Справа № 353/711/23

Провадження № 22-ц/4808/293/24

Головуючий у 1 інстанції МОТРУК Л. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Пнівчук О.В.,

секретаря Кузів А.В.,

з участю представників особи, яка подала апеляційну скаргу, Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області Януш О.В. та ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та їх представника адвоката Жидецької С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_4 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Мотрук Л.І. 23 листопада 2023 року у м. Тлумач Івано-Франківської області, повний текст якого складено 01 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року представник Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.05.2018 року працівники служби у справах дітей Тлумацької районної державної адміністрації відвідали ОСОБА_2 у пологовому відділенні Тлумацької центральної лікарні, поспілкувались з матір`ю та батьком дитини та запропонували батькові здійснити реєстрацію новонародженої дитини, а матері - деякий час провести з дитиною у реабілітаційному центрі матері та дитини с. Горохолино Богородчанського району Івано-Франківської області, який надає потрібну допомогу породіллям у вихованні дітей, навчає дбати про гігієну та особистий порядок, де набувають певних знань і вмінь у догляді за дитиною.

07.05.2018 року, зважаючи на певні ускладнення в дитини та для детального обстеження і вибору подальшого лікування дитини, матір ОСОБА_2 з дитиною переведено з пологового відділення Тлумацької центральної районної лікарні у відділення патології новонароджених Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.

За заявою ОСОБА_3 від 14.05.2018 року малолітню дитину ОСОБА_4 , 18.05.2018 року влаштовано у Надвірнянський будинок дитини на повне державне утримання у зв`язку з важким матеріальним становищем, відсутністю належних умов проживання, розвитку та виховання дитини та неможливістю здійснювати догляд та піклування над нею.

Працівники служби у справах дітей неодноразово попереджали батьків малолітньої дитини про відповідальність за ухилення батьків малолітньої дитини від виконання ними батьківських обов`язків та можливість позбавлення їх батьківських прав. За період з квітня 2018 року по даний час працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації та працівниками служби у справах дітей Тлумацької міської ради неодноразово (десять разів) проводились обстеження умов проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , однак за цей період часу умов для виховання, розвитку та проживання дитини відповідачами не створено.

Батьки не провідували свою дочку більше року, останнє відвідування дитини було 25.01.2022 року. ОСОБА_3 встановлено діагноз: змішаний розлад особистості, а з 2019 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті з діагнозом: легка розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю.

З 30.03.2023 року ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю з дитинства. Також, ОСОБА_3 01.07.2021 року Івано-Франківським судом Івано-Франківської області було засуджено за ч.1 ст.149 КК України до 3 років позбавлення волі, але звільнено від відбування основного покарання з випробувальним іспитовим строком терміном на 1 рік.

Виходячи з інтересів дитини, орган опіки і піклування просив позбавити відповідачів батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнути з відповідачів аліменти на її утримання, місцем проживання дитини залишити Надвірнянський будинок дитини (а.с.1-4).

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_4 . Покладено на Тлумацьку міську раду як орган опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судовий збір покладено на рахунок держави (а.с.106-111).

Не погодившись з рішенням суду представник Тлумацької міської ради подав апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Вказує, що враховуючи положення ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Батьків малолітньої дитини працівниками служби у справах дітей неодноразово попереджено про відповідальність за ухиляння батьків від виконання батьківських обов`язків та можливість позбавлення їх батьківських прав.

З листа КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини Івано-Франківської обласної ради» від 21.12.2023 року №220 встановлено, що під час відвідування дитини батьками спостерігається відсутність емоційного зв`язку та довіри. Дівчинка боїться батьків, плаче, не хоче спілкуватись з ними. Під час зустрічі дитини з батьками у дівчинки спостерігається зовнішні ознаки нестабільного емоційного стану: істерика, нервове тремтіння, відсутність інтересу розмовляти. У таких моментах персонал будинку дитини перебуває поруч з дівчинкою, підтримуючи її та заспокоюючи. В ході проведенні неодноразових бесід з дитиною виявляється, що дитина не хоче зустрічатися з батьками, відмовляється жити вдома. Після кожного провідування батьків з дитиною психологом закладу проводиться арт-терапевтична робота, казко-терапія на зняття стресу, страху, а також вправи на розслаблення.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Стягнути з відповідачів судові витрати (а.с.120-122).

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників особи, яка подала апеляційну скаргу, Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області Януш О.В. та ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та їх представника адвоката Жидецької С.Р., дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з положень ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», встановивши відсутність винної поведінки та свідомого нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками, беручи до уваги той факт, що батьки дитини бажають, щоб малолітня дочка проживала разом з ними, а також відсутність інших, передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав, виходив з того, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. При цьому, відсутність певних умов для проживання дитини в житлі її батьків не є підставою до позбавлення батьківських прав. Факт знаходження відповідачки ОСОБА_2 на обліку лікаря психіатра не може бути прямим та однозначним доказом про невиконання ними своїх батьківських обов`язків без доводів взаємозв`язку цих фактів із виконанням батьківських обов`язків. Позовна вимога про стягнення аліментів є передчасною, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують ухилення відповідачів від сплати аліментів, не обґрунтовано їх розмір та не вказано номер особистого рахунку дитини, на який мають нараховуватись такі кошти, що не є перешкодою для повторного звернення з такою позовною вимогою після усунення недоліків. Суд також роз`яснив, що захист дитини може відбутися за допомогою інших правових засобів, зокрема відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

З такими висновками апеляційний суд погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.05.2018 року (а.с. 5).

За змістом заяви ОСОБА_3 від 14.05.2018 року, адресованій начальнику Служби у справах дітей Тлумацької районної державної адміністрації, останній просив тимчасово влаштувати його дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Надвірнянський будинок дитини у зв`язку з важким матеріальним становищем та відсутністю навичок догляду за новонародженою дитиною (а.с. 11).

Розпорядженням № 266 від 15.05.2018 року Тлумацької РДА Івано-Франківської області «Про влаштування малолітньої дитини в Надвірнянський будинок дитини» малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано у Надвірнянський будинок дитини на повне державне утримання у зв`язку з важким матеріальним становищем, відсутністю належних умов розвитку та виховання дитини та неможливістю здійснювати догляд та піклуватися над своєю дитиною (а.с. 12).

Як встановлено з акту малолітню дитину влаштовано до Надвірнянського будинку дитини 18.05.2018 року (а.с. 13).

10 грудня 2018 року ОСОБА_2 просила направити її до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної допомоги у зв`язку із відсутністю практичних навичок по догляду за дитиною (а.с. 14). Тлумацьким районним центром соціальної служби для сім`ї, дітей та молоді видано направлення/клопотання про направлення ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної допомоги у зв`язку із відсутністю навичок у матері догляду за дитиною (а.с. 15).

15 серпня 2019 року Службою у справах дітей Тлумацької районної державної адміністрації винесено попередження ОСОБА_2 про відповідальність за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків та можливість позбавлення батьківських прав (а.с. 16).

З акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 15.08.2022 року за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з двох кімнат, будинок глиняний, загальна площа 30 кв.м. Кімната в аварійному стані, потребує ремонту, опалення пічне, дров на зиму немає, також відсутня криниця. Для виховання та розвитку дитини не створені належні умови (а.с. 19).

Згідно акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 01.02.2023 року за адресою АДРЕСА_1 , в будинку пічне опалення, від якого відчувається запах диму, продуктів харчування на час обстеження даної сім`ї було обмаль, в коридорі та кімнаті потрібно зробити ремонт, вставити подвійні вікна. Надано час до березня 2023 року навести лад, закупити продукти харчування для сім`ї та приготувати дрова для опалення (а.с. 20).

Відповідно до наказу № 8 від 03.02.2023 року служби у справах дітей Тлумацької міської ради «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах служби у справах дітей» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято із сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Внесено дані про дитину до журналу обліку дітей,які перебувають у складних життєвих обставинах Тлумацької міської ради та відповідний запис в ЄІАС «Діти» (а.с. 21).

З листа КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини Івано-Франківської обласної ради» від 01.03.2023 року № 53 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на вихованні в закладі з 18.05.2018 року згідно з розпорядженням Тлумацької РДА від 15.05.2018 року № 2616, мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 не провідували більше шести місяців, дата останніх відвідин - 25.01.2022 року та складено акт про невідвідування дитини (а.с. 22, 23).

Відповідно до акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 02.03.2023 року за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що будинок знаходиться на відстані приблизно 3 км. від села, біля лісу. Опалення пічне, відчувається запах диму, підлога давно не фарбована, потребує ремонту. Вікна в кімнаті одинарні, місцями прогнилі, одне вікно забите плівкою. Стеля та стіни у жилій кімнаті в тріщинах. Жодних умов для виховання та розвитку дитини не створено (а.с. 24,135).

Згідно копії листа КНПП "Тлумацька центральна районна лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 16.10.2019 року № 168/02-11 ОСОБА_3 не перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Тлумацької ЦРЛ, оскільки проживає без реєстрації на території району. ОСОБА_2 також не перебуває на обліку в психіатричному кабінеті, оскільки від неї не отримано згоду. Однак, згідно з консультативним висновком спеціаліста з ОПНЛ № 3 від 04.09.2019 року ОСОБА_3 встановлено діагноз: змішаний розлад особистості, а ОСОБА_2 встановлено діагноз: легка розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю (а.с. 17).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Антонівка, Івано-Франківського району Івано-Франківської області не перебуває на обліку у наркологічному кабінеті. У психіатричному кабінеті на обліку з 2019 року. Діагноз: F 70.0. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Антонівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області не перебуває на обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах, що встановлено з інформації від 04.08.2022 року № 301/02-11, поданої КНПП "Тлумацька центральна районна лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (а.с. 18).

З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №209683 ОСОБА_2 являється особою з інвалідністю третьої групи з дитинства. Дата огляду 27.04.2023 року. Дата повторного огляду 27.04.2024 року (а.с. 26).

Відповідно до довідки № 38/15/1447-23 від 18.09.2023 року, виданої Івано-Франківським районним сектором № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 був засуджений 01.07.2021 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.1 ст. 149 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та знятий 02.08.2022 року з обліку у зв`язку із закінченям покарання з іспитовим строком (а.с. 82).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , не перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в області та пенсії не отримують, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 06.03.2023 року № 50/01-15 (а.с. 25).

З характеристики ОСОБА_3 , виданої 18.09.2023 року № 139/2023 ТОВ «Торговий сервіс» слідує, що останній працює в ТОВ «Торговий сервіс» з 25.03.2023 року на посаді менеджер з логістики. ОСОБА_3 зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник, вміє організовувати робочий процес і проконтролювати якість, виконуваної роботи відповідно до поставлених завдань. Завдання керівництва виконує якісно і в установлений строк, не зважаючи при цьому на особистий час. У непередбачуваних ситуаціях може самостійно прийняти правильне рішення. Має такі важливі для працівника риси, як пунктуальність та відповідальність. У колективі з усіма підтримує рівні, дружні відносини, користується повагою і авторитетом у керівництва (а.с. 83).

Відповідно до довідки від 21.08.2023 року № 0000-000059 даного товариства, дохід ОСОБА_3 за період з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року склав 6700 грн (а.с. 84).

З листа КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини Івано-Франківської обласної ради» від 11.05.2023 року № 106 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на вихованні в закладі з 18.05.2018 року, згідно з розпорядженням Тлумацької РДА від 15.05.2018 року № 2616, мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 не провідували протягом року, дата останніх відвідин - 25.01.2022 року та складено акт про невідвідування дитини (а.с. 27).

З акту обстеження умов проживання, виданого службою у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 12.05.2023 року, за адресою АДРЕСА_1 та фотокарток встановлено, що належних умов для виховання та розвитку дитини не створено (а.с. 28, 29-44).

Згідно з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 1031 від 30.06.2023 року, виданого виконавчим комітетом Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, орган опіки та піклування Тлумацької міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно їхньої малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останнє відвідування дитини було 25 січня 2022 року (а.с. 45).

З акту обстеження умов проживання № 240/01-15 від 31.10.2023 року Служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, за адресою вул. Щеблева, 6, с. Антонівка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область встановлено, що для виховання та розвитку дитини не створені належні умови проживання: вікна трухляві, одинарні шиби потріскані, туалет на вулиці оббитий тканиною, вода на сусідньому подвір`ї, заготовлених дров немає та встановлено, що батьки дитини не розуміють відповідальності щодо виховання малолітньої дитини (а.с. 91).

На запит адміністрації КНП «ІФОСБД ІФОР» надає психологічну характеристику вихованки закладу ОСОБА_4 , де зазначено, що під час відвідування дитини батьками спостерігається відсутність емоційного зв`язку та довіри. Дитина не хоче зустрічатися з батьками, відмовляється жити вдома. Після кожного провідування батьків з дитиною психологом закладу проводиться арт-терапевтична робота, казкотерапія на зняття стресу, страху, а також вправи на розслаблення (а.с.142,142-зворот).

На підстави ухвали апеляційного суду перевірені умови проживання сторін та відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного представниками служби у справах дітей Тлумацької міської ради від 14 травня 2024 року проведено обстеження умов проживання у будинку за адресою АДРЕСА_1 . За цією адресою проживають: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_4 (влаштована до Надвірнянського будинку дитини), ОСОБА_2 - мати дитини. Для виховання та розвитку дитини не створено належних умов. Матеріально-побутові умови та санітарно-гігієнічний стан житла не відповідають встановленим стандартам (а.с.190).

Судом оглянуто відеозапис обстеження умов проживання будинку (адреса с.Антонівка Івано-Франківського району Івано-Франківсьокї області) сім`ї Бандрівських та фотокартки, наданих представником позивача, що міститься на флеш-накопичувачі (а.с.191).

ОСОБА_3 працює в ТОВ «Торговий сервіс» з 20.03.2023 року. На даний час займає посаду менеджера з логістики. Дохід за період з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року склав 81600 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Торговий сервіс» від 05.04.2024 року (а.с.192).

З витягу №605233 від 23.05.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 (критерій пошуку ідентифікаційний номер фізичної особи) зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 площею 30,8 кв.м.. Квартира складається з однієї житлової кімнати та однієї кухні (а.с.187).

З інформації №605233 від 23.05.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (критерій пошуку ідентифікаційний номер фізичної особи) зареєстровано житловий будинок загальною площею 66,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.188).

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Частинами першою, другою статті 27 цієї Конвенції визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17, від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/1.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

В судових засіданнях у даній справі відповідачі категорично заперечують проти позбавлення її батьківських прав, вони прагнуть брати участь у вихованні та утриманні їх малолітньої дитини, періодично відвідують її у будинку дитини, намагаються налагодити з нею зв`язок, вважають за потрібне у будь-який позитивний спосіб впливати на фізичний, психічний, моральний розвиток дитини.

Малолітня дочка ОСОБА_4 , проживає в Надвірнянському будинку дитини окремо від відповідачів, та жодної загрози життю і здоров`ю дитини немає, а відсутність певних умов для проживання дитини в житлі її батьків не є підставою до позбавлення батьківських прав.

Отже, з урахуванням обставин, норм матеріального права та практики їх застосування, немає жодних підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, визначених законом. Ці підстави є виключними і розширеному тлумаченню не підлягають. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі №638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі №409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Що стосується висновку Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 30.06.2023 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів щодо їх дочки Діани, то суд звертає увагу на наступне.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Однак, у вищевказаному висновку не встановлено фактів, які б свідчили про те, що позбавлення відповідачів батьківських прав є таким заходом впливу, який найкраще відповідає інтересам дитини. Висновок містить тільки наведені дані щодо документів, які були надані позивачем до позовної заяви. При цьому на засіданні комісії не звернута увага а ні на думку батька ОСОБА_3 , а ні на думку матері ОСОБА_2 . Також представниками позивача не проведено бесіду за участю психолога з самою малолітньою дитиною, враховуючи її вік та особливості, щодо її світосприйняття та світогляду, бажання мати батьків та жити в сім`ї. Тобто, даний висновок ґрунтується виключно на судженнях самих членів комісії, який, на переконання суду, є неповним.

Виходячи з вищевказаного, суд вірно не погодився з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є недостатньо обґрунтованим та передчасним.

Доказів які б свідчили про аморальний спосіб життя відповідачів, зловживання алкогольними напоями, умисне ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та їх винної поведінки, матеріали справи не містять.

Так, безперечно, у будинку відсутні належні умови проживання для дитини, але батько дитини є власником квартири, має самостійний дохід у вигляді заробітної плати, мати дитини є власником будинку, у якому сім`я проживає, батьки не втратили інтересу до дитини і свідомо бажають її виховувати, а тому позбавлення їх батьківських прав буде невиправданим втручанням з боку держави у сімейне життя.

При цьому апеляційний суд у даній справі зауважує, що Законом України «Про соціальні послуги» визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно з частиною другою статті 16 цього Закону соціальні послуги за типами поділяються на: 1) прості соціальні послуги, що не передбачають надання постійної або систематичної комплексної допомоги (інформування, консультування, посередництво, надання притулку, представництво інтересів, тощо); 2) комплексні соціальні послуги, що передбачають узгоджені дії фахівців з надання постійної або систематичної комплексної допомоги (догляд, виховання, спільне проживання, соціальний супровід, кризове втручання, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція тощо); 3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг.

Тому держава має взяти на себе обов`язок щодо постійного соціального супроводу сім`ї, у якої виникають труднощі у вихованні дитини, які неможливо подолати без втручання державних органів.

Хоча такий супровід і встановлений, однак враховуючи, що дитина не проживає з батьками, тому він носить формальний характер. У разі бажання батьків повернути дитину, надання такого супроводу мають надати відповідні державні заклади, а контроль за його систематичністю та постійністю має бути покладений на орган опіки та піклування.

Враховуючи вище зазначене, рішення суду першої інстанції на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні, доповнивши резолютивну частину оскаржуваного рішення абзацами такого змісту «Зобов`язати орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області встановити постійний контроль над здійсненням соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і малолітньої дитини ОСОБА_4 .»

Вимоги про стягнення аліментів є похідними від вимог про позбавлення батьківських прав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення аліментів з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Тлумацької міської ради як органу опіки та піклування Івано-Франківського району Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2023 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом другим такого змісту:

«Зобов`язати орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області встановити постійний контроль над здійсненням соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і малолітньої дитини ОСОБА_4 .»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В.Василишин

О.В.Пнівчук

Повний текст постанови складено 30 травня 2024 року.