Справа №687/492/23

Провадження №2-др/672/6/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

30 травня 2024 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка заяву про стягнення судових витрат у цивільній справі №687/492/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про усунення від права спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 14.05.2024 У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення від права спадкування було відмовлено.

Однак при написанні рішення, судом не було вирішено питання про судові витрати за клопотанням представника відповідача та було визначено дату окремого судового засідання для вирішення даного питання.

В поданій суду заяві представник відповідачки просить стягнути з позивача понесені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 19500 грн., вважає їх належним чином підтвердженими.

У судове засідання відповідачка та її представник не з`явились, останній подав заяву про розгляд вказаного питання за їх відсутності, просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 19500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву про розгляд вказаного питання у його та позивача відсутність, заперечує проти задоволення вказаної заяви.

У поданих письмових поясненнях зазначив, що представником відповідача не подавався попередній (орієнтовний) розмір судових витрат у відзиві на позов в порушення вимог п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України. Відтак сторона позивача була позбавлена можливості висловити свої заперечення з цього приводу. Також вказує, що відповідач та його представник не зробили відповідної заяви про понесення судових витрат до закінчення судових дебатів, не надали квитанцію до касового ордеру адвоката про здійснення оплати суми. зазначеної у заяві. Тому у стягненні витрат на правничу допомогу просить відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що представник відповідача ОСОБА_3 подав до матеріалів наступні копії: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 28.09.2023; договір про надання правничої допомоги №2 від 28.09.2023; акт приймання-передачі виконаних/наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №2 від 28.09.2023, у якому відображено вид наданих послуг та їх вартість, також остаточна сума, сплачена клієнткою 19500 грн. (т.2 а.с.53-56).

П.3 ч.1 ст.270 ЦПК України визначено, що: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат і розподіляються між сторонами на загальних підставах в силу ст.137, 141 ЦПК України.

П.2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у позові інші судові витрати покладаються на позивача.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Докази про сплату судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Адвокатом Назарчуком Р.В. в судових дебатах було зроблено заяву про подання ним доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з приводу понесених його довірителькою витрат на правничу допомогу.

Отже, загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги (усна консультація, підготовка клопотань та участь у судових засіданнях) становить 19500 грн. 00 коп.

При цьому судом враховується, що розгляд даної справи (з тим, що справа надійшла до Чемеровецького районого суду Хмельницької області 26.04.2023, дата вступу адвоката 28.09.2023) було проведено у порядку загального позовного провадження, що свідчить про відповідний рівень складності справи, рішення у справі було ухвалено 14.05.2024, у справі відбулось ряд судових засідань, під час яких досліджувались письмові докази, допитувались свідки тощо.

Суд не погоджується із твердженнями представника позивача про те, що він не мав можливості подати свої заперечення з приводу вартості послуг з правничої допомоги через неподання відповідачкою (її представником) попереднього (орієнтованого) розміру судових витрат.

Так, при вирішенні вказаного питання в данному судовому засіданні, представник позивача, ознайомившись із доказами на підтвердження понесених витрат на правничу доаомогу відповідачкою, мав об`єктивну можливість оспорити розмір таких витрат, подати свої заперечення, однак цього не зробив.

Також суд вважає безпідставною позицію представник позивача про те, що факт неподання попереднього (орієнтовного) розміру судових витрат є підставою для відмови у їх стягненні судом, оскільки це суперечить правовій позиції, висловленій ВС у справах №922/676/21 від 14.12.2021, №905/716/20 від 08.04.2021, де вказано, що: Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Суд при цьому враховує, що представник позивача ознайомився із доказами на підтвердження розміру понесених судових витрат, мав можливість їх оспорити, а тому права сторонни жодним чином не порушені.

Щодо тверджень представника позивача про неналежність наданих доказів на підтвердження сплати відповідачкою витрат на правничу допомогу.

Представником відповідачки на підтвердження данного факту подано суду акт приймання-передачі виконаних/наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №2 від 28.09.2023, у якому відображено вид наданих послуг та їх вартість, також остаточна сума, сплачена клієнткою 19500 грн.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таких висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Суд, оцінюючи вартість послуг з правничої допомоги, виходить із такого.

У постановах Верховного Суду усправі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19, визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Суд в цілому погоджується із тим, що наданий представником відповідачки обрахунок витрат на правничу допомогу є обгрунтованим. Проте вважає завищеною вартість надання окремих послуг, як подання клопотань про участь в режимі відеоконференції, про ознайомлення з матеріалами справи тощо, оскільки вказані клопотання є типовими, формальними та не потребують докладання будь-яких особливих професійних навичок для їх написання.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, враховуючи значення вказаної справи для сторін, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 16000 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шістнадцять тисяч грн. 00 коп. (16000 грн. 00 коп.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Тесля Петро Олексійович, АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Представник відповідачки: адвокат Назарчук Роман Володимирович, 31601, вул.. Центральна 38, смт. Чемерівці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Суддя: