Справа № 953/903/24

н/п 2/953/1624/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , відповідно до якого просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13348,62 доларів США 62 центів США, що складаються з: пені в розмірі 12775 доларів США за період з 03.02.2023 по 02.02.2024; 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 573,62 доларів США 62 центів США за період з 03.02.2023 по 02.02.2024; судові витрати з оплати судового збору в розмірі 4020 гривень та 25000 гривень витрат на професійну правничу допомогу покласти на відповідачку.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 03.02.2020 відповідачка взяла у позику у позивачки грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США, які зобов`язалась повернути через 365 днів, тобто до 03.02.2021 включно та сплатити 30% річних. Відповідачка у строк до 03.02.2021, а також станом на дату подачі позову до суду суми позики не повернула, у зв`язку з чим допустила порушення умов договору позики, що змусило позивачку звернутися до суду із даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 02.02.2024 справу передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.

14.03.2024 представником позивачки подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10245,70 доларів США 70 центів США, що складаються з: пені в розмірі 10080 доларів США за період з 12.05.2021 по 23.02.2022; 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 165,70 доларів США 70 центів США за період з 12.05.2021по 23.02.2022; судові витрати з оплати судового збору в розмірі3082,46 гривень та 25000 гривень витрат на професійну правничу допомогу покласти на відповідачк.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Представником позивачки адвокатом Лискою П.О. подано до суду заяву з проханням ухвалити заочне рішення по справі за відсутності відповідачки, позов просить задовольнити повністю, а справу розглядати за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

03 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник), відповідно до умов якого Позикодавець до підписання дійсного договору передав у власність Позичальникові грошові кошти в розмірі 7000 доларів США 00 центів, а Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити 30% процентів річних. Позика надається строком на 365 днів. Кінцевий строк повернення суми позики разом з процентами 03.02.2021. Сума позики разом із нарахованими процентами повертається готівкою Позикодавцю. Позичальник може повернути суму позики та процентів раніш строку 03.02.2021 в будь-який час.

Відповідно до п.3 Договору, договір набирає чинності з моменту передання грошових коштів Позичальнику та діє протягом 365 днів, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань Позичальником по поверненню суми позики та процентів. Позичальник свідчить що грошові кошти отримані від Позикодавця до підписання дійсного договору, тому договір набирає чинності з моменту його підписання. Дія договору припиняється його належним виконанням поверненням суми позики та процентів.

Позикодавець має права: в будь-який момент вимагати повернення суму позики разом із процентами, попередивши про це за 14 (чотирнадцять) календарних днів Позикодавця: відступити своє право вимоги за договором третій особі; у разі неможливості повернути суму боргу з процентами продати наявну власність Позичальника на умовах, що будуть сприятливими для швидкого продажу та задовольнити за цей рахунок свої вимоги, повернувши залишок коштів. Позичальнику; використовувати інші права, встановлені чинним законодавством України. Позикодавець зобов`язаний: невідкладно повідомляти Позикодавця про обставини, що можуть вплинути на належне виконання Позичальником умов договору; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором (п.4,5 Договору).

Позичальник має права: достроково повернути суму позики та проценти в будь-який час: інші права, передбачені законодавством та договором. Позичальник зобов`язаний: повернути суми позики та проценти відповідно до умов договору: сплатити, у разі порушення зобов`язання суму пені; повідомляти письмово Позикодавця про зміну своїх анкетних даних, місця проживання, роботи та інших істотних умов, що можуть вплинути на повернення суми позики та процентів; не відчужувати своє майно, в т.ч. нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ); у разі неможливості вчасно повернути суму позики та проценти здійснити дії по відчуженню власності з метою проведення розрахунків; за вимогою Позичальника про дострокове повернення суми позики та процентів здійснити таке повернення: виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором (п.6,7 Договору).

Згідно з п.8 Договору, за невиконания або неналежне виконання зобов`язань за цим договором Позикодавець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми позики. За порушення строків повернення суми позики, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, а за прострочения понад тридцять календарних днів. Позичальник додатково оплачує штраф в розмірі 100% від суми поточної заборгованості. Сторони не несуть відповідальності у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2021 по справі №953/8622/21, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 18 315 доларів США, з яких: 7 000,00 (сім тисяч) доларів США - заборгованість за договором позики від 03 лютого 2020 р., 200 доларів США проценти за користування грошовими коштами, 3360 доларів США пеня, 7000,00 доларів США штраф за прострочення строків повернення суми позики понад 30 календарних днів, 700,00 доларів США - штраф за невиконання зобов`язання з дій по відчуженню власності з метою проведення розрахунків, 55 доларів США - 3% річних за порушення строків повернення позики за період з 04.02.2021 по 11.05.2021. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 250,00 грн.

30.09.2021 на виконання рішення Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2021 по справі №953/8622/21 видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ляхової Т.Б. від 14.03.2023 відкрито виконавче провадження ВП №70854928 з примусового виконання виконавчого листа №953/8622/21 виданого 30.09.2021 Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості 18 315 доларів США, з яких: 7 000,00 доларів США - заборгованість за договором позики від 03 лютого 2020 р., 200 (двісті) доларів США проценти за користування грошовими коштами, 3360 (три тисячі триста шістдесят) доларів США пеня, 7000,00 (сім тисяч) доларів США штраф за прострочення строків повернення суми позики понад 30 календарних днів, 700,00 (сімсот) доларів США - штраф за невиконання зобов`язання з дій по відчуженню власності з метою проведення розрахунків, 55 (п`ятдесят п`ять) доларів США - 3% річних за порушення строків повернення позики за період з 04.02.2021 по 11.05.2021.

Згідно з даними, які містяться в інформації про виконавче провадження, ВП №70854928 не завершено.

Стаття 626 ЦК Українивстановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст.638,639 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 1046ЦК України задоговором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1ст. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно дост. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що договір позики сам по собі є підтвердженням передачі грошей та укладення договору позики. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Крім того, ч. 1ст. 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Крім того, суд зазначає, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зміна або розірвання договору відповідно дост. 651 ЦК Українидопускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання у відповідності дост.599 ЦК Україниприпиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ч.4ст.631 ЦК Українизакінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зазначає, що Ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, внаслідок чого у кредитора наявне передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на нарахування 3 % річних за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що у зв"язку із порушенням відповідачкою зобов"язань за Договором позики, рішенням Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2021 по справі №953/8622/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 18 315 доларів США, з яких: 7 000,00 доларів США - заборгованість за договором позики від 03 лютого 2020 р., 200 доларів США проценти за користування грошовими коштами, 3360 доларів США пеня, 7000,00 доларів США штраф за прострочення строків повернення суми позики понад 30 календарних днів, 700,00 доларів США - штраф за невиконання зобов`язання з дій по відчуженню власності з метою проведення розрахунків, 55 доларів США - 3% річних за порушення строків повернення позики за період з 04.02.2021р. по 11.05.2021.

В матеріалах справи відсутні докази про виконання відповідачкою зазначаного рішення суду, ані в повному обсязі, ані частково.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сума яких складає 165,70 доларів США (розрахунок 3% річних:7000доларів США суми позики х 3% / 365 днів х 288 днів = 165,70 доларів США).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки пені у розмірі 10080 доларів США, нарахованої за період з 12.05.2021 по 23.02.2022, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, пунктом 8 Договору сторони визначили, що за порушення строків повернення суми позики, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, а за прострочения понад понад тридцять календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметомнеустойки єгрошова сума,її розмірвстановлюється договоромабо актомцивільного законодавства.Розмір неустойки,встановлений законом,може бутизбільшений удоговорі,якщо такезбільшення незаборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Щодо обрахунку пені, суд зазначає, що прострочення відповідачки розраховується з наступного дня від дати, по яку пеня була нарахована та стягнута рішенням Київського районного суду міста Харкова від 30.06.2021по справі № 953/8622/21, а саме з 12.05.2021по 23.02.2022та складає 288 днів.

У зв`язку з чим суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню, сума якої складає 10080 доларів США (розрахунок пені:7000доларів США суми позики х 0,5% х 288 днів = 10080 доларів США).

Підстав для зменшення розміру неустойки судом не встановлено.

Відповідно до ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено ч.2 ст.77 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення відповідача на користь позивачки: 3% річних у розмірі165,70 доларів США; пені у розмірі 10080 доларів США.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4020,00 гривень.

14.03.2024 представником позивачки подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог про стягнення коштів (неустойки та 3% річних), зміну періоду стягнення неустойки та 3% річних.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (100 %) - 3082,46 грн.

Згідно з п.1 ч.1ст.7ЗаконуУкраїни «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе повернути позивачці понесені нею витрати зі сплати судового збору у сумі 933,31 гривень.

Щодо понесених судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зістаттею 133 цього Кодексусудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 15ЦПК України учасникисправи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2ЦПК України).

Відповідно до статті 1Закону України«Проадвокатурутаадвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI(надалі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VIпередбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною 8 статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (частина першастатті 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановленихстаттею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивачки - адвокатом Лискою П.О. у встановлені процесуальним законом строки, надано суду наступні докази: квитанцію до прибуткового касового рдера №1-0102 від 02.02.2024, копію договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, копію додаткової угоди №1 від 15.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, ордер на надання правничої правової допомоги серії АХ №1165912 від 02.02.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №996 від 01.07.2011, звіт адвоката Лиски П.О. від 04.06.2024 про хід виконання договору про надання правових послуг від 06.05.2021 з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.01.2024.

Суд зазначає, що зі змісту договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, укладеного між адвокатом Лискою Павлом Олександровичем та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони уклали цей договір про наступне. Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво Клієнта та надати інші види правової допомоги з усіх правовідносин, що виникають у останнього, на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 8,10 Договору визначено, що Гонорар Адвоката за представництво по цивільному спору в суді першої інстанції за позовом Клієнта до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за договором позики обчислюється у фіксованій сумі в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок. По всім іншим правовідносинам гонорар Адвоката обчислюється у погодинній оплаті в розмірі 50 (п`ятдесят) доларів США та підлягає сплаті в гривні за курсом НБУ на дату розрахунку готівковою або безготівковою формою. Погодинна ставка застосовується із шестихвилинним дискретним кроком (0,1 години), тобто витрачений час округлюється до найближчого більшого значення, кратного 0,1 години. Факт надання правової допомоги підтверджується звітом Адвоката, наданням допомоги належним чином або актом здачі-приймання. Оплата гонорару на підставі звіту Адвоката або рахунку з переліком послуг є підтвердження прийняття таких послуг.

Згідно з даними, які містяться в додатковій угоді №1 від 15.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2021, що підписана адвокатом Лискою П.О. та Клієнтом ОСОБА_1 , у зв`язку із необхідністю узгодження правової допомоги та визначення гонорару Адвоката, уклали дану додаткову угоду про наступне: гонорар Адвоката за представництво по цивільному спору в суді першої інстанції за позовом Клієнта до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення пені та 3% річних за договором позики обчислюється у фіксованій сумі в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка сплачується готівкою або безготівковим способом на розрахунковий рахунок протягом трьої днів з дня підписання договору. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, складена при повному розумінні Сторонами умов, термінології українською мовою на одному аркуші у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, один для Клієнта, один для Адвоката.

Згідно з даними, які містяться у квитанції до прибуткового касового ордера №1-0102 від 02.02.2024, ОСОБА_1 сплатила адвокату Лисці П.О. 25000 гривень на підставі Договору про надання правових послун від 06.05.2021 та додаткової угоди від 15.01.2024.

Відповідно до даних, які містяться у звіті адвоката Лиски П.О. про хід виконання договору про надання правових послуг від 06.05.2021 з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.01.2024, про надані правові послуги за період з 15.01.2024по 04.06.2024по правовідносинах з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), справа №953/903/24: ознайомлення з матеріалами, що передані ОСОБА_1 (Клієнт), надання усної консультації, узгодження подальших правових дій (витрачено часу 1 год.); пошук інформації по виконавчим провадженням, відкритих за заявою Клієнта (стягувач) проти Суслової В.В. (боржник), ВП №70854928, сума звернення стягнення561067,15 грн. (у національній валюті), ознайомлення з ними для підготовки подачі позову до суду (витрачено часу 1 год.); складання позовної заяви про стягнення коштів, заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення коштів, підготовка позову до подачі (сплата судового збору, копіювання, засвідчення, сканування документів, формування пошти), складання заяв про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника (витрачено часу 7 год.); - забезпечення явки для участі у судових засіданнях в Київськогому районному суді міста Харкова 05.03.2024на 16:45 год., 04.04.2024на 16:00 год., 07.05.2024на 10:30 год., 04.06.2024на 09:00 год. (витрачений час з урахуванням часу на проїзд до суду 2 год.). Загалом витраченого часу 11 годин. Загальна сума, що вже сплачена Клієнтом складає 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок. Вказана сума отримана адвокатом 02.02.2024згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1-0102. Звіт є підтвердженням здачею-прийманням наданих послуг відповідно до положень ст.10 Договору про надання правових послуг від 06.05.2021 та є підставою для завершення взаємовідносин по даному питанню з Адвокатом.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За правовими позиціями, викладених у постановах Верховного Суду по справам №816/2096/17, №826/7806/17 вказано, щодо часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, а не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Як зазначено у Постанові ВВерховного Суду у справі №640/18402/19 від 28.12.2020, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

Суд також враховує положення частини шостоїстатті 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачка ОСОБА_2 клопотань з приводу недотримання вимог стосовно співмірності заявлених позивачем витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт суду не подавала.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З огляду на умови договору про надання правничої допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивачки, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 25000 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки.

На підставівикладеного,керуючись ст.12,81,141,247,263-265,280-283ЦПК Ураїни,суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10245,70 доларів США 70 центів США, що складаються з: пені в розмірі 10080 (десять тисяч вісімдесят) доларів США за період з 12.05.2021 по 23.02.2022; -3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 165,70 (сто шістдесят п`ять) доларів США 70 центів США за період з 12.05.2021по 23.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі3082 (три тисячі вісімдесят дві) гривні 46 копійок та 25000 (двадцять п`ять) тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачені кошти судовий збір у розмірі 933 (дев`ятсот тридцять три) гривні 31 копійку, що були сплачені згідно квитанції № 6M78-E0X5-9СТЕ-2P6Н від 02.02.2024 на рахунок UA578999980313161206000020654, отримувач ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача 37874947, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу: 101 сплата судового збору за подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені та 3% річних в сумі 13348,62 дол. США, ІПН/паспорт НОМЕР_3 .

Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення відповіднодо вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя - С.М. Лисиченко