки брати та сестри військовослужбовців можуть вважатися утриманцями зниклого безвісти військовослужбовця у разі: якщо вони не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; якщо вони зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого (у даній справі - зниклого безвісти) годувальника, які не досягли 8-річного віку, незалежно від віку і працездатності, і не працюють. Як вбачається із заяви, Заявниця не може бути віднесена до жодної із цих двох категорій осіб. Крім того, як вбачається із заяви, Заявниця вказує у якості мети встановлення юридичного факту отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Однак, задоволення заяви про встановлення факту перебування на утриманні не буде обумовлювати виникнення у Заявниці статусу особи, яка може бути віднесена до утриманців військовослужбовця. Натомість задоволення заяви обумовлюватиме виникнення у Заявниці нелегітимного очікування щодо можливості отримання грошового забезпечення. У разі ухвалення рішення про задоволення заяви про встановлення юридичного факту Заявниця повторно звернеться до військової частини із заявою на виплату грошового забезпечення і отримає рішення про відмову, яке з високою вірогідністю буде оскаржене у порядку адміністративного судочинства, що матиме наслідком порушення принципу процесуальної економії та штучне подвоєння процесу.

Також зазначає, що позивач вказує, що зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 фінансово забезпечував та утримував Заявницю до та після призову на військову службу. Проте, на підтвердження факту перебування на утриманні до заяви не додано доказів, які в підтверджували вказану обставину. Виходячи з цього, Міноборони вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення поданої Заявницею заяви, оскільки до заяви не додано належних, та допустимих доказів підтвердження її фінансового забезпечення та утримання військовослужбовцем ОСОБА_2 , тому просить відмовити у задоволенні заяви.

Крім того, згідно поданої відповіді на письмові пояснення Міністерства оборони України представник заявника зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. А згідно ч.1 ст. 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Зацікавленою особою зроблено висновок про те, що Заявник не відноситься до непрацездатних членів сім`ї у відповідності до ч.4 ст. 30 Закону №2262-XII, результаті чого немає права на пенсію в разі втрати годувальника. Даний висновок Зацікавленої особи є хибним, та побудованим на неправильному застосуванню норм права. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII. Відповідно до ч.6 ст. 9 зазначеного Закону за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, (далі - Порядок №884). Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв?язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх. Відповідно до п.7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Тобто даною Постановою передбачено можливість виплати грошового забезпечення таким категоріям осіб: членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку); особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців; батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Тобто в даній Постанові особи, які перебувають на утримані військовослужбовців, окремою категорією осіб, які мають право на грошове забезпечення. А посилання Зацікавленої особи на те що позивач не відноситься до непрацездатних членів сім`ї не має правових підстав, так як у даному випадку позивач підпадає під диспозицію за п.7 Порядку №884, як особа, яка перебуває на утриманні військовослужбовця. Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім ї помер вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на й повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для постійним і основним джерелом засобів до існування. Отже, для отримати виплати грошового забезпечення Заявнику після її зниклого безвісти брата, необхідно лише встановити факт перебування на його утриманні. При цьому у своїх поясненнях Зацікавлена особа стверджує, що задоволення заяви про встановлення факту перебування на утриманні не буде обумовлювати виникнення у Заявниці статусу особи, яка може бути віднесена до утриманців військовослужбовця. Таке твердження протирічить нормам чинного законодавства, зокрема положенню п.7 Порядку №884.

Щодо доведеності факту перебування на утриманні зазначає, що як і зазначено в заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом, обоє не перебувають в шлюбі, дітей не мають, батьки померли. Заявник зі своїм братом проживали спільно, вели спільне господарство, мали спільний побут. Заявник в силу свого віку та стану здоров`я не працює, отримує пенсію за віком, яка є недостатньою для покриття базових потреб Заявника та забезпечення їй гідних умов для проживання (підтверджується довідкою про доходи №3518 575102301540). Разом цим ОСОБА_2 мав значно більший дохід (підтверджується копіями цивільно-правових договорів за 2023 рік та довідкою про доходи). Тому саме він покривав всі побутові потреби сім`ї, оплачував комунальні послуги, фінансово забезпечував та утримував Заявника, включаючи її потреби на харчування та лікування. Після призову на військову службу 09.12.2023 ОСОБА_2 продовжував забезпечувати фінансово свою сестру. Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали спільно, вели спільне господарство, та те, що при цьому ОСОБА_2 отримував значно більший дохід, уже свідчить про те, що останній утримував свою сестру. Крім цього факт перебування Заявника на утриманні буде підтверджуватись показаннями свідків.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Зибінська Г.В. в судове засідання не з`явились, згідно поданої адвокатом заяви, просять судове засідання проводити без їх участі, заяву підтримують в повному обсязі.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Згідно поданої заяви просять справу розглядати за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_5 . При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні, яке було проведено в режимі відеоконференції, категорично заперечував щодо заявлених вимог та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши наявні у справі докази приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26 січня 1957 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_3 , матір`ю якої записана ОСОБА_4 , в графі батько - стоїть прочерк.

Згідно копії запису про укладення шлюбу №4 від 28 травня 1977 року та копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 27.12.2011 за №00009904225 вбачається, що 28 травня 1977 року між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис №04. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - «Прокура».

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 квітня 2011 року шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було розірвано.

Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_2 , батьками якого записані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Згідно відповіді на запит Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області від 17.05.2024 повідомляє, що за результатами перевірки архіву відділу та даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відділу не виявлено.

Відповідно до копії довідки №16 від 08 березня 2024 року Савинський старостинський округ Корюківської міської ради Чернігівської області повідомляє, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 01.12.2023 рік ніколи не був одружений.

Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270330000266 від 26 лютого 2024 року вбачається, що 26 лютого 2024 року до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що її брат, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді навідника 3 механізованого відділення - бойової машини 3 механізованого взводу 3 механізованої роти та зник безвість 18.02.2024 поблизу н.п. Синьківка, Харківської області. На даний час місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме.

Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240314-801 від 14.03.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.03.2024 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Згідно копії сповіщення №47/720 військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2024 військова частина просить сповістити близьких родичів, а саме: сестру, ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , про те, що її брат, навідник 3 механізованого відділення - бойової машини 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , який був призваний на військову службу 09.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_11 будучи вірним Військовій присязі Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойових завдань в районі с. Синьківка Харківської області 18.02.2024 внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань російської федерації, і безпосереднього зіткнення з противником, зник безвісти. Станом на сьогоднішній день рахується зниклим безвісти за особливих обставин, проводяться пошуки свідків, які могли би спростувати чи підтвердити факт потрапляння в полон чи загибелі.

Згідно копії довідки Комітету самоорганізації населення №7 мікрорайону 273 кварталу від 05.03.2024 за №024/7-09, яка видана ОСОБА_1 , 1957 р.н., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно проживав без реєстрації, до вступу на військову службу 09.12.2023, її брат ОСОБА_2 , 1973 р.н. Акт обстеження №823 від 05.03.2024.

Відповідно до Акту про проживання без реєстрації №1376 від 17 квітня 2024 року комісією було встановлено, що ОСОБА_2 , 1973 р.н., проживав без реєстрації по АДРЕСА_1 , в сім`ї своєї сестри, до вступу на військову службу 09.12.2023.

Відповідно до копії довідки про доходи від 23.04.2024 вбачається, що ОСОБА_2 виконував роботу різноробочого в ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» в період з 01.08.2018 до 30.11.2023 на підставі цивільно-правових договорів. Оплата роботи ОСОБА_2 згідно актів виконаних робіт за період з січня 2023 рік по листопад 2023 року включно склала 165 000грн.

Згідно копії довідки про доходи №3518 5751 0230 1540, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Прилуцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.12.2022 по 30.11.2023 складає 48 115,44 грн.

Отже, судом встановлено, що 18.02.2024 під час виконання бойових завдань в районі н.п. Синьківка Харківської області зник безвісти молодший сержант ОСОБА_2 . Заявниця, яка є рідною сестрою зниклого безвісти військовослужбовця, звернулась до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати їй належного ОСОБА_2 грошового забезпечення, проте їй було відмовлено, оскільки така виплата не передбачена законодавством.

Відповідно до п.3 Розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Згідно п.7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі також - «Закон №2011-XII») утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі також "Закон №2262-XII") за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно ч.1 ст. 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до ст. 31 члени сім`ї вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Тобто, для набуття статусу утриманця військовослужбовця необхідна одночасна наявність таких умов: належність до непрацездатних членів сім`ї, визначених у ст. 30 Законі №2262-XII; отримання від військовослужбовця допомоги, яка є основним джерелом засобів до існування.

Згідно ч.4 ст. 30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Тобто, брати та сестри військовослужбовців можуть вважатися утриманцями зниклого безвісти військовослужбовця у разі: якщо вони не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; якщо вони зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого (у даній справі - зниклого безвісти) годувальника, які не досягли 8-річного віку, незалежно від віку і працездатності, і не працюють.

Як вбачається із заяви, заявниця не може бути віднесена до жодної із цих двох категорій осіб.

Крім того, у заяві зазначається, що зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 проживав разом із заявником за однією адресою без реєстрації, фінансово забезпечував та утримував її як до так і після призову на військову службу, тобто заявник перебувала на його утриманні. Проте, в матеріалах справи відсутні докази одержання заявницею від померлого ОСОБА_2 допомоги, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, а сам по собі факт проживання разом жодним чином не підтверджує факту перебування на утриманні.

Що стосується долученої до матеріалів справи копії довідки про доходи ОСОБА_2 за останнім місцем його роботи, то з цього документу вбачається лише те, що ОСОБА_2 отримував заробітну плату за період з січня 2023 по листопад 2023 року включно, у розмірі 15 000 грн. щомісячно, однак, доказів, які б підтверджували, що ці кошти постійно витрачались саме на утримання заявниці, матеріали справи не містять.

При цьому, з довідки Головного управління Пенсійного фонду України про доходи ОСОБА_1 встановлено, що остання перебуває на обліку в Прилуцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області та з березня 2023 року отримує пенсію у розмірі 4 169,10 грн., що становить більше ніж прожитковий мінімум на місяць, в той час, коли у відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684 грн., а для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2 093 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування заявника на утриманні брата ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд доходить висновку, що з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога зниклого безвісти брата ОСОБА_3 була постійним і основним джерелом засобів до існування заявниці ОСОБА_1 , тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319, 352, 354-355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Зибінська Галина Вікторівна, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Повний текст рішення складено 06 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА