ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/2742/24

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, викладену у листі від 04.09.2023 від №9783.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати малолітньому ОСОБА_2 посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби відповідно до форми і порядку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 №379.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_2 є сином померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , який 30.11.2022 помер перебуваючи на військовій службі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, висновку експерта за №4737 та витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії №2266 від 03.07.2023, згідно яких смерть настала внаслідок наявного цирозу печінки, яке ускладнилось прогресуючою печінково-нирковою недостатністю з кровотечею із розширених вен стравоходу. Вказує, що звернулась до відповідача із заявою про встановлення малолітньому сину статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби та видачі відповідного посвідчення на, що отримала відмову, яку вважає необґрунтованої та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

18.03.2024 через відділ документального забезпечення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що на момент смерті військовослужбовець ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, тобто, смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на членів сімей таких військовослужбовців, відповідно, підстави для видачі пільгового посвідчення членам сім`ї ОСОБА_3 - відсутні.

Судом витребовувались у позивача додаткові докази, які надійшли на адресу суду 30.05.24.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 05.05.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі «батьки» зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .

У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 28.02.2020 Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 28.02.2020 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_4 (09.10.1984) зареєстрували шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка, дружини - Бойко.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) за №44 від 27.02.2022, старшого солдата ОСОБА_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проведення загальної мобілізації, призначено на посаду відповідального виконавця групи секретного документального забезпечення служби охорони Державної таємниці військової частини НОМЕР_3 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою в/ч НОМЕР_4 за №1/2187/Г від 15.05.2023 року, ОСОБА_3 , дійсно в період з 16.07.2022 по 30.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно витягу з наказу (по особовому складу) командира НОМЕР_5 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, від 08.05.2023 року за №127-РС, старшого солдата ОСОБА_3 , спеціаліста-оператора відділення протидії технічним засобам розвідки служби охорони державної таємниці, виключити зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій. травм каліцтв, Протокол №2266 від 03.07.2023 року: "Захворювання колишнього військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_3 , 1985 року народження, одержане ним під час проходження військової служби, що підтверджено наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 13.12.2022 №1195, «Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Цироз печінки», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_6 , виданим 02.12.2022 Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть НОМЕР_7 , виданим 21.12.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

В серпні 2023 року ОСОБА_1 , як законний представник в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про видачу пільгового посвідчення її малолітньому сину ОСОБА_2 за померлого військовослужбовця ОСОБА_3 .

Однак, листом від 04.09.2023 за №9783 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивачку, що підстави для видачі пільгового посвідчення членам його сім`ї відсутні, у зв`язку з тим, що на момент смерті військовослужбовець ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною, такою, що порушує права її сина, а тому звернулася до адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст.1 Закону №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 2 статті 3 Закону №2011-XII встановлено, що дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Частиною 3 статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону №2011-XII вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Порядок роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби, здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 року № 937 (в подальшому - Інструкція №937).

Пункт 4.16 розділу IV Інструкції №937 передбачає, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

Згідно п.13 ст.14 Закону №2011-XII особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. №379 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, вказаною постановою передбачено, що на Міністерство оборони України покладено обов`язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

З аналізу вищевикладених норм законодавства встановлено, що в разі смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців мають право на пільги, гарантії та компенсації, а також на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців.

При цьому Постанова №379 не має розширеного тлумачення підстав, як для видання, так і відмови у видачі посвідчення, окрім як загибелі (смерті) чи пропажі безвісти під час проходження військової служби військовослужбовця.

Таким чином визначальним є проходження військовослужбовцем військової служби та настання в даний проміжок часу відповідної події, як то загибелі (смерті) чи пропажі безвісти.

У подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1366 до Постанови №379 внесено зміни, зокрема назву Постанови викладено у редакції «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, та форми посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, згідно з додатками 1-3. (далі - Порядок)

Згідно із п.2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п.3 Порядку підставою для видачі посвідчення є: витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу; свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім; документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).

Згідно із п.4 Порядку посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до: територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби; уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Згідно із п. 6 Порядку у заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.

Разом із заявою подаються: копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються); документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб); фотокартка члена сім`ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65 - 70 відсотків фото; висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу).

Згідно із п.7 Порядку для проведення перевірки інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, членів його сім`ї Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держспецзв`язку мають право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом надання безпосереднього доступу, електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п.11 Порядку посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

З огляду на викладене, положення Закону №2011-XII, Порядку не поширюються, зокрема на членів сім`ї військовослужбовця, у разі коли він помер під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою в/ч НОМЕР_4 за №1/2187/Г від 15.05.2023 року, ОСОБА_3 , дійсно в період з 16.07.2022 по 30.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 23.12.2022 вказано, що 30.11.2022 до ЧЧ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від медсестри прийомного відділення Баштанської КНП про те, що 30.11.2022 об 14:10 було доставлено військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , з діагнозом на підозру кишкової кровотечи та коми. Під час проведення реанімаційних заходів останній помер.

В ході досудового розслідування не було отримано свідчень та доказів, що відносно ОСОБА_3 були здійснені насильницькі дії або завдання тілесних ушкоджень з необережності.

Кримінальне провадження за №12022152140000456 від 01.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрито у зв`язку з встановленням відсутності його складу.

Згідно висновку експерта №4737 від 02.12.2022, виданого Миколаївським Бюро СМЕ, смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , настала ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок наявного цирозу печінки, яке ускладнилось прогресуючою печінково-нирковою недостатністю з кровотечею із розширених вен стравоходу.

Згідно витягу з протоколу засідання №2266 від 03.07.2023 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено: "Захворювання колишнього військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_3 , 1985 року народження, одержане ним під час проходження військової служби, що підтверджено наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 13.12.2022 №1195, «Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Цироз печінки», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_6 , виданим 02.12.2022 Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть НОМЕР_7 , виданим 21.12.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Витяг з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол від 03.07.2023 №2266 також не містить інформації, що перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння знаходиться у причинному зв`язку з його смертю.

Відповідно до п. 1.1, 1.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно п. 21.30 розділу І Положення № 402 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Тобто, військово-лікарська комісія встановлює причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження скасування чи внесення змін до рішення військово-лікарської комісії № 2266 від 03.07.2022 року по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв ОСОБА_3 .

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що на момент смерті військовослужбовець ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння, тобто, смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп"яніння, у зв"язку із чим дія закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється на членів сімей таких військовослужбовців, відповідно, підстави для видачі пільгового посвідчення членам сімїї ОСОБА_3 - відсутні.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що смерть військовослужбовця ОСОБА_3 є наслідком вчинення ним дій у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відповідачами, суб`єктами владних повноважень, суду не надано.

Також, положення Закону №2011-XII не поширюються, зокрема на членів сім`ї військовослужбовця, у разі коли він помер під час проходження військової служби, коли смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Дії - це сукупність вчинків кого-небудь, в даному випадку здійснення військовослужбовцем своїх обов`язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч.

Отже, на членів сім`ї не поширюються положення Закону №2011-XII лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у видачі посвідчення.

Тобто, відповідачем не доведений факт вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Отже, посилання відповідачів на приписи п. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як на підставу для відмови ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 у видачі посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379, є неспроможними.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_8 )до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ), про визнання протиправною та скасування відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, викладену у листі від 04.09.2023 від №9783

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 встановити статус та видати ОСОБА_2 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.93 №379.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

05 червня 2024 р.