Справа № 591/807/24

Провадження № 2/591/130/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/807/24 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 30.06.2020 уклала з відповідачем договір купівлі продажу майнових прав, за яким придбала майнові права на квартиру за ціною 831500 грн. Договором передбачено, що запланований термін завершення будівництва ІІ квартал 2021 року та що передача об`єкта нерухомості здійснюється після введення його в експлуатацію по акту прийому передачі, який підписується не пізніше ніж через 60 календарних днів після закінчення робіт, або введення в експлуатацію, або проведення технічної інвентаризації. Позивачка свої зобов`язання за договором виконала, натомість відповідач не виконав зобов`язання щодо здачі об`єкта в експлуатацію, не передав позивачу об`єкт нерухомості. Посилаючись на положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача пені. Зазначає, що згідно умов договору продавець зобов`язується за свій рахунок забезпечити будівництво та введення об`єкта в експлуатацію. Продавець несе відповідальність за строки завершення будівництва. Зазначає, що розмір збитків у зв`язку з порушенням умов договору становить 2037330 грн., тому вважає, що розмір пені, який підлягає стягненню не повинен перевищувати розмір збитків.

Позивачка на підставі п.п. 4.1, 4.2, 44 Договору здійснила попередню оплату за договором, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 3 ст. 693 ЦК України, якою передбачено нарахування процентів на суму попередньої оплати відповідно до ст. 536 ЦК України. Виходячи зі змісту положень договору крайнім днем передачі об`єкта в експлуатацію є 29.08.2021. Проценти за користування сумою попередньої оплати нараховані з 30.08.2021 по 22.01.2024 та становлять 372593,97 грн.

Відповідач більше двох з половиною років не виконує зобов`язання за договором, будинок у експлуатацію не зданий, така бездіяльність стала причиною тривалої невизначеності позивача щодо можливості одержання у власність наперед оплаченої квартири. Наведене спричинило позивачці моральні страждання, розмір яких оцінює у 300000 грн.

Позивача не було повідомлено про наявність об`єктивних підстав для перенесення строку завершення будівництва. Відповідач не виконує зобов`язання протягом тривалого часу . Зазначає, що належним способом захисту буде зобов`язання відповідача виконати умови договору, зокрема, стосовно завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, і передачі позивачці об`єкта нерухомості як власнику майнових прав.

Просить: стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2037330,00 грн. за прострочення виконання зобов`язання згідно з договором купівлі продажу майнових прав №50; відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 372593,97 грн., моральну шкоду в сумі 300000 грн; зобов`язати відповідача виконати умови договору купівлі продажу майнових прав № 50 від 30.06.2020 р., укладеного з ОСОБА_2 : завершити будівництво житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_2 об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_2 , як власнику майнових прав на зазначений об`єкт нерухомості відповідно до умов Договору купівлі-продажу майнових прав № 50 від 30.06.2020 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач із позовом не погодився. Зазначив, що норма ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на договори купівлі продажу майнових прав. Майнове право, як предмет договору купівлі продажу, в розумінні цього закону не є послугою та/або роботою. Стосовно вимоги про стягнення відсотків за користування чужими коштами, зазначив, що за умовами договору відбувається реалізація майнових прав, а не об`єкта нерухомості. Відповідач не має можливості передати позивачу квартиру як об`єкт цивільних прав, а має можливість передати майнові права, які вже є у позивача. Тому підстави для застосування ст. 536 ЦК України відсутні.

У позовній заяві не наведено доказів, що можуть довести глибину моральних страждань. Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуде статусу об`єкта цивільних прав лише після державної реєстрації. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що заявляючи вимоги про стягнення пені позивачка виходила з того, що договір містить ознаки кількох договорів будівельного підряду та купівлі продажу майна, що буде створене продавцем у майбутньому. В силу договору передача майнових прав відбувається після складання відповідного двостороннього акту, доказів передачі якого відповідач не надав. Договір передбачає обов`язки сторін щодо приймання та передачі саме об`єкта нерухомості. квартири. Також передбачено зобов`язання відповідача створити (збудувати) об`єкт нерухомості позивачу. Позивачкою детально у позовній заяві наведено наслідки невиконання договору, що мали вплив на життєві обставини та заподіяли моральну шкоду. Доказів на спростування доводів позивача про невиконання обов`язку передачі об`єкта нерухомості відповідач не надав.

У запереченнях відповідач вказував, що доводи стосовно заподіяної моральної шкоди є безпідставними.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав із зазначених підстав.

У судове засідання представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що 30.06.2020 між АТ «Сумбуд» та позивачкою укладено договір купівлі-продажу майнових прав №50, предметом за цим договором є майнові права на об`єкт нерухомості- квартиру площею 67,47 кв.м. в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-11).

Відповідно до п. 2.1 договору майнові права продавця на об`єкт нерухомості, які належать продавцю та відчужуються покупцю відповідно до умов договору полягають у праві набути право власності на об`єкт нерухомості після введення його в експлуатацію об`єкта будівництва та оформити відповідні правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості.

Відповідно до п. 2.5 договору покупець майнових прав на об`єкт нерухомості реалізує (здійснює) такі права шляхом отримання об`єкта нерухомості за актом прийому передачі, набуття та оформлення права власності на об`єкт нерухомості шляхом здійснення державної реєстрації права власності на такий об`єкт з отриманням правовстановлюючих документів.

Запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва ІІ квартал 2021.

Відповідно до пункту 3.2 зазначеного договору продавець здійснює передачу майнових прав на об`єкт нерухомості та безпосередньо об`єкт нерухомості в порядку та на умовах, визначених у статті 5 цього договору, за умови належного і повного виконання покупцем всіх прийнятих на себе зобов`язань за даним договором.

Відповідно до п. 3.4 договору з продавець зобов`язується за свій рахунок забезпечити будівництво та введення в експлуатацію об`єкта будівництва. Будівництво об`єкта може здійснюватися безпосередньо як продавцем, так і третіми особами, залученими продавцем. Продавець несе відповідальність за строки завершення будівництва, визначені в п. 2.4 цього договору, та, відповідно за можливість вчасної реалізації покупцем придбаних майнових прав.

Згідно п. 4.1 договору ціна майнових прав на об`єкт нерухомості складає 138583,33 грн. Сплата грошових коштів шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесення готівки в строк до 31.05.2021.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 зазначеного договору, передача покупцю права власності на майнові права на об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім актом прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, який підписується повноважними представниками сторін впродовж 2 днів з моменту сплати 100 відсотків ціни майнових прав, визначеної п. 4.1 цього договору.

Передача об`єкта нерухомості покупцю як власнику майнових прав на об`єкт нерухомості здійснюється після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, що підтверджується отриманим сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об`єкта. Передача об`єкта нерухомості покупцю проводиться по акту прийому-передачі об`єкта нерухомості, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше ніж через 60 календарних днів з дня настання кожної з наступних подій: 1) закінчення робіт з надання об`єкту нерухомості обумовленого цим договором стану, в тому числі оздоблювальних робіт; 2) введення об`єкта будівництва в експлуатацію; 3) проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомості бюро технічної інвентаризації і виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомості(а.с. 8-12).

Відповідно до наданих копій квитанцій позивачкою було до 05.05.2021 оплачено відповідачу за даним договором вартість майнових прав у загальному розмірі 831500 грн. (а.с. 14-19).

Згідно з довідкою про 100 (сто) відсоткове виконання обов`язків покупця від 9 січня 2024 року, виданою АТ «Сумбуд» , позивачка згідно з договором купівлі-продажу майнових прав №50 від 03 лютого 2021 року30.06.2020 оплатила 67,64 кв.м загальної площі об`єкта інвестування і виконала всі свої обов`язки, пов`язані з цим договором (а.с.20).

Відповідно до звіту, складеного ТОВ «Оціночна фірма «Юніт» на замовлення позивачки, збитки ОСОБА_2 внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі продажу майнових прав склали 2037330 грн. Дані збитки розраховані як неотриманий за період з 30.06.2021 по дату оцінки (10.01.2024) дохід від інвестування у житлову нерухомість (а.с. 21-44)

Щодо вимоги про стягнення пеніна підставі частини п`ятоїстатті 10Закону №1023-XII суд зазначає таке.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (стаття 3 ЦК України).

Статтею 627 ЦК Українивстановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

За положеннямистатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина другастатті 551 ЦК України).

Статтею 177 ЦК Українивизначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з частиною першоюстатті 178 ЦК Україниоб`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першоїстатті 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з частиною другоюстатті 656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

У постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Судом встановлено, що між сторонами спору було укладено договір про купівлю-продаж майнових прав на квартиру, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався сплатитивідповідачу ціну продажу майнового права, а відповідач -передати позивачу майнове право на квартиру та протягом 60 днів після закінчення робіт або введення будинку в експлуатацію, або його технічної інвентаризації, за умови сплати ціни продажу позивачем майнового права, передати останньому квартиру за актом прийому-передачі.

Відповідно до довідки від 09.01.2024 сторони підтвердили виконання позивачкою обов`язків покупця повну оплату площі об`єкта інвестування.

Згідно з преамбулоюЗакону України «Про захист прав споживачів»цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктами 18, 22 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Звертаючись до суду з позовом, посилаючись на порушення встановленого у договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру орієнтовного строку здачі будинку в експлуатацію позивач просить застосувати до відповідача відповідальність, передбачену частиною п`ятоюстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Приписистатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлюють права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Частиною п`ятою зазначеної статті передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Поряд з цим, продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації (пункт 18 частини першоїстатті 1 зазначеного закону).

Згідно з пунктом 17 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Робота - це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 21частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а у зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її виконання.

Відповідно до частини першоїстатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно достатті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першоюстатті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

За змістом укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру відповідач зобов`язувався передати позивачу у власність майнове право об`єкт нерухомості (квартиру) на квартиру, що знаходиться у будинку, а позивач зобов`язувався сплатити відповідачу ціну продажу майнового права згідно з умовами цього договору та прийняти майнове право. Зазначене цілком відповідає характерним ознакам договору купівлі-продажу. Отже спірний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру не є договором підряду чи договором про надання послуг.

Сторони погодилися з такими умовами договору, заперечень щодо їх формулювань не висловлювали, в судовому порядку, не заявляли про недійсність умов зазначеного вище договору купівлі-продажу.

Аналогічна позиція викладена у постанові ОП КЦС ВС від 25 березня 2024 року у справі № 759/9026/21

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, зміст укладеного сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру дозволяє дійти висновку про те, що між сторонами не виникло правовідносин з надання послуг або виконання робіт, предметом договору були майнові права на квартиру. Між сторонами був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, а не договір про виконання робіт (надання послуг), а тому відсутні підстави для застосування положень частини 5статті 10 Закону№ 1023-XIIдо спірних правовідносин.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає таке. В обґрунтування даних вимог позивач посилається на те, що позивачка здійснила попередню оплату за договором, тому до даних правовідносин повинні застосовуватися положення ч. 3 ст. 693, ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положеннястатті 538цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно достатті 536цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до .ч 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Обгрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, позивач посилається на те, що на підставі п.п. 4.1, 4.2, 4.4 договору здійснила попередню оплату товару в загальній сумі 831500 грн.

Відповідно до зазначених пунктів договору ціна майнових прав на об`єкт нерухомості складає 831500 грн. Сплата грошових коштів, зазначених у п. 4.1. Договору проводиться покупцем у національній валюті шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесенням готівки у визначені цим пунктом строки. Оплата ціни майнових прав на об`єкт нерухомості та за укладання договору в розмірі 300000 грн. в т. ч. ПДВ може здійснюватися безпосередньо покупцем, так і третьою особою за умови попереднього письмового повідомлення покупцем продавця. Перерахування продавцю грошових коштів в якості оплати частини ціни майнових прав за рахунок кредиту банку, отриманого покупцем, здійснюється у день видачі кредиту на поточний рахунок продавця.

Зі змісту зазначених положень договору не випливає, що вартість майнових прав на квартиру є попередньою оплатою товару. Також з матеріалів справи не вбачається, що майнові права не передані від продавця покупцю, оскільки відповідач не заперечує наявність майнових прав у позивача на об`єкт інвестування та довідкою від 09.01.2024 підтвердив повне виконання позивачем обов`язків покупця. Відтак, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 3 ст. 693 ЦК України. А тому вимоги про стягнення з відповідача відсотків в сумі 372593,97 грн. за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ст.23 ЦК Украни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкодаполягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4)у приниженнічесті тагідності фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. 3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна положенняп.5ч.1ст.4,ч.2ст.22Закону України«Про захистправ споживачів», відповіднодо положеньяких споживачіпід часукладення,зміни,виконання таприпинення договорівщодо отримання(придбання,замовлення тощо)продукції,а такожпри використанніпродукції,яка реалізуєтьсяна територіїУкраїни,для задоволеннясвоїх особистихпотреб маютьправо на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) сформулювала висновок, згідно яким, виходячи з положень статей16і23 ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК Українипередбачає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором абозаконом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першоїстатті 3 ЦК України)

Тлумачення пункту 3 частини першої статті3та статті627 ЦК Українисвідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першоюстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановивши, що в договорі строк готовності об`єкта будівництва є орієнтовним, а термін передачі права власності на майнові права на квартиру конкретною датою не визначено, а поставлено в залежність від факту прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення відповідача обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №711/1032/21.

Відносно вимог про зобов`язання виконати умови договору суд зазначає, що відповідно до положеньст. 177 Цивільного кодексу України(даліЦК) майнові права є об`єктами цивільного права.Поняття майнових прав наведено уст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». За змістом цієї норми, майновими правами визнаються будь які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Згідно з частиною 4ст. 12 ЦК, особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.У відповідності до частини 2ст. 656 ЦК, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Частиною другоюст. 331 ЦКпередбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ПАТ «СУМБУД» на підставі договору купівлі-продажу майнових прав прийняв на себе обов`язок передати позивачці майнові права на квартиру після проведення повного розрахунку, та передати їй об`єкт нерухомості, як власнику майнових прав, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

На момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем не введений в експлуатацію об`єкт будівництва багатоповерховий будинок об`єкт будівництва. Позивач на виконання договірних зобов`язань по договору відступлення права - вимоги повністю розрахувався та отримав право вимагати від відповідача передачі спірного майна. Відповідачем, в свою чергу, порушено положення умов договору щодо запланованого терміну завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію. А відтак - і не передане позивачу квартиру, що в цілому призвело до порушення прав позивача як добросовісного інвестора, який належним чином виконав договірні зобов`язання. На спростування доводів позивача, відповідачем не було надано жодних належних доказів, які б підтверджували терміни завершення будівництва у заплановані та визначені договором та введення об`єкта в експлуатацію. Також не повідомлено про причини не завершення будівництва у заплановані строки. А тому позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача виконати умови договору купівлі-продажу майнових прав - завершити будівництво житлового будинку і передати позивачці об`єкт нерухомості квартиру, як власнику майнових прав на зазначений об`єкт нерухомості відповідно є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставіст.141ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову та звільненням позивача від сплати судового збору при зверненні до суду, слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. як за одну вимогу немайнового характеру, що підлягала сплаті при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» про захист прав споживача задовольнити частково .

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Сумбуд» виконати умови Договору купівлі-продажу майнових прав № 50 від 30.06.2020 р., укладеного з ОСОБА_2 : завершити будівництво житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_2 об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_2 , як власнику майнових прав на зазначений об`єкт нерухомості відповідно до умов Договору купівлі-продажу майнових прав № 50 від 30.06.2020 р.

У іншій частині вимог відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сумбуд», код ЄДРПОУ 14017843, адреса: м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2024.

Суддя О.О.Ніколаєнко