Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 209/2263/21
Провадження № 2/209/12/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2024 р. м. Кам`янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участі секретаря Золотих Л.М.
за участі прокурора ОСОБА_1
представника позивача та третьої особи ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Буліч К.А.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське цивільну справу за позовом керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергія Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам'янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підпрємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", Товарна Біржа "Європейська" про повернення нежитлових приміщень,-
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
Керівник Кам`янської окружної прокуратури С. Кузьменко звернувся до суду з позовом, в якому просить суд застосувати наслідки недійсного правочину, шляхом повернення нежитлових приміщень, а саме: нежитлове приміщення №1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 91,3 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1579440712104), та нежитлове приміщення №2, що розташоване за адресою:: АДРЕСА_1 , площею 184,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1579519112104) від ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради; стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 28055,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП «Дніпродзержинське комунальне об`єднання» створене рішенням Дніпродзержинської міської ради в 1999 році для обслуговування житлового фонду комунальної власності міста. Відповідно до п.п.6.1, 6.2 Статуту КП «Дніпродзержинське комунальне об`єднання» (далі КП «ДЖО»), затвердженого рішенням міської ради від 29.10.1998 №45-4 XXIII на балансі підприємства знаходились будівлі та споруди, які передані фондом комунальної власності для використання у виробничих цілях. Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписамистатей 19,140,143,144,146Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України). Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначені актиорганів та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема це рішення ради, які приймаються виключно на пленарних засіданнях міської ради.Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішенням міської ради від 26.06.2013 № 825-37/VІ припинено юридичну особу КП «ДЖО» та створено ліквідаційну комісію, яку зобов`язано розглянути вимоги кредиторів та здійснити відповідні заходи, пов`язані з ліквідацією. Рішенням Кам`янської міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства «Дніпродзержинське комунальне об`єднання», в тому числі нежитлові приміщення №1, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , площею 91,3 кв.м. та нежитлове приміщення № 2, що розташоване за адресою бульв. Будівельників, 12а, площею 184,4 кв.м.; зобов`язано ліквідаційну комісію КП «ДЖО» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради. Таким чином, спірне нерухоме майно реалізовувалось в процедурі ліквідації комунального підприємства в порядку, передбаченому ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України. З 07.03.2018 набув чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відповідно до ч.3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону. Положеннями ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Спірне нежитлове приміщення відноситься до об`єктів малої приватизації. Кам`янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації, така приватизації могла бути здійсненна виключно органами приватизації, створеними вказаною радою, яким КП «ДЖО» не є. Тобто, продавцем комунального майна повинен виступати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, який відповідно до п. 2.3 Положення про Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, затвердженого рішенням Дніпродзержинської міської ради № 746-33/У від 29.03.2013, забезпечує реалізацію міської політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста, а не КП «ДЖО». Таким чином, Кам`янська міська рада обрала незаконний спосіб та не уповноважений відповідно до закону орган на відчуження комунального майна внаслідок чого відповідне рішення міської ради суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси територіальної громади та є незаконним. На даний час вказане рішення міської вже вичерпало свою дію. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, визнання незаконним та скасування спірного рішення міської ради, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача. На виконання рішення Кам`янської міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 та на підставі Договору №1 про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015, укладеного між КП «ДЖО» та Товарною біржою «Європейська», останньою 05.04.2018 проведено аукціон з продажу комунального майна та з переможцем аукціону, ОСОБА_3 , були укладені договори купівлі-продажу майна №0504/18/3 від 05.04.2018 та 0504/18/4 від 05.04.2018. Вказані договори в порушення ст. 657 Цивільного кодексу України не були нотаріально посвідченими. Враховуючи, що договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 та 0504/18/4 від 05.04.2018, в силу положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ч. 4 ст. 656 та ст. 657 Цивільного кодексу України підлягли нотаріальному посвідченню, однак ОСОБА_3 , такого посвідчення здійснено не було, такі договори є нікчемними в силу закону. Враховуючи, що договори купівлі-продажу майна є нікчемними, та такими що не породжують жодних правових наслідків, крім їх недійсності, право власності у ОСОБА_3 на нежитлові приміщення № НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 , не виникло та не підлягало державній реєстрації. Незважаючи на це, 13.06.2018 державним реєстратором Скороход О.О. на підставі договорів купівлі-продажу №0504/18/3 та 0504/18/4 від 05.04.2018 здійснено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення. Враховуючи, що обов`язковою умовою правочину, наданого ОСОБА_3 для реєстрації права власності на нерухоме майно договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 та 0504/18/4 від 05.04.2018, було нотаріальне посвідчення таких договорів, державний реєстратор мав пересвідчитись у виконані цієї умови та в разі її відсутності прийняти рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії. Таким чином, державним реєстратором Скороход О.О. були грубо порушені Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому таке рішення є незаконним. У зв`язку із викладеним прокурор просить суд витребувати від ОСОБА_3 нежитлові приміщення № 1 та 2, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1579440712104 та 1579519112104) та повернути їх на користь територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради.
Процесуальні діїу справі та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Я.В. від 23 червня 2021 року позовна заява керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підпрємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", Товарна Біржа "Європейська" про повернення нежитлових приміщень - повернути прокуророві на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. (т.1 а.с.31-37).
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Я.В. від 23 червня 2021 року заявакерівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради про забезпечення позовуповернута заявникові. (т.1 а.с.38)
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційна скарга керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради - задоволена. Ухваау Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підприємство Дніпродзержинське житлове об`єднання, Товарна Біржа Європейська про повернення нежитлових приміщень - скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. (т.1 а.с.64-69)
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Я.В. від 28 вересня 2021 року залишена без руху позовна заявакерівника Камянської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підпрємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", Товарна Біржа "Європейська" про повернення нежитлових приміщень. (т.1 а.с.73-74)
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Я.В. від 07 жовтня 2021 року у задоволенні заяви виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Чеботарьова В. про забезпечення позову за позовомкерівника Камянської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", Товарна Біржа "Європейська" про повернення нежитлових приміщень відмовлено. (т.1 а.с.151-153)
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкової Я.В. від 08 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначена справа до розгляду у підготовчому судовому засіданні. (т.1 а.с.157-158)
14 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити Кам`янській окружній прокуратурі Дніпропетровської області в задоволені позову в повному обсязі. На обґрунтування зазначено, що як зазначається Кам`янською міською радою, остання неодноразово надавала відповіді на листи керівника Кам`янської окружної прокуратури від 19.05.2021 року та 04.06.2021 року, в яких зазначала, що відсутні порушення інтересів держави та підстави пред`явлення позову, це лише припущення та особисті міркування прокуратури, які не мають жодного обґрунтування в рамках діючого законодавства. Прокурором не долучено до позовної заяви будь-які підтвердження, що Кам`янська міська рада зверталася до керівника окружної прокуратури з проханням, дорученням звернутися до суду в інтересах держави в особі Кам 'енської міської ради. Саме лише посилання на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, зокрема, докази про притягнення службових осіб, які здійснюють встановлені для її посади повноваження що стосуються відчуження комунального майна, до юридичної відповідальності. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, наділені значними повноваженнями у різних галузях, в тому числі у сфері управління комунальною власністю. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч.3 ст.140, ч.1 ст.144 Основного Закону України). Тобто, надається право позивачу Кам`янська міська рада самостійне право на вирішення нею питань в межах закону, на власний розсуд (без узгодження) визначити зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Відповідно до ст.1 Закону України № 280/97-ВР право комунальної власності визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Це визначення кореспондує з ч.5 ст.16 Закону України № 280/97-ВР, де встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, в тому числі нежитлові Приміщення. Частиною 5 статті 60 Закону України № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження. Відповідно до ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Відповідно до ч. 8 ст.60 Закону України №280/97-ВР(в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Згідно з п. 30 ч. 1 ст.26 Закону України №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017 року), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна. Також законодавчо визначено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (ч.6 ст.60 Закону України № 280/97-ВР). Кам`янська міська рада є засновником Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об`єднання» (далі КП «ДЖО») у справі, як третя особа. Згідно з п.4.1 Статуту КП «ДЖО» наділено майном, яке є комунальною власністю і належить територіальній громаді м.Дніпродзержинська (до перейменування міста). Дане майно закріплено за підприємством на праві господарського відання та відчуження його здійснюється у спосіб за рішенням засновника - Кам`янської міської ради. 3 метою проведення заходів щодо ліквідації КП «ДЖО», погашення кредиторської заборгованості, заборгованості по сплаті податків та обов`язкових платежів до Державного та місцевого бюджетів, рішенням Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року № 731-17/\/1І надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковане на балансі КП «ДЖО», згідно з додатком, в тому числі нежитлове приміщення № 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 91,3 кв.м,), зобов`язано ліквідаційну комісію КП «ДЖО» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради. Тобто зазначене рішення приймалося в інтересах територіальної громади в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України. На виконання рішення Кам`янської міської ради № 731-17/\/ІІ від 23.06.2017 року та на підставі договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015 року, укладеного між КП «ДЖО» та Товарною біржею «Європейська», останньою 05.04.2018 року проведено аукціон з продажу комунального майна - нежитлове приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 184,4 кв.м. Переможцем аукціонів визнано її, фізичну особу ОСОБА_3 . Кінцевою ціною продажу нежитлового приміщення № 1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,3 кв.м. є 258177,00 грн. з ПДВ, про що зазначено в протоколі про проведення аукціону № 4 від 05.04.2018 року. На підставі даного протоколу між КП «ДЖО» та нею, як переможцем аукціону, укладено договір купівлі-продажу майна № 0504/18/4 від 05.04.2018 року, виданий ТБ «Європейська». Кінцевою ціною продажу нежитлове приміщення № 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею184, 4 кв.м. є 538 405,20 грн. з ПДВ, про що зазначено в протоколі про проведення аукціону № 3 від 05.04.2018 року. На підставі даного протоколу між КП «ДЖО» та нею, як переможцем аукціону, укладено договір купівлі-продажу майна № 0504/18/43від 05.04.2018 року, виданий ТБ «Європейська». У встановлений в договорі термін вона повністю сплатила вартість зазначеного майна, продавець передав (цивільні права та обов`язки на дане майно припинилися ), а вона прийняла його у власність, про що складено акти передачі від 20.04.2018 року. Сторони прилюдних торгів претензій один до одного не мають. Протоколи за результатами прилюдних торгів, як і договори купівлі-продажу, в судовому порядку не були визнані недійсним. 13.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського раойну Дніпропетровської області Скороход О.О. на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу виданого Товарною біржею «Європейська», здійснено реєстрацію права приватної власності нею, ОСОБА_3 на вищезазначене нежитлове приміщення (реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна 1579440712104 та 1579519112104). На даний час рішення державного адміністратора є чинним, не скасовано, отже посилання прокурора на незаконність рішення реєстрації майна це є лише припущенням, нічим не обґрунтованим. Отже, проведення відчуження нерухомого майна проводилось у спосіб та у межах діючого законодавства України. (т.1 а.с.171-179)
10 січня 2022 року керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменко надав відповідь на відзив, в якому вважає наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню при розгляді справи. Підставами для пред`явлення позовної заяви Кам`янської окружної прокуратури в інтересах Кам`янської міської ради стало те, що Кам`янською окружною прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт незаконного вибуття нерухомого майна з комунальної власності територіальної громади. Так, рішенням Кам`янської міської ради №731-17/УІІ від 23.06.2017 року «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства «Дніпродзержинське комунальне об`єднання» (далі КП «ДЖО»), зобов`язано ліквідаційну комісію КП «ДЖО» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради. Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання» створене рішенням Дніпродзержинської міської ради в 1999 році для обслуговування житлового фонду комунальної власності міста. Відповідно до п.п.6.1, 6.2 Статуту КП «ДЖО», затвердженого рішенням міської ради від 29.10.1998 року №45-4 XXIII на балансі підприємства знаходились будівлі та споруди, які передані фондом комунальної власності для використання у виробничих цілях, та не могли бути відчужені ним самостійно. Рішенням міської ради від 26.06.2013 року № 825-37/УІ припинено юридичну особу КП «ДЖО» та створено ліквідаційну комісію, яку зобов`язано розглянути вимоги кредиторів та здійснити відповідні заходи, пов`язані з ліквідацією. Таким чином, спірне нерухоме майно реалізовувалось в процедурі ліквідації комунального підприємства в порядку, передбаченим ст. ст. 110-112 ЦК України. Водночас, реалізація майна в даній процедурі має здійснюватися відповідно до порядку приватизації, оскільки жодних застережень щодо особливості реалізації майна, ці норми не містять. Відповідно до системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що Кам`янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації, та така приватизації могла бути здійсненна виключно органами приватизації створеними вказаною радою, яким КП «ДЖО» не являється. Тобто, продавцем комунального майна повинен виступати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, який відповідно до п. 2.3 Положення про Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, затвердженого рішенням Дніпродзержинської міської ради № 746-33/У від 29.03.2013 року, забезпечує реалізацію міської політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста, а не КП «ДЖО». Таким чином, Кам`янська міська рада обрала незаконний спосіб та не уповноважений відповідно до закону орган, на відчуження комунального майна в наслідок чого відповідне рішення міської ради суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси територіальної громади та є незаконним. А отже, розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може бути оцінено як вираження волі територіальної громади на його відчуження. На даний час вказане рішення міської вже вичерпало свою дію. На виконання рішення Кам`янської міської ради №731-17/УІІ від 23.06.2017 року та на підставі Договору №1 про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015 року укладеного між КП «ДЖО» та Товарною біржою «Європейська», останньою 05.04.2018 року проведено аукціон з продажу комунального майна - нежитлового приміщення №1, площею 91,3 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення АДРЕСА_2 площею 184,4 кв.м. В той же день укладено договір купівлі-продажу майна № 0504/18/4 та 0504/18/3 від 05.04.2018 року. Вказані договори в порушення ст. 657 ЦК України не були нотаріально посвідчені. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом знесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За аналізом вищевказаних норм, вбачається що державній реєстрації підлягає право власності, яке виникло у особи на підставі правовстановлюючих документів, що відповідають нормам правовстановлюючих документів зокрема договорам купівлі-продажу), укладених на підставі норм чинного законодавства. Враховуючи, що договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 від :5.04.2018 та 0504/18/4 від 05.04.2018 є нікчемним, та таким що не породжує жодних правових наслідків крім його недійсності, право власності у ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , площею 91,3 кв.м., та нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , площею 184,4 кв.м. не виникло та не підлягало державній реєстрації.
Не зважаючи на це, 13.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної радиСинельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. договору купівлі-продажу 200504/18/4 від 05.04.2018 виданого Товарною біржою «Європейська», здійснила реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , площею 91,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1579440712104).
Також 13.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. договору купівлі-продажу №0504/18/3 від 05.04.2018 рокувиданого Товарною біржою «Європейська», здійснила реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , площею 184,4 із.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1579519112104).
При цьому державним реєстратором під час державної реєстрації об`єкту нерухомого майна нежитле приміщення АДРЕСА_2 а державним реєстратором прикріплено документи які не відповідають дійсним характеристикам цього та документи лло посвідчують права власності не відносяться до цього об`єкту.
Положеннями ч.4 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно з п.п.6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року (далі Порядок), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Пунктами 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює, в тому числі, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією із підстав для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом. Таким чином, державний реєстратор мала прийняти рішення про відмову в реєстрації заявлених прав. Враховуючи, що обов`язковою умовою правочину, наданого ОСОБА_3 для реєстрації права власності на нерухоме майно договору купівлі-продажу майна № 0504/18/3 від 05.04.2018 року, було нотаріальне посвідчення такого договору, державний реєстратормала пересвідчитисьу виконіцієї умовита вразі їївідсутності прийнятирішення провідмову увчиненні реєстраційноїдії. Такимчином,державним реєстраторомвиконавчого комітетуІларіонівської селищноїради Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті СкороходО.О.приймаючи рішеннявід 13.06.2018індексний номер-41665797про державнуреєстрацію нежитловогоприміщення №1,що розташованеза адресою:бульв.Будівельників 12а,та приймаючирішення від13.06.2018індексний номер-41667823про державнуреєстрацію нежитловогоприміщення №2,що розташованеза адресою:бульв.Будівельників 12ащо належитьдо комунальноївласності булигрубо порушенівимоги ст.ст.9,10,18,27Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майно»та п.п.6,7,12,18,57Порядку державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень,тому такерішення єнезаконним. (т.1 а.с.182-198)
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О. від 09 грудня 2022 року цивільна справа за позовом керівника Камянської окружної прокуратури Дніпропетровської області С. Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам'янської міськоїради до ОСОБА_3 ,треті особи-Департамент комунальноївласності земельнихвідносин тареєстрації речовихправ нанерухоме майноКам`янськоїміської ради,Комунальне підпрємство"Дніпродзержинськежитлове об`єднання",Товарна Біржа"Європейська"про поверненнянежитлових приміщень прийнята до свого провадження, в зв`язку із тривалою відпусткою судді Замкової Я.В. по вагітності та пологами. (т.1 а.с.233)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2023 року витребувано у Товарної біржи «Європейська» код ЄДРПОУ 35281862 (01001, м. Київ, вул. Володимирівська, буд 32) наступну інформацію та докази, а саме: інформацію щодо членства в Товарній біржі «Європейська» (код ЄДРПОУ 35281862) комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об`єднання» код ЄДРПОУ 19304487 на дату укладання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Кам`янське, бульвар Будівельників, 12а, нежитлове приміщення, 1, та м. Кам`янське, бульвар Будівельників, 12а, нежитлове приміщення, 2, - 05.04.2018 року та надати докази такого членства. (т.2 а.с.70)
17 липня 2023 року представником позивача Кам`янської міської ради та третьої особи- Департамент комунальноївласності земельнихвідносин тареєстрації речовихправ нанерухоме майноКам`янськоїміської ради Тарасюком О.Л. подане Пояснення, в яких зазначив наступне. Позивач у справі в інтересах якої виступає прокуратура, заперечує проти позову поданого прокуратурою в повному обсязі, міська рада вважає його безпідставним, не обґрунтованим та ками, що порушує, а не захищає права і інтереси міської ради та направлений на погіршення існуючого стану, а ні навпаки, виходячи з наступного:
По-перше:Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписамистатей 19,140,143,144,146 Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України). Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначені актиорганів та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема це рішення ради, які приймаються виключно на пленарних засіданнях міської ради.Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Принципами місцевого самоврядування відповідно до ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є у тому числі принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб. Необхідно підкреслити, що так само, як і органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, прокурор у відповідності до законодавства України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України (ст.19 Закону України «Про прокуратуру»). Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Кам`янська міська рада не спростовує можливості прокуратури представляти інтереси держави в суді, але вважає за необхідними звернути увагусуду на підстави для такого представництва, визначені ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та обов`язок прокурора обґрунтувати такі підстави для представництва інтересів в позовній заяві. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанови від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Отже, враховуючи наведений висновок, є підстави вважати безпідставним позов прокурора направлений на начебто захист інтересів міської ради, по перше - міська рада самостійно дієздатна за необхідністю провести захист своїх інтересів у разі їх порушення, по друге - за для захисту інтересів існують компетентні суб`єкти владних повноважень, а саме відповідні виконавчі органи міської ради. Тому, лише бажанні та особисті безпідставні міркування прокуратури про начебто існування порушень, не є безумовною підставою для звернення та захисту прав міської ради, яка в свою чергу вважає, що права та інтереси жодним чином не були порушені. Отже, Кам`янська міська рада не погоджується з підставами, які викладені прокуратурою у позові, стосовно необхідності представництва інтересів Кам`янської міської ради в суді, оскільки викладені у позові обставини справи не відповідають дійсності та суперечать ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої інтереси територіальної громади представляє лише міська рада,що унеможливлює подання позову в інтересах територіальної громади, яка не уповноважувала прокурора на звернення до суду із позовом щодо захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади в особі Кам`янської міської ради. Тому, враховуючи те, що роль прокурора у сфері представництва інтересів держави має допоміжний характер і основну роль згідно чинного законодавства України відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертаються до суду, а також те, що міська рада не підтримує позовні вимоги прокурора, є наявні правові підстави для залишення позову без розгляду в порядку ст.257 ЦПК України(з такою позицією погодився Верховний суд України справа № 554/9928/17). Відсутність підставдля зверненнядо судуз позовомта непідтримання міськоюрадою прокуратури,а такожне наданняїй будьяких повноваженьщодо необхідностіподання позову,підтверджується листамиКам`янськоїміської ради,на якібезпосередньо посилаєтьсяпрокуратура упозові,які долученіпрокуратурою доматеріалів справи.Відповідно дозазначених листівКам`янська міськарада неодноразовозазначала необґрунтованізвернення прокуратурита передчасне,необґрунтоване намаганнязвернутись досуду,що підставина якихґрунтується позовназаява,це лишеприпущення таособисті міркуванняпрокуратури,які немають жодногопідґрунтя врозумінні діючогозаконодавства України.До позовноїзаяви прокуроромне доданобудь-якіпідтвердження прозвернення відпозивача Кам`янської міськоїради -до прокурораз проханнямзвернутись досуду вїї інтересах;відсутні будь-яківідомості продоручення прокуроруподати вїї інтересахданий позов;відсутні будь-яківідомості пропідтримання міськоюрадою позову,заявленого прокуроромв їїінтересах,до судуне наданоніяких заяввідповідного змісту,в якихби вбачалосьволевиявлення Кам`янськоїміської ради.Тож,враховуючи дійсніобставини справи,зурахуванням профільногозакону пропрокуратуру,наказу Генеральногопрокурора України«Про організаціюдіяльності прокурорівщодо представництваінтересів державив судіта привиконанні судовихрішень» від21.09.2018№186,рішення КонституційногоСуду Україниу справіза конституційнимподанням Вищогоарбітражного судуУкраїни таГенеральної прокуратуриУкраїни щодоофіційного тлумаченняположень ст.2Арбітражного процесуальногокодексу України(справапро представництвопрокуратурою Україниінтересів варбітражному суді)від 08.04.99№3-рп/99,положення якогоє чиннимі досі,дають підставистверджувати провідсутність підставта повноваженьпрокуратури звертатисьдо судуз данимпозовом вінтересах міськоїради. Зурахуванням того,що «інтересидержави» єоцінним поняттям,прокурор уконкретному випадкуповинен самостійновизначати зпосиланням назаконодавство України,в чомусаме відбулосяпорушення матеріальнихабо іншихінтересів держави,обґрунтувати необхідністьїх захистутазазначити орган,уповноважений державоюздійснити відповідніфункціїу томучи іншомуспірному відношенні,а вданому випадкупрокурором взагаліне обґрунтованов чомуполягає порушенняабо загрозапорушення інтересівдержави узв`язку зненалежним захистомцих інтересівзбоку органівмісцевого самоврядуванням.Кам`янське,не особистіміркування,припущення тасуб`єктивне тлумаченнянорм закону,а якісаме нормиякого законудійсно єпорушеними імають підтвердженіфакти такогопорушення,що призвелидо необхідностізвернення зпозовом досуду,зазначаючи упозові пропорушення інтересівдержави.Щоб інтересидержави незалишилися незахищеними,прокурор виконуєсубсидіарну роль,замінює всудовому провадженнівідповідного суб`єктавладних повноважень,який відсутнійабо всуперечвимог законуне здійснюєзахисту чиробить цененалежно.У кожномутакому випадкупрокурор повиненнавести причини,які перешкоджаютьзахисту інтересівдержави належнимсуб`єктомі якіє підставамидля зверненняпрокурора досуду.Саме лишепосилання впозовній заявіна те,що уповноваженийорган начебтоне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєвідповідні повноваження,для прийняттязаяви длярозгляду недостатньо.У такомуразі прокурорповинен надатиналежні тадопустимі доказивідповідно довимог процесуальногозакону,вирок судущодо службовихосіб стосовносаме зцього приводжу,докази накладеннядисциплінарних стягненьна державнихслужбовців,які займаютьпосаду державноїслужби воргані державноївлади таздійснює встановленідля цієїпосади повноваження,за невиконаннячи неналежневиконання службовихобов`язків,при виконаннісвоїх обов`язківтощо. Прокурором у позові не наведено будь-яких причин необхідності захисту інтересів держави від імені міської ради, що приводить до наявності підстав для залишення позову без розгляду і свідчить про відсутності необхідності розгляду справи по суті.
По-друге: Стаття 143Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до статей 10,16Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» ради представляють інтереси територіальної громади. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. За змістом статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначені акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема це рішення ради, які приймаються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання відносин є прийняття рішення сесії. Тобто, зазначена стаття надає Позивачу дискреційне самостійне право на вирішення ним питань в межах закону. У відповідності до п.4.1 Статуту КП «ДЖО», затвердженого рішеннямКам`янської міської ради (засновника), підприємство для здійснення господарської діяльності, наділяється майном, яке є комунальною власністюі належить територіальній громаді міста Дніпродзержинськ та закріплюєтьсяза Підприємством на праві господарського відання. Відчуження нерухомогота рухомого майна підприємства та надання його під заставу здійснюється з дозволу або за рішенням Засновника (п. 4.2 Статуту), тобто на підставі дозволу Позивача Кам`янської міської ради, який надається у вигляді прийнятого рішення. Рішенням Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ надано згоду на відчуження майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» для задоволення існуючих кредиторських вимогу відкритій процедурі ліквідації, зазначене рішення приймалось в інтересах територіальної громадивмежах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України. Отримані від реалізації кошти, за рішенням ліквідаційної комісії, направлялись на погашення існуючих кредиторських вимог (податковий борг, тощо)та перераховувались до державного і міського бюджетів, тому дії прокуратури не в повній мірі відповідають інтересам територіальної громади в особі Кам`янської міської ради. Також, викладені прокуратурою обставини у позові про начебто існуючі порушення, не в повній мірі відповідають дійсності, оскільки проведення відчуження нерухомого майна проводилось у спосіб та у межах діючого законодавства України, отже, за відсутністю правопорушень і відсутня будь яка бездіяльність компетентного органу, а суб`єктивневикладення прокуратурою обставин справи, які ґрунтуються лише на особистих міркуваннях, припущеннях та суб`єктивномунеобґрунтованому тлумаченню норм закону, і приводить до безпідставного подання позову та в подальшому безпідставному поданні апеляційної скарги. В позовній заяві прокуратурою зазначається, що оскаржувані правовідносини пов`язані з володінням, використанням та розпорядженням комунального майна, становить суспільний інтерес, а набуття речових прав на нього, всупереч встановленому законодавством порядку та волі органі місцевого самоврядування, такому інтересу не відповідає.
Але, це не відповідає дійсності та виглядає, як надмірне зловживання прокуратурою
своїх повноважень, оскільки до функцій прокуратури не відносяться дії, пов`язані
з нав`язуванням особистих необґрунтованих міркувань та припущень. Зокрема, щодо відсутності волі міської ради та взагалі застосування прокуратурою норм ЦК України, а саме ст.ст. 387, 388 ЦК України, необхідно зазначити, що відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним. Згідно з п. 3 ч. 1ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до РішенняКам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ надано згоду на відчуження майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання», відчуження майна проводилось у спосіб та в межах законодавства, отже застосування ст.388 ЦК України є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України та існуючій судовій практиці. Позивач вважає необхідним наголосити, що за змістом наведених норм ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. В даному випадку, є рішення міської ради, яким надано згоду на реалізацію майна, де визначено волевиявлення власника, рішення місцевої ради відповідає діючому законодавству та не було скасовано, тобто воля міської ради відповідає нормам ЦК України. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулюваннястатті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікованийЗаконом України N 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), неодноразово наголошував на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повиннімати можливістьотримувати вигодувід уникненнявиконання своїхобов`язків. Адже, здійснюючи свої визначені законом повноваження щодо управління та контролю за майном, якими державні органи наділені відповідно до абзацу 2 Статті 1 Протоколу, вони повинні також діяти своєчасно, у належний спосіб та послідовно, аби не допускати порушення законних прав та інтересів власника.
Стаття 1 Першого протоколугарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд повинен приділити увагу, з`ясовуючи підстави для представництва інтересів Кам`янської міської ради, що залежить не лише від змісту суб`єктивного права, за захистом якого в інтересах Кам`янської міської ради звернувся прокурор, але і від характеру його порушення, де можливо дійти до висновку, що задоволення вимог прокурора у спосіб витребування майна у добросовісного набувача, порушить принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи, втручання у майнові права якої може бути визнано правомірним виключно за умови надання їй справедливої компенсації збитків (рішення у справі «Федоренко проти України») та жодним чином не призведе до дійсного задоволення суспільних інтересів територіальної громади в особі Кам`янської міської ради. Більш того, необхідно звернути увагу на самі позовні вимоги прокуратури, які у відповідності з існуючою практикою Верховного суду та норм діючого законодавства взагалі є неналежними, тобто не можуть задовольнити інтереси Позивача, навидь за умови задоволення позову. Отже, з способу захисту інтересів держави, шляхом звернення прокуратури з даним позовом, вбачається, що дії прокуратури спрямовані не на захист інтересів держави, а навпаки на порушення інтересів, оскількивтручання у майнові права жодним чином не призведе до дійсного задоволення суспільних інтересів територіальної громади в особі Кам`янської міської ради.
По-третє: В позові прокуратура зазначає: «Таким чином, Кам`янська міська рада, будучи обізнаною про факт протиправного відчуження комунального майна, що порушує інтереси держави та територіальної громади не оскаржила його в судовому порядку з метою захисту інтересів територіальної громади м. Кам`янське…». Стосовно обізнаності про порушення інтересів держави, начебто шляхом протиправного відчуження майна, необхідно зауважити, що в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» міська рада неодноразово на адресу прокуратури надавала обґрунтовані відповіді про відсутність будь яких порушень при відчужені об`єктів комунальної власності, відсутність необхідності захисту інтересів та недоречність звернення до суду, більш того надавались обґрунтовані відповіді з посиланням на діюче законодавства та докази про волевиявлення міської ради, щодо відчуження спірного майна, тобто міська рада обґрунтовано зазначала про відсутність порушеного права і необхідності його захисту, оскільки для відчуження майна було проведено все необхідне і належне у відповідності до діючого на той час законодавства. Прокуратура у позові також зазначає, що з боку міської ради надавались повні та законодавчо обґрунтовані відповіді на їх звернення щодо безпідставності подання позову до суду і відсутності порушень інтересів міської ради.
Відносно тверджень прокуратури щодо порушень інтересів держави та територіальної громади. Принципами місцевого самоврядування відповідно до ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є, у тому числі, принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, отже безпідставний тиск та свідоме втручання в роботу місцевих органів, який має чітке вираження в безпідставних висновках прокуратури про наявність начебто порушень і необхідності захисту інтересів, виходить за межи повноважень прокуратури, оскільки ні органи прокуратури або інші правоохоронні органине мають права брати на себе повноваження суду, міська рада завжди виступає лише на користь територіальної громади, та сприяє соціальному розвитку міста, а голослівні не чим не підтверджені висновки прокуратури, лише впливають на погіршення становища у місті. Необхідно підкреслити, що так само, як і органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, прокурор у відповідності до законодавства України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України (ст.19 Закону України «Про прокуратуру»). Відповідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, не допускаються. Отже, зазначені твердження є насамперед лише припущеннями та особистими міркуваннями з боку прокуратури, оскільки відсутні будь-які підтверджені факти у розумінні діючого законодавства України, що повинно бути підтверджено відповідними доказами, як цього вимагає закон.
По-четверте: Щодо строків позовної давності. Необхідно відмітити, що наспірні правовідносини застосовується загальна позовна давність, якавстановлюється тривалістю у три роки, тобто позов подається протягом трьох років з дати проведення відчуження нерухомого майна, а це є дата коли на думку прокуратури виникло порушення, але даний позов подано з пропуском строку позовної давності, оскількивідчуження оспорюваного об`єкту нерухомого майна відбулось 05.04.2018 року, а позов подано 22.06.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності.Кам`янська міська рада з цього приводу неодноразово зазначала у своїх листах до прокуратури, правочин було укладено 05.04.2018 року, який прокуратура без належних доказів чомусь вважає недійсним та намагається застосувати наслідки недійсності, але без будь яких законодавчих обґрунтувань. Більш того, необхідно зазначити, що волевиявлення міської ради стосовно наміру продажу об`єкту нерухомого майна відбулось, ще в червні 2017 року. Так, згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу). При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Необхідно окремо підкреслити, що в даному випадку прокуратурою не оскаржується рішення Позивача яке було винесене 23.06.2017 року, яким надано дозвіл на проведення відчуження об`єктів комунальної власності, рішення на сьогодні є діючим, не було оскаржено в судовому порядку і не може вважатись протиправним або таким, що прийняте з порушенням норм закону, тому твердження прокуратури про незаконність рішення Кам`янської міської ради - це лише особисті безпідставні припущення і необґрунтовані міркування. Але, якщо прокуратура починає перебіг строку позовної давності, то і відрахування повинно відбуватись з дати, коли начебто почався перебіг часу відчуження майна, а саме: з дати прийняття рішення міською радою, а це 23.06.2017 року, або якщо враховувати час укладання саме договору на відчуження, коли майно вибуло за платним договором з володіння міської ради, а це 05.04.2018 року, то строк подання позову закінчився у квітні 2021 року. Прокуратурою подаючи позов жодним чином не було викладено це питання з обґрунтуванням у відповідності до діючого законодавства. Отже, є підстави вважати, що на даний позов прокуратурипоширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів, саме у квітну 2018 року, але прокуратура у позові зазначає, що порушення почали відбуватись ще з часу прийняття самого рішення Кам`янської міської ради, тобто з 23.06.2017 року.
По-п`яте: Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1ст.316 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1ст. 317 ЦК України). Згідно положеньст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відповідно дост. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. До матеріалів справи, долучений договір купівлі-продажу, який був зареєстрований, акти приймання передачі, акти про проведення прилюдних торгів, протоколи тощо. Так, в силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тож, відповідно до додатків, які долучались також прокуратурою до позовної заяви, теж вбачається, що сторонами виконані всі необхідні умови щодо передачі майна покупцеві (підписано протокол, підписано Акт приймання-передачі, сплачені кошти) та згідно інформаційної довідки із реєстру про нерухоме майно, таке майно пройшло відповідну реєстрацію. Отже, Відповідачем та третьою особою було укладено договір в рамках діючого цивільного законодавства, де сторони домовились усіх істотних умов, які були виконані сторонами в повному обсязі. Зокрема, відповідно до ст.1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Крім того, ст.2 Закону України «Про товарну біржу» встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Тобто, цивільним законодавством та відповідним законом передбачена можливість при умові укладання договору на товарній біржі і за умови виконання всіх необхідних процедур такого укладання, здійснювати купівлю-продаж без нотаріального посвідчення. Отже, згідно зазначених вище норм, твердження прокурора про обов`язкове нотаріальне посвідчення договору не відповідає принципам і нормам законодавства України. Також, для процедури відчуження майна комунальної власності, яке перебуває в процесі ліквідації за рішенням органу, до сфери управління якого воно належить, відповідно до ст.105, 110-112 ЦК України, які регулюють загальний порядок ліквідації юридичної особи, ліквідація комунального підприємствапроводиться без урахуванням особливості правового статусу як юридичної особи публічного права та правового режиму комунального майна у сфері господарювання, тобто в рамках цивільного законодавства без особистих окремих процедур. Для процедури відчуження майна комунального підприємства, яке перебуває в процесі ліквідації, відповідно до діючих на той час норм законодавства, уповноважували керівництво комунального підприємства, комісію з його ліквідації, голову такої комісії та/або орган, до сфери управління якого воно належить, отримувати згоду на відчуження нерухомого майна, що в даному випадку і було здійснено на підставі РішенняКам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ, яким надано згоду на відчуження оспорюваного майна. Крім того, аналіз норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про приватизацію державного майна», дає підстави для висновку про те, що чинне законодавство передбачає два способи відчуження державного (комунального) майна, що закріплене за комунальним підприємством на праві господарського відання:
?в порядку приватизаційного процесу згідно з вимогами законодавства про приватизацію;
?в процесі здійснення господарської діяльності з додержанням правил цивільного законодавства.
Більш того, на сьогодні жодний правочин на підставі, якого проводилось відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення №1, загальною площею 184,4 кв.м.) та АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення №2, загальною площею 91,3 кв.м.),
які є предметом розгляду - не визнано судом недійсним та не скасовано в установлений законом порядку, що дає підстави стверджувати про належний та законний спосіб відчуження нерухомого майна у відповідності до норм законодавства.
Зокрема, прокуратурою у позові йдеться посилання на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», як на підставу нікчемності (недійсності) правочинів та проведення неправомірної реєстрації і як наслідок оформлення права власності, тому рішення державного реєстратора начебто є незаконним. На даний час, рішення державного реєстратора є чинним, не скасовано, отже посилання на незаконність рішення - це лише припущення прокуратури, які не мають юридично підтверджених фактів та наслідків. Більш того, прокурор зазначає не законність рішення реєстратора, як одну із підстав позову в обґрунтування своїх позовних вимог, але предметом позову в даній справі витребування (повернення) майна, а не правомірність дій реєстратора або скасування його рішення, тобто обставини справи, на яких ґрунтується позов і посилається прокурор, як на предмет доказування, не мають жодного зв`язку із предметом позову. Також, необхідно приділити увагу, що Закони України «Про приватизацію державного майна» і «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,на які також робила посилання прокуратура у кожному своєму зверненідо міської ради та в позові, втратили чинність 07.03.2018, тобто до проведення відчуження нерухомого майна, але прокуратура під час звернень до міської ради та звернення з позовом намагаєтьсязастосувати до спірних правовідносин норми законів, які з травня 2018 року є не актуальними та чомусь зазначає, що саме норми нового закону суд повинен застосувати. Але, окремо необхідно наголосити, що закон, який діяв на час укладення договору відчуження, жодним чином не суперечить процедурі відчуження оспорювання майна, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Відповідно до аналізу норм зазначених законів, ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст.3Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження нерухомого майна (приватизація) проводиться на аукціонах, що в даному випадку і було здійснено, тобто з урахуванням діючого закону та норм цивільного законодавства. Прокурор у позові зазначає, що: «рішення Кам`янської міської ради №731-17/VII від 23.06.2017 «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства «Дніпродзержинське комунальне об`єднання» в тому числі нежитлове приміщення №1, що розташоване за адресою м. Кам`янське, пр. Металургів,42, площею 58,6 кв.м., зобов`язано ліквідаційну комісію КП «ДЖО» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно. Вищезазначене рішення міської ради є незаконним з огляду на наступне…». Необхідно підкреслити, що прокурор сам зазначає і погоджується, що саме рішенням Кам`янської міської ради №731-17/VII від 23.06.2017 надано згоду на відчуження комунального майна, тобто рішення (згода) є, яке не оскаржувалось і чинне, більш того в подальшому на підставі Договору №1 про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015, укладено між КП «ДЖО» та товарною біржою «Європейська», останньою 05.04.2018 проведено аукціон з продажу комунального майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення №1, загальною площею 184,4 кв.м.) та АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення №2, загальною площею 91,3 кв.м.), тобто при наявності згоди власника, при виконанні всіх необхідних вимог, було проведено аукціон, який відповідно до законодавства існував і оформлення аукціону проведено в рамках діючого законодавства, яке діяло на той час. Відповідно до ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Виключно в межах владних повноважень Кам`янська міська рада має право розпоряджатися комунальної власності.
По-шосте: В позові прокурор посилається на обов`язковість застосування Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (надалі Закон). Але,необхідно зазначити,що відповіднодо п.2абзацу 1Прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про приватизаціюдержавного такомунального майна»передбачено:«2.Установити,що приватизація(продаж)об`єктів,щодо якихрішення проприватизацію булоприйнято донабрання чинностіцим Законом,здійснюється тазавершується відповіднодо вимогцього Закону,крім об`єктів,за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом;…». Рішенням Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ яким надано згоду на відчуження майна, було опубліковано у червні 2017 році у відповідності до вимог законодавства України на сайті міської ради із переліком майна на яке надано згоду на продаж, така інформація є загальнодоступною і прокуратурі про це достеменно відомо. Більш того, відповідні повідомлення щодо проведення аукціону з продажу комунального майна з визначенням дати проведення аукціону і переліку майна, яке підлягало продажу на аукціоні, було опубліковане в газеті АВИЗО від 13.02.2018 року №6 та в газеті Бесплатка від 12.02.2018 року №7(215), тобто публікації до прийняття Закону із призначенням дати проведення аукціону після набрання чинності Закону про приватизацію. Згідно долучених до справи матеріалів вбачається, торги проводились у відповідності до законодавства, яке існувало на час щодо оформлення (укладення) договорів на товарній біржі, більш того, особа, яка придбала майно, була членом товарної біржи, про що свідчить картка реєстрації, яка долучається до матеріалів справи та всі необхідні документи, щодо членства, проведення торгів, та приймання передачі майна. У позові прокурор зазначає, про відсутність відповідного рішення міської ради щодо надання згоди на продаж комунального майна, оскільки таке рішення чомусь повинно бути саме після набрання чинності Закону приватизацію, але в самому позові, прокуратур сам не може визначитися, саме яке законодавство необхідно застосовувати і саме на яких підставах, зазначаючи, що існуюче Рішення Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ яким надано згоду на відчуження майна, вичерпало свою дію його виконанням, а саме реалізацією майна, тим самим погодились з тим, що згода таки била, но при цьому рішення міської ради чомусь є недійсним та/або взагалі, його не має і воно повинно було прийнятись у відповідності до закону, який набрав чинності лише у травні 2018року. Рішенням Кам`янської міської ради 17 сесії VIІ скликання від 23.06.2017р. №731-17/VIІ Про надання згоди на відчуження комунального майна, що обліковується на балансі КП "ДЖО" надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання", для задоволення пред`явлення кредитора вимог згідно з додатком. Згідно рішення ліквідаційній комісії комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна. Отже, на виконання вказаного рішення Комунальним підприємством "Дніпродзержинське житлове об`єднання" та Товарною Біржею "Європейська", проведено аукціон відповідно укладеного, ще 23.12.2015р. Договору № 1 про організацію та проведення аукціону, оскільки банкрутство розпочато, ще у 2013році. Згідно приписів ст.ст. 2, 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" об`єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно. Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом продажу на аукціоні, тощо.
Щодо приміщення № 1:
Згідно протоколу Товарної біржі "Європейська" №4 від 05.04.18р. про проведення аукціону (складений у чотирьох примірниках) місце проведення аукціону: АДРЕСА_6 . Об`єкт продажу: Лот №13 - Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення №1), площею 91,3 Земельна ділянка відсутня. Місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Балансоутримувач (Продавець): Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання» (кодЄДРПОУ 19304487). Кількість учасників: 2 Учасник аукціону: № 1 ОСОБА_3 , учасник к №2 ОСОБА_4 Оголошена початкова ціна: 860590,00 з урахуванням ПДВ. Кінцева ціна продажу 258177,00 коп. з ПДВ.
Щодо приміщення №2:
Згідно протоколу Товарної біржі "Європейська" №3 від 05.04.18р. про проведення аукціону (складений у чотирьох примірниках) місце проведення аукціону: АДРЕСА_6 . Об`єкт продажу: Лот №12 - Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення №2), площею 184,4 кв.м. Земельна ділянка відсутня. Місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Балансоутримувач (Продавець): Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання» (код ЄДРПОУ 19304487). Кількість учасників: 2 Учасник аукціону: № 1 ОСОБА_3 , учасник №2 ОСОБА_5 Оголошена початкова ціна: 1794684,00 з урахуванням ПДВ. Кінцева ціна продажу 538405,20 коп. з ПДВ.
05.04.2018р. Комунальним підприємством «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та ОСОБА_3 укладено договори купівлі продажу майна №0504/18/3 та №0504/18/4. Згідно вказаних договорів продавець продав, а Покупець купив на аукціоні, проведеного товарною біржою «ЄВРОПЕЙСЬКА»: Лот №13 - Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення №1), площею 91,3 кв.м. та Лот №12 Нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване приміщення №2), площею 184,4кв.м. Земельна ділянка відсутня. Місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Балансоутримувач (Продавець): Комунальне підприємство «Дніпродзержинське житлове об`єднання» (кодЄДРПОУ 19304487). Кількість учасників: 2 Учасник аукціону: № 1 ОСОБА_3 , учасник к №2 ОСОБА_4 .
Отже, намагання прокуратури, застосувати, норми Закону до подій, які розпочались ще до набрання чинності Закону є порушенням норм не тільки Конституції України, де передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не маютьзворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (ст. 58 Конституції України), а також є намагання штучно нав`язати начебто існування порушення майнових інтересів територіальної громади, за умови, що міська рада, в межах повноважень за відплатим договором купівлі-продажу майна на аукціоні здійснила відчуження.
По-сьоме: позов прокуратури навпаки направлений на погіршення становища міської ради та жодним чином не відповідає її інтересам і відновленню порушеного права, якщо як робить припущення прокуратура начебто його порушено, тому з урахуванням наведених вище висновків суду, просимо приділити увагу способу захисту обраного прокуратурою, який не відповідає інтересам держави і суспільства, та призведене до суттєвих втрат місцевого бюджету. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулюваннястатті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікованийЗаконом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.
По-восьме: Щодо витребування майна: За змістомстатті 387 Цивільного кодексу Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно достатті 388 Цивільного кодексу Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Отже, застосування прокуратурою ст.ст. 387, 388ЦК України, є не можливим, оскільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в даному випадку такого не відбувається. Згідно з п. 3 ч. 1ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, в даному випадку такого теж не відбувається, міська рада, як власника обізнана та надала згоду на укладення з подальшими діями, які слугували законному відчуженню спірного майна. Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно, є вичерпним (частини перша - третястатті 388 Цивільного кодекс України). У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 року у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна,а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна(оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21). Також, необхідно звернути увагу, що воля міської ради існує і є чинною, а саме - рішення Кам`янської міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 року «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО», яке у відповідності до законодавства є обов`язковим до виконання. Майно вибуло з власності міської ради оплатно, грошові кошти отримані від реалізації майна були спрямовані до бюджету для погашення податкових боргів. Більш того, факт того, що рішення є волевиявленням власника майна (КМР) на його продаж, є існування інших судових справ №№904/5856/21, №904/5862/21, №904/6233/21, в зазначених справах судами було повною мірою досліджені всі обставини і з`ясовано, що рішення міської ради 2017 року, є тією «ЗГОДОЮ» на відчуження майна, що в розумінні ст. 387, 388 ЦК України, позбавляє можливості витребувати майно у Відповідача за умови існування згоди власника, яке було відображено у рішенні міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 року. Рішенням Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ надано згоду на відчуження майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання» для задоволення існуючих кредиторських вимогу відкритій процедурі ліквідації, зазначене рішення приймалось в інтересах територіальної громади в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України. Отримані від реалізації кошти, за рішенням ліквідаційної комісії, направлялись на погашення існуючих кредиторських вимог (податковий борг, тощо) та перераховувалисьдо державногоі міськогобюджетів,тому діїпрокуратури нев повніймірі відповідаютьінтересам територіальноїгромади вособі Кам`янськоїміської ради,а підставивизначені прокуророму позовіє хибнимита такими,що невідповідають дійсностіі якнаслідок нормамдіючого законодавстваУкраїни.Отже,відчуження нерухомогомайна проводилосьу спосібта умежах діючогозаконодавства України,за відсутністюправопорушень івідсутня будьяка бездіяльністькомпетентного органу,а суб`єктивне викладення прокуратурою обставин справи, які ґрунтуються лише на особистих міркуваннях, припущеннях та суб`єктивному необґрунтованому тлумаченню норм закону, приводить к безпідставному створенню спорю та подання апеляційної скарги. Відповідно Рішення Кам`янської міської ради від 23.06.2017 року №731-17/VIІ надано згоду на відчуження майна, яке обліковується на балансі КП «Дніпродзержинське житлове об`єднання», відчуження майна проводилось у спосіб та в межах законодавства, отже застосування ст.388 ЦК України є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України та існуючій судовій практиці. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулюваннястатті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікованийЗаконом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), неодноразово наголошував на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур,не повиннімати можливістьотримувати вигодувід уникненнявиконання своїхобов`язків. Адже, здійснюючи свої визначені законом повноваження щодо управління та контролю за майном, якими державні органи наділені відповідно до абзацу 2 Статті 1 Протоколу, вони повинні також діяти своєчасно, у належний спосіб та послідовно, аби не допускати порушення законних прав та інтересів власника. Стаття 1 Першого протоколугарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Стала практика Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших,рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року,громадяни та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року,"Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року,"Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року,"Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року,"Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року,"East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіямистатті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Отже, з урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави у задоволені позову, оскільки задоволення вимог прокурора у спосіб витребування майна у Відповідача, порушить принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи, втручання у майнові права якої може бути визнано правомірним виключно за умови надання їй справедливої компенсації збитків (рішення у справі «Федоренко проти України») та жодним чином не призведе до дійсного задоволення суспільних інтересів територіальної громади в особі Кам`янської міської ради, у разі, якщо вони дійсно потребують захисту, а в даному випадку захист не потрібен. Кам`янська міська рада, ще раз зазначає, що рішення міської ради є волевиявленням власника майна (КМР) на його продаж, а враховуючи позовні вимоги прокуратури, а саме витребування майна із застосування ст. 387, 388 ЦК України, при умові, що існує згода власника у вигляді рішення та питання згоди досліджувалось у справах №904/5856/21, №904/5862/21, №904/6233/21. Тому, суд у даній справі повинен застосувати вже встановлені факти судовими рішеннями у справах №904/5856/21, №904/5862/21, №904/6233/21 щодо обставин в частині законності укладених договорів з боку Відповідачів та КМР, тобто вже доведених фактів про відсутності порушень законодавства, а враховувати позицію Верховного суду на яке посилається прокурор, має місце, лише за умови, якщо позиція буде розглядатись у сукупності з усіма пов`язаними висновками, які здійснили суди, а не окремо взятий уривок тексту, як це намагається нав`язати прокурор. На сьогодні встановлення факту існування того чи іншого правочину, дійсним та/або не дійсним не має правового значення, оскільки це не є предметом розгляду, а в даній справі судом повинно розглядатись питання, які вже встановлені судами, а саме питання щодо наявності згоди власника на відчуження та участь сторін у товарній біржі, що вже було досліджено в інших справах, у яких прокурору було відмовлено у задоволені позову в повному обсязі. Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, оцінюючи докази їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупністю Кам`янська міська рада вважає позов прокуратури не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.(а.с.92-114 Т.2)
22 грудня 2023 року представник відповідача адвокат Буліч К.А. надала заяву про закриття провадження, в якій просить суд закрити провадження у цивільній справі, в зв`язку з відсутністю предмета спору. (т.3 а.с.124-128)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2023 року витребувано у Товарної біржи «Європейська» код ЄДРПОУ 35281862 (м. Кам`янське, пр. Гімназичний, 11Б, офіс 201,206) наступну інформацію та докази, а саме: інформацію щодо членства в Товарній біржі «Європейська» (код ЄДРПОУ 35281862) ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на дату укладання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_7 , та АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення, 2, - 05.04.2018 року та надати докази такого членства; інформацію щодо членства в Товарній біржі «Європейська» (код ЄДРПОУ 35281862) комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об`єднання» код ЄДРПОУ 19304487 на дату укладання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Кам`янське, бульвар Будівельників, 12а, нежитлове приміщення, 1, та АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення, 2, - 05.04.2018 року та надати докази такого членства. (т.3 а.с.133)
26 січня 2024 року від Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення на заяву представника відповідача про закриття позовного провадження. (т.3 а.с.142-156)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 січня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначена справа до судового розгляду по суті. (т.3 а.с.159)
Прокурор Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Кам`янської міської ради Тарасюк О.Л. в судовому засіданні заперечував проти позову поданого прокуратурою в повному обсязі, вказував, що міська рада вважає його безпідставним, не обґрунтованим та ками, що порушує, а не захищає права і інтереси міської ради та направлений на погіршення існуючого стану, а ні навпаки.
Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Буліч К.А. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Крім того, просила не розглядати її заяву про закриття провадження по справі.
Представник Комунального підпрємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" надав суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без їх участі.
Представник Товарної біржи "Єврпопейська" надав суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без їх участі.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
- лист Кам`янської обласної прокуратури Кам`янському міському голові ОСОБА_6 про витребування інформації з приводу реєстрації права приватної власності за ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 - нежитлове приміщення № 2 площею 184,4 кв.м.(а.с.102 Т.1)
- лист Кам`янського міського голови Білоусова А.Л. про надання інформації керівнику Кам`янської окружної прокуратури міського голови від 25.04.2021 року. (а.с.103-104 Т.1)
- запит про надання інформації Кам`янському міському голові від Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області (а.с.105-106 Т.1)
- Витяг з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.110 Т.1)
- Договір купівлі-продажу майна № 0504/18/4 від 05 квітня 2018 року укладений між КП "ДЖО" в особі Генерального директора та ОСОБА_3 , предмет договору нежитлове приміщення № 1 площею 91,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.111 Т.1)
- Технічний паспорт на нежитлове приміщення № 1 площею 91,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.112-113 Т.1)
- Акт передачі нерухомого майна від 13 квітня 2018 року. (а.с.36 Т.2)
- Статут Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єдання" (а.с.118-123 Т.1)
- Рішення 17 сесії VI скликання Кам`янської міської ради "Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП "ДЖО". (а.с.124-126 Т.1)
- Рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.02.2016 року "Про здійснення міською радою повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надання відомостей з державного земельного кадастру відповідно до законів України" (а.с.127 Т.1)
- Положення про департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради. (а.с.128-133 Т.1)
- Договір про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015 року.
- Договір купівлі-продажу майна № 0504/18/4 від 05 квітня 2018 року.(а.с.126-127 Т.2)
- Акт передачі нерухомого майна від 17 квітня 2018 року (а.с.128, 129-130 Т.2)
- публікакції в засобах масової інформації про провдення аукціону. (а.с.131-134 Т.2)
- Акт передачі майна на аукціон. (а.с.135-136 Т.2)
- Бюлетень № 0504/18/1 з продажу майна, що знаходиться на балансі у Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання". (а.с.137-138 Т.2)
- заявка на проведення аукціону за методом зниження ціни. (а.с.139-140 Т.2)
- Протокол б/н позачергового засідання ліквідаційної комісії комунального підприємства "ДЖО" від 25.04.2018 року.(а.с.141 Т.2)
- Акт прийому - передачі виконаних робіт - проведення аукціону згідно Договору № 1 від 23.12.2015 року. (а.с.142 Т.2)
- Акт про проведення аукціону від 05 квітня 2018 року. (а.с.143-144 Т.2)
- картка реєстрації № 4 про проведення аукціону на товарній біржі "Європейська" від 05.04.2018 року. (а.с.145 Т.2)
- Протокол № 4 про проведення аукціону від 05 квітня 2018 року.(а.с.146-147 Т.2)
- -висновок про вартість до звіту № 2505/54 від 25 травня 2017 року. (а.с.148 Т.2)
Договір купівлі-продажу майна № 0504/18/3 від 05 квітня 2018 року.(а.с.149-150 Т.2)
- Акт передачі нерухомого майна від 20 квітня 2018 року (а.с.151,152-153 Т.2)
- публікакції в засобах масової інформації про провдення аукціону. (а.с.154-157 Т.2)
- Акт передачі майна на аукціон від 08.02.2018 року. (а.с.158-159 Т.2)
- Бюлетень № 0504/18/1 з продажу майна, що знаходиться на балансі у Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання". (а.с.160-161 Т.2)
- заявка на проведення аукціону за методом зниження ціни. (а.с.162-163 Т.2)
- Протокол б/н позачергового засідання ліквідаційної комісії комунального підприємства "ДЖО" від 25.04.2018 року.(а.с.164 Т.2)
- Акт прийому - передачі виконаних робіт - проведення аукціону згідно Договору № 1 від 23.12.2015 року. (а.с.165 Т.2)
- Протокол № 3 про проведення аукціону від 05 квітня 2018 року.(а.с.168-169 Т.2)
- картка реєстрації № 3 про проведення аукціону на товарній біржі "Європейська" (а.с.170 Т.2)
- -висновок про вартість до звіту № 2505/53 від 25 травня 2017 року. (а.с.171 Т.2)
- Рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради № 162 від 24.05.2017 року "Про надання адрес об`єктам нерухомого майна. (а.с.172-180 Т.2)
- Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 24.06.2008 року.(а.с.181-185 Т.2)
- Акт опису активів від 31.05.2010 року № 3 . (а.с.186-190 Т.2)
- акт опису майна від 22 листопада 2016 року (а.с.191-192 Т.2)
- акт опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) (а.с.193-194 Т.2)
- відповідь від 28.02.2024 року, згідно якого ТБ "Європейська" повідомляє, що на момент укладення договору купівлі-продажу № 0504/18/3 від 05.04.2018 року та № 0504/18/4 від 05.04.2018 року комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" та ОСОБА_3 являлися членами товарної біржи "Європейська". Нерухоме майно нежитлового приміщення (приміщення №1) площею 91,3 кв.м та нежиитлове приміщення (приміщення № 2), площею 184,4 кв.м розташованих по АДРЕСА_1 являлися предметом біржової торгівлі.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Кам`янської міської ради, суд зазначає наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів»
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Прокурор надав направлені на адресу позивача у справі запити № 04/56-986вих-21 від 19.05.2021, № 04/56-1346вих-21 від 04.06.2021, в яких прокурор повідомив позивача про наявність порушення вимог Закону при відчужені спірного комунального майна, у зв`язку із чим просив надати інформацію про вжиття позивачем заходів на поновлення порушених інтересів територіальної громади. Зазначив, що у разі невжиття відповідних заходів прокурором буде вирішено питання щодо застосування заходів представницького характеру. (т.1 а.с.101-102)
Згідно з відповідями Кам`янської міської ради №8вих-08/423 від 28.05.2021 та № 8вих-08/476 від 11.06.2021 позивач повідомив, що вжиття заходів, визначених у зверненнях прокурора, є недоречними та такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста, в особі Кам`янської міської ради. (т.1 а.с.103-104, 107-109)
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Цивільним Кодексом України передбачено засади захисту права власності.
Відповідно ч. 1 до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.
Вирішуючи питання щодо наявності волівласника майна на відчуження майна, судзазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно доЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, прирдні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (ст.16)
За змістом ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Відповідно до ст.172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
За змістом статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.
Зазначені статті надають Кам`янській міській раді дискреційне самостійне право на вирішення питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення та приймати рішення щодо волевиявлення щодо розпорядження комунальним майном.
Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 зазначає, що системний аналіз вище наведених положень Конституції і ЗУПро місцеве самоврядування в Українідає підстави вважати, що з конституційного повноваження органів місцевого самоврядування випливає самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Як встановлено судом, Рішенням Кам`янської міської ради № 731-17/VІІ від 23.06.2017 «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО», надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства «Дніпродзержинське комунальне об`єднання», в тому числі нежитлові приміщення № 1 та 2, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , площею 91,3 кв.м. та 184,4 кв.м.; зобов`язано ліквідаційну комісію КП «ДЖО» здійснити відповідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо відчуження комунального майна; організацію виконання цього рішення покладено на департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради та департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради. (т.1 а.с.124)
На виконання рішення Кам`янської міської ради № 731-17/VІІ від 23.06.2017 та на підставі договору № 1 про організацію та проведення аукціону від 23.12.2015 укладеного між КП «ДЖО» та Товарною біржею «Європейська», останньою 05.04.2018 проведено аукціон з продажу комунального майна нежитлових приміщень № 1 та 2, площею 91,3 кв.м та 184,4 кв.м. розташовані в АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.133-134, т.2 а.с.40, 44, 45, 137-138, 141, 145, 146-147, 148)
Між КП «ДЖО» та переможцем аукціону ОСОБА_3 укладені договори купівлі-продажу майна № 0504/18/3 та 0504/18/4 від 05.04.2018. (т.2 а.с.126-127)
Згідно свідоцтва члена біржі, ОСОБА_3 отримала членство на Товарній біржі «Європейська» терміном на одну добу з 05.04.2018р по 06.04.2018р. (т.3 а.с.131)
13.06.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. на підставі договорів купівлі-продажу № 0504/18/3 та 0504/18/4 від 05.04.2018 виданих Товарною біржі «Європейська», здійснено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення №1 та АДРЕСА_2 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1579440712104 та 1579519112104). (т.1 а.с.110, 114)
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. (ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. (ст. 658 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння,не з їхньої волііншим шляхом.
За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.
При цьому, норма ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц дійшла наступного висновку:
"Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016 (провадження N 6-2407цс15)).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 (провадження N 6-140цс14), власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
Право власника згідно із ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 згаданої статті)."
За змістом ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Відповідно до ст.172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017) право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент винесення рішення від 23.06.2017), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Як зазначено вище, рішенням Кам`янської міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 «Про надання згоди на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі КП «ДЖО» надано згоду на відчуження комунального майна, яке обліковується на балансі комунального підприємства «Дніпродзержинське комунальне об`єднання», в тому числі нежитлові приміщення № 1 та 2, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , площею 91,3 кв.м. та 184,4 кв.м.
Тобто, Кам`янською міською радою, від імені та в інтересах територіальної громади, як власника об`єктів комунальної власності, надано згоду на відчуження спірного нерухомого майна.
Щодо доводів прокурора про застосування до спірних правовідносин Закону про приватизацію суд зазначає наступне.
Так, Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна, набрав чинності 07.03.2018 року, а рішення Кам`янської міськради № 731-17/VІІ, яким, як встановлено судом, було надано згоду на відчуження спірного комунального майна, прийняте 23.06.2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом.
Як підтверджується матеріалами справи, рішення Кам`янської міськради від 23.06.2017, яким надано згоду на відчуження майна, було опубліковано в червні 2017 року у відповідності до вимог законодавства України на сайті міської ради із переліком майна, на яке надано згоду на продаж, а відповідні повідомлення щодо проведення аукціону з продажу комунального майна з визначенням дати проведення аукціону і перелік майна, яке підлягало продажу на аукціоні, були опубліковані 12.02.2018 (газета "Бесплатка" № 7(215)) та 13.02.2018 (газета "Авизо" № 6) (т.2 а.с.131-132, 133-134), тобто, публікації були здійснені до набрання чинності Законом про приватизацію із призначенням дати проведення аукціону після набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Матеріалами справи підтверджується, що торги проводились у відповідності до законодавства, яке існувало на час оформлення (укладення) договорів на товарній біржі, більш того, особа, яка придбала майно, була членом товарної біржи, про що свідчить відповідні документи, які долучені сторонами до матеріалів справи та всі необхідні документи, щодо членства, проведення торгів, та приймання передачі об`єкта нерухомості після проведення торгів.
Таким чином, положення Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до спірних правовідносин у даній справі застосуванню не підлягають.
Також, сторони у своїх поясненнях роблять посилання на розгляд інших справ №№904/5856/21,№904/5862/21,№904/6233/21, де судамибули дослідженопитання щодонадання згодиміської радина відчуженнямайна тавстановлено,що рішення міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 року є волевиявленням власника майна на його продаж, а саме Кам`янської міської ради, в наведених справах судами було досліджені, що рішення міської ради 2017 року, є згодою на відчуження майна, що в розумінні ст. 387, 388 ЦК України, позбавляє можливості витребувати майно у Відповідача за умови існування згоди власника.
Майно вибуло з власності міської ради оплатно, грошові кошти отримані від реалізації майна були спрямовані до бюджету для погашення податкових боргів.
Справи №№904/5856/21, №904/5862/21, №904/6233/21, є подібними, оскільки документи на підставі яких було проведено відчуження майна є ідентичними і були предметом оцінки в інших справах, де суди визнали відсутність порушень діючого законодавства при проведені реалізації майна.
Також, судом встановлено, що майно яке є предметом розгляду даної справи, згідно Акту опису майна №3 від 31.05.2010 та Акту опису майна від 22.11.2016 року№ 53 перебувало в податковій заставі і відповідно до Атку опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) від 21.06.2017 для можливості виконання рішення міської ради №731-17/VІІ від 23.06.2017 було виведено з податкової застави.
Тобто, у відповідності до норм законодавства, яке діяло на той час, майно яке реалізувалось на прилюдних торгах перебувало у податковій заставі і для можливості погашення податкового боргу було реалізоване на прилюдних торгах.
Закон України «Про приватизацію державного майна», Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачалидва способи відчуження державного (комунального) майна, що закріплене за комунальним підприємством на праві господарського відання:
- в порядку приватизаційного процесу згідно з вимогами законодавства про приватизацію;
-в процесі здійснення господарської діяльності з додержанням правил цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 145 Господарського кодексу України, зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
Водночас, згідно із ч. 5 ст. 145 Господарського кодексу України, законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання.
У постанові від 10 травня 2018 року у справі № 6/129-62/179 Верховний Суд сформував правову позицію: «...застосована законодавцем конструкція «може бути змінений», а не «може бути змінений лише» чи «може бути змінений виключно», вже сама по собі свідчить, що даний вид відчуження визначається законодавцем лише як один з варіантів».
Таким чином, реалізація комунального майна в порядку приватизації є лише одним із способів відчуження комунального майна, але не виключним.
У позовній заяві прокурор зазначає, що 07.03.2018 набув чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», Кам`янська міська рада мала право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади лише шляхом приватизації.
Разом з тим суд звертає увагу, що рішенням Кам`янської міської ради №731-17/VІІ, яким було надано згоду на відчуження спірного комунального майна, прийнято 23.06.2017 року, а Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», на який посилається прокурор, був прийнятий Верховною Радою України18.01.2018 рокута 07.03.2018 року набув чинності.
ОскількиКам`янська міська раданадаладозвіл на відчуження майна комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об`єднання» з метою проведення заходів щодо ліквідації комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об`єднання» та погашення кредиторської заборгованості, суд приходить до обґрунтованого висновку проте, щоспірне майно вибуло з володіння власника за його волею, внаслідок чоговіндикація та положення ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин,і дане майно не може бути витребувано.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до Цивільно процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.131-1 Конституції України, , ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.181, 182, 203, 204, 215, 216, 377, 393, 1212 ЦК УКраїни, ст.2, 3, 10, 19, 22, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергія Кузьменка в інтересах держави в особі: Кам'янської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Комунальне підпрємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", Товарна Біржа "Європейська" про повернення нежитлових приміщень - відмовити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору- залишити за керівником Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 04 червня 2024 року.
Суддя О.О. Лобарчук
