копія

П О С Т А Н О В А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

30 травня 2024 року Справа № 608/246/24

Номер провадження3/608/193/2024

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , за участю секретаря судового засідання Фаштиковської М.І., прокурора Шумінської О. І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Чорткові матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільськійобласті Департаментустратегічних розслідуваньпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. ЧортковаТернопільської області, до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП не притягувалася,

за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

31січня 2024року доЧортківського районногосуду Тернопільськоїобласті відУправління стратегічнихрозслідувань вТернопільській областіДепартаменту стратегічнихрозслідувань Національноїполіції Українинадійшли чотириматеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 лютого 2024 року справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України щодо ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження для спільного їх розгляду, з присвоєнням об`єднаній справі № 608/246/24 (провадження №3/608/193/2024).

Згідно протоколу № 55 від 26 січня 2024 року, складеного начальником першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України Смітюхом Ю.О. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч.1 ст. 28 Закону, не повідомила у встановлених Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Чортківську міську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів перед підписанням та надсиланням на адресу Чортківського міського голови листа від 11 січня 2023 №1 про встановлення та виплату собі особисто премії, в якому самостійно визначила її відсотковий розмір (90% до посадового окладу згідно штатного розпису, що на 01.01.2023 року встановлено на рівні 7001 грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 56 від 26 січня 2024 року, складеного начальником першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України Смітюхом Ю.О. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видала тапідписала лист№ 1від 11.01.2023про встановленнята виплатусобі особистопремії,в якомусамостійно визначилаїї відсотковийрозмір (90%до посадовогоокладу згідноштатного розпису,що на01.01.2023року встановленона рівні7001,00грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 57 від 26 січня 2024 року, складеного начальником першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України Смітюхом Ю.О. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч.1 ст. 28 Закону, не повідомила у встановлених Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме: Чортківську міську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів перед підписанням та надсиланням на адресу Чортківського міського голови листа від 20 липня 2023 № 31 про встановлення та виплату собі особисто премії, в якому самостійно визначила її відсотковий розмір (140% від посадового окладу згідно штатного розпису, який на 01.07.2023 року встановлено на рівні 7001 грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 58 від 26 січня 2024 року, складеного складеного начальником першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України Смітюхом Ю.О. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видала тапідписала лист№ 31від 20.07.2023про встановленнята виплатусобі особистопремії,в якомусамостійно визначилаїї відсотковийрозмір (140%від посадовогоокладу згідноштатного розпису,що на01.07.2023року встановленона рівні7001,00грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Допитана у судовому засіданні 29 травня 2024 року ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.172-7КУпАП у всіх адміністративних протоколах (№55, № 56, № 57, №58) не визнала, просить закрити провадження за відсутністю складу адміністративних правопорушень, оскільки ніхто її не попереджав, що вона сама не вправі була готувати лист на ім`я міського голови, визначати процентне відношення у призначенні собі премії та підписувати його. Крім цього, не була обізнана з механізмом нарахування та призначення премій, ніколи в це раніше не вникала. Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» підписала в грудня 2023 року, а не 03 січня 2023 року. Хоча ствердила той факт, що це її підпис та дата, однак вона її проставила заднім числом. Також, вона хоч і готувала лист про призначення їй премії за № 31 від 20.07.2023 року, однак розпорядження міським головою за № 171-к від 21 липня 2023 року про встановлення їй премії було винесене ОСОБА_3 на підставі листа управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради від 21 липня 2023 року № 03-05/1234, тому в її діях немає ні вини ні складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП .

Захисник ОСОБА_1 адвокат Іжук Б.В. вважає, перевірка та протоколи складені не уповноваженим на те органом (посадовою особою), докази, які долучені до матеріалів протоколів є неналежними та недопустимими доказами та відсутні склади адміністративних правопорушень у діях особи ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому вважає, що провадження слід закрити з описаних вище підстав.

Прокурор Шумінська О. І. в судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172 КУпАП, в зв`язку з чим просила притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 гривень.

Остаточне покарання призначити ОСОБА_1 , з урахуванням ст. 36 КУпАП за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 гривень.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , її захисника адвоката Іжука Б.В., прокурора Шумінську О.І., повно та всебічно дослідивши матеріали справ № 55, №56, №57, №58 від 26 січня 2024 року, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено що, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 167 та 169 Цивільного кодексу України, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Отже, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Згідно з Положенням Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чортків Тернопільської області, затвердженим рішенням сесії міської ради від 11 грудня 2018 року № 1273 , установа належить до об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Чорткова.

Засновником Установи є Чортківська міська рада Тернопільської області. Установу очолює директор, який призначається на посаду та звільняється із займаної посади засновником Установи у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, Чортківський міський комунальний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чортків Тернопільської області згідно виписки з ЄДРЮОФО-П та громадських формувань є юридичною особою публічного права.

Відповідно до розпорядження Чортківського міського голови Володимира Шматька № 290-К від 30 грудня 2022 року «Про призначення Галини Куфель» - ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради з 03 січня 2023 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису комунального підприємства, відповідно до частини 3 статті 21, пункту 3 частини 1 статті 24Кодексу Законів про працю України та пункту 10 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.12.2022 року та контракту № 18 від 30 грудня 2022 року.

Начальником 1 сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України Смітюхом Ю.О. відповідно 26.01.2024 року було складено протоколи №№ 55, 56, 57, 58 про адміністративні правопорушення за ч. ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Із доданих до протоколів про адміністративне правопорушення матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч.1 ст. 28 Закону, не повідомила у встановлених Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Чортківську міську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів перед підписанням та надсиланням на адресу Чортківського міського голови листа від 11 січня 2023 №1 про встановлення та виплату собі особисто премії, в якому самостійно визначила її відсотковий розмір (90% до посадового окладу згідно штатного розпису, що на 01.01.2023 року встановлено на рівні 7001 грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування Чортківської міської ради (далі установа), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видала тапідписала лист№ 1від 11.01.2023про встановленнята виплатусобі особистопремії,в якомусамостійно визначилаїї відсотковийрозмір (90%до посадовогоокладу згідноштатного розпису,що на01.01.2023року встановленона рівні7001,00грн.), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції» особи, зазначені у пункті 1, 2 частини 1 статті 3цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до методичних рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №839 від 29.09.2017 (пункт 3 підрозділу 2.1. розділу 2), наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку шляхом порівняння повноважень та існуючого інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупереджені прийняття рішення, чинення діяння службовою особою. Конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу, в якому вона працює.

Частина 1 статті 172-7КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Частина 2 статті 172-7КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до пунктів 1 -4 частини 1 статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно дочастини 5статті 28Закону уразі існуванняв особисумнівів щодонаявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) та додаткової (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці) заробітної плати. Додаткова заробітна плата, до якої, у тому числі належать різні види стимулюючих виплат (премії, надбавки тощо), не є гарантованою, можливість її отримання, так само як і її розмір, залежить від оцінки результатів роботи.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови КМУ № 859 від 19.05.1999 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами) визначено, що право встановлювати такі виключні умови оплати праці як диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи керівникам підприємств, заснованих на комунальній власності, мають керівники відповідних органів місцевого самоврядування.

Оскільки особане можеоб`єктивнооцінити власнуроботу,при підписаннінаказу щодо розмірупремії длясебе міжїї приватнимінтересом,що полягаєу бажанні отримати стимулюючу виплату, та службовим повноваженням виникає суперечність, яка реально впливає на її об`єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів, відповідно ОСОБА_1 не могла себе обєктивно оцінити при встановленні собі премії, а отже у неї виник реальний конфлікт інтересів.

Реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.

Приватний інтерес директора установи під час підписання листа № 1 від 11 січня 2023 року про встановлення та виплату собі особисто премії полягав у бажанні отримати додаткове матеріальне збагачення за рахунок отримання премії у зазначеному розмірі.

Підписуючи вказаний лист про встановлення та погодження премії собі особисто з метою матеріального збагачення, із конкретно визначеним нею розміром, ОСОБА_1 розуміла і усвідомлювала, що саме вона отримає ці грошові кошти.

При підписанні зазначеного листа приватний інтерес директора установи ОСОБА_1 очевидний, оскільки вона мала зацікавленість в отриманні додаткових коштів та самостійно визначила собі відсотковий розмір премії від окладу згідно штатного розпису.

Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що вона, як директор установи, наділена повноваженнями на прийняття рішень, у тому числі, й стосовно фінансових питань.

Фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені бажанням покращити свій матеріальний стан.

Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як директор установи, наділена правом приймати рішення щодо написання листів до Чортківської міської ради про встановлення собі премій та грошових винагород та будучи зацікавленою особою у сприянні своїм матеріальним інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізувала такі повноваження шляхом підписання листа.

При цьому, конкретний кінцевий відсотковий розмір такої премії собі, який вказаний у листі, визначався останньою, як керівником установи, тобто, директор установи, щодо визначення відсоткового розміру вказаної премії собі мала дискреційні повноваження.

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді визначають:

дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Маючи такі повноваження, ОСОБА_1 мала можливість самостійно приймати рішення щодо зменшення чи збільшення відсоткового розміру премії, а тому не могла діяти об`єктивно та неупереджено під час підписання листа № 1 від 11 січня 2023 року.

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у ОСОБА_1 виник саме з моменту підписання листа № 1 від 11 січня 2023 року до Чортківської міської ради про встановлення й погодження виплати їй відсоткового розміру премії.

На наявність реального конфлікту інтересів вказує те, що вирішення питання щодо внесення подання про виплату відсоткового розміру премії (попереднього визначення розміру премії) та підписання відповідних листів віднесено до її дискреційних повноважень, оскільки це надавало їй можливість на власний розсуд запропонувати (визначити) зміст майбутнього управлінського рішення.

Так, вказаний лист № 1 від 11 січня 2023 року став надалі підставою для прийняття рішення у вигляді розпорядження № 04-к від 12 січня 2023 року Чортківського міського голови про виплату ОСОБА_1 премії у тому ж розмірі (90% від окладу, встановленого згідно штатного розпису), який вона особисто запропонувала, самостійно визначивши.

Вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 полягає в тому, що реалізуючи повноваження директора установи та підписуючи лист про встановлення собі відсоткового розміру щомісячної премії, остання не могла бути об`єктивною та неупередженою щодо надання оцінки своїм результатам роботи та особистому вкладу у результати діяльності, оскільки була зацікавлена у прийнятті рішення задля свого подальшого матеріального збагачення.

Закон України «Про запобігання корупції» передбачає шляхи врегулювання потенційного та реального конфлікту інтересів і дає можливість суб`єкту відповідальності за корупційне правопорушення, при безумовному дотриманні цього Закону, не бути притягнутим до адміністративної відповідальності.

Зокрема, ст. 29-36 Закону визначено порядок врегулювання конфлікту інтересів.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаною із положеннями антикорупційного законодавства, достовірно знаючи про наявність у неї реального конфлікту інтересів, всупереч вимогам Закону, не вжила заходів щодо недопущення конфлікту інтересів під час прийняття згаданих розпоряджень.

Отже, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП носять формальний характер і не потребують настання шкідливих наслідків, а лише порушують обмеження, встановлені ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1 , 2 ст. 172-7 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення № 55 та № 56 від 26.01.2024 року доведена повністю наступними доказами: листом директора Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова Тернопільської області ОСОБА_1 від 11 січня 2023 року № 1, адресованого на ім`я Чортківського міського голови ОСОБА_4 про встановлення їй премії в розмірі 90% від окладу згідно штатного розпису, що станом на 01.01.2023 року встановлений на рівні 7001 гривня (14 тарифний розряд); розпорядженням Чортківського міського голови Володимира Шматька № 04-к від 12 січня 2023 року «Про встановлення премії ОСОБА_5 » у розмірі 90% від окладу, встановленого згідно штатного розпису; розрахунково-платіжною відомістю працівника за січень 2023 року; штатним розписом на 2023 рік ОСОБА_6 осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова; розпорядженням № 290 К від 30 грудня 2022 року міського голови ОСОБА_7 «Про призначення ОСОБА_8 »; контрактом № 18 від 30.12.2022 року Чортківської міської ради (Власника) з ОСОБА_1 - директором Чортківського МКЦКР осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова; Положенням Чорткіського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова Тернопільської області (у новій редакції); випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Положенням про преміювання; Попередженням про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» з відміткою підпису на кожній сторінці та дати 03 січня 2023 року і особистого підпису ОСОБА_1 на останній сторінці після слів: «Про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» ознайомлений (на)»; листом міського голови ОСОБА_4 від 09.01.2024 року на запит Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області про те, що ОСОБА_1 не повідомляла міського голову Чортківської міської ради про наявність у неї конфлікту інтересів при підписанні листів (клопотань) № 1 від 11.01.2023 року; витягом з Положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та іншими доказами, а тому відповідно до вказаних вище адміністративних протоколів його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції на № 05/3-63 вих-20 від 18.08.2020 року вбачається, що згідно ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністартивні правопрушення, передбачені ст. 172-4 -172-9 КУпАП, що розглядаються органами, зазначеними в ст.218-221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) за вийнятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне становище) та Національного агентства (в частині порушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністартивні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Крім того, з листа Національного агентства з питань запобігання корупції на № 05/3-63 вих-20 від 18.08.2020 року вбачається, що для складання органами Національної поліції України протоколів про вчинене адміністративне правопрушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, повідомлення Національного Агентства, передбачене ч. 3 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», не потрібне.

Таким чином, посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Іжука Б.В. на недопустимість та неналежність доказів, а також, що перевірка та протоколи складені не уповноваженим на те органом (посадовою особою), суд вважає безпідставними та недоведеними.

При визначенні виду та розміру покарання щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер і тяжкість адміністративних правопорушень, обставини їх вчинення, особу порушниці, ступінь її провини.

Дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та його наслідками, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, з застосуванням правил призначення покарання за кількома адміністративними правопорушеннями, суд приходить до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням на неї адміністративного стягнення у матеріалах адміністративних справ : протокол про адміністративне правопорушення № 55 від 26.01.2024 року та протокол про адміністративне правопорушення № 56 від 26.01.2024 року, в межах санкції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень; та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 6800 гривень та остаточне покарання призначити у матеріалах адміністративних справ: протокол про адміністративне правопорушення № 55 від 26.01.2024 року та протокол про адміністративне правопорушення № 56 від 26.01.2024 року, в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 400 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 6800 гривень в дохід держави, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушниці.

У відповідності до вимогст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягають стягненню 605,60 гривень судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколами про адміністративні правопорушення № 57 від 26 січня 2024 року та № 58 від 26 січня 2024 року, згідно викладених в них фабул, складеними начальникомпершого сектору(протидіїкорупції)управління стратегічнихрозслідувань вТернопільській областіДСР Національноїполіції УкраїниСмітюхом Ю.О., суд зазначає наступне:

Так, ОСОБА_1 хоч дійсно підготувала, підписала і направила на ім`я Чортківського міського голови Шматька Володимира лист № 31 від 20.07.2023 року, яким визначила собі процентне відношення бажаної премії (140%), однак, як вбачається із розпорядження Чортківського міського голови № 171-к від 21 липня 2023 року «Про встановлення премії ОСОБА_8 », премія була їй встановлена не на підставі її листа № 31 від 20.07.2023 року, а на підставі листа управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради від 21 липня 2023 року № 03-05/1234.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Частиною 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення № 57 від 26.01.2024 року та № 58 від 26.01.2024 року, передбачених ч.1, ч.2,ст. 172-7 КУпАП, згідно викладених в них фабул, не доведена належними і допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Також слід зазначити, що обвинувачення особи у вчиненні ним адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, і таку особу може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Вирішуючи питанняпро належність,допустимість тадостатність доказівна підтвердженнявини ОСОБА_1 увчиненні адміністративногоправопорушення,обставини проякі викладенів протоколах проадміністративні правопорушення№ 57 від 26.01.2024року та№ 58 від26.01.2024року,передбачених ч.1,ч.2,ст.172-7КУпАП,суд враховуєпрактику Європейськогосуду зправ людини,зокрема позиціюсуду усправах «Малофєєвапроти Росії» від30травня 2013року та «Карелінпроти Росії» від20вересня 2016року,де ЄСПЛ,серед іншого,зазначив,що …судне можевідшукувати доказина користьобвинувачення,оскільки цестановитиме порушенняправа назахист (особане моженалежним чиномпідготуватися дозахисту)та принципурівності сторінпроцесу (оскількиособа маєзахищатися відобвинувачення,яке підтримуєтьсяне стороноюобвинувачення,а фактичносудом) .

Суд вважає, що поза розумними сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як таких що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд в постанові Касаційного кримінального суду від 09 квітня 2020 року у справі № 761/43930/17, де зазначив, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного, суд не вбачає правових підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення № 57 від 26.01.2024 року та № 58 від 26.01.2024 року, передбачених ч.1, ч.2,ст. 172-7 КУпАП, а тому за таких обставин, провадження у справі в цій частині обвинувачень ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», рішенням Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019, ст.ст. 7,9, ч.ч. 1, 2 ст. 172-7, ст.ст. 221, 245, 247, 251, 252, 254, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , працюючу директором Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова Тернопільської області визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини про яке викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 55 від 26.01.2024 року та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , працюючу директором Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова Тернопільської області, визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини про яке викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 56 від 26.01.2024 року та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень в дохід держави.

Остаточно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , працюючу директором Чортківського міського комунального центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя» з відділенням денного перебування м. Чорткова Тернопільської області, визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини про які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення № 55 від 26.01.2024 року та № 56 від 26.01.2024 року та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, обставини про які викладені у протоколах про адміністративні правопорушення № 57 від 26.01.2024 року та № 58 від 26.01.2024 року закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/246/24

Постанова набрала законної сили " " ________________ року.

Суддя Л. М. Запорожець

Копію постанови видано " " _________________ року.

Секретар: