Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2024 року №320/22931/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., суддів: Кушнової А.О., Дудіна С.О., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача - Станкевича О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» (далі - ТОВ «ФК «Вікторія», позивач) звернулось до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 10.04.2023 №21/660-рк.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів: головуючого судді Щавінського В.Р., суддів: Кушнової А.О., Дудіна С.О.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 10.04.2023 №21/660-рк;
- стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національного банку України.
До суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просить суд відшкодувати на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 40000,00 грн.
Відповідач подав до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Дана заява обґрунтована тим, що позивачем не надано належних доказів здійснених витрат на правничу допомогу Адвокатському об`єднанню «ЮС СТРІКТУМ» на суму 40000,00 грн.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/22931/23 про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 КАС якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 01.02.2023 між ТОВ «ФК «Вікторія» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЮС СТРІКТУМ» (Об`єднання) укладено Договір №18/10-23 про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого Об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення надання правової допомоги Клієнту з питань та у обсязі передбаченому цим Договором.
Відповідно до п. 3 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Об`єднанню, складається з кількості витрачених Об`єднанням годин роботи. Вартість однієї години роботи становить 4000 грн. Загальний обсяг годин роботи Об`єднання за даним договором становить три години щомісячно, проте може бути збільшений за окремим дорученням Клієнта. Оплата Клієнтом послуг за даним Договором здійснюється шляхом авансування протягом трьох робочих днів кожного поточного місяця, та становить 12000,00 грн. У разі збільшення щомісячного загального обсягу годин роботи Об`єднання в межах послуг за даним Договором, Клієнт здійснює оплату таких додаткових послуг протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту або розрахунку Об`єднання.
Пунктом 5 Договору визначено, що сплата гонорару та/або витрат проводиться Клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок та/або оприбутковується Об`єднанням. Відмітка про сплату грошових коштів Клієнтом може бути зроблена Сторонами безпосередньо на обох примірниках цього Договору або шляхом видачі Об`єднанням Клієнту окремого документа.
Представником позивача на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. надано до суду: копію договору №18/10-23 про надання правової допомоги від 01.02.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1283877; звіт №2 від 19.04.2024 про наданні Об`єднанням додаткові послуги за Договором; рахунок-фактури №СФ-0114 від 15.05.2023 на суму 12000,00 грн.; платіжну інструкцію в національній валюті від 16.05.2023 №@2PL467147 на суму 12000,00 грн.
Так, колегією суддів встановлено, що станом на момент звернення з цією заявою, позивачем здійснено часткову оплату послуг, наданих Об`єднанням, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 16.05.2023 №@2PL467147 на суму 12000,00 грн.
Проте, представником позивача не наданні належні та допустимі докази на підтвердження 28000,00 грн., як витрачених позивачем коштів на оплату послуг Об`єднання за Договором.
Так, колегія суддів звертає увагу представника позивача на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджуються судом на підставі належних та допустимих доказів обсягів фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з тим, у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг на суму 28000,00 грн.
Доводи відповідача, що відсутні докази понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг адвоката суд відхиляє з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 18.05.2023 по справі № 240/38728/21, згідно якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Отже, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи, враховуючи наданні представником позивача докази та надані відповідачем заперечення, колегія суддів вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 12000,00 грн.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягненню на його користь 12000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України.
Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" - адвоката Наумова Олексія Валентиновича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №320/22931/23 - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вікторія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національного банку України.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Головуючий - суддя Щавінський В.Р.
Судді: Кушнова А.О.
Дудін С.О.
Повний текст додаткового рішення виготовлено - 30.05.2024.
