ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа №600/2656/21-а

адміністративне провадження № К/990/3230/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у складі судді Брезіної Т.М. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Смілянця Е.С. (головуючий), суддів: Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (далі - ТОВ "Чернівцігаз Збут") до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

1. ТОВ «Чернівцігаз Збут» звернулося до суду з позовом у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 14.04.2021 № 650 «Про накладення штрафу на ТОВ «Чернівцігаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання»; стягнути на користь ТОВ "Чернівцігаз Збут" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП сплачений ТОВ "Чернівцігаз Збут" штраф в сумі 425000 грн.

1.1. На обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, має очевидні ознаки протиправності та суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки перевірка ТОВ «Чернівцігаз Збут» здійснювалась поза межами строку визначеного у рішенні про проведення заходу державного контролю та без належних повноважень.

1.2. Товариство не погодилось з висновками акта перевірки від 19.03.2021 № 159 та подало письмові пояснення щодо виявлених порушень. Позивач зазначає, що дотримав строки подання до НКРЕКП звітності форми №5-НКРЕКП (квартальна), №5-НКРЕКП-газ (місячна), 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), яку були надіслані за електронними адресами та засобами поштового зв`язку. Оскільки він не є суб`єктом ринку природного газу, які здійснюють діяльність з оптового продажу природного газу, то подання форми звітності №4-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) заповненої з ознаками «0» для нього не є необхідним.

1.3. На переконання позивача ним створені та повноцінно функціонують точки контакту для надання інформації споживачам, при цьому інформація про вказані точки та їх адресні дані розміщена на сайті товариства.

1.4. Позивач також зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо розрахунків товариства із оптовим продавцем, оскільки у судовому порядку перебували справи щодо фактичного визначення обсягів поставленого природного газу.

1.5. Крім того, позивач вказав, що 09.04.2021 регулятором на своєму сайті були опубліковані обґрунтування рішення НКРЕКП щодо накладення на Товариство штрафу в сумі 102000,00 грн, однак 14.04.2021 на засіданні НКРЕКП надані пояснення товариством були сприйняті окремими членами НКРЕКП як «грубе оскарження та неповага до регулятора», у зв`язку із чим було прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 425000,00 грн. У оскаржуваній постанові відсутнє зазначення підстав збільшення суми штрафу, яке регулятор застосував до товариства, з 102000,00 грн до 425000,00 грн.

2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.09.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021, позов задовольнив частково.

Визнав протиправною та скасував постанову НКРЕКП від 14.04.2021 № 650 «Про накладення штрафу на ТОВ «Чернівцігаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Стягнув на користь ТОВ "Чернівцігаз Збут" з Державного бюджету України сплачену суму штрафу у розмірі 425000,00 грн, відповідно до квитанції від 29.04.2021 № 1109.

У решті позову відмовив.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:

3.1. Суд встановив невідповідність періоду перевірки господарської діяльності позивача, оскільки у посвідченні про проведення планової перевірки (рішення НКРЕКП від 16.12.2020 № 2448) вказано період з 01.01.2019 по 31.01.2020, у той час як у повідомленні про проведення заходу державного контролю та акті № 159 від 19.03.2021, виданого сектором НКРЕКП у Чернівецькій області вказано період з 01.01.2019 по 31.12.2020. Вказані обставини вказують на відсутність належних повноважень голови та членів комісії з проведення перевірки здійснювати планову перевірку поза межами періоду господарської діяльності, яка визначена НКРЕКП у посвідченні про проведення планової перевірки від 12.02.2021 № 127.

3.2. Також суд встановив, що під час розгляду комісією НКРЕКП матеріалів планової перевірки ТОВ "Чернівцігаз Збут", з поданими позивачем письмовими поясненнями до акта перевірки від 19.03.2021 № 159, пропозиція члена комісії НКРЕКП ОСОБА_1 та Голови НКРЕКП щодо збільшення розміру штрафу, викликана, на їх думку, проявом неповаги до Комісії, який полягав у безпідставному твердженні про відсутність заборгованості товариства перед АТ «НАК «НАФТОГАЗ України» за отриманий природний газ. Тобто, надані пояснення позивача були сприйняті окремими членами НКРЕКП як «грубе оскарження та неповага до регулятора», що призвело до збільшення суми штрафу із запропонованих у проекті рішення 102000,00 грн до 425000,00 грн. Однак, суд уважав вказані дії неправомірними, необґрунтованими, а прийняте рішення таким, що не базується на принципах законності, збалансованості та пропорційності порушення і покарання, оскільки вимогами чинного законодавства не визначено поняття «грубе оскарження та неповага до регулятора», а подання письмових пояснень на результати перевірки є правом позивача та не може слугувати підставою для збільшення розміру штрафу. Крім того, як констатував суд, частина пояснень позивача заслуговує на увагу, а саме щодо невідповідності періоду господарської діяльності позивача, за який проводилась відповідачем перевірка. Також позивач зазначав про спірність (неузгодженість) заборгованості по розрахунках із оптовим продавцем, а надані пояснення щодо оскарження фактичного визначення обсягів поставленого природного газу були спрямовані на зменшення негативних наслідків виявленого правопорушення, що вважається пом`якшуючими обставинами. З вказаних підстав, суд вважав необґрунтованим визначення відповідачем максимального розміру штрафу у постанові НКРЕКП від 14.04.2021 № 650, а тому уважав за необхідне її скасувати.

3.3. Водночас, суд уважав необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми штрафу в сумі 425000,00 грн, оскільки відповідно до квитанції про сплату позивачем штрафу від 29.04.2021 № 1109 вказаний штраф був сплачений та зарахований до Державного бюджету України, а не на рахунок НКРЕКП. А тому, з метою належного відновлення порушеного права позивача, сплачена позивачем сума штраф в сумі 425000,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України.

4. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини справи:

4.1. 17.12.2020 на офіційному вебсайті відповідача опубліковано постанову НКРЕКП від 16.12.2020 № 2448 про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у 1 кварталі 2021 року та визнання такою, що втратила чинність, постанова НКРЕКП від 30.09.2020 № 1815. До переліку суб`єктів господарювання включено ТОВ "Чернівцігаз Збут" з датою початку здійснення заходу 26.02.2021.

4.2. 21.02.2021 до позивача надійшло повідомлення сектору НКРЕКП у Чернівецькій області про проведення заходу державного контролю, а саме планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності провадження господарської діяльності з постачання природного газу за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 ліцензіата ТОВ "Чернівцігаз Збут", а також лист із вимогами щодо надання необхідних документів для перевірки. Відповідно до рішення НКРЕКП від 16.12.2020 №2448 видано посвідчення про проведення планової перевірки від 12.02.2021 № 127 на строк з 26.02.2021 по 19.03.2021 за період діяльності з 01.01.2019 по 31.01.2020.

4.3. 19.03.2021 за результатами планової перевірки складено акт № 159 за період діяльності товариства з 01.01.2019 по 31.12.2020 у якому зафіксовано наступні порушення:

- підпункт 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині складення звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

- підпункт 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині подання річної фінансової звітності у встановленому законодавством порядку;

- підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині створення точки контакту (які можуть знаходитись за місцезнаходженням ліцензіата) для надання інформації споживачам стосовно, зокрема, їх прав, чинного законодавства та наявних способів для вирішення спорів. Контактні дані і режим роботи кожної контактної точки повинні бути передбачені у договорі постачання природного газу і на сайті ліцензіата;

- підпункт 2 пункту 2.6 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині розміщення на своєму сайті ціни на природний газ, спосіб та умови оплати за використаний природний газ, іншу інформацію, що вимагається чинним нормативно-правовими актами;

- пункт 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу.

4.4. Позивач подав пояснення та обґрунтування (заперечення) до акта від 19.03.2021 № 159 планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ "Чернівцігаз Збут" з додатками.

4.5. Згідно проекту рішення НКРЕКП «Про накладення штрафу на ТОВ "Чернівцігаз Збут" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання запропоновано накласти на ТОВ "Чернівцігаз Збут" штраф у сумі 102000,00 за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу.

4.6. Згідно протоколу № 29 засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання 14.04.2021, вирішено прийняти постанову про накладення на ТОВ «Чернівцігаз Збут» штрафу за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Член комісії НКЕКП ОСОБА_1 вказала не необґрунтовані зауваження до акта перевірки від 19.03.2021 № 159, а також звернула увагу на некоректну поведінку, у тому числі до НКРЕКП та запропонувала застосувати до товариства найвищий штраф. Голова НКРЕКП запропонував внести зміни до проекту рішення про накладення штрафу, збільшивши суму штрафу до 425000,00 грн. Вказану пропозицію підтримали члени НКРЕКП.

4.7. 14.04.2021 НКРЕКП прийнято постанову № 650 про накладення штрафу на ТОВ «Чернівцігаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання в сумі 425000,00 грнь.

4.8. Згідно квитанції про сплату штраф в сумі 425000,00 грн від 29.04.2021 № 1109 за постановою № 650 від 14.04.2021 сплачено до Державного бюджету України.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

5. Не погоджуючись із рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НКРЕКП звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5.1. Арґументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 22 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII), 59 Закону України від 09.04.2015 «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII), а також Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2016 № 2133.

5.2. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - не врахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду з питань застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21.04.2021 у справі №480/2675/20.

6. Від ТОВ «Чернівцігаз Збут» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

6.1. Аргументами на обґрунтування своїх заперечень Товариство зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили всі наявні у справі докази і на їх підставі встановили обставини, які свідчать про протиправність оскаржуваної постанови відповідача. Також зазначає, що зміні розміру санкцій, запропонованого проектом рішення Регулятора, має передувати встановлена Регламентом процедура. За такою процедурою проект альтернативного рішення має бути запропонований не пізніш як за чотири робочі дні до проведення засідання комісії, затверджений Головою комісії і доведений до відома її членів. Проте така процедура під час прийняття оскаржуваної постанови дотримана не була, оскільки член комісії запропонував змінити проект безпосередньо під час засідання комісії. Також у оскаржуваному рішенні не мотивовано, чому було збільшено суму штрафу з 102 000,00 грн, яка запропонована проектом, до 425 000,00 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10. У касаційній скарзі НКРЕКП зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 22 Закону № 1540-VIII, статті 59 Закону № 329-VIII, а також Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2016 № 2133 в частині обсягу дискреційних повноважень Регулятора.

11. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в цій частині, колегія суддів виходить за наступного.

12. Згідно висновку, викладеного в рішенні суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відповідачем не доведено суду законність прийнятої постанови НКРЕКП від 14.04.2021 №650 «Про накладення штрафу на ТОВ «Чернівцігаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання» щодо визначення максимального розміру штрафу, а тому суд дійшов висновку про її скасування.

13. Такий висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що під час розгляду комісією НКРЕКП матеріалів планової перевірки ТОВ "Чернівцігаз Збут", з поданими позивачем письмовими поясненнями до акта перевірки від 19.03.2021 № 159, пропозиція члена комісії НКРЕКП ОСОБА_1 та Голови НКРЕКП щодо збільшення розміру штрафу, викликана, на їх думку, проявом неповаги до Комісії, який полягав у безпідставному твердженні про відсутність заборгованості товариства перед АТ «НАК «НАФТОГАЗ України» за отриманий природний газ. Тобто, надані пояснення позивача були сприйняті окремими членами НКРЕКП як «грубе оскарження та неповага до регулятора», що призвело до збільшення суми штрафу із запропонованих у проекті рішення 102000,00 грн до 425000,00 грн. Однак, суд уважає вказані дії неправомірними, необґрунтованими, а прийняте рішення таким, що не базується на принципах законності, збалансованості та пропорційності порушення і покарання, оскільки вимогами чинного законодавства не визначено поняття «грубе оскарження та неповага до регулятора», а подання письмових пояснень на результати перевірки є правом позивача та не може слугувати підставою для збільшення розміру штрафу. Крім того, як встановлено судом, частина вказаних пояснень заслуговує на увагу, а саме щодо невідповідності періоду господарської діяльності позивача, за який проводилась відповідачем перевірка. Також позивач зазначав про спірність (неузгодженість) заборгованості по розрахунках із оптовим продавцем, а надані пояснення щодо оскарження фактичного визначення обсягів поставленого природного газу були спрямовані на зменшення негативних наслідків виявленого правопорушення, що вважається пом`якшуючими обставинами. З вказаних підстав, суд вважає необґрунтованим визначення відповідачем максимального розміру штрафу у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.04.2021 № 650, а тому вважає за необхідне її скасувати.

14. Відтак, фактично підставою скасування оскарженого рішення відповідача слугувала відсутність мотивації Регулятора щодо збільшення суми штрафу з 102 000,00 грн запропонованого у проекті постанови до 425 000,00 грн та без обґрунтування застосування саме такого розміру штрафу при визначеному підпунктом б) пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII розміру штрафу в сумі від 51 000,00 грн до 850 000,00 грн.

15. Частиною першою статті 1 Закону № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

16. Згідно із статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

17. Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

18. Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

Абзацом п`ятим частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII установлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Рішення регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення регулятором.

19. Частинами другою-четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII установлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», № 329-VIII, «Про теплопостачання».

20. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону №1540-VIII, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

21. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено та підтверджено наявними доказами, що за результатом проведення планової виїзної перевірки позивача НКРЕКП складено акт від 19.03.2021 № 159, у якому зафіксовано наступні порушення:

21.1 підпунктів 18 та 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині складення звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку та в частині подання річної фінансової звітності у встановленому законодавством порядку.

Суть порушення зводиться до того, що Постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу, пунктами 18 та 19 яких при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог як, зокрема, складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку; подавати до НКРЕКП річну фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.

Постановою НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 (далі - Постанова №1234) затверджено форми звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу: № 2НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт суб`єкта ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, щодо постачання природного газу побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та виробникам теплової енергії»; № 4НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про оптові ціни на природний газ»; № 5НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про діяльність постачальника природного газу» та Інструкції щодо їх заповнення.

В Інструкціях визначено, що форми №№ 2, 4, 5 складаються постачальником станом на останнє число звітного періоду і подаються до НКРЕКП та структурних підрозділів НКРЕКП на територіях не пізніше: 25 числа місяця, наступного за звітним - форма №2; не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом - форми 4 та 5. Датою подачі звітності форми №№ 2, 4, 5 вважається дата її реєстрації в НКРЕКП.

Також суди встановили, що ТОВ "Чернівцігаз Збут" надавало до НКРЕКП та до сектору НКРЕКП у Чернівецькій області форму звітності № 2 із порушенням термінів, зокрема за 2019 рік за грудень на 13 днів. Форму звітності № 4 із порушенням термінів, зокрема у 2019 році до НКРЕКП за 1-4 квартали від 2 до 23 днів та до сектору НКРЕКП за 2-3 квартали від 4 до 8 днів. Форму звітності № 5 із порушенням термінів до НКРЕКП, зокрема у 2019 році від 2 до 4 днів.

Відтак суди встановили і прийшли до висновку, що матеріалами планової перевірки підтверджено порушення позивачем термінів надання звітності до НКРЕКП та до сектору НКРЕКП у Чернівецькій області. При цьому, суди відхилили доводи позивача та надані докази щодо своєчасного направлення звітності до НКРЕКП, оскільки відповідно до положень Постанови № 1234 датою подачі форм звітності вважається дата їх реєстрації в НКРЕКП, а не дата направлення електронною поштою чи засобами поштового зв`язку, як помилково вважав позивач.

21.2 підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, в частині створення точки контакту (які можуть знаходитись за місцезнаходженням ліцензіата) для надання інформації споживачам стосовно, зокрема, їх прав, чинного законодавства та наявних способів для вирішення спорів. Контактні дані і режим роботи кожної контактної точки повинні бути передбачені у договорі постачання природного газу і на сайті ліцензіата.

Суть порушення полягає у тому, що згідно з цим підпунктом при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися певних організаційних вимог, як то створити точки контакту (які можуть знаходитись за місцезнаходженням ліцензіата) для надання інформації споживачам стосовно, зокрема, їх прав, чинного законодавства та наявних способів для вирішення спорів. Контактні дані і режим роботи кожної контактної точки повинні бути передбачені у договорі постачання природного газу і на сайті ліцензіата.

Суди встановили, що у договорах постачання природного газу відсутня інформація про контактні дані і режим роботи контактної токи. Крім того, зі змісту пояснень позивача судом встановлено, що зазначення у договорах постачання природного газу необхідної інформації про контактні дані і режим роботи контактної токи почали зазначатись з жовтня 2020 року у вигляді додатку до договору. Таким чином, до жовтня 2020 року позивач не зазначав у договорах постачання природного газу вказаної інформації.

21.3 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу в частині здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу.

Суть порушення полягає у тому, що згідно з пунктом 2.3 глави 2 Ліцензійних умов постачальник природного газу, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, крім вимог, передбачених пунктом 2.2 цього розділу Ліцензійних умов, повинен також дотримуватися: вимог статті 11 Закону № 329-VIII; порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджених Кабінетом Міністрів України; алгоритму розподілу коштів, затвердженого НКРЕКП; здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу; здійснення закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) відповідно до процедур, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Суди встановили, що Товариство мало заборгованість перед оптовими продавцями по розрахункам за придбаний природній газ у 2019-2020 роках, зокрема у 2019 році заборгованість ТОВ "Чернівцігаз Збут" за отриманий природний газ станом на 01.01.2020 складала згідно з формою 5-НКРЕКП-газ перед: НАК «Нафтогаз України» - борг 470475,65 грн, ТОВ «РГК Трейдінг» - 71592,65 грн (переплата). Станом на 01.03.2021 заборгованість ТОВ "Чернівцігаз Збут" перед НАК «Нафтогаз України» за минулі періоди складала 386455,71 грн, у тому числі борги минулих періодів - 115667,52 грн.

На підставі вказаного суди виснували, що матеріалами планової перевірки підтверджено порушення позивачем пункту 2.3 глави 2 Ліцензійних умов. При цьому суди врахували, що Товариство повідомляло регулятора про те, що в судових провадженнях перебувають справи щодо фактичного визначення обсягів поставленого природного газу (справа №926/2564/20 за позовом ТОВ "Чернівцігаз Збут" до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «Чернівцігаз» про зобов`язання провести перерахунок об`ємів природного газу та надати достовірну інформацію щодо об`ємів природного газу згідно норм споживання, які були встановленими КМУ та діючими в період з 01.09.2018 року по 31.07.2020 року для населення у разі відсутності газових лічильників), стягнення переплати за відповідними за договорами купівлі-продажу газу (справа №910/17110/20 за позовом ТОВ "Чернівцігаз Збут" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправними дії АТ «НАК «Нафтогаз України» з повернення ТОВ "Чернівцігаз Збут" коригуючих актів, зобов`язати АТ «НАК «Нафтогаз України» виконати вимоги абзацу 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу», стягнути з АТ «НАК «Нафтогаз України» суму безпідставно збережених грошових коштів) та стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу газу (справа №926/2329/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Чернівцігаз Збут" про стягнення заборгованості). Таку поведінку позивача щодо направлення пояснень та обґрунтувань (заперечень) до акта від 19.03.2021 суди вважали спрямованими діями на зменшення негативних наслідків виявленого правопорушення, що є пом`якшуючими обставинами.

22. Вказані обставини встановив суд першої інстанції, їх позивач не спростовував у порядку апеляційного провадження. Суд касаційної інстанції, у силу приписів статті 341 КАС України, не має повноважень встановлювати інші, ніж вказані обставини. Тому справу вирішує з урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

23. При цьому суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність належних повноважень голови та членів комісії з проведення перевірки здійснювати планову перевірку поза межами періоду господарської діяльності, яка визначена НКРЕКП у посвідченні про проведення планової перевірки від 12.02.2021 №127. Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили з огляду на те, що у посвідченні про проведення планової перевірки (рішення НКРЕКП від 16.12.2020 № 2448) вказано період з 01.01.2019 по 31.01.2020, у той час як у повідомленні про проведення заходу державного контролю та акті №159 від 19.03.2021, складеному сектором НКРЕКП у Чернівецькій області вказано період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

24. Проте поза увагою судів попередніх інстанцій залишені встановлені ними ж порушення позивачем Ліцензійних умов у 2019 році, які зазначені вище. Крім того, цими судами було досліджено оскаржену постанову відповідача від 14.04.2021 № 650, з описової частини якої вбачається, що порушення Ліцензійних умов встановлено за період діяльності з 01.01.2019 по 31.01.2020.

25. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 22 Закону № 1540-VIII, 59 Закону № 329-VIII, а також Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 відносно обсягу дискреційних повноважень Регулятора під час прийняття рішень про накладення штрафів колегія суддів касаційного адміністративного суду зазначає, що згідно з частиною четвертою цієї статті Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".

26. Відповідно до підпункту б) пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у розмірі від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню - за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

27. При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

28. Верховний Суд вже робив висновки щодо обсягу дискреційних повноважень Регулятора під час прийняття рішень про накладення штрафу за нормами, які містять нижню та верхню межі розміру штрафу.

29. Зокрема, у постанові від 21.04.2021 (справа №480/2675/20) Верховний Суд зазначив таке:

«Стосовно наявності у НКРЕКП дискреційних повноважень щодо визначення конкретного розміру штрафної санкції у межах, визначених статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року № 1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» («Pedersen and Baadsgaard v. Denmark», заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, у рішенні ЄСПЛ від 2 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Визначаючи наявність та межі у НКРЕКП у спірних правовідносинах дискреційних повноважень, Суд враховує, що частинами першою та другою статті 277 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачено, що регуляторний орган повинен бути законодавчо відокремленим і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб`єкта господарювання та достатньо вповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об`єктивними стосовно всіх учасників ринку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 1540-VIII НКРЕКП, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП».

30. Колегія суддів касаційного суду вважає зазначений висновок застосовним і до обставин цієї справи, оскільки норми законів України «Про ринок електричної енергії» (стаття 77) та «Про ринок природного газу» (стаття 59) є ідентичними щодо відповідальності за порушення Ліцензійних умов, обставин і умов, які підлягають врахуванню Регулятором та відмінні лише за розміром штрафів. Крім того, штрафи за порушення Ліцензійних умов на ринку електричної енергії та ринку природного газу застосовує один і той же орган - Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Даним органом застосовуються аналогічні принципи і підходи до застосування штрафів за порушення на ринку електричної енергії та природного газу, визначені Законом України «Про національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

31. Крім того, варто зауважити, що Верховний Суду постановах від 31.01.2024 у справі № 200/8811/20-а та 10.01.2023 у справі № 620/6162/21 при наданні оцінки межам дискреційних повноважень НКРЕКП під час застосування штрафу згідно статті 59 Закону № 329-VIII були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.04.2021 (справа №480/2675/20). Колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для відступу від таких висновків.

32. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції приходить до переконання, що суди попередніх інстанцій не врахували зазначених висновків Верховного Суду щодо меж дискреційних повноважень НКРЕКП під час накладення штрафів за порушення статті 59 Закону № 329-VIII та неправильно застосували вказану норму в сукупності з нормою статті 22 Закону № 1540-VIII. Також суди дійшли помилкового висновку про застосування відповідачем до позивача максимального розміру штрафу, оскільки санкція статті 59 передбачає покарання за порушення ліцензійних умов від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 51 000,00 грн до 850 000,00 грн, тоді як сума штрафу, застосована до позивача оскарженою постановою становить 425 000,00 грн, що не є максимальним розміром штрафу.

33. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували до правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, норм затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 17.01.2020 № 190) Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

34. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

35. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Такий Регламент затверджено Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133.

36. Пунктами 7.28 та 7.29 Регламенту встановлено, що перед кожним голосуванням головуючий формулює зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього.

Кожний член НКРЕКП, який бере участь у розгляді питання, має право запропонувати власний проект рішення або перелік питань, які визначають суть рішення.

37. Право члена НКРЕКП пропонувати власний проект рішення, голосувати особисто та на власний розсуд, дають підстави для висновку, що питання порядку денного визначають лише тему обговорення, але не визначають рішення, яке може бути ухвалено Комісією за наслідками обговорення.

38. Відтак, на переконання колегії суддів касаційного суду, внесене на обговорення Комісії питання може бути як прийнятим чи не прийнятим, так і зміненим. Тому внесення до порядку денного засідання Регулятора проекту постанови про застосування до позивача штрафу в сумі 102 000,00 грн не означає ухвалення комісією саме такого рішення за наслідками розгляду цього питання. У цій справі суди встановили, що Головою комісії під час обговорення питання щодо застосування до позивача штрафу за порушення Ліцензійних умов була внесена пропозиція про застосування штрафу в сумі 425 000,00 грн. Така пропозиція була підтримана комісією шляхом голосування. Колегія суддів касаційного суду вважає такі дії відповідними пунктам 7.28 та 7.29 Регламенту.

38. За наведеного правового регулювання правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, та встановлених обставин справи суд касаційної інстанції констатує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 22 Закону № 1540-VIII у її взаємозв`язку з нормами статті 59 Закону № 329-VIII, а також не застосування норм Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2016 № 2133. Вказане, згідно статті 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій повністю і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

40. При цьому колегія суддів зазначає, що вимога про стягнення з Державного бюджету на користь позивача 425 000,00 грн - суми штрафних санкцій за постановою від 14.04.2021 № 650 є похідною від вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови. Відтак у її задоволенні також слід відмовити.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про: визнання протиправною та скасування постанови від 14 квітня 2021 року № 650 «Про накладення штрафу на ТОВ «Чернівцігаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання»; стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» сплаченого товариством до Державного бюджету України штрафу в сумі 425 000 ,00 грн - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін