Ухвала

іменем України

03 червня 2024 року

м. Київ

справа № 592/8124/21

провадження № 51-2825 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши касаційну скаргу прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року щодо ОСОБА_5 ,

встановила:

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 209 КК України, у зв`язку із недоведенням, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, в якому обвинувачувався ОСОБА_5 .

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК, тобто в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме в тому, що 27.04.2020 він, як директор товариства, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використав незаконно виготовлений із «розріджувача багатофункціонального» спирт етиловий об`ємом 1008 кг, облікований як «суміш запашних речовин», у господарській діяльності ТОВ «Група Айсберг», а саме шляхом зміни форми (перетворення) спирту етилового в готову продукцію - засіб для обробки рук в побутових умовах в балончику 70 мл.

Ухвалою Cумського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року залишено без змін.

У своїй касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просить ухвалу Cумського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки не спростовано доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності висновків місцевого суду про відсутність у матеріалах справи будь-яких відомостей про використання для виготовлення засобів для обробки рук саме спирту етилового технічного призначення, а не «розріджувача багатофункціонального».

Також прокурор у касаційній скарзі вказує, що судами не надано оцінки належним та допустимим доказам сторони обвинувачення, які підтверджують факт незаконного виготовлення ОСОБА_5 спирту етилового призначення, який у свою чергу і використовувався ним у подальшому для виготовлення засобу для обробки рук, та не враховано, зокрема те, що:

з протоколу обшуку від 04-05.06.2020 на ТОВ «Група Айсберг» за адресою м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 24 , вбачалося, що під час обшуку було виявлено реактор для гарячого синтезу, з якого виходила рідина з характерним запахом спирту в ємність білого кольору об?ємом 1000 л («Ємність N?3»), яка була заповнена приблизно на 170 літрів. Під час обшуку з цієї ємності відібрано «Зразок N?1»;

відповідно до висновку експерта N? 212 від 16.06.2020 відібраний зразок рідини «Зразок N?1» є спиртовмісним, міцність якого 95,1% об, хроматографічний профіль зразка рідини свідчить про його належність до спирту етилового технічного призначення;

згідно з висновком товарознавчої експертизи N? 1286 від 21.08.2020, зразок рідини, описаний у висновку експерта N?212 від 16.06.2020, віднесений до товарної позиції 2207 товарної підкатегорії 2207200090 згідно з УКТЗЕД, яка відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України відноситься до підакцизних товарів;

з протоколу отримання зразків для експертизи від 29.07.2020 вбачалося, що з виготовлених ТОВ «Група Айсберг» засобів для обробки рук в побутових умовах в балончиках по 70 мл, які вилучені під час тимчасового доступу у ТОВ «Лидер-Трейд», відібрано «Зразок N?2»;

відповідно до висновку експерта N? 316 від 29.09.2020 зразок рідини з «Ємності N?3», вилученої під час обшуку на ТОВ «Група Айсберг», та «Зразок N?2» з продукції, що вилучена у ТОВ «Лидер-Трейд», є спиртовмісними, зразок з «Ємності N?3» належить до спирту етилового технічного призначення, відсотковий вміст спирту становить 95,1% об, а «Зразок N?2» виготовлений на основі спирту етилового технічного призначення;

згідно з договором N? 58 від 06.11.2019 між ТОВ «Група Айсберг» і ДП «Попівський експериментальний завод» про поставку «розріджувача багатофункціонального», товарно-транспортними накладними N? 016 від 14.02.2020 та N? 078 від 03.06.2020 про поставку на ТОВ «Група Айсберг» «розріджувача багатофункціонального» у кількості 8220 кг та 10000 кг відповідно, видатковими накладними N? 016 від 14.02.2020 та N? 078 від 03.06.2020 «розріджувач багатофункціональний» має код УКТЗЕД 3814009090, який не відноситься до підакцизних товарів, у той час, коли вилучена під час обшуку на ТОВ «Група Айсберг» рідина має код УКТЗЕД 2207200090 та є підакцизним товаром (зазначений вище висновок товарознавчої експертизи N? 1286 від 21.08.2020);

допитаний як свідок головний технолог ДП «Попівський експериментальний завод» ОСОБА_6 під час допиту вказав, що з розріджувача можливо зробити спирт етиловий технічного призначення, і що продукцію заводу можливо використовувати як сировину для виготовлення етилового спирту технічного призначення;

допитаний як свідок виконувач обов?язків директора ДП «Попівський експериментальний завод» ОСОБА_7 надав показання про те, що ТОВ «Група Айсберг`придбавало «розріджувач багатофункціональний», який являє собою денатурований компонент ректифікації, іншими словами - напівфабрикат для виробництва спирту.

При цьому, прокурор також зауважує, що висновки апеляційного суду щодо:

- відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, у зв`язку із неподанням обвинувального вироку суду, де виправданий чи інша особа були б визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, в якому отримали майно злочинним шляхом та наявні докази, що злочинні діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати що таке майно повністю або частково одержано злочинним шляхом;

-вчинення злочину саме 27 квітня 2020 року, що виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 209 КК України в редакції Закону України №361-ІХ від 06.12.2019, яка набрала чинності лише 28 квітня 2020,

не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокурором наголошувалось у апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, що згідно обвинувального акту, виробництво ОСОБА_5 засобу для обробки рук в побутових умовах в балончиках по 70 мл. Тривало з 27 квітня 2020 року по 28 квітня 2020 року, зокрема, 27 квітня 2020 року було виготовлено розчин засобу для обробки рук в побутових умовах (аерозоль), а 28 квітня 2020 року його розфасовано у балончики, тобто виготовлено 44 698 шт. засобу для обробки рук в побутових умовах, чим закінчено перетворення форми майна, а тому злочин закінчено 28 квітня 2020 року.

Враховуючи викладені обставини, на думку прокурора, судом апеляційної інстанції допущено порушення закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, що призвело до постановлення неправосудного судового рішення, у зв`язку із чим, таке підлягає скасуванню.

Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, відповідно до частини 1 ст. 438 КПК України,підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Можливості скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чи неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) чинним законом не передбачено.

Отже Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, не є предметом касаційного перегляду.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, які є предметом перегляду суду касаційної інстанції, Суд зауважує, що Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Поряд з цим, суд касаційної інстанції зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених в касаційних скаргах, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, які регулюють судовий розгляд висунутого обвинувачення, включаючи правила оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності для висновків суду.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зокрема, оцінюючи доводи прокурора щодо неспростування доводів апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності висновків місцевого суду про відсутність у матеріалах справи будь-яких відомостей про використання для виготовлення засобів для обробки рук саме спирту етилового технічного призначення, а не «розріджувача багатофункціонального» та відсутності оцінки доказів з боку судів, які підтверджують факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 діяння, Суд вважає за необхідне зауважити про таке.

Як вбачається зі змісту вироку, свій висновок про необхідність виправдання ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, наданих стороною обвинувачення, досліджених у ході в ході судового розгляду, прийнятих з урахуванням положень ч. 5 ст. 99 КПК України, а саме:

- протоколу тимчасового доступу до документів від 21.12.2020 з додатком, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 10.12.2020 у кримінальному провадженні №32020200000000063 були вилучені копії 238 документів кримінального провадження №22020200000000001 від 02.01.2020;

- копії наказу по ТОВ «Група Айсберг» №62/2 від 01.09.2004, відповідно до якого ОСОБА_5 призначено на посаду директора ТОВ «Група Айсберг» з окладом відповідно до штатного розкладу;

- копії статуту ТОВ «Група Айсберг» від 07.06.2019;

- копії протоколу обшуку від 04-06 червня 2020 року, відповідно до якого в ході обшуку за адресою: м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24 було виявлено та вилучено, зокрема пластикові ємності з рідиною, яка має характерний запах спирту, з яких відбірані зразки рідини, документи та телефони;

- копії висновку експерта від 16.06.2020 № 212, відповідно до якого досліджуваний зразок рідни (Зразок № 1) є спиртовмісним, міцність якого складає 95,1% об., не відповідає ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови». Хроматографічний профіль зразка свідчить про його належність до спирту етилового технічного призначення. Відповісти на питання щодо способу виготовлення досліджуваного зразка рідини не видається можливим;

- копії листа Слобожанської митниці держмитслужби від 03.08.2020 №714-18-2/714-15/6/10571, відповідно до якого продукт, досліджений під час експертизи від 16.06.2020 №212 відповідає товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 2207200090, оскільки у висновку експерта наводяться «денатуруючі засоби» у складі продукту;

- копії висновку експерта від 21.08.2020 № 1286, відповідно до якого не наданий на дослідження товар - зразок рідини, описаний у висновку експерта № 212 від 16.06.2020, віднесений то товарної позиції 2207 товарної підкатегорії 2207200090 УКТ ЗЕД «спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації; інші»;

- копії листа т.в.о. директора ДП «Попівський експериментальний завод» від 26.06.2020 № 157 про направлення слідчому оригіналів документів, щодо проведених взаємовідносин з ТОВ «Група Айсберг»;

- копії договору між ДП «Попівський експериментальний завод» та ТОВ «Група Айсберг» від 06.11.2019 № 58 щодо поставки товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 зі змінами код УКТЗЕД 3814009090;

- копії товарно-транспортної накладної від 14.02.2020 №016 про поставку ДП «Попівський експериментальний завод» до ТОВ «Група Айсберг» 8220 кг товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 зі змінами код УКТЗЕД 3814009090 загальною вартістю 180807,12 грн;

- копії видаткової накладної від 14.02.2020 №016, відповідно до якої ДП «Попівський експериментальний завод» передав ТОВ «Група Айсберг» 8220 кг товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 зі змінами код УКТЗЕД 3814009090 загальною вартістю 180807,12 грн;

- копії якісного посвідчення №16 від 14.02.2020 на 16 партію товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 об`ємом 8220 кг;

- копії видаткової накладної від 03.06.2020 №078, відповідно до якої ДП «Попівський експериментальний завод» передав ТОВ «Група Айсберг» 10000 кг товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 зі змінами код УКТЗЕД 3814009090 загальною вартістю 219960 грн;

- копії товарно-транспортної накладної від 03.06.2020 №078 про поставку ДП «Попівський експериментальний завод» до ТОВ «Група Айсберг» 10000 кг товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 зі змінами код УКТЗЕД 3814009090 загальною вартістю 219960 грн;

- копії якісного посвідчення №78 від 03.06.2020 на 78 партію товару «Розріджувач багатофункціональний» ТУ У 24.6-35059718-001:2009 об`ємом 10000 кг;

- копії протоколу тимчасового доступу до документів від 07.08.2020 з додатком, відповідно до якого у ТОВ «Лідер-трейд» на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.07.2020 вилучені документи та засіб для обробки рук;

- копії договору поставки між ТОВ «Група Айсберг» та ТОВ «Лідер-трейд» від 26.12.2017 №14-17 про поставку товарів, які вказані в Специфікації - Додатку № 1;

- копії видаткової накладної від 09.04.2020 №586, відповідно до якої ТОВ «Група Айсберг» поставило, а Філія «Лідер-Трейд Суми» ТОВ «Лідер тред» отримала 1015 шт. засобів для обробки рук в побутових умовах в алюм. балончику (аерозоль), 70 мл. загальною вартістю 30450 грн;

- копії товарно-транспортної накладної від 09.04.2020 №Р856 про поставку ТОВ «Група Айсберг» Філії «Лідер-Трейд Суми» ТОВ «Лідер тред» 1015 шт вантажу, загальною вартістю 30450 грн, зазначеного в накладній від 09.04.2020 №856;

- копії відомості на вантаж, відповідно до якої ТОВ «Лідер Трейд» передало ТОВ «Група Айсберг» Філії «Лідер-Трейд Суми» 1015 шт засобів для обробки рук в побутових умовах в алюмінієвому балончику (аерозоль), 70 мл. загальною вартістю 30450 грн;

- копії протоколу отримання зразків для експертизи від 24.08.2020, відповідно до якого з вилучених у ТОВ «Лідер тред» 35 балончиків з антисептичним засобом відібрано один та поміщено до пакету «Зразок №2, що вилучений 07.08.2020…»;

- копії протоколу отримання зразків для експертизи від 29.07.2020, відповідно до якого з опечатаної в ході обшуку 4-05.06.2020 «Ємності №3» відібрано 1 л рідини;

- копії висновку експерта від 29.09.2020 № 316, відповідно до якого надані слідчим зразки рідини є спиртовмісними, зразок, відібраний 29.07.2020 є «Ємність №3» належить до спирту етилового технічного призначення марки Б, фізикохімічний аналіз рідин зразок № 1 та зразок №2 свідчить про їх виготовлення на основі спирту етилового технічного призначення та про невідповідність інформації, зазначені на етикетці, а встановити відповідність даних зразків вимогам ТУ та щодо способу виготовлення не є можливим;

- протоколу тимчасового доступу до документів від 27.04.2021 з додатком, відповідно до якого у ТОВ «Група Айсберг» на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.04.2021 вилучені копії наказу про облікову політику та оборотно-сальдових відомостей;

- копії наказу директора ТОВ «Група Айсберг» №1 від 02.01.2020 «Про облікову політику»;

- копії таблиці відповідності найменувань, затвердженої директором ТОВ «Група Айсберг», відповідно до якої сировина «Суміш запашних речовин», «Розчинник універсальний «Сольвентол» та «Розріджувач багатофункціональний» обліковуються в групі «Суміш запашних речовин»;

- копії оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Група Айсберг» за визначені періоди;

- протоколу тимчасового доступу до документів від 17.06.2021 з додатком, відповідно до якого у ТОВ «Група Айсберг» на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.04.2021 вилучені копії карток рахунків;

- копій карток рахунків 26, 202 ТОВ «Група Айсберг» (засіб для обробки рук в побутових умовах (гель), 112, 220 мл, засіб для обробки рук в побутових умовах а алюм. балончику, 70 мл) за 14.02.2020-29.02.2020;

- протоколу обшуку від 16.04.2021 з додатками, відповідно до якого головним бухгалтером було виготовлено документ, який містить відомості щодо оборотів ТОВ «Група Айсберг» по рахунку № 26;

- норми втрат сировини по виробу засіб для обробки рук в побутових умовах в алюмінієвому балончику, 70 мл, затверджені керівником ТОВ «Група Айсберг»;

- копії прибуткової накладної №135 від 14.02.2020 про отримання ТОВ «Група Айсберг» від ДП «Попівський експериментальний завод» 8220 кг суміші запашних речовин;

- копії накладної на передачу готової продукції №269 від 27.04.2020 про передачу на склад напівфабрикатів ТОВ «Група Айсберг» 1680 кг розчину засобу для обробки рук в побутових умовах (аерозоль);

- копії вимоги-накладної №274 від 28.04.2020 про отримання зі складу інгредієнтів для розчину засобу для обробки рук в побутових умовах (аерозоль), в т.ч. 1008 кг суміші запашних речовин;

- копії накладної на передачу готової продукції №257 від 28.04.2020 про передачу на склад готової продукції ТОВ «Група Айсберг» 44698 шт засіб для обробки рук в побутових умовах в алюм. балончику (аерозоль), 70 мл;

- копії вимоги-накладної №246 від 28.04.2020;

- висновку експерта від 24.06.2021 № СЕ-19/119/21/5454-ЕК, відповідно до якого в обсязі наданих документів використання ТОВ «Група Айсберг» у період з 14.02.2020 по 06.04.2020 розріджувача багатофункціонального в кількості 1008 кг для виробництва засобу для обробки рук в побутових умовах в балончику 70 мл в кількості 44698 шт на загальну суму 195016,53 грн документально підтверджується;

- висновку ГУ ДПС у Сумській області від 12.05.2021 №23/18-28-08-10/32779306 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Група Айсберг», яким встановлено ознаки легалізації службовими особами ТОВ «Група Айсберг» незаконно одержаного із «розріджувача багатофункціонального» спирту етилового шляхом його використання в господарській діяльності.

При цьому, місцевим судом також взято до уваги докази, надані стороною захисту, а саме:

- копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №480/9150/20 якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 12.08.2020 №0001363201, №0001353201, №0001373201, №0001383201, оскільки факт здійснення позивачем виробництва підакцизних товарів, а саме спирту етилового технічного призначення, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами;

- податкові повідомлення-рішення від 12.08.2020 №0001363201, №0001353201, №0001373201, №0001383201 та розрахунки штрафних санкцій до них;

- копія акту про результати фактичної перевірки з питань додержання встановлених норм законодавства України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 23.07.2020 №440/18-28-32-0/32779306, на підставі якого були винесені зазначені податкові повідомлення-рішення.

Крім того, при постановленні вироку, судом першої інстанції враховано показання осіб, безпосередньо допитаних у ході судового провадження, а саме показання:

- свідка ОСОБА_8 , який під час допиту в суді пояснив, що працює виконуючим обов`язки ДП «Попівський експериментальний завод» та підтвердив, що ТОВ «Група Айсберг» придбавала на заводі розріджувач багатофункціональний. Розріджувач багатофункціональний є напівфабрикатом спирту з добавками та з нього можливо виготовити спирт і він використовується в різних галузях. Зауважив, що антисептики для рук також можливо з нього виготовляти. Оскільки розріджувач є дешевшим ніж більш чистий спирт, то його використовують де можливо. Продукція отримується аналогічно спирту, лише виключається один з етапів його очищення. Були розмови про недодавання денатурантів з особою, яка супроводжувала вантаж, проте такі розмови ведуться з більшістю покупців, а підприємство не може їх не додавати. Денатурантів додається невелика кількість - 0,5-1%, в залежності від рецептури. Після виробництва на підприємстві можуть ще додавати денатуранти, щоб було більше мінімуму, особливо якщо купляють нові клієнти. Денатуранти додаються у виробництві через лічильники в процесі виробництва, проте якщо в процесі виробництва виявляться менша витрата речовин, їх додають після виробництва, і на складі зберігається продукт з належною кількістю добавок. Виготовлена на заводі рідина має дещо схожий, проте відмінний від спирту запах;

- свідка ОСОБА_6 , який суду під час допиту надав показання про те, що займає посаду головного технолога ДП «Попівський експериментальний завод» та ум. Суми зустрічався з представником ТОВ «Група Айсберг» з приводу продажу технічної рідини, яку пересічні громадяни називають спиртом, проте вона у своєму складі має інші речовини та використовується як високооктанова добавка для моторних палив або сировина для виготовлення розчинників. Завод виготовляє розріджувач багатофункціональний та КДА (компонент добавки антидетонаційний). Основа продукції (97-98 %) це флегмовий компонент ректифікації денатурований (дуже забруднений спирт) та денатуруючі домішки, які унеможливлюють його вживання. ТУ регламентує не менше двох денатуруючих добавок об`ємом не менше 1%. Розріджувач багатофункціональний не є підакцизним товаром, тому його купляють виробники побутової хімії та омивачів скла. Розріджувач не може бути сировиною для спирту, оскільки простою перегонкою неможливо отримати спирт. Ізопропіл, що входить до складу розріджувача, неможливо відділити перегонкою взагалі через близьку температуру кипіння. З розріджувача можливо зробити рідину, яка органолептично буде нагадувати спирт, проте повністю відібрати добавки неможливо і отримана рідина буде небезпечна для здоров`я при внутрішньому вживанні. Денатуруючі добавки нешкідливі для шкіри, шкідливі лише для внутрішніх органів. Всі добавки добавляються в процесі виробництва автоматично. В таблиці № 1 висновку експерта № 212 від 16.06.2020 зазначені домішки, які добавляють на його підприємстві. Розчинник має густину дуже близьку до етилового спирту. Інші заводи виготовляють аналогічну продукцію, зокрема, з назвою «суміш запашних речовин».

- експерта ОСОБА_9 , яка під час допиту в місцевому суді підтримала складений нею висновок судово-економічної експертизи від 24.06.2021 та пояснила, що висновки були зроблені на підставі наданих експерту первинних бухгалтерських документів ТОВ «Група Айсберг», а інші надані слідчим документи не вплинули на висновки експертизи. Висновок спеціаліста ГУ ДПС в Сумській області не повністю підтвердився, оскільки ГУ ДПС в Сумській області були використані планові показники з виробництва, а експертом використані фактичні, відображені в бухгалтерському обліку витрати сировини.

Оцінивши зібрані по справі докази на предмет доведеності зазначених сторонами кримінального провадження обставин, місцевий суд, з урахуванням приписів ст. 94, вирішуючи питання про їх допустимість, на підставі положень ст. 93, 165 КПК України, дійшов висновку, що подані сторонами докази є належними та допустимими, та зауважив, що підстав вважати, що такі отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини судом не встановлено.

На підставі викладених обставин суд першої інстанції підсумував, що стороною обвинувачення безумовно доведено, що ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Група Айсберг», згідно даних бухгалтерського обліку, використав для виробництва засобів для обробки рук в побутових умовах в балончику 70 мл розріджувач багатофункціональний 1008 кг на загальну суму 195016,53 грн.

Формуючи такий висновок у вироку суд першої інстанції зауважив, що:

- копія висновку експерта від 29.09.2020 № 316, відповідно до якого фізикохімічний аналіз рідин, зокрема з балончику засобу для обробки рук, свідчив про їх виготовлення на основі спирту етилового технічного призначення не є достатнім доказом для беззаперечного висновку про виготовлення цього засобу для обробки рук саме на основі спирту етилового технічного призначення, оскільки відповідаючи на запитання слідчого, експерт не надав однозначного висновку щодо саме такого способу виготовлення, а вказав, що фізико-хімічний аналіз лише свідчить про основу для виготовлення засобу;

- допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що для засобу для обробки рук використовувався саме розріджувач багатофункціональний, оскільки він був достатньо якісним для виготовлення антисептику;

- допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_6 пояснили, що розріджувач багатофункціональний за хімічним складом фактично є спиртом етиловим з домішками, що унеможливлюють його вживання та використовується підприємцями у якості спирту етилового, якщо це дозволяють вимоги до продукції. При цьому додані до розріджувача добавки не чинять негативного впливу на організм при зовнішньому застосуванні.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, місцевий суд вказав, що пояснення свідків та обвинуваченого свідчили про можливість використання для виготовлення засобу для обробки рук саме розріджувача багатофункціонального без будь-якої його додаткової переробки, що підтвердило відсутність необхідності зайвого ускладнення технологічного процесу та виготовлення з розріджувача багатофункціонального спирту етилового технічного призначення саме для використання його у виробництві засобу для обробки рук, однак ця обставина жодним чином не виключала можливості виробництва спирту етилового технічного призначення з розріджувача багатофункціонального та його виробництва в інших цілях.

Водночас, суд першої інстанції у вироку вказав, що будь-яких доводів щодо неможливості використання для виготовлення засобу для обробки рук розріджувача багатофункціонального стороною обвинувачення не надано, не подано даних про можливе отримання будь-яких переваг виробником при використанні в зазначеному виробництві спирту етилового технічного призначення, як і не надано доказів, які б свідчили, що при виробництві засобу для обробки рук використовувалась інша речовина, ніж розріджувач багатофункціональний, основним компонентом якого є спирт етиловий.

Окремо суд першої інстанції наголосив, що саме лише зазначення в таблиці відповідності найменувань, що сировина «Суміш запашних речовин», «Розчинник універсальний «Сольвентол» та «Розріджувач багатофункціональний» обліковуються в групі «Суміш запашних речовин» жодним чином не свідчило про бажання обвинуваченого приховати використання ним спиртовмісної сировини, «Розріджувач багатофункціональний», оскільки, як визнав місцевий суд, зазначений документ використовувався виключно для упорядкування бухгалтерського обліку підприємства, а допитаний в судовому засіданні першої інстанції свідок ОСОБА_6 пояснив, що аналогічну продукцію (основний інгредієнт якої є спирт етиловий) виготовляли і інші заводи під різними назвами, зокрема «суміш запашних речовин», тобто під назвою одного з продуктів, який використовувався у якості сировини на ТОВ «Група Айсберг» обліковувались і інші продукти зі схожими властивостями (основним компонентом яких є спирт етиловий).

На підставі викладених обставин, місцевий суд дійшов висновку про те, що матеріали провадження не містили будь-яких даних про те, що даний розріджувач багатофункціональний здобутий злочинним шляхом, врахувавши, що ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення щодо використання на зазначеному виробництві незаконно виготовленого із «розріджувача багатофункціонального» спирту етилового технічного призначення в такій же кількості, проте відомості про використання для виготовлення засобів для обробки рук саме спирту етилового технічного призначення, а не розріджувача багатофункціонального, у матеріалах провадження відсутні.

Відтак, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано достатніх для доведення поза розумним сумнівом доказів використання ОСОБА_5 спирту етилового замість «розріджувача багатофункціонального» для виробництва засобу для обробки рук в побутових умовах в балончику 70 мл, тобто не доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції, повторно частково дослідивши письмові докази під час апеляційної процедури за клопотанням прокурора, зауважила, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам і матеріалам кримінального провадження, належним чином умотивовані та ґрунтуються на досліджених у суді першої інстанції доказах, при цьому, місцевий суд, досліджуючи зазначені докази, перевіривши доводи обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання ними процесуальних обов`язків, та, витлумачивши, як того і вимагає процесуальний закон, усі сумніви на користь обвинуваченого, виправдав ОСОБА_5 у зв`язку з недоведенням того, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК.

При цьому, перевіряючи доводи касаційної скарги прокурора щодо неврахування судами окремих доказів та ненадання їм оцінки, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що перелічені докази, а саме: протокол обшуку від 04-05.06.2020 на ТОВ «Група Айсберг» за адресою м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 24; висновок експерта N?212 від 16.06.2020; висновок товарознавчої експертизи N? 1286 від 21.08.2020; протоколу отримання зразків для експертизи від 29.07.2020 висновок експерта N? 316 від 29.09.2020; договір N? 58 від 06.11.2019 між ТОВ «Група Айсберг» і ДП «Попівський експериментальний завод» про поставку «розріджувача багатофункціонального»; товарно-транспортні накладні N? 016 від 14.02.2020 та N? 078 від 03.06.2020 про поставку на ТОВ «Група Айсберг» «розріджувача багатофункціонального» у кількості 8220 кг та 10000 кг відповідно; видаткові накладні N? 016 від 14.02.2020 та N? 078 від 03.06.2020; показання свідка ОСОБА_6 ; показання свідка ОСОБА_7

все ж були предметом оцінки судів попередніх інстанції, при цьому, як суд місцевий суд, так і суд апеляційної інстанції, взяли до уваги також копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №480/9150/20 якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 12.08.2020 №0001363201, №0001353201, №0001373201, №0001383201, оскільки факт здійснення позивачем виробництва підакцизних товарів, а саме спирту етилового технічного призначення, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим, висновок товарознавчої експертизи N?1286 від 21.08.2020 сам по собі не міг слугувати єдиним доказом виробництва підакцизних товарів, а інші перелічені прокурором докази також не спростовували обґрунтованість та вмотивованість висновків судів попередніх інстанцій.

Що стосується показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , щодо яких прокурор зауважує, що останні підтвердили можливість виробити із розріджувача спирт етиловий технічного призначення та розріджувач може бути сировиною для виготовлення етилового спирту технічного призначення, то як вбачається із рішень судів ( які надавали оцінку вказаним показанням) то під час допитів свідки також вказували, що розріджувач багатофункціональний є напівфабрикатом спирту з добавками та він використовується в різних галузях, зауважили, що антисептики для рук також можливо з нього виготовляти, а також те, що дана речовина використовується як високооктанова добавка для моторних палив або сировина для виготовлення розчинників, та, окремо, те, що розріджувач багатофункціональний не є підакцизним товаром, тому його купують виробники побутової хімії та омивачів скла і такий не може бути сировиною для спирту, з розріджувача можливо зробити рідину, яка органолептично буде нагадувати спирт, проте повністю відібрати добавки неможливо і отримана рідина буде небезпечна для здоров`я при внутрішньому вживанні.

З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги прокурора в цій частині є неспроможними, оскільки, як вбачається із наведених вище рішень судів попередніх інстанцій, така оцінка надана під час ретельного їх дослідження як в окремому порядку, так і в сукупності та взаємозв`язку із іншими доказами сторони обвинувачення та захисту, в результаті якого суди об`єктивно дійшли висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Крім того, в ухвалі суду апеляційної інстанції від 28 лютого 2024 року колегією суддів також вказано, що ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та вказано, що стороною обвинувачення, як того вимагають приписи ст. 92 КПК, не доведено того, що ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Група Айсберг», використав у господарській діяльності саме те майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто що із «розріджувача багатофункціонального» був незаконно виготовлений спирт етиловий об`ємом 1008 кг, облікований як «суміш запашних речовин», після чого здійснено зміну його форми (перетворення) в готову продукцію - засіб для обробки рук в побутових умовах в балончику 70 мл, легалізувавши майно таким чином.

Зокрема, вказано висновку колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла з урахуванням того, що:

- не надано обвинувального вироку суду, де ОСОБА_5 був би визнаний у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він отримав майно злочинним шляхом чи інша особа визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, в якому вона отримала майно злочинним шляхом, та наявні докази, що в цьому випадку злочинні діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

- ОСОБА_5 також не було пред`явлено обвинувачення в одержанні майна злочинним шляхом, проведення судового розгляду за яким одночасно із обвинуваченням за ч. 1 ст. 209 КК надавало б суду процесуальну можливість здійснити оцінку наданих доказів на предмет легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що докази, якими сторона обвинувачення доводить одержання майна злочинним шляхом самі по собі (без відповідного обвинувачення) в розумінні ст. 91 КПК не могли встановлювати наявність або відсутність фактів та обставин, які б мали значення для кримінального провадження за ч. 1 ст. 209 КК та підлягали доказуванню, тому доводи апеляційної скарги прокурора визнала необгрунтованими.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції, також окремо оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині відсутності обов`язку прокурора долучити до матеріалів судове рішення за предикатним злочином, визнала їх безпідставними, оскільки таке рішення мало суттєве значення для доведення вини за ч. 1 ст. 209 КК, у той час як обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, покладений безпосередньо на прокурора та підтвердила висновок суду першої інстанції про те, що обвинувачення у такому виді, як воно викладено в обвинувальному акті, вказує на неможливість кримінально-правової кваліфікації викладених у ньому дій за ч. 1 ст. 209 КК в останній редакції цієї статті.

Зокрема, також суд апеляційної інстанції встановив, що згідно обвинувального акта при викладенні фактичних обставин злочину, які прокурор вважав встановленими, виробництво товару тривало з 27.04.2020 до 28.04.2020, а саме 27.04.2020 з розріджувача багатофункціонального було виготовлено розчин засобу для обробки рук в побутових умовах (аерозоль), а 28.04.2020 цей розчин було розфасовано у балончики, при цьому, звернувши увагу, що згідно сформульованого обвинувачення, злочин вчинено 27.04.2020.

З урахуванням викладених обставин та після детального аналізу положень ст. 291 КПК України, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, та сформульоване обвинувачення є різними, а не тотожними частинами, а судовий розгляд здійснюється саме в межах висунутого обвинувачення, то інкримінування ОСОБА_5 вчинення злочину 27.04.2020 виключило кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 209 КК в редакції Закону України від 06.12.2019 № 361-IX, яка набрала чинності тільки 28.04.2020.

З наведеним висновком погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції, та вважає за необхідне зазначити про таке.

Як встановлено судами, ОСОБА_5 було пред`явлене обвинувачення в тому, що він як директор ТОВ «Група Айсберг» використав незаконно виготовлений із «розріджувача багатофункціонального» спирт етиловий об`ємом 1008 кг, облікований як «суміш запашних речовин», у господарській діяльності товариства, а саме шляхом зміни форми (перетворення) спирту етилового в готову продукцію - засіб для обробки рук у балончику 70 мл, чим вчинив легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

В редакції Закону України від 06.12.2019 № 361-IX, з 28 квітня 2020 року диспозицією ч. 1 ст. 209 КК передбачена відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є встановлений з метою протидії залученню в економіку майна, одержаного злочинним шляхом, та виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов`язань порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових угод в частині особистого та іншого подібного використання майна, не пов`язаного з господарською діяльністю. Додатковим безпосереднім об`єктом виступають інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансової системи, засади добросовісної конкуренції.

При цьому, попередня редакція кримінального закону в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, встановлювала відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Порівняльний аналіз вказаних редакцій норм кримінального закону за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, дає підстави для висновку, що законодавцем встановлено зміну підходу до визначення майна, одержаного злочинним шляхом, що усунуло попередню необхідність для подання доказів засудження особи за предикатний злочин, та наразі дає можливість суду лише оцінити докази та фактичні обставинам на підтвердження того, що легалізоване майно було отримане злочинним шляхом.

Водночас, у даному випадку прокурором ставиться питання про застосування нової редакції ч. 1 ст. 209 КК України, та відсутність обов`язку подання доказів попереднього засудження ОСОБА_5 за предикатний злочин, оскільки, на його думку, початок виконання об`єктивної сторони злочину мав місце 27 квітня 2020 року, в той час як його закінчення відбулося 28 квітня 2020 року, у зв`язку із чим, прокурор вважає, що застосуванню судом підлягав саме ч. 1 ст. 209 КК України, в редакції Закону України від 06.12.2019 № 361-IX, який набрав чинності 28 квітня 2020 року.

Водночас, відповідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, проаналізувавши положення ст. 291 КПК України, Суд дійшов висновку, що законодавець передбачив обов`язкову інформацію, яка має бути зазначена уповноваженою особою у обвинувальному акті, серед яких, зокрема, виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, які є окремими складовими обвинувального акта та не підлягають уподібненню та злиттю в одне поняття.

При цьому, приписами ч. 1 ст. 337 КПК визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як роз`яснено в п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У формулюванні обвинувачення повинні бути відображені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до формулювання обвинувачення, події, що ставилися у провину ОСОБА_5 мали місце саме 27 квітня 2020 року, та з урахуванням викладеного, колегією суддів апеляційної інстанції вірно зазначено, що станом 27 квітня 2020 року діяла редакція ч. 1 ст. 209 КК України № 430-IV від 16.01.2003, яка передбачала обов`язкову складову у виді доказів предикатного злочину та таких стороною обвинувачення під час судового розгляду подано не було.

Водночас, доводи касаційної скарги прокурора не містять обґрунтувань про те, що саме у формулюванні обвинувачення ним зазначалось, що подія злочину відбувалась у період з 27 квітня 2020 року по 28 квітня 2020 року.

За таких обставин, твердження прокурора про необхідність врахування даних, що викладені у фактичних обставинах, з огляду на положення передбачені ст. 337 КПК України та відсутність повноважень у суду на вихід за межі висунутого обвинувачення, є безпідставними.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора.

Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не забезпечено.

Згідно зі ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Отже, аналізуючи докази, надані стороною обвинувачення, суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли висновку, що поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

У свою чергу суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 за апеляційною скаргою прокурора, ретельно перевірив зазначені в ній доводи, які є аналогічними доводам поданої касаційної скарги, проаналізував їх, дав на них достатньо переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими, спростував доводи прокурора щодо безпідставності виправдання ОСОБА_5 та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку із чим, дійшов правильного висновку про необхідність залишення виправдувального вироку щодо ОСОБА_5 без змін, а переконливих доводів про протилежне в касаційній скарзі прокурора не наведено та касаційною перевіркою не встановлено, а відтак, відсутні підстави для задоволення вимог його касаційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року щодо ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3