Єдиний державний реєстр судових рішень
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1556/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: Керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави
до відповідача: Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Олександрівської селищної ради Кіровоградської області від 12.01.2022 №3554 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 "
Ухвалою суду від 21.03.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с.77).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
У встановлений судом строк відповідач до суду відзив не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З огляду на викладене суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Олександрівської селищної ради Кіровоградської області, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Згідно протоколу №47/23 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 15.03.2023 ОСОБА_2 , будучи депутатом 8 скликання Олександрівської селищної ради Кіровоградської області,12.01.2022 порушила вимоги пп.1,2 ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", тобто не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів у спосіб та строки визначені Законом, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу №48/23 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 15.03.2023 ОСОБА_2 , будучи депутатом 8 скликання Олександрівської селищної ради Кіровоградської області,12.01.2022 порушила обмеження, встановлені у п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" щодо невчинення дій та не прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 14.12.2023 в справі №397/348/23 провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАП стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 7 ст.247 КУпАП, в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 26.12.2023.
Прокурор вказує, що, реалізуючи повноваження депутата, ОСОБА_2 , 12.01.2022 року приймала участь у засіданні позачергової 24 сесії 8 скликання Ради та розгляді проектів рішень порядку денного.
В результаті розгляду земельних питань,12.01.2022 на позачерговій сесії 8 скликання прийнято рішення №3554 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ", відповідно до якого надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,500 га за рахунок земель комунальної власності, які не надані у власність або постійне користування в межах села Нижчі Верещаки Олександрівської селищної ради Кіровоградської області.
Відповідно до протоколу позачергової 24 сесії 8 скликання ради від 12.01.2022 встановлено, що під час розгляду питання "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " депутат ОСОБА_2 не повідомляла Раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів у розумінні та відповідно до вимог пп. 1,2 ч.1 ст. 28 Закону ( ОСОБА_1 є племінником депутата ради 8 скликання ОСОБА_2 ).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
У частині першій статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.
Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
Згідно частин першої та другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1700-VII).
У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .
Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб ( ч. 2 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).
У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування
Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16.
Пунктом 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року за № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Відтак, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.
Разом зі цим, відповідно до ст. 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
З огляду на наведене, чинним законодавством передбачено імперативний припис та безумовне визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів в розумінні Закону № 1700-VII.
Такий же висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі за № 442/730/17, Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16 та від 21.09.2018 року у справі за № 237/2574/17.
При цьому, як наголошувалось судом раніше, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок недотримання ОСОБА_2 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про місцеве самоврядування України" при прийнятті рішення від 12.01.2022 року за № 3554 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства", останнє прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, відтак підлягає скасуванню як незаконне на підставі ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" за позовом прокурора.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначено у статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором адміністративний позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.
Окрім цього суд звертає увагу учасників спору на положення абзацу другого частини першої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якими орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України понесені суб`єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.01.2022 №3554 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 "
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО
