Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 148/1202/24
Провадження №1-кп/148/132/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року Тульчинськийрайоннийсуд Вінницькоїобласті
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
заучастюсекретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження № 12024025180000020,відомості прояке внесенодо ЄРДР14.02.2024,за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Журавлівка Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті,зареєстрованої тапроживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянки України,українки зсередньо-спеціальноюосвітою,заміжньої,раніше несудимої,у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190ККУкраїни,
встановив:
В провадженні суду знаходиться вказане вище кримінальне провадження.
Сторона захисту звернулась до суду із клопотаннями про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дієвим каяттям та просить закрити кримінальне провадження.
Враховуючи викладене, суд на виконання вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, невідкладно, зупинивши проведення інших процесуальних дій, перейшов до розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні висловив думку про те, що звернутися до суду з таким клопотанням це право обвинуваченої. Не заперечив щодо задоволення клопотання з посиланням на те, що дійсно є ряд обставин, які вказують на дієве каяття обвинуваченої ОСОБА_4 : вона активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаялася.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, просить його задовольнити. Зазначила, що свою провину в інкримінованому їй діянні визнає в повному обсязі, щиро кається, під час досудового розслідування активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодувала спричинену шкоду, потерпіла особа не має до неї жодних претензій.
Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити, звільнити її підзахисну від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не судима, повністю відшкодувала спричинену шкоду потерпілій особі, остання не має до неї жодних претензій. Крім того, поведінка ОСОБА_4 під час досудового розслідування свідчить про її дієве каяття, так як вона щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано.
Представник потерпілої особи Товариства Червоного Хреста України, ОСОБА_6 , в судове засідання не зявився, від нього до суду надійшла заява, згідно якої він просить провести підготовче судове засідання у його відсутність. Проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України не заперечує, оскільки обвинувачена повністю компенсувала Товариству завдані збитки, жодних матеріальних претензій до неї немає.
Заслухавши думку прокурора, позицію обвинуваченої, яка вину визнала, щиро розкаялася, її захисника, яка просила клопотання задовольнити та закрити провадження у зв`язку з дієвим каяттям обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.
У ході досудового розслідування ОСОБА_4 органом досудового розслідування висунуто звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за таких обставин.
В квітні 2023 року, точної дати та часу не встановлено, в ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману грошовими коштами благодійної організації Товариства Червоного Хреста України (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, шляхом подання недостовірних відомостей у «Заяві особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат» про проживання у житловому приміщенні осіб, яка подається до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 (зі змінами та доповненнями) (надалі Порядок) для отримання компенсації особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Заява подається в паперовій формі або в електронній формі (на електронну адресу, визначену виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією). У разі подання заяви в паперовій формі особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, пред`являє: документ, який посвідчує його особу; документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, або документ, що підтверджує повноваження представника власника. При цьому, відповідно до п. 4 цього ж Порядку особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язані в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб або зміни їх кількості подати в довільній формі заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у цьому житловому приміщенні.
Реалізуючи свій протиправний умисел, будучи обізнаною щодо вказаних вимог Порядку та діючи всупереч цим вимогам, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, власноручно заповнила 01.05.2023 та подала до Журавлівського старостинського округу Тульчинської міської ради від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсацій витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за квітень 2023 року, в якій зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_4 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належному їй будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , протягом квітня 2023 року проживали внутрішньо переміщені особи, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , завідомо знаючи, що вказані особи починаючи з березня 2023 року жодного дня у належному їй будинку не проживали.
У результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_4 у вказаній заяві щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України нараховано та виплачено за квітень 2023 року грошові кошти у сумі 2215,50 грн., як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
За аналогічних обставин, продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення тотожних діянь, об`єднаних єдиним протиправним наміром, спрямованим на заволодіння шляхом обману грошовими коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 власноручно заповнила 01.06.2023, 03.07.2023, 01.08.2023, 01.09.2023, 02.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023 і 01.01.2024 та подала до Журавлівського старостинського округу Тульчинської міської ради від свого імені заяви особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб про отримання компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року, листопад 2023 року, грудень 2023 року відповідно, в яких зазначила неправдиві відомості, наявність яких стала підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заявах ОСОБА_4 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала, що у належному їй будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 протягом травня-грудня 2023 року проживали внутрішньо переміщені особи, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , завідомо знаючи, що вказані особи починаючи з березня 2023 року жодного дня у належному їй будинку не проживали.
У результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_4 у вказаних заявах щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за травень 2023 року грошові кошти у сумі 2289,35 грн., за червень 2023 року грошові кошти у сумі 2215,50 грн., за липень 2023 року грошові кошти у сумі 2289,35 грн., за серпень 2023 року грошові кошти у сумі 2289,35 грн., за вересень 2023 року грошові кошти у сумі 2215,50 грн., за жовтень 2023 року грошові кошти у сумі 2289,35 грн., за листопад 2023 року грошові кошти у сумі 2215,50 грн., за грудень 2023 року грошові кошти у сумі 2289,35 грн. як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 , шляхом обману незаконно заволоділа грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України, які їй були нараховані та виплачені як компенсація витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб на загальну суму 20308,75 гривень, в результаті чого спричинила вказаному Товариству матеріальну шкоду на вказану суму.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні в межах заявленого клопотання матеріалів кримінального провадження, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, обґрунтована належними доказами.
ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй діяння за наведених вище обставин визнала у повному обсязі, щиро покаялася, правильно розуміє і не оспорює формулювання оголошеної підозри, характер висунутого обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 190 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, вчинено нею, отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягала на закритті провадження з підстави, передбаченоїст. 45 КК України.
Представник потерпілої особи в адресованій суду заяві вказав, що претензій до обвинуваченої у Товариства Червоного Хреста України не має, оскільки збитки відшкодовано в повному обсязі і підтримує клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження.
При цьому, слід зазначити, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України здійснюється незалежно від того, чи погоджується на це потерпілий (на відміну від ст. 46 КК України).
Суд вважає, що правові підстави для задоволення клопотання сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України мають місце, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло в суд з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
З аналізу ч.3 ст.288 КПК Українив бачається, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з приписами ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, кримінальний закон визначає, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, якщо: 1) вона вчинила кримінальне правопорушення вперше; 2) вчинене нею діяння належить до кримінальних проступків або є необережним нетяжким злочином; 3) її посткримінальна поведінка є позитивною і повністю відповідає змісту дійового каяття, яке включає такі обов`язкові елементи: а) щире покаяння особи; б) активне сприяння розкриттю злочину; в) повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків; після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення: від слідства не ухилялася, добровільно усунула негативні наслідки, ніяких претензій до обвинуваченого потерпіла особа не має, суспільної небезпеки обвинувачена не представляє.
Все вищезазначене свідчить про дійове каяття обвинуваченої, та про можливість ї звільнення від кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, обвинувачується у вчинені кримінального проступку, вину визнала повністю, дієво розкаялася у вчиненому, під час досудового розслідування сприяла розкриттю кримінального проступку, суд вважає можливим звільнити її від кримінальної відповідальності на підставіст. 45 КК України.
Керуючись ст.ст. 45 КК України, ст.ст. 284, 285, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 КК Україниу зв`язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 12024025180000020, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 року, - закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Павна ухвала складена 06.06.2024.
Суддя ОСОБА_1
