Справа № 560/4302/24

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємство "Аграрна компанія 2004" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України прийняте на підставі наказу про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України № 17616 від 21 листопада 2023 року;

- зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» подану 15 листопада 2023 року щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком України, а саме на заяву від 15.11.2023 року у зовнішньоекономічних операціях, які потребують продовження: 570 000,00 доларів США з 13.10.2023 року до 03.11.2023 року та 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 03.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, при розгляді заяви від 15.11.2023, відповідач діяв формально, прийнявши рішення, яке не є пропорційним наслідкам, на досягнення яких воно спрямоване та враховуючи відсутність інших підстав, визначених у пункті 10 Порядку №104 для відмови у видачі відповідного висновку.

Зазначає, що обладнання на суму 308 003,00 доларів США та 570 000,00 доларів США було поставлено 03.11.2023. Обладнання за контрактом між Myande Group Co., Ltd (Китай) та приватним підприємством «Аграрна компанія 2004» (Україна) на поставку обладнання для екстракції макухи соняшника продуктивністю 250 тонн на добу з водною гідрацією продуктивністю 150 тонн на добу було повністю поставлено на митну територію України, розмитнене та використовується позивачем у власній господарській діяльності. Будь-яких сумнівів у недобросовісності позивача, як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності та суб`єкта господарювання реального сектору економіки країни, бути не може.

Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що абзацом 3 пункту 10 Порядку №104 передбачено, що Мінекономіки може відмовити у видачі висновку у разі, коли документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів.

Вказує, що позивач подавши заяви від 24.10.2023 та від 15.11.2023 порушив вимоги пункту 3 Порядку №104, та не надав переклад інвойсу на українську мову, а також зазначив у інвойсах різну інформацію.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що відповідач не дотримався норм законодавства під час прийняття висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком України.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де зазначає, що за нормами Порядку №104 у позивача не має права вибору, які саме документи подавати для отримання висновку, є конкретний перелік, який не може тлумачитись звужено за бажанням позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

20.12.2022, в межах здійснення господарської діяльності, між Myande Group Co., Ltd (Китай), що виступає продавцем та приватним підприємством «Аграрна компанія 2004» (Україна), що виступає покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку обладнання для екстракції макухи соняшника продуктивністю 250 тонн на добу з водною гідрацією продуктивністю 150 тонн на добу № YGD UAVI22011210.

Під час здійснення транспортування виникла затримка у доставці обладнання на територію України, як наслідок, порушення термінів поставки.

В подальшому, позивачем до Мінекономіки було подано заяви щодо продовження граничних строків, зокрема:

1) заява на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком подана 24.10.2023 року на суму 199 994,55 доларів США з 14.08.2023 року до 17.11.2023 року; на суму 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 27.11.2023 року;

2) заява на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком подана 15.11.2023 року на суму 570 000,00 доларів США з 13.10.2023 року до 03.11.2023 року; на суму 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 03.11.2023 року;

Листом від 28.11.2023 Мінекономіки надало відповідь на вищевказані заяви, яким відмовлено позивачу у видачі висновку.

Обґрунтуванням відмови відповідач зазначає наступне: у поданому пакеті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п`ятим пункту 3 Порядку.

Окрім того, не подано перекладу на українську мову інвойсу від 29.07.2023 №YGD UAVI22011210-02.

За результатом правової експертизи встановлено, що інвойс від 27.04.2023 №YGD UAVI2211210-01 належить до контракту №YGDUAVI2211210 від 20.12.2022. Крім того, інвойс від 29.07.2023 №YGD-UAVI2211210-02 до контракту та інвойс від 29.07.2023 № YGD-UAVI2211210-02 до контракту відрізняються за змістом між собою. Також інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI2211210-03 до контракту та інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI2211210-03 до контракту відрізняються за змістом між собою.

Наказом Мінекономіки від 21.11.2023 №17616 позивачу було відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Вважаючи вищевказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 236 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Порядку висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, видається Мінекономіки.

Згідно з пунктом 4 Порядку Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Предметом правового регулювання Закону України «Про валюту і валютні операції» є правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною 4 статті 13 Закону визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. При цьому, як дана стаття, так і Закон в цілому не містять переліку таких окремих операцій.

Абзацом четвертим частини 4 статті 13 Закону передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, затвердивши Порядок № 104 Уряд визначив механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

- заяву на одержання висновку за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

- копії документів, що підтверджують здійснення операції, з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Так, від позивача на адресу Мінекономіки надійшли заяви ПП «Аграрна компанія 2004» від 24.10.2023 та від 15.11.2023 з додатками.

У зазначених заявах позивач просить Мінекономіки видати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2022 №YGD-UA VI22011210, укладеного з Myande Group Co., Ltd (Китай).

За результатами розгляду вищезазначених заяв позивача встановлено, що ПП «Аграрна компанія 2004» до комплекту документів не надано копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п`ятим пункту 3 Порядку № 104.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Порядку № 104 для одержання висновку резидент повинен надати разом із заявою копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Отже, будучи наділеним правом звернутися до Мінекономіки за отриманням висновку та маючи бажання реалізувати таке право позивач повинен погодитись із встановленим державою порядком та подати пакет документів саме у відповідності до положень пункту 3 Порядку №104, зокрема надати копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.

За порядком у позивача не має права вибору, які саме документи подавати для отримання висновку, є конкретний перелік, який не може тлумачитись звужено за бажанням позивача.

Абзацом 3 пункту 10 Порядку № 104 передбачено, що Мінекономіки може відмовити у видачі висновку у разі, коли документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів.

Отже, подавши заяви від 24.10.2023 та від 15.11.2023 позивач не дотримався вимог пункту 3 Порядку № 104 та не надав повний комплект документів.

Окрім того, ПП «Аграрна компанія 2004» разом із заявами не надано перекладу на українську мову інвойсу від 29.07.2023.

Пунктом 3 Порядку №104 передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову.

Зважаючи на те, що у інвойсі від 29.07.2023 зазначений перелік товарів, за які здійснюється передоплата та постачання відповідно до контракту від 20.12.2022, у Мінекономіки без перекладу даного документу на українську мову відсутня можливість ідентифікувати, що постачаються саме ті товари, постачання яких передбачено контрактом.

Також, встановлено, що позивач подаючи заяву від 24.10.2023 та заяву від 15.11.2023, додавдо заяв інвойси, якімістять однакові реквізити,але за змістом відрізняються між собою. Що може свідчитипро надання недостовірної інформації.

Тобто, подавши заяви від 24.10.2023 та від 15.11.2023 ПП «Аграрна компанія 2004» порушило вимоги пункту 3 Порядку № 104, та не надало переклад інвойсу на українську мову, а також зазначило у інвойсах різну інформацію.

Таким чином, позивачем було порушено умову для отримання висновку - подано документи з порушенням пункту 3 Порядку № 104.

Отже, у Мінекономіки були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення за поданими позивачем пакетами документів, а тому наказом від 21.11.2023 №17616 йому було відмовлено у видачі висновку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що окремі порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень самі по собі можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду заяв позивача.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову приватного підприємство "Аграрна компанія 2004" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" (вул. Шкільна, 34-а, с.Попівці, Хмельницька область, 31222 , код ЄДРПОУ - 33007579) Відповідач:Міністерство економіки України (вул. Грушевського Михайла, 12/2, м. Київ, 01008 , код ЄДРПОУ - 37508596)

Головуючий суддя Я.В. Драновський