П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 9901/493/19

Провадження № 11-62заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року (судді Бучик А. Ю., Берназюк Я. О., Рибачук А. І., Тацій Л. В., Чиркін С. М.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судуз позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача починаючи з 25 січня 2018 року, що полягає у нерозгляді питання про надання йому рекомендації про переведення до іншого суду того самого рівня без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи суду, в якому він здійснює правосуддя;

- зобов`язати відповідача розглянути питання про надання рекомендації йому - судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 про переведення до іншого суду того самого рівня без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи суду, в якому він працює.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що оскільки Брянківський міський суд Луганської області (суддею якого він є) припинив свою роботу, то наявні підстави для реалізації його права на переведення до іншого суду того ж рівня без проведення конкурсу відповідно до пункту 3 частини першої статті 82 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

3. Незважаючи на неодноразові звернення до відповідача із заявою про переведення до Броварського міськрайонного суду Київської області, позивач не отримав рекомендації на переведення, у зв`язку із чим вказує на тривалу протиправну бездіяльність ВККС.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

5. Судове рішення мотивоване тим, що переведення позивача до обраного ним суду того самого рівня і спеціалізації (Броварського міськрайонного суду Київської області, який позивач неодноразово зазначав у поданих до ВККС заявах) можливе лише за результатами призначеного та проведеного відповідачем конкурсу в порядку, визначеному статтею 79 Закону № 1402-VIII, та за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання та зайняття позивачем переможної позиції в рейтингу.

6. Вирішення ВККС питання про переведення до іншого суду того самого або нижчого рівня без проведення конкурсу у випадку припинення роботи суду є сутнісним проявом дискреційних повноважень відповідача, реалізуються ним на власний розсуд із використанням належної компетенції та не потребують погодження судді, що переводиться.

7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ВККС не допущено протиправної бездіяльності щодо ненадання рекомендації про переведення позивача до Броварського міськрайонного суду Київської області без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області.

8. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

9. Також суд першої інстанції не погодився з доводами позивача про порушення його конституційного права на працю, оскільки Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

10. В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Євценко Р. І. просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

11. На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача зазначає, що бездіяльність ВККС, яка виразилася у фактичній відмові впродовж тривалого часу розглядати питання про надання ОСОБА_1 рекомендації про переведення його до іншого суду того самого рівня без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області, є протиправною.

12. Представник позивача вважає, що у Комісії не було жодних визначених законом підстав для фактичної відмови у розгляді цього питання протягом тривалого часу.

13. Водночас, представник позивача зауважує, що оскільки питання переведення ОСОБА_1 до іншого суду того самого рівня без конкурсу Комісією до розгляду не призначається, це унеможливлює його переведення до іншого суду та позбавляє можливості виконувати свої повноваження та здійснювати правосуддя у передбаченому законом порядку. Тривала бездіяльність Комісії є втручанням у право ОСОБА_1 на працю та в його особисте життя, оскільки він позбавлений можливості планувати своє особисте та сімейне життя, кар`єру судді.

14. На думку представника позивача, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов помилкового висновку та неправильно застосував норми статей 53, 82, 92 Закону України № 1402-VIII, що у свою чергу призвело до невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Рух апеляційної скарги

15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 квітня 2024 року відкрила апеляційне провадженняза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі № 9901/493/19, а ухвалою від 25 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

16. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установлені судом першої інстанції обставини справи

17. Суд першої інстанції установив, що Указом Президента України від 31 січня 2006 року № 79/2006 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області строком на п`ять років.

18. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03 лютого 2011 року № 2990-VI ОСОБА_1 обраний на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області безстроково.

19. Згідно з рішенням ВККС від 09 квітня 2015 року № 16/зп-15 суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.

20. Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова, куди, за інформацією, наявною у ВККС, суддя у відрядження не прибув.

21. У подальшому рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено. Рішення прийнято на підставі подання Голови Верховного Суду, внесеного у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

22. 16 березня 2018 року позивач звернувся до ВККС із заявою про надання рекомендації про переведення його до Броварського міськрайонного суду Київської області без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області.

23. ВККС листом від 02 квітня 2018 року за вих. № 21-1485/18 повідомила позивача, що після призначення до розгляду Комісією питання щодо переведення суддів до іншого суду без конкурсу відповідну інформацію невідкладно буде розміщено на офіційному вебсайті.

24. 07 грудня 2018 року позивач повторно звернувся до ВККС із заявою про надання рекомендації про переведення його до Броварського міськрайонного суду Київської області без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області.

25. ВККС листом від 20 грудня 2018 року за вих. № 21-7569/18 повідомила позивача, що станом на 19 грудня 2018 року Комісією не призначалося до розгляду питання про переведення його до іншого суду у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області. Після призначення до розгляду такого питання відповідну інформацію невідкладно буде розміщено на офіційному вебсайті ВККС. Також проінформовано, що Комісією 11 квітня 2018 року прийнято рішення щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією позивача на відрядження до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Повідомлено, що Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 суддю ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Зазначено, що згоди на відрядження позивача до іншого суду до Комісії не надходило.

26. 27 червня 2019 року ОСОБА_1 втретє звернувся із заявою про переведення його до Броварського міськрайонного суду Київської області без конкурсу.

27. ВККС листом від 07 серпня 2019 року за вих. № 21-4377/19 повідомила, що переведення на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватись без конкурсу згідно зі статтею 53, частиною третьою статті 82 Закону № 1402-VIII і не вимагає звернення судді з відповідною заявою. Станом на 05 серпня 2019 питання про переведення судді ОСОБА_1 до іншого суду не призначене Комісією до розгляду. Поінформовано, що після призначення до розгляду такого питання відповідну інформацію невідкладно буде розміщено на офіційному вебсайті ВККС.

28. 18 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 вчергове звернувся до ВККС із заявою про переведення без конкурсу до Броварського міськрайонного суду Київської області тотожного змісту.

29. ВККС листом від 20 серпня 2019 року за вих. № 21-4590/19 вказала, що рішенням ВККС від 07 червня 2018 року призначене кваліфікаційне оцінювання стосовно позивача, проте у визначені дати його проведення - 18 вересня 2018 року та 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився. Питання про переведення до іншого суду без конкурсу буде призначено Комісією до розгляду після встановлення поважності причин неявки для складання іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.

30. Вважаючи, що ВККС допустила протиправну бездіяльність, що полягає у невирішенні питання про переведення його (позивача) до Броварського міськрайонного суду Київської області без проведення конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із розглядуваним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

31. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у інших законах України право на судовий захист, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

33. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

35. Повноваження Комісії визначені статтею 93 Закону № 1402-VIII. Зокрема, пунктом 4 частини першої цієї статті визначено, що до повноважень Комісії належить внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції.

36. Положення статті 53 Закону № 1402-VIII передбачають, що судді гарантується перебування на посаді до досягнення ним 65-річного віку, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення: у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду; у порядку дисциплінарного стягнення.

37. Згідно із частинами першою та другою статті 82 Закону № 1402-VIII суддя може бути переведений, у тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом. Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації ВККС, внесеної за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 цього Закону.

38. Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

39. Ураховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Законом № 1402-VIII передбачено такі форми переведення судді: тимчасове відрядження; переведення до іншого суду за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 Закону № 1402-VIII; переведення до іншого суду того самого або нижчого рівня без конкурсу виключно у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду. Водночас кожна форма переведення судді є відмінною та потребує дотримання законодавчо визначеного порядку реалізації та процедури її здійснення.

40. Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді визначений статтею 79 Закону № 1402-VIII, за змістом якої для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу; визначає загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення. В оголошенні про конкурс зазначаються найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення.

41. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно.

42. Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом.

43. Суд першої інстанції правильно зазначив, що переведення позивача до обраного ним суду того самого рівня і спеціалізації - Броварського міськрайонного суду Київської області, який позивач неодноразово зазначав у поданих до ВККС заявах, можливе лише за результатами призначеного та проведеного відповідачем конкурсу в порядку, визначеному статтею 79 Закону № 1402-VIII, та за певних умов - за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання та зайняття позивачем переможної позиції в рейтингу.

44. При цьому переведення судді без конкурсу може здійснюватися лише за умови реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, що є фактично винятком та відбувається за екстраординарних обставин.

45. Подання суддею заяви або надання суддею згоди на переведення до іншого суду, в разі припинення роботи суду, в якому суддя обіймає посаду, так само як і вільне на власний розсуд обрання певної судової установи суддею, що переводиться за таких обставин, законодавчо не передбачене.

46. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ані статтею 82 Закону № 1402-VIII, ані жодною іншою законодавчою нормою або підзаконним нормативно-правовим актом не встановлено ані часових меж, ані терміну, ані строку, за якого має відбутись переведення судді в разі припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

47. Пунктом 4 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції.

48. За змістом статті 70 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» переведення судді з одного суду до іншого здійснюється Вищою радою правосуддя, зокрема, на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів.

49. Відповідно до статті 93 Закону № 1402-VIII внесення рекомендації до Вищої ради правосуддя про переведення судді є однією з форм реалізації повноважень Комісії, входить до її компетенції.

50. Комісія як державний орган суддівського врядування самостійно планує свою роботу, визначає черговість проведення тих чи інших заходів, виконує свої повноваження відповідно до норм чинного законодавства та основних засад діяльності Комісії, до яких належать верховенство права, законність, публічність, політична нейтральність, рівність прав учасників засідань, колегіальність ухвалення рішень, незалежність та неупередженість, об`єктивність, повне з`ясування обставин, обов`язковість рішень Комісії, право на оскарження рішень Комісії у передбачених законом випадках.

51. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

52. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен з яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень.

53. Відповідно до норм Закону № 1402-VIII вирішення ВККС питання про переведення до іншого суду того самого або нижчого рівня без проведення конкурсу у випадку припинення роботи суду є сутнісним проявом дискреційних повноважень відповідача, реалізуються ним на власний розсуд із використанням належної компетенції та не потребують погодження судді, що переводиться.

54. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

55. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного / несвоєчасного виконання обов`язкових дій / ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

56. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

57. Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не матимуть правового значення, якщо в зобов`язаної особи існували певні об`єктивні обставини, які перешкодили належному виконанню функцій державним органом. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких установлюється цей строк.

58. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/276/19.

59. Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

60. Суб`єкт, дії або бездіяльність якого оскаржується, може бути зобов`язано до виконання лише тих обов`язків, які на нього покладено законом чи іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

61. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

62. Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що за встановлених у справі обставин ВККС не допустила бездіяльності щодо ненадання рекомендації про переведення позивача до Броварського міськрайонного суду Київської області без конкурсу у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області.

63. ВККС листом від 20 серпня 2019 року за вих. № 21-4590/19 повідомила ОСОБА_1 , що питання про його переведення до іншого суду без конкурсу буде призначено Комісією до розгляду після встановлення поважності причин його неявки для складання іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.

64. Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення конституційного права позивача на працю, оскільки, як установлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Однак, як встановлено ВККС у своєму рішенні від 21 червня 2018 року № 215/пс-18 (т. 1, а. с. 80), ОСОБА_1 у відрядження до Новозаводського районного суду міста Чернігова на виконання Указу Президента України не прибув.

65. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, та дійшов правильного і вмотивованого рішення, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.

66. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення статей 53, 82, 92 Закону України № 1402-VIII з мотивів, наведених вище.

67. Ухвалюючи рішення у цій справі, Верховний Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що всі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, що є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

68. Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).

69. На переконання Суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду цієї справи, суд розглянув та надав їм оцінку у повній мірі. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

71. На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

72. Оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність викладених у судовому рішенні висновків, то апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Висновки щодо розподілу судових витрат

73. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

74. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: О. Л. Булейко К. М. Пільков І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. І. Гриців О. В. Ступак Ж. М. Єленіна І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич О. В. Кривенда Є. А. Усенко М. В. Мазур Н. В. Шевцова С. Ю. Мартєв