ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р. Справа № 911/711/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобюджет»

до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Сквирська міська рада;

2) Відділ освіти Сквирської міської ради;

про стягнення 2083714,86 грн,

за участю представників

позивача: Рагімова Т.О. адвокат, ордер серії АІ № 1568487 від 14.03.2024;

відповідача: не з`явився;

третьої особи 1: Кваша І.С. в порядку самопредставництва;

третьої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобюджет» (далі позивач, ТОВ «Енергобюджет») звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 15.03.2024 до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі відповідач, Сектор освіти Сквирської РДА) про стягнення 2083714,86 грн, з яких: 1361400,00 грн основного боргу, 599806,90 грн інфляційних втрат і 122507,96 грн 3% річних.

Позов пред`явлено з підстав неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань, які виникли за договором № 7 від 17.01.2020 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води), в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії для потреб закладів освіти, розташованих на території Сквирського району Київської області.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 29.04.2024. Також суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Сквирську міську раду та Відділ освіти Сквирської міської ради.

Суд ухвалою від 29.04.2024 відклав підготовче засідання на 20.05.2024.

Через канцелярію суду 14.05.2024 від Сектору освіти Сквирської РДА надійшли пояснення від 09.05.2024 № 13 по суті позову, у яких відповідач не заперечує факт постачання позивачем зазначених у позові обсягів теплової енергії, а також розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Водночас відповідач посилається на те, що станом на сьогодні Сектор освіти Сквирської РДА не отримує фінансування із жодних джерел, не має повноважень щодо фінансування закладів освіти, не є розпорядником коштів по закладах освіти, не має жодних коштів на рахунках і не зможе їх отримати в майбутньому. Оскільки з 01.01.2021 Сектор освіти Сквирської РДА не має повноважень щодо управління та фінансування закладів освіти, для потреб яких здійснювалось постачання теплової енергії на підставі договору № 7 від 17.01.2020, на думку відповідача, рішення про стягнення із Сектору освіти Сквирської РДА на користь ТОВ «Енергобюджет» неможливо буде виконати.

Відповідач вважає, що належним відповідачем у справі може бути Відділ освіти Сквирської міської ради, до якого перейшли обов`язки, пов`язані з фінансуванням зазначених закладів освіти.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024.

Через канцелярію суду 27.05.2024 від Відділу освіти Сквирської міської ради надійшло клопотання від 21.05.2024 № 468, у якому третя особа просить суд розглядати справу за відсутності її представника. Також Відділ освіти Сквирської міської ради повідомив, що позовні вимоги не підтримує.

У судовому засіданні 27.05.2024 суд розпочав розгляд справи по суті. Заслухавши вступні слова представників учасників справи, суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також дослідив докази. Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами представники учасників справи виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 27.05.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Сектором освіти Сквирської РДА (споживач) та ТОВ «Енергобюджет» (постачальник) 17.01.2020 укладено договір № 7 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) (далі договір № 7).

Відповідно до розділу 1 договору № 7 постачальник зобов`язався постачати споживачеві теплову енергію (пара та гаряча вода) для потреб Сквирського академічного ліцею, Сквирського академічного ліцею № 2, Сквирської ЗОШ № 3, Пустоварівського НВК, Великополовецього НВК та Шамраївського НВК з використанням власного обладнання й в орендованому приміщенні (далі енергія) відповідно до умов договору та «Правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж (далі Правила експлуатації), а споживач зобов`язався своєчасно проводити оплату за використану енергію за погодженими тарифами в терміни, передбачені цим договором. ДК 021:2015:09320000-8 (пара, гаряча вода та пов`язана продукцію).

Згідно із пунктом 2.2 договору № 7 плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі Правила послуг).

За умовами пункту 2.7-2.9 договору № 7 вартість 1 Гкал теплової енергії за результатами тендерних торгів на момент складання договору становить 1600,00 грн. Сума договору 4800000,00 грн. Обсяг закупівлі 3000 Гкал.

Підпунктом 3.2.2 договору № 7 визначено обов`язок споживача виконувати умови та порядок оплат спожитої енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до пунктів 5.6 та 5.7 договору № 7 розрахунки за енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником актів обліку (підписаних директором школи), актів виконаних робіт та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках. У платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору та призначення платежу.

Згідно із пунктом 9.1 договору № 7 останній діє до 31.12.2020. Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в цьому договорі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

У період із січня по грудень 2020 року постачальник поставив споживачеві теплову енергію у заклади освіти, визначені у розділі 1 договору № 7, на загальну суму в розмірі 5146560,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 001 від 22.01.2020 на суму 344960,00 грн; № 002 від 03.02.2020 на суму 921600,00 грн; № 003 від 07.02.2020 на суму 948800,00 грн; № 004 від 23.03.2020 на суму 883200,00 грн; № 005 від 08.04.2020 на суму 347200,00 грн; № 006 від 02.12.2020 на суму 873600,00 грн; № 007 за період з 01.12.2020 по 15.122.020 на суму 359040,00 грн; № 008 за грудень 2020 року на суму 121600,00 грн; № 009 за період з 16.12.2020 по 31.12.2020 на суму 346560,00 грн.

Акти підписані без будь-яких зауважень уповноваженими представниками ТОВ «Енергобюджет» та Сектору освіти Сквирської РДА, а також скріплені печатками юридичних осіб.

У період з 28.01.2020 по 22.12.2020 в рамках виконання договору № 7 споживач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти в загальному розмірі 3490760,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 12 від 28.01.2020 на суму 344960,00 грн (призначення платежу оплата по акту № 001 від 22.01.2020); № 23 від 07.02.2020 на суму 921600,00 грн (призначення платежу оплата по акту № 002 від 03.02.2020); № 72 від 14.05.2020 на суму 311372,03 грн (призначення платежу оплата по акту № 003 від 07.02.2020); № 160 від 13.08.2020 на суму 420807,44 грн (призначення платежу оплата по акту № 004 від 23.03.2020); № 223 від 18.08.2020 на суму 100000,00 грн (призначення платежу оплата по акту № 005 від 08.04.2020); № 246 від 20.08.2020 на суму 139250,00 грн (призначення платежу оплата по акту № 003 від 07.02.2020); № 285 від 21.08.2020 на суму 462392,56 грн (призначення платежу оплата по акту № 004 від 23.03.2020); № 291 від 21.08.2020 на суму 37607,44 грн (призначення платежу оплата по акту № 005 від 08.04.2020); № 294 від 26.08.2020 на суму 498177,97 грн (призначення платежу оплата по акту № 003 від 07.02.2020); № 295 від 26.08.2020 на суму 209592,56 грн (призначення платежу оплата по акту № 005 від 08.04.2020); № 663 від 22.12.2020 на суму 45000,00 грн (призначення платежу оплата по акту № 006 від 02.12.2020).

Суд також установив, що 01.07.2021 Фурсівська сільська рада здійснила на користь ТОВ «Енергобюджет» два платежі на загальну суму 294400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3060 на суму 127288,02 грн з призначенням платежу «погаш.кредит.заборг. за попередні роки за теплопостачання по Великополовецьому НВК;передавальний акт №1 від 12.02.2021р.» та № 3124 на суму 167111,98 грн з призначенням платежу «погаш.кредит.заборгов.за попередні роки за тепло пост. Великополов.НВК;акт передачі залишку коштів №1 від 12.02.2021р.».

За поясненнями позивача, Великополовецький НВК, якому ТОВ «Енергобюджет» зобов`язався постачати теплову енергію за договором, перейшов у підпорядкування Фурсівській сільській раді, з огляду на що, відповідно до передавального акта № 1 від 12.02.2021 Фурсівська сільська рада здійснила оплату поставленої теплової енергії Великополовецькому НВК.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «Енергобюджет» зазначає, що оскільки Сектор освіти Сквирської РДА здійснив часткову оплату вартості теплової енергії на суму 344960,00 грн, вартість теплової енергії, поставленої споживачу для потреб Великополовецькому НВК, в сумі 294400,00 грн сплатила Фурсівська сільська рада, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію в рамках договору № 7 становить 1361400,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Спірні правовідносини між сторонами виникли із договору № 7 від 17.01.2020 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд установив, що позивач належним чином виконав свій обов`язок згідно з умовами договору № 7 та поставив Сектору освіти Сквирської РДА для потреб Сквирського академічного ліцею, Сквирського академічного ліцею № 2, Сквирської ЗОШ № 3, Пустоварівського НВК, Великополовецього НВК та Шамраївського НВК теплову енергію на загальну суму 5146560,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Сектор освіти Сквирської РДА здійснив часткову оплату вартості теплової енергії на суму 3490760,00 грн.

За поясненнями позивача, вартість теплової енергії, поставленої споживачу для потреб Великополовецього НВК, в сумі 294400,00 грн сплатила Фурсівська сільська рада на підставі передавального акта № 1 від 12.02.2021. Про це свідчить також зміст платіжних доручень від 01.07.2021 № 3060 на суму 127288,02 грн та № 3124 на суму 167111,98 грн.

Отже заборгованість Сектору освіти Сквирської РДА перед ТОВ «Енергобюджет» за поставлену споживачу теплову енергію в рамках договору № 7 складає 1361400,00 грн.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сектор освіти Сквирської РДА наразі перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418. Запис про припинення юридичної особи у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що строк оплати прийнятого споживачем обсягу теплової енергії настав, доказів його оплати на момент ухвалення рішення відповідач не надав, розмір заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1361400,00 грн основного боргу за договором № 7 від 17.01.2020 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і підлягають задоволенню повністю.

Крім того з підстав порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення з відповідача 599806,90 грн інфляційних втрат і 122507,96 грн 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за загальний період з 01.03.2021 по 28.02.2024.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену теплову енергію за договором № 7 від 17.01.2020 підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи по суті присутня у судовому засіданні представниця Сквирської міської ради, вважаючи, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних заявлені позивачем на підставі статті 231 Господарського кодексу України, заперечувала проти позову в цій частині та просила суд під час вирішення спору про стягнення інфляційних втрат і 3% річних врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21.

Заслухавши пояснення представниці третьої особи та дослідивши зміст зазначеної постави, суд дійшов висновку, що правовідносини у справі № 910/9375/21 не є подібними до спірних правовідносин у справі № 911/711/24 за предметом, підставами позову та правовим регулюванням.

Суд установив, що у справі № 910/9375/21 Верховний Суд, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення попередніх інстанцій, дійсно виклав висновки, зокрема, щодо застосування статті 231 Господарського кодексу України, яка регулює розмір штрафних санкцій за порушення зобов`язань у сфері господарювання.

Верховний Суд у справі № 910/9375/21 вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про можливість стягнення пені та штрафу на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, оскільки спір у справі виник з грошового зобов`язання, а дана норма застосовується лише у випадку прострочення виконання негрошового зобов`язання.

Водночас, відповідно до обставин цієї справи, позивач скористався правом застосування до відповідача такої міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають, на відміну від неустойки (штрафу, пені), характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 911/3847/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що правовий висновок щодо застосування положень статті 231 Господарського кодексу України, викладений у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 911/711/24, а тому, такий правовий висновок не може бути застосовано у цьому випадку під час розгляду вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат і 3% річних, суд установив, що вони виконані арифметично правильно, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача 599806,90 грн інфляційних втрат і 122507,96 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини, надання правової оцінки судом зібраним у справі доказам, відсутність жодних спростувань відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу, а також нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, відсутність доказів, які б спростовували наявність заборгованості зі сплати вартості теплової енергії, підстави нарахування відповідних сум і їх стягнення з відповідача, який допустив порушення строків оплати за поставлений йому обсяг теплової енергії, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із наведеної норми процесуального закону, витрати позивача в розмірі 31255,72 грн, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, при задоволенні позову покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути із Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 55; код ЄДРПОУ 02143778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобюджет» (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 39408203) 1361400 (один мільйон триста шістдесят одну тисячу чотириста) грн 00 коп. основного боргу, 599806 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот шість) грн 90 коп. інфляційних втрат, 122507 (сто двадцять дві тисячі п`ятсот сім) грн 96 коп. 3% річних та 31255 (тридцять одну тисячу двісті п`ятдесят п`ять) грн 72 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.06.2024.

Суддя О.В. Щоткін