Справа № 591/1880/24

Провадження № 2-о/591/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1

про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні -

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, яку мотивує тим, що тривалий час проживає за однією адресою разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 , донькою - ОСОБА_4 та онуком - ОСОБА_6 , опікуном якого була відповідно до рішення Зарічної районної в м. Суми адміністрації №76 від 21.04.2006 року.

До початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, вони разом з онуком вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, а також вона перебувала на його утриманні. З 18 років ОСОБА_6 неофіційно працював на різних роботах та матеріально допомагав їй, оскільки мінімальної пенсії заявниці та пенсії дідуся не вистачало на утримання сім`ї, а також зважаючи на те, що вони є людьми похилого віку, потребують постійного догляду та через слабкий стан здоров`я не можуть самостійно вести господарство. Крім того, вся пенсія її чоловіка йшла на покриття витрат на його лікування, оскільки останній є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду та періодичного лікування в закладах охорони здоров`я раз на пів року. Донька також не могла утримувати сім`ю, оскільки офіційно не працювала, самостійного доходу не мала, а тому сама перебувала на утриманні ОСОБА_6 ..

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_6 долучився до лав добровольчих формувань на території АДРЕСА_2 та приймав активну участь в захисті Батьківщини та стримуванні військових формувань російської федерації спочатку на території Сумської області, а після і на інших напрямках фронту. Згодом, 26.11.2022 року ОСОБА_6 вступив на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_5 де і проходив військову службу на посаді старшого стрільця (військове звання - старший солдат) до січня 2023 року.

Зазначає, що онук самостійно утримував заявницю та її чоловіка, а також свою матір, оскільки отримував високе грошове забезпечення, як військовослужбовець, який з перших днів війни брав активну безпосередню участь в бойових діях із захисту Батьківщини та стримуванні військових російської федерації.

17.01.2023 року ОСОБА_6 , вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Бахмут, Донецької області зник безвісти.

В подальшому, заявниця звернулася із заявою до військової частини НОМЕР_1 про отримання грошового забезпечення, що отримував зниклий військовослужбовець за останнім місцем служби, у відповідності до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом №1781/3081 від 02.03.2023 року заявниці відмовлено в задоволенні відповідної заяви, оскільки опікуни військовослужбовців відсутні в переліку осіб, які мають право на отримання відповідних виплат. Зважаючи та викладене, для реалізації свого права, передбаченого Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», заявниця просить встановити факт її перебування на утриманні онука ОСОБА_6 , який зник безвісти 17.01.2023 року.

В судове засідання заявник та її представник не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву просить задовольнити.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, у судове засідання не з`явилися. Від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 надійшли письмові пояснення по справі, в яких вони фактично підтверджують викладене заявницею, а також заяви про розгляд справи без їх участі. Просять задовольнити заяву.

Військова частина НОМЕР_1 пояснень по справі не надала.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також адміністративної справи № 591/1991/24 вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_6 зник безвісти 17.01.2023 року, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/37 від 19.01.2023року.

Заявниця ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Сумському об`єднаному управлінні ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення заявниці серія НОМЕР_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про доходи №2768 9581 8177 0718 за період з березня 2022 року по лютий 2023 року сукупний дохід ОСОБА_1 склав 32827,48 грн..

За вказаною вище адресою також зареєстровані: ОСОБА_2 та донька заявниці - ОСОБА_4 . Також за зазначеною вище адресою зареєстрований онук заявниці - ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 , відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23.03.2006 року позбавлена батьківських прав відносно сина - ОСОБА_6 ..

Розпорядженням Зарічної районної в місті Суми адміністрації №76 від 21.04.2006 року, заявницю призначено опікуном над онуком - ОСОБА_6 ..

Відповідно до заяви ОСОБА_1 та письмових пояснень заінтересованих осіб, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_6 долучився до лав добровольчих формувань на території АДРЕСА_2.

З 26.11.2022 року ОСОБА_6 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №118 від 26.11.2022 року.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_6 грошове забезпечення останнього лише за грудень 2022 року склало 26769,18 грн., а за січень 2023 року - 44903,75 грн..

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/37 від 19.01.2023 року ОСОБА_6 , вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Бахмут, Донецької області зник безвісти.

В судовому засіданні досліджено також матеріали адміністративної справи №480/7457/23 (провадження №2-а/480/7524/23) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

В матеріалах адміністративної справи №480/7457/23 наявна, зокрема, копія заяви ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення члену сім`ї безвісно відсутнього військовослужбовця від 05.06.2023 року. Згідно вказаної заяви, ОСОБА_1 просить здійснити їй виплату належного онукові ОСОБА_6 грошового забезпечення з дня його безвісного зникнення, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 року, оскільки заявниця перебувала на утриманні свого онука - ОСОБА_6 ..

Листом №1781/3081 від 02.03.2023 року заявниці відмовлено в задоволенні відповідної заяви, оскільки опікуни військовослужбовців відсутні в переліку осіб, які мають право на отримання відповідних виплат.

Також судом досліджено відзив Військової частини НОМЕР_1 , який міститься в матеріалах адміністративної справи №480/7457/23, де представник Військової частини НОМЕР_1 , обґрунтовуючи правомірність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.06.2023 року, зазначає про необхідність надання останньою рішення суду про перебування ОСОБА_1 на утриманні онука - ОСОБА_6 .

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Пунктом 2 Порядку, передбачено, що у цьому Порядку під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно пункту 4 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються:

копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);

копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації):

до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця, має значення для отримання грошового забезпечення, яке зберігається за зниклим безвісти військовослужбовцем та яке може бути виплачено члену сім`ї зниклого безвісти за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №520/6518/17.

Судом встановлено, що заявниця з чоловіком є людьми похилого віку та хворіють на численні хронічні та інші захворювання, що підтверджується копією медичної документації, долученої до заяви ОСОБА_1 .. Заявниця проживала разом з онуком однією сім`єю та вели спільний побут, саме онук отримував більшу заробітну плату, яка була основним джерелом засобів до існування, тобто його грошове забезпечення було значно більшим, ніж та пенсія яку отримує заявниця, а тому фактично онук виконував обов`язок щодо її утримання.

Також зазначене підтверджується письмовими поясненнями заінтересованих осіб, що чоловік заявниці - ОСОБА_2 є пенсіонером, вся пенсія якого йшла на покриття витрат на його лікування, оскільки останній є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду та періодичного лікування в закладах охорони здоров`я - раз на пів року, що підтверджується відповідною медичною документацією, що долучена до заяви.

Старша донька заявниці - ОСОБА_4 офіційно не працює, доходу не має. Син заявниці - ОСОБА_5 також самостійно не в змозі утримувати свою матір, оскільки проживає за іншою адресою, та має сім`ю та дітей - ОСОБА_7 , малолітнього сина ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_9 , який є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду і лікування, що підтверджується свідоцтвом про народження малолітнього сина паспортом доньки, паспортом сина та медичною документацією, що долучена до заяви.

Донька заявниці - ОСОБА_3 самостійно не в змозі утримувати свою матір, оскільки проживає за іншою адресою, та має сім`ю та дітей - неповнолітню ОСОБА_10 та малолітню ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та потребує постійного догляду, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження малолітньої доньки та паспортом неповнолітньої доньки.

Таким чином, досліджені судом письмові докази, в їх сукупності, надають суду підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого онука - ОСОБА_6 , постійно мешкаючи разом з ним. Допомога, яка надавалась ОСОБА_6 була для заявниці хоч і не єдиним, однак постійним і основним джерелом засобів до існування.

Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_6 судом не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 315-316, 318-319 ЦПК України, суд вважає за можливе встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні онука ОСОБА_6 , який зник безвісти, оскільки це необхідно їй для реалізації прав, передбачених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - на утриманні свого онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО