КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Київ № 640/5372/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Саліван Л.Ф.,

від відповідача Магер О.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МК БУДІНВЕСТСЕРВІС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2018 № 0016131401, № 0016141401 та № 0016151401.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а доводи контролюючого органу про удаваний характер поставок ґрунтуються на припущеннях. Так, проведене за результатами перевірки зменшення витрат та зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, як і не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень.

Рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 12.10.2020 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18 грудня 2018 року № 0016131401, № 0016141401, № 0016151401.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3887,94 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2023, касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 суд прийняв адміністративну справу до провадження Київського окружного адміністративного суду та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.10.2023.

19.10.2023 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі.

До суду від сторони позивача надійшли пояснення по справі, в яких наголошено на тому, що зауважень до змісту первинних документів бухгалтерського обліку, стану виконання обов`язку з оплати товарів/послуг в акті перевірки податковим органом не викладено, при цьому, контрагенти позивача мали можливість для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме, здійснювати дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин і здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань. Також, зауважено, що контролюючим органом не було здійснено жодних контрольно-перевірочних заходів, зокрема, направлення запиту чи проведення зустрічної перевірки контрагентів. Крім того, жодного доказу того, договори підряду між позивачем та його контрагентами були укладені сторонами без мети їх здійснення, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано.

Протокольною ухвалою від 01.04.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд даної справи по суті заявлених позовних вимог.

У ході судового розгляду предсатвник позивача вимоги позовної заяви підтриав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТІКС» за період лютий 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» за період червень, липень 2017 року, що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016, 2017 роки, за результатами якої складено акт від 27 листопада 2018 року № 727/26-15-14-01-01/34477796.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з підстав неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання монтажних робіт і робіт зі створення відеоролику в Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІКС», а також послуг з адаптації роликів Ceresit та відеоролика «Робота консультантів TM Rowenta», послуг з технічного супроводу засобів обчислювальної техніки, послуг зі встановлення системи охоронної сигналізації та модернізації системи відеоспостереження в Товариства з обмеженою відповідальністю «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» з огляду на фіктивний характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: пояснення посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІКС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» щодо їхньої непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб; відсутність у постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок; відсутність у ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» економічної та ділової доцільності в придбанні оспорюваних робіт і послуг.

На підставі акта перевірки, відповідачем 18 грудня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0016131401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 92681,00 грн за основним платежем та 23170,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0016141401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 80734,00 грн за основним платежем та 40367,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0016151401, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 22244,00 грн.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перш за все, слід зазначити, що скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд звернув увагу на таке:

-не було досліджено технічну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІКС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості, враховуючи специфіку розглядуваних робіт і послуг;

-не перевірено, якими силами та засобами виконувалися відповідні роботи, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт тощо;

-залишено поза увагою й обставини щодо ділової доцільності в придбанні ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» оспорюваних робіт і послуг, не з`ясовано намір платника на отримання економічного ефекту від розглядуваних господарських операцій за наслідками аналізу умов та обставин їх здійснення;

-під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При вирішенні спору, з урахуванням висновків Верховного Суду в даній справі, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.

При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Відповідно до норм пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Податкового кодексу України, що були чинними на час здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період, витрати підприємства були визначені, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК). До складу інших витрат, зокрема, відносились витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (п. п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).

Згідно норм п. п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2017 року Податковий кодекс України набув змін.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу(п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПК України).

Пунктом 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПК України у новій редакції визначено, що фінансовий результат до оподаткування: збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зменшується на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до норм п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Відповідно до змісту ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди, адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом досліджено, що підставою для формування позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і відповідно застосування штрафних санкцій, стали господарські операції позивача з ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД».

У періоді що перевірявся, позивач мав господарські відносини із ТОВ «АСТІКС», щодо взаємовідносин з яким в акті перевірки зазначені наступні порушення:

1) з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42016050000000233 від 31.03.2016, за підозрою ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.З ст.27, ч.2 ст. 205 КК України, за підозрою ОСОБА4 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205 КК України, за підозрою ОСОБА 5 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205 КК України, за підозрою ОСОБА_6 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205 КК України, 09.11.2016 р. ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205 КК України.

Встановлено, що протягом 2015-2016 років, з метою забезпечення діяльності вказаного «конвертаційного центру», ОСОБА 4 та іншими невстановленими на даний час особами у м.Києві, м.Харкові, м.Рівне та інших населене них пунктах зареєстровано низку суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивності», якій у своїй фінансово-господарській діяльності проводили транзитні операції, а саме: TOB «ПСВ-Енергопроммонтаж» (код ЄДРПОУ 38141595).... ТОВ «АСТІКС» (код ЄДРПОУ 40211089)...та TOB «Комінтерн» (код ЄДРПОУ 20366128). Всі перелічені комерційні підприємства були створені та зареєстровані з метою забезпечення діяльності механізму «конвертації» обігових грошових коштів підприємств в готівковий еквівалент та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість для підприємств «вигодо набувачів»;

2) згідно даних ІС «Податковий блок», відносно ТОВ «АСТІКС» заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва № 1287/8/26-55-21-03 від 03.04.2017, в якій зазначено, що за результатами вжитих заходів «допитано ОСОБА_1 , який повідомив про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві»;

3) згідно аналізу даних ЄРПН виявлено невідповідність номенклатури придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання за лютий 2016 року.

З огляду на викладене, за наслідками перевірки, відповідачем зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «АСТІКС» господарських операцій по реалізації товару.

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, 10.02.2016 р. між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС», як замовником, та ТОВ «АСТІКС», як виконавцем, укладено Договір № МК-0204, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання з виконання наступних монтажних робіт: підключення зенітних ліхтарів системи димовидалення; встановлення сповіщувачів магнітно-контактних; влаштування та налаштування коробок синхронізуючих; проведення кабельно-провідникової продукції до пожежного посту; встановлення шафи автоматики.

Згідно зазначеного договору, виконання вказаних робіт завершилось 22.02.2016, про що сторони договору підписали відповідний акт здачі-прийняття робіт № 58.

За фактом настання події - виконання робіт ТОВ «АСТІКС», була виписана податкова накладна № 58 від 22.02.2016, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України 04.03.2016р. за № 9028978044.

29.03.2016 на виконання вимог п. 3.2 вказаного договору, згідно платіжного доручення № 2333, позивачем було оплачено ТОВ «АСТІКС» виконані роботи на суму 71880,00 грн.

Матеріали справи містять докази подальшої реалізації виконаних робіт, а саме договір № 2016-02-01 від 02.02.2016 між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» та ТОВ «Сатурн-К», рахунок-фактура № МК-0203 від 02.02.2016р., акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № МК-004 від 22.02.2016р., платіжне доручення від 05.02.2016 № 1450, платіжне доручення від 22.02.2016 № 1566, банківська виписка, податкова накладна № 9 від 08.02.2016 та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за № 9017469932 від 16.02.2016, податкова накладна № 16 від 22.02.2016 та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за № 9029870475 від 05.03.2016.

Також, 10.02.2016 між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС», як замовником, та ТОВ «АСТІКС», як виконавцем, укладено Договір № МК-0203 про створення за замовленням та використання об`єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору (відеоролика), відповідно до п. 1.1 якого, замовник замовляє та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання створити за замовленням замовника об`єкт права інтелектуальної власності, а саме, відеоролик (об`єкт) та передати замовнику виключні майнові права на об`єкт на умовах, визначених цим договором.

Згідно вищезазначеного договору, приймання результатів наданих послуг відбулось 26.02.2016 та 29.02.2016, про що сторони договору підписали відповідні акти надання послуг № 87 та № 57 відповідно.

На підставі події - надання послуг ТОВ «АСТІКС» було виписано податкові накладні № 87 від 26.02.2016 та №57 від 29.02.2016, які згідно квитанцій № 9030909148 та № 9028977963 про реєстрацію, були прийняті та зареєстровані органами ДФС України.

29.03.2016 на виконання вимог п. 3.1 договору, згідно платіжного доручення № 2333, ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» було частково оплачено надані послуги.

Також, між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» та ТОВ «АСТІКС» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.04.2016.

Отже, сторонами договору № МК-0203 від 10.02.2016 було належним чином оформлено всі необхідні первинні розрахунково-фінансові документи, які безпосередньо підтверджують виконання робіт ТОВ «АСТІКС».

У свою чергу, залишок оплати в розмірі 61584,00 грн, згідно платіжного доручення № 2344 від 06.04.2016 було перераховано TOB «Агромат-Інвест», як новому кредитору, на підставі договору про відступлення права вимоги №2016-01 від 06.04.2016.

Крім того, слід звернути увагу на тому, що всі розрахунки між позивачем та контрагентом відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно якої по контрагенту ТОВ «АСТІКС» кредиторська та дебіторська заборгованість на момент проведення перевірки була відсутня.

Підлягає дослідженню й те, що матеріали справи містять докази подальшої реалізації ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» наданих послуг ТОВ «АЙ ЕС ДІ ГРУП», а саме рахунок-фактура № МК-1153 від 10.11.2015, платіжне доручення № 1221 від 13.11.2015, банківська виписка за листопад 2015 р., рахунок-фактура № МК-0224 від 22.02.2016, платіжне доручення № 1525 від 25.02.2016, банківська виписка за лютий 2016 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МК-008 від 26.02.2016, податкова накладна № 216 від 13.11.2015 та докази її отримання ДФС, податкова накладна № 20 від 25.02.2016 та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за № 9033114146.

Також, матеріали справи містять докази подальшої реалізації ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» наданих послуг ТОВ «Рона Інжиніринг», зокрема рахунок-фактура № МК-1146 від 03.11.2015, платіжні доручення № 551 від 03.11.2015 та № 2231 від 04.11.2015, банківська виписка за листопад 2015 р., податкова накладна № 211 від 03.11.2015 та докази її отримання ДФС, рахунок-фактура № МК-0225 від 22.02.2016, платіжне доручення № 66 від 03.03.2016, банківська виписка за березень 2016 р., податкова накладна № 26 від 03.03.2016 та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за № 9038965176, акт здачі-прийняття робіт № МК-011 від 03.03.2016.

Складені між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» та ТОВ «АСТІКС» первинні документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зауважень до змісту та форми перелічених документів, стану виконання обов`язку з оплати вартості згаданих у цих документах послуг в акті перевірки податковим органом не викладено.

Також, у період що перевірявся, позивач мав господарські відносини із TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД», зокрема, в акті перевірки щодо ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» зазначено, наступні порушення:

1) згідно «Реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва», АІС «Податковий блок», TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництво;

2) від оперативного управління ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м.Києві отримано податкову інформацію від 19.12.2017 № 7579/8/26-59-21-05 (вх. ГУ ДФС від 19.12.2017 № 67580/7) з копією протоколу допиту директора TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» ОСОБА_2 щодо не причетності до діяльності підприємства (протокол допиту свідка від 23.10.2017);

3) з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що слідчим другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, проводиться досудове розслідування за № 32017100100000090 від 09.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, за фактом повторного створення суб`єктів підприємницької діяльності, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

4) допитаний директор та засновник TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» повідомила, що дане підприємство зареєструвала за грошову винагороду без мети здійснення реальної господарської діяльності.

5) відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей, що унеможливлює надання послуг;

6) неподання звітності до органів ДФС за 2017 рік;

7) у перевіряємому періоді TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» не здійснювало придбання послуг, які були надані на адресу ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС».

З огляду на викладене, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» господарських операцій по реалізації товару.

Як встановлено судом, 24.04.2017 між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС», як замовником, та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД», як виконавцем, укладено Договір № 2017/20, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги із адаптації роликів Ceresit та відеоролика «Робота консультантів TM Rowenta».

Виконання робіт згідно вищезазначеного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт № 302 від 09.06.2017, № 300 від 12.06.2017, № 301 від 12.06.2017.

Так, на підставі події - виконання робіт контрагентом TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» були виписані наступні податкові накладні: № 302 від 06.06.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України; № 300 від 12.06.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України; № 301 від 12.06.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України.

Оплата виконаних робіт за Договором № 2017/20 підтверджується платіжним дорученням № 2665 від 23.06.2017 на суму 128040,00 грн.

Водночас, матеріали справи містять докази подальшої реалізації ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» наданих послуг ТОВ «НОВІ СТРАТЕГІЇ», а саме рахунки-фактури від 05.05.2017 № МК-0508 та № МК-0509, акти здачі-прийняття робіт від 12.06.2017 № МК-0000038 та № МК-0000039, платіжні доручення від 16.06.2017 № 84 та № 85, банківська виписка, податкова накладна № 106 від 12.06.2017 та докази її отримання ДФС, податкова накладна № 107 від 12.06.2017 та докази її отримання ДФС.

Також, матеріали справи містять докази подальшої реалізації ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» наданих послуг ТОВ «ЕЙ ДЖІ», зокрема договір № МК-2017/12 від 24.04.2017 про створення за замовленням та використання об`єкта інтелектуальної власності - аудіовізуального твору (відеоролику), рахунок-фактура № МК-04036 від 24.04.2017, акт здачі-прийняття робіт № МК-0000036 від 09.06.2017, податкова накладна № 104 від 09.06.2017 та докази її отримання ДФС, платіжне доручення № 874 від 18.08.2017.

Крім того, 03.05.2017 між ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» (позивач), як замовником, та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД», як виконавцем, укладено Договір № 2017/21, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання технічного супроводу засобів обчислювальної техніки.

Згідно умов вищезазначеного договору, виконання вказаних робіт відповідно до п. 2 Договору № 2017/21, завершилось 31.07.2017, про що сторони договору підписали відповідні акти здачі-прийняття робіт № 742, 745, 744, 526.

На підставі події - виконання робіт TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» були виписані податкові накладні: № 745 від 31.07.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України; № 742 від 31.07.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України № 526 від 31.07.2017 , яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України; № 744 від 31.07.2017, яка, згідно квитанції про реєстрацію, була прийнята та зареєстрована органами ДФС України.

На виконання вимог п. 3.1 договору, позивачем було оплачено надані послуги відповідно до платіжних доручень № 2665 від 23.06.2017, № 2692 від 28.07.2017, № 2690 від 10.08.2017, № 2702 від 16.08.2017, № 2703 від 17.08.2017, № 2704 від 17.08.2017.

Матеріали справи містять докази подальшої реалізації ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» наданих послуг ТОВ «ЕЙАЙ БІС», а саме: договір № SB.17.064 від 03.05.2017, акти здачі-прийняття робіт від 30.06.2017 № МК-0000042 та від 31.07.2017 № МК-0000048, платіжні доручення від 20.06.2017 № 2481 та від 27.06.2017 № 2586, банківська виписка, податкова накладна № 115 від 20.06.2017 та докази її отримання ДФС, податкова накладна № 112 від 27.06.2017 та докази її отримання ДФС, розрахунок коригування до податкової накладної № 112.

Також, 17.07.2017 між позивачем, як замовником, та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД», як виконавцем, було укладено Договір № 372, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання встановлення системи охоронної сигналізації та модернізації системи відеоспостереження.

Виконання робіт за договором № 372 підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 21.07.2017 № 372. Також, TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» було виписано податкову накладну № 372 від 21.07.2017, яка була зареєстрована ДФС. У подальшому, вказані роботи ТОВ «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» бути реалізовані ТОВ «САТУРН-К», що підтверджується рахунком фактурою № МК-0730 від 17.07.2017, актом здачі-прийняття робіт № МК-0000043 від 21.07.2017, платіжним дорученням № 3962 від 18.07.2017, податковою накладною № 127 від 18.07.2017, яка була зареєстрована ДФС.

Тож, сторонами договорів № 2017/20 від 24.04.2017 , № 2017-21 від 03.05.2017, № 372 від 21.07.2017 було належним чином оформлено всі необхідні первинні розрахуново-фінансові документи, які безпосередньо підтверджують виконання робіт контрагентом позивача - TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД», при цьому, розрахунки між сторонами було відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, згідно до якої, по контрагенту TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» кредиторська та дебіторська заборгованість на момент проведення перевірки була відсутня. Також, залишок оплати в розмірі 164004,00 грн було перераховано 02.10.2017 TOB «Вукс», як новому кредитору, на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1 від 02.10.2017.

Суд констатує, що складені між позивачем та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» первинні документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд зауважує, що за наслідками проведення документальної перевірки, питань до змісту та форми перелічених документів, стану виконання обов`язку з оплати вартості згаданих у цих документах послуг в акті перевірки податковим органом не викладено, на противагу чому, співставлення документів по відносинам ТОВ «АСТІКС» та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» із документами, які підтверджують подальший рух товару, свідчить, що позивач придбавав товари з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності саме позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд, у контексті наданих до справи доказів, сприймає критично доводи та посилання сторони відповідача про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення саме позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Щодо зазначення про кримінальні провадження стосовно ТОВ «АСТІКС» № 42016050000000233 та TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» № 32017100100000090 за фактом створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, суд висновує, що факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного вироку суду в якому аналізуються конкретні взаємовідносини та обставини з встановленням елементів складу злочину, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності. Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також, відповідач доводить, що суд має використати для вирішення даного спору протоколи допиту директора TOB «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» ОСОБА_2 та директора ТОВ «АСТІКС» ОСОБА_1 , проте, на переконання суду, вказані протоколи допиту не є підсатвою для ствердного висновку про фіктивність діяльності вказаних товариств, позаяк, оцінюватися встановлені факти щодо наявності або відсутності певних обставин можуть тільки судом під час розгляду кримінальної справи.

Суд вважає, що брати до уваги обставини, встановлені в протоколах допиту/ухвалах суду/постановах слідчого, є неможливим, оскільки досудове розслідування, є засобом здійснення кримінального провадження, проте не є встановленням вини особи у вчиненні кримінально караного діяння.

Відповідачем на новому розгляді спору не надано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаних кримінальних справах.

Не є прийнятними доводи податкового органу про відсутність, трудових/матеріальних ресурсів, на які посилається відповідач, позаяк, без належного викладу та співставлення конкретних відомих відповідачу обставин, це не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Необхідно врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягає застосуванню судами.

Так, у п. 110 вказаного рішення, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Передусім, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на припущеннях по ланцюгу контрагентів контрагента позивача, однак, акт перевірки не містить аналізу дотримання, як позивачем, так і його контрагентами, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з огляду на що, недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

На новому розгляді спору, податковим органом так і не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків, на що звертав увагу Верховний Суд, відправляючи справу на новий розгляд.

Податковим органом не було здійснено контрольно-перевірочних заходів, зокрема, направлення запиту чи проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача. Крім того, під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача здійснювався аналіз інформації, відображеної в первинних документах на предмет реальності здійснення фінансово-господарських операцій саме по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Самміт-Агро-Трейд» та ТОВ «Астікс», а тому, можлива реалізація ТОВ «Самміт-Агро-Трейд» та ТОВ «Астікс» товарів (робіт, послуг), відмінних від придбаних, не може бути підставою для висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з даними підприємствами.

Окрім того, щодо питання доцільності придбання позивачем монтажних робіт та можливість надання послуг, суд зазначає, що матеріали справи містять докази подальшої реалізації виконаних робіт, водночас, не встановлено будь-яких об`єктивних даних щодо завищення витрат на такі роботи/послуги чи завідому збитковість таких операцій. Також, видами діяльності ТОВ «АСТІКС» є: неспеціалізована оптова торгівля (основний); додаткові: серед інших, в тому числі монтажні роботи; 43.22. монтаж водопровідних мереж, систем опалення кондиціонування; 43.39 інші роботи із завершення будівництва; 43.99 інші спеціалізовані будівещ роботи, н.в.і.у; 63.12 веб-портали; 63.99 надання інших інформаційних послуг. Види діяльності ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» згідно інформації з ЄДРПОУ основний: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; додаткові: серед інших, в тому числі 43.21 електромонтажні роботи; 43.22. монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. Таким чином, ТОВ «АСТІКС» та ТОВ «САММІТ-АГРО-ТРЕЙД» з огляду на види діяльності підприємств, мали можливість виконати роботи, відповідно до умов договорів.

При цьому, за умови непідтвердження залучення позивача у схемі мінімізації податкових платежів, позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Задля витребування судом додаткових доказів, зокрема, з власної ініціативи, саме відповідач мав вказати на обставини та дані, що потребують перевірки, проте, позиція сторони відповідача не зазнала змін та не має доповнень, а доводи є загальними, відображають зміст акта перевірки, проте не містять належно обґрунтованої правової позиції податкового органу, з чітким посиланням на докази, що мають бути прийнятими до уваги судом, а тому, не можуть спростовувати фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду за наслідком розгляду спору.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що, останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18 грудня 2018 року № 0016131401, № 0016141401, № 0016151401.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК БУДІНВЕСТСЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3887,94 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 94 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 травня 2024 р.