Справа № 344/10648/24

Провадження № 2-о/344/299/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, а саме просить встановити факт смерті його матері -громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, яка була зареєстрована АДРЕСА_1 та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви заявник покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Калінінського району Донецької області померла його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Горлівка, Донецької області, яка була зареєстрована АДРЕСА_1 та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 липня 2021 року; довідкою для отримання допомоги на поховання №750,05-82 від 07.07.2021. Заявник зазначає, що встановлення факту смерті йому необхідно для отримання свідоцтва про смерть матері. Здійснити державну реєстрацію смерті померлої особи він позбавлений можливості у встановленому законом порядку, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, де проводяться активні бойові дії, що унеможливлює отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Заявник подав заяву про розгляд справи без його участі. Просить вимоги заяви задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, народився у місті Горлівка Донецької області, що встановлено з копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 20.03.2004 року Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області.

Відповідно до копії Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2615-7001985124 від 20.03.2024, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Згідно вказаної довідки зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07.05.2024 року, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . У графі «Батьки» зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1436014614 від 22.08.2016, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та її фактичне місце проживання було зазначене: АДРЕСА_2 .

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявником надано:

копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07 липня 2021 року;

копію довідки для отримання допомоги на поховання №750/05-82 від 07.07.2021.

Заявник покликається на те, що здійснити державну реєстрацію смерті померлої особи позбавлений можливості у встановленому законом порядку, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, де проводяться активні бойові дії, що унеможливлює отримання мною свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.

Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Є загальновідомим фактом, що з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який Указами Президента України неодноразово продовжено.

Селище Новолуганське Бахмутського району Донецької області, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» є тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої матері та отримання свідоцтва про смерть.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті матері на тимчасово окупованій території, що позбавляє його можливості провести державну реєстрацію смерті матері згідно вимог законодавства та отримати свідоцтво про смерть, а відтак суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, яка була зареєстрована АДРЕСА_1 та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.