МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 р. № 400/2484/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у відмові в задоволенні рапорту про звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, зобов`язання звільнити солдата ОСОБА_1 на підставі пп. "г" п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він утримує троє неповнолітніх дітей, тому має право на звільнення з військової служби.

Ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач не надав документи про утримання дітей від попереднього шлюбу ОСОБА_2 .

У відповіді на відзив позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з рапортом по команді відповідно до п.233 Положення про проходження військової служби і ЗСУ № 11153/2008 від 10.12.2008. Дружина позивача зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та не може повноцінно матеріально забезпечувати сім`ю, тому відповідно до ст.268 СК України.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації та був зарахований у штат військової частини НОМЕР_2 , на посаду стрілець, про що свідчить відмітка у військовому квитку.

11.12.2023 року позивач подав рапорт до командира ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням щодо клопотанням перед вищим командуванням військової частини НОМЕР_2 , про звільнення його з військової служби у запас відповідно до абзацу 13 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: через сімейні обставини і перебування у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років.

Позивач у позові зазначив, що він одружився з ОСОБА_2 10.11.2021 року, відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 . Від попереднього шлюбу у дружини ОСОБА_2 є двоє синів: ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н., їх батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджеється свідоцтвом про смерть. Також у подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження.

15.12.2023 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що позивач повинен подати рапорт на звільнення та документи, що підтверджують обов`язок щодо утримання дітей з врахуванням положень ст.ст.181,232,268,269 СК України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 180 СК України.

Згідно з ч.1 ст. 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст. 268 СК України).

Відповідно до ст. ст. 232,233 Сімейного Кодексу України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про шлюб №162 від 10.11.2021 позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 .

На час укладення шлюбу, у дружини позивача ОСОБА_2 було двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н. Їх батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Від шлюбу у позивача народилась донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Позивач, перебуваючи у шлюбі з громадянкою ОСОБА_2 , має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Також позивач має право усиновити дітей своєї дружини та внести зміни до свідоцтва про народження дитини щодо батька.

Позивач не надав суду рішення про усиновлення ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н.

Позивач до рапорту про звільнення з військової служби не додав доказів того, що ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н. не мають діда, бабу, повнолітніх братів та сестер, здатних їх утримувати або наявності у матері цих дітей поважних причин, з яких вона не може надавати їм належного утримання.

У спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з вказаним рапортом, не надав належних доказів наявності правових підстав застосування до нього підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наявність обов`язку утримувати 3-х неповнолітніх дітей.

За наведених обставин у справі суд доходить висновку щодо правомірності відмови відповідача з підстав її відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. (Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС у справі №160/11228/23 від14.12.2023).

Посилання позивач на ст.268 Сімейного Кодексу України стосовно того, що його дружина знаходить у відпустці по догляду за дитиною та не може забезпечувати матеріально сім`ю, тому позивач повинен утримувати неповнолітніх дітей своєї дружини не приймається судом до уваги, оскільки поважними причинами неможливості утримувати неповнолітніх дітей є: тяжка хворобу, яка перешкоджає їй працювати; інвалідність, якщо пенсії недостатньо не тільки для утримання дитини, але й для утримання себе, коли потребується систематичне лікування, придбання дорогих медикаментів, а це, у свою чергу, призводить їх до нужденності тощо. Знаходження у відпустці по догляду за дитиною 08.02.2022 р.н не є тією поважною причиною в розумінні ст.268 СК України.

Також позивачем до рапорту не надано доказів, що у ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н. немає діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не надав ні при подачі рапорту, ні суду докази, того, що він повинен ( зобов`язаний) утримувати ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н. відповідно до норм Сімейного Кодексу України, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко